РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Справа номер 2-696/2008р.,2-63/2009р.

21   січня   2009   року   Славутицький   міський   суд   Київської  області   у  складі: головуючого Малишенко Т.О. при секретарі Журавській Л.Ф.

за участі сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, інші відповідачі відсутні.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до САМОЙЛЕНКО ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 - про визначення спадкової частки,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовною заявою про визначення спадкової частки. Як на попередньому судовому засіданні так і в судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному об'ємі.

Відповідач ОСОБА_2, позовні вимоги визнав повністю. Відповідач ОСОБА_5, у судове засідання не з.явився, про час і місце розгляду справи повідомлений. До суду письмових заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Причину неявки до суду не повідомив. Відповідач ОСОБА_4, у судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги визнала повністю.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно розпорядження генерального директора ВП "Чорнобильська АЕС" за № 475 - пр. від 05 листопада 1998 року на склад сім'ї: ОСОБА_6 померлий чоловік, позивача - ОСОБА_1, та їх дітей - ОСОБА_2 і ОСОБА_5, було передано у спільну сумісну власність житлове приміщення яке розташоване за адресою: м. Славутич Київської області .АДРЕСА_1. Право їх спільної сумісної власності на це приміщення було зареєстровано 17 березня 1999 року у Славутицькому міському бюро технічної інвентаризації Київської області за реєстровим № 432/8.

Відповідно до цього правовстановлюючого документу усі вчотирьох стали співвласниками житлового приміщення у рівних долях /частках/, оскільки між ними не було ніякої домовленості щодо частки кожного у спільній сумісній власності під час оформлення приватизації.

Згідно свідоцтва про смерть 14.06.2008 року помер ОСОБА_6, який був чоловіком позивача і за життя ніякого заповіту не залишив. На момент його смерті позивач знаходилася з ним в офіційному шлюбі.

Суд вважає, що у позивача виникло право щодо прийняття та оформлення спадщини її чоловіка, до якої відноситься його доля у вищевказаному житловому приміщенні, належному їм на праві спільної сумісної власності.

Будь - якого заповіту ОСОБА_6, не залишив. Тому відповідно до вимог закону, право на спадщину, що залишилася після смерті чоловіка позивача, згідно ст. 1261 ЦК України, мають спадкоємці, які віднесені до першої черги. Після смерті спадкодавця серед спадкоємців першої черги залишилися позивач як дружина і відповідачі, рідні сини і матір, які відмовилися від прийняття спадщини у встановленому законом порядку на користь позивача.

У відповідності до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Як з'ясовано у суді ніякої домовленості, ні усної, ні письмової, щодо часток кожного з них у житловому приміщені, під час отримання його у власність у них не було. Інше законом також не встановлено. Відповідно з цього виникає право кожного з них на 1/4 частину житлового приміщення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130,174,209,215,218 ЦПК України, ст.ст. 364, 368-370, 372, 1258, 1261, 1267-1270 ЦК України,

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визначити, що частка у житловому приміщенні, розташованому за адресою: м. Славутич Київської області Чернігівський кв-л 6.7 кв.8, яка залишилася як спадок після смерті ОСОБА_6, який помер 14.06.2008 року, складає 1/4 частку даного житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_5, Судовий збір у сумі 171 гривні 95 копійок.

Копію рішення направити відповідачам для ознайомлення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.