РІШЕННЯ

Іменем   УКРАЇНИ

Справа номер 2-684/2008р., 2-57/2009р.

20 січня 2009 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючого: Малишенко Т.О. при секретарі: Журавській Л.Ф. за участі сторін:   позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства „Чорнобильська АЕС - про зарахування строку відбування виправних робіт до трудового стажу,

установив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про зарахування строку відбування виправних робіт до трудового стажу.

На попередньому слуханні справи і в судовому засіданні позивач і його представник підтримали позовні вимоги в повному об'ємі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала.

В судовому засіданні було встановлено, що 22.11.1985 року вироком Прип'ятського міського народного суду Київської області МІШИНА І А, було визнано винним за ч. 2 ст. 140 КК УРСР (1960року) і призначено покарання у вигляді двох років виправних робіт за місцем роботи з відрахуванням 20 % заробітної плати в дохід держави з конфіскацією 1/2 частини особистого майна в дохід держави. Дане покарання МІШИН І А, відбував на Чорнобильській АЕС, оскільки на час вчинення злочину працював на Державному спеціалізованому підприємстві "Чорнобильська АЕС" з 12 вересня 1983 року і по теперішній час на посаді слюсаря - ремонтника. Період з 01.12.1985 року по 01.06.1987 року не зараховано позивачу до загального трудового та безперервного стажу роботи. За час роботи на підприємстві в тому числі і під час відбуття покарання, позивач добросовісно виконував свої обов'язки, що підтверджується наявними в матеріалах справи грамотами, приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році.

Заслухавши сторони, вивчивши надані документи суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

На час вчинення МІШИНИМ злочину, за який його було засуджено до виправних робіт без позбавлення волі, був чинним Виправно - трудовий кодекс Української РСР /1970 p./. Згідно вимог ч.1 ст.103  даного кодексу, час відбування виправних робіт без позбавлення волі у загальний та безперервний', трудовий стаж засудженого не зараховується, про що робиться запис в його трудовій книжці. В той же час, відповідно до ч.2 ст. 103 ВТК УРСР, цей час може бути зарахованим до загального трудового стажу

особи,  яка відбула  покарання,  на  підставі рішення суду в  порядку,  встановленому кримінально - процесуальним законодавством УРСР.

Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги примірну поведінку і добросовісне ставлення до виконуваної роботи під час відбування покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі МІШИНИМ, суд вважає, що є всі підстави для винесення рішення про зарахування до його загального трудового стажу час відбування покарання у виді виправних робіт без позбавлення волі.

На підставі наведеного і керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 10З ВТК України (1970р.), КВК України (2003р.), ст. ст. 10,11,212,213,214,215,218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Зарахувати ОСОБА_1 в загальний трудовий стаж час відбування ним покарання у виді виправних робіт без позбавлення волі з 01 грудня 1985 року по 01 червня 1987 року.

Запис в трудовій книжці ОСОБА_1 за порядковим № 13, про незарахування часу роботи за період з 01 грудня 1985 року по 01 червня 1987 року до загального та безперервного трудового стажу, вважати недійсним.

Зобов'язати Державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_1.

Стягнути з ДСП „ЧАЕС" Судовий Збір у сумі 8 гривень 50 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.