РІШЕННЯ

іменем   України

справа номер 2-691/2008р., номер 2-61/2009р.

09 січня 2009 року Славутицький міський суд, Київської області, у складі: головуючого: Малишенко Т.О. при секретарі: Дем'яненко Т.В. за участі позивача: ОСОБА_1, відповідача: ОСОБА_2 Розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -про стягнення аліментів на неповнолітню дитину і на утримання дружини,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про стягнення аліментів на неповнолітню дочку у розмірі 1/3 частки від його доходів, а також на себе у розмірі 1/6частини всіх видів доходів відповідача, як дружину оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягненню нею трьох років. Посилається на те, що з відповідачем мають дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки відповідач в добровільному порядку не надає ніякої матеріальної допомоги то просить стягувати з відповідача аліменти на їх утримання.

В попередньому судовому засіданні і в судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала в повному об'ємі. Просила стягувати з відповідача аліменти на утримання дочки у розмірі 1/3 частини і на себе у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів щомісячно.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, погодився з тим що необхідно платити аліменти на утримання неповнолітньої дочки і дружини.

В судовому засіданні було встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з 09.08.2008 року, але живуть окремо. Від сумісного шлюбу мають неповнолітню дочку СОФІЮ ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час проживає разом із матір'ю. Батьком дівчини в свідоцтві про її народження записаний відповідач. Крім того відповідач являється чоловіком позивача. На час слухання справи позивач кожен місяць отримує допомогу на дитину у розмірі 130 гривень кожен місяць.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов.язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, які -потребують матеріальної допомоги до повноліття. При цьому при визначенні розміру "аліментів, які підлягають до стягнення з платника, суд повинен враховувати обставини передбачені ст.ст.182, 200 Сімейного Кодексу України.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення аліментів на неповнолітнього сина. Так як суд вважає, що позивач в судовому засіданні довела, що батько неповнолітньої дочки зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на дочку. Відповідач має працездатний

вік, на час розгляду справи у суді не працює, але почав працевлаштовуватися на ДСП „ЧАЕС", тобто буде отримувати кожен місяць заробітну плату, крім того, згідно своїх батьківських обов'язків відповідач зобов'язаний утримувати дитину. Стаття 184 Сімейного Кодексу України визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а стаття 183 Сімейного Кодексу України визначає розмір аліментів у частці від доходу батька. Оскільки відповідач має працездатний вік, буде з січня 2009 року отримувати постійний дохід кожен місяць, то суд вважає, що в даному випадку, з відповідача необхідно стягувати аліменти у частці. Позивач просить стягувати аліменти у розмірі 1/3 частини від доходів відповідача. Суд вважає, що даний розмір аліментів позивач обґрунтувала, оскільки на день розгляду справи державою встановлено прожитковий мінімум для дітей у розмірі більше 500 гривень.

Відповідно до вимог ст. 75 Сімейного Кодексу України, подружжя повинно матеріально підтримувати одне одного. В силу ст. 84 Сімейного Кодексу дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. При цьому при визначенні розміру аліментів, які підлягають до стягнення з платника, суд повинен враховувати обставини передбачені ст.80 Сімейного Кодексу України, аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку доходу) другого і (або) у твердій грошовій сумі.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення аліментів на утримання дружини. Суд вважає, що позивач в судовому засіданні довела, що чоловік в добровільному порядку ухиляється від свого обов'язку по її утриманню. Відповідач являється працездатною особою, на даний час працевлаштовується і з січня 2009 року буде мати постійний дохід, згідно своїх обов'язків, як чоловіка, зобов'язаний утримувати дружину до досягнення їх спільної дитини трьох років. Суд вважає що оскільки відповідач має працездатний вік, буде мати заробітну плату, то з нього необхідно стягувати аліменти у розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу) кожен місяць. Суд виходив із того, що на день розгляду справи державою встановлено прожитковий мінімум для дорослих у розмірі більше 600 гривень.

Керуючись ст. ст. 75,80, 180, 183 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11,78,209,212,214,215,218 ЦПК України, суд

вирішив: Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4 6.13 кв.612, не працюючого, аліменти на утримання:

-     дочки СОФІЇ ІНФОРМАЦІЯ_1 до її повноліття у розмірі 1/3 частини

від всіх видів його доходів (заробітку), кожен місяць, починаючи з 04.12.2008 року на

користь ОСОБА_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_5 б .10 кв.4;

-     дружини ОСОБА_1 приживаючої м. Славутич, Таллінський

кв-л б. 10 кв.4, до досягнення дочки СОФІЇ f5:02.2008 року народження трьох років,

тобто до 15.02.2011 року, у розмірі 1/6 частини від всіх видів його доходів (заробітку),

кожен місяць, починаючи з 04.12.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2, Судовий Збір у розмірі 51 гривні, а також витрати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 7 гривень 50 копійок.

Допустити негайне виконання рішення у межах платежу аліментів за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.