СПРАВА № 2 а - 23 / 2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
2 лютого 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
в складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Ралійній І.В.
розглянувши в судовому засіданні у залі суду м. Антрацит
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області "Про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі у 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку »,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області про стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі у 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В обгрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1вона народила дитину - доньку ОСОБА_2
Згідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" у неї виникло право на державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого Законом прожиткового мінімуму для дітей у віці до 6 років.
Вищевказаний вид державної допомоги їй було призначено з 1.04.2007 року по 11.03.2009 року.
Нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною їй проводив відповідач -Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області.
Виплати вона отримувала шляхом перерахування їй коштів на картковий рахунок через відділення «Промінвестбанку».
У жовтні 2008року вона звернулась до відповідача із зверненням, в якому зауважила на те, що розмір допомоги, який їй виплачує останній, не відповідає соціальним стандартам, є недостатнім для реальної допомоги по утриманню дитини, що відповідач неправильно враховує при обчисленні розміру державної допомоги вимоги Конституції України та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", а тому діє незаконно.
Із відповіді Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради вона дізналась, що при нарахуванні їй державної допомоги застосовувались норми Законів про державні бюджети за 2007 -2008 роки і тим самим були звужені зміст та обсяг її існуючих прав, а також прав її дитини на достатній рівень соціальної допомоги, що є порушенням вимог Конституції України і Законів України "Про охорону дитинства" та "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
2
Згідно ст. 23 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у судовому порядку.
Міністерство праці та соціальної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обов'язок по виплаті грошової допомоги покладається на Міністерство праці України, яке перераховує виділені кошти місцевим управлінням праці та соціального захисту населення.
Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради є тим органом, чиї дії або бездіяльність може бути оскаржено в спірних правовідносинах.
Послалась на те, що її вимоги обґрунтовуються наступним.
Ст. 15 ч.1 Закону України "Про державну допомогу сім'я1 дітьми" передбачена державна допомога до досягнення дитиною 3-х років прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога виплачується щомісячно.
Розмір прожиткового мінімуму, що береться для розрахунку допомоги, щорічно встановлюється Законами про Державний бюджет, які приймаються відповідно до Конституції України в порядку, встановленим Бюджетним Кодексом.
Законом "Про Державний бюджет на 2007 рік" дію частини першої ст,15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зупинено на 2007 рік.
Згідно вимог Конституції України, при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а закріплені Конституцією права та свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.
Зазначеним керувався і Конституційний Суд України, приймаючи рішення від 9.07.2007 року, яким визнав неконституційним положення Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", а саме, п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст.15 та п. З розділу 8 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду є обов'язковими до виконання на території України, є остаточними і не можуть бути оскаржені.
Вважає, що згідно вимог Конституції України дія Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" в частині зупинення дії п. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" втратила силу з 9 липня 2007 року.
Норма Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" про встановлення розміру державної допомоги сім'ям з дітьми у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років є чинною.
Послалась на те, що Конституція України передбачає, що матеріальна шкода у вищевказаному випадку відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населенні Антрацитівської міської Ради Луганської області, повинен сплатити їй недоплачену суму державної допомоги за 2007 рік.
На 2007 рік Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434гр., з 1 квітня - 463 гр., з 1 жовтня - 470 гр.
З урахуванням вказаних норм розмір належної їй державної допомоги на 2007 рік складає: 463 гр. х 3 місяці =1389 гр. (липень - вересень) + 470 гр. х 3 місяці = 1410 гр. (жовтень - грудень). Разом 1389 + 1410 = 2799 гр.
3
Фактично за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, за даними відповідача, їй було сплачено 816 гр. 40 коп.
Вважає, що відповідач повинен їй сплатити недораховану суму: 2799 гр. - 816 гр. 40 коп. = 1982 гр. 60 коп.
Конституційний Суд в своєму рішенні від 9 липня 2007 року зазначив те, що зі змісту ст.ст, 81 9,85,92,95-98 Конституції України та норм Бюджетного Кодексу вбачається, що Закон « Про Державний бюджет України» має особливий предмет регулювання відмінний від інших законів України і стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних Законів України, а також встановлюватися інше додаткове правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч.З ст.27 Бюджетного Кодексу.
Метою і особливістю Закону « Про Державний бюджет України» є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій.
При прийнятті Закону « Про Державний бюджет України» мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України).
Зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" було внесено незаконно, а тому її правовідносини з відповідачем повинні регулюватись нормами, які діяли до внесення змін.
Вважає, що вона має правові підстави вимагати від відповідача сплати їй недоплаченої суми державної допомоги за період з 9.07.2007 року по 31.12. 2007 року, відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Сума повинна розраховуватись із розміру мінімального прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років за відповідний період за мінусом фактично сплаченої суми, з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Конституцією України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Згідно ст. З норми Конституції України є нормами прямої дії.
Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо гарантується на підставі ст. 8 Конституції України.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 року при здійсненні правосуддя, судам під час розгляду справи необхідно піддавати оцінці нормативно-правові акти будь якого державного органу на відповідність їх як Конституції так і Закону. Якщо при цьому буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Просить визнати незаконними дії відповідача та стягнути недоплачену їй суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1982 гр. 60 коп.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує. Просить дії відповідача визнати неправомірними та стягнути недоплачену їй суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1982 гр. 60 коп.
Також просить стягнути з відповідача витрати, пов»язані зі сплатою судового збору.
Крім того, позивачка ОСОБА_1 зауважила на те, що вона не пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки з часу народження дитини
4
займалась тільки доглядом за немовля, не мала можливості слідкувати за змінами законодавства і про порушення своїх прав дізналась тільки у жовтні 2008 року, тому звернулась за відновленням своїх порушених прав спочатку до відповідача, а потім 5.11.2008 року - до суду.
Відповідач - представник Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області - Шевченко JLB. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала і пояснила, що Управління не погоджується з позицією позивачки, що їй у період з липня по грудень 2007року не сплачена у повному обсязі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що необхідно зобов'язати Управління нарахувати та сплатити на її користь різницю недоплаченої допомоги у розмірі 1982 гр.60 коп. та визнати неправомірною відмову Управління у перерахунку та сплаті в повному обсязі допомоги .
Вважає необгрунтованим посилання позивачки на те, що Управління при нарахуванні їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у липні 2007 року, невірно були враховані норми Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми".
Зауважила на те, що згідно зі ст.13 Закону України "Про державну допомогу сім "ям з дітьми" в редакції Закону №2334-14 від 22.03.2001 року, який діяв у 2007 році, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі державного загальнообов'язкового страхування особа, яка здійснює догляд за дитиною.
Оскільки позивачка станом на квітень 2007 року була застрахованою особою, вона взагалі не мала права на призначення допомоги по догляду за дитиною за зазначеним Законом.
У 2007 році призначення і виплата допомоги по догляду за дитиною застрахованим особам регулювалося « Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13.
Згідно з п. 9 вказаного Порядку, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу, але не менше 23 % зазначеного прожиткового мінімуму. Саме у такому розмірі позивачці виплачувалась допомога по догляду за дитиною у 2007 році.
Таким чином, посилання позивачки на статті Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", а також на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007рік" в частині зупинення на 2007 рік дії ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", в обґрунтування своїх вимог стосовно розміру допомоги на 2007 рік, є безпідставними, оскільки позивачка у 2007 році взагалі не мала права на отримання допомоги по догляду за дитиною до 3-х років за зазначеним Законом.
Тільки з 1 січня 2008 року, згідно зі змінами, внесеними до Закону України " Про державну допомогу сім"ям з дітьми" Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України", особи, застраховані у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, набули право на отримання допомоги за зазначеним Законом,
Вважає вимоги позивачки щодо стягнення на її користь різниці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік неправомірними.
Зауважила на те, що дії Управління не можна вважати неправомірними.
Не відповідає дійсності посилання позивачки на те, що Управління не виконало норми Закону України "Про державну допомогу сім"ям з дітьми", оскільки у 2007 році
5
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці взагалі не призначалася згідно з зазначеним Законом.
Крім того, послалась на те, що згідно зі ст.87 Бюджетного Кодексу України, соціальний захист та соціальне забезпечення є видатками, що здійснюються з державного бюджету України.
Згідно зі ст.7 зазначеного Кодексу» одним з принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням.
Ст. 51 Бюджетного Кодексу України зазначено, що стадіями виконання Державного бюджету України є встановлення бюджетних асигнувань, затвердження кошторисів, взяття бюджетних зобов'язань. Саме кошторис надає юридичній особі повноваження, щодо здійснення видатків відповідно до бюджетних призначень, Розпорядники бюджетних коштів беруть зобов'язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Будь які зобов'язання за коштами державного бюджету України, взяті без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень встановлених законом України "Про Державний бюджет України", не вважаються бюджетними зобов^заннями. Витрати державного бюджету на покриття таких забов*язань не здійснюються.
Згідно зі ст.116 Бюджетного Кодексу України, невиконання бюджету - це бюджетне правопорушення. Нецільове використання бюджетних коштів та інші порушення бюджетного законодавства тягнуть за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом України. Це передбачено ст.ст. 119,121 Бюджетного Кодексу України.
Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Суд, вислухавши позивачку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повно і всебічно з»ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1народила доньку - ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про народження дитини. (а.с.6)
Управлінням праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області позивачці призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1.04.2007 року по 11.03.2009 року.( а.с. 7)
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Пунктом 1 ч. 1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
За ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1.11.1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно - правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Кодексом адміністративного судочинства України, а саме, ст.8 встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 28П-ХІІ від 21.11.1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень
6
матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сімї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, громадяни Україна, в сім'ях в яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених дим Законом та іншими законами України,
Ст. З Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 28П-ХІІ передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 2 1. 11.1 992 року № 28П-ХІІ є спеціальним законом, що регулює правові відносини, пов»язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.
Статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19,12,2006 №489-V було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сімї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 № 489-V було зупинено на 2007 рік дію ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідачем, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік» позивачці було виплачено державну допомогу по догляду за дитиною за період з 9.07.2007 року по 31.12. 2007 року в розмірі 816гр.40коп.(а.с.8).
Згідно вимог Конституції України при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а закріплені нею права і свободи не є вичерпними гарантуються і не можуть бути скасовані.
Цією тезою керувався Конституційний Суд України, приймаючи рішення від 9 липня 2007 року.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року у справі про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ст.ст. 56,71 Закону України" Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-У.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, є остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Крім того, необхідно звернути на те, що Закон України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240, визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов»язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв»язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею.
Пунктом 2 ст. 1 цього Закону визначено, що застрахована особа - це найманий працівник, на користь яких здійснюється загальнообов»язкове державне соціальне
7
страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Ст.43 зазначеного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України № 489 від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 43 зупинено на 2007 рік, що визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № 6-рп/2007.
Таким чином* положення ст. 43 Закону з 9.07.2007 року діє в редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом».
Диспозиція цієї статті співпадає з положенням ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині розміру вказаної допомоги.
Розмір допомоги застрахованим особам за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року має визначатись з розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, з 9.07.2007 року була відновлена дія ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХЇЇ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З огляду на викладені обставини, суд вважає, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області щодо виплати позивачці ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для дітей до 6 років за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року - є незаконною.
Частиною 1 ст.5 Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 28П-XII від 21.11.1992 року передбачено, що виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначаються і виплачуються органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків.
На 2007 рік Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено розмір мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гр., з 1 квітня - 463 гр., з 1 жовтня - 470 гр..
Суд приходить до висновку, що позивачка ОСОБА_1 мас право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а тому погоджується з вимогами позивачки
Однак, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 провела невірний розрахунок належних їй сум, визначивши:
· за липень - вересень 2007 року - 463 х 3=1389 гр,
· за жовтень - грудень 2007 року - 470 х 3= 1410 гр.
Разом 1389+ 1410 = 2799 гр. - 816 гр. 40 коп. (фактично отриману суму за період з липня по грудень 2007 року) = 1982 гр. 60 коп.
Суд не погоджується з вказаним розрахунком, який є помилковим і вважає, що сума недоплаченої відповідачем позивачці ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має розраховуватись з наступного:
- за період з 9.07.2007 року по 31.07.2007 року
463 гр.: 31 день х 23 дні = 343 гр. 52 коп., де 463 гр. - є розміром мінімального прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 1.04.2007 року; 31 день - кількість днів у липні 2007 року;
Позивачці ОСОБА_1, як застрахованій особі, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась відповідачем у розмірі не менш, ніж 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а саме, 23% від
8
561 гр. = 129 гр. 03 коп., де 561 гр. - є прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1.04.2007 року, згідно ст. 62 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік»
129 гр. 03 коп.: 31 х 8 = 33 гр. 30 коп., де 129 гр. 03 коп. - є мінімальним розміром допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 31 день - кількість днів у липні 2007 року;
343 гр. 52 коп. + 33 гр. 30 коп. = 376 гр.82 коп. -що є сумою, яку позивачка мала отримати за липень 2007 року
376 гр.82 коп. - 129 гр.03 коп. = 247 гр. 79 коп., де 129 гр.03 коп. - є сумою, фактично отриманою позивачкою за липень 2007 року; 247 гр. 79 коп. - сума недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
· за серпень 2007 року - 463 гр. - 132 гр.64 коп. = 330 гр. 36 коп.;
· за вересень 2007 року - 463 гр. - 134 гр. 45 коп. = 328 гр. 55 коп.;
· за жовтень 2007 року - 470 гр. - 136 гр. 13 коп. = 333 гр. 87 коп.;
· за листопад 2007 року - 470 гр. - 140 гр.05 коп. = 329 гр. 95 коп.;
· за грудень 2007 року - 470 гр. - 144 гр.10 коп. = 325 гр. 90 коп.;
Всього за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року сума складає: 247 гр. 79 коп. + 330 гр. 36 коп. + 328 гр. 55 коп. + 333 гр. 87 коп. + 329 гр. 95 коп. + + 325 гр.90 коп. = 1896 гр. 42 коп., а не 1982 гр. 60 коп., як розрахувала позивачка.
Ст. 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенций до місцевих бюджетів.
За таких обставин, суд вважає, що вказана сума недоплаченої відповідачем позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має бути стягнута за рахунок коштів Державного бюджету України,
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, оскільки судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства, в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно ч.2 ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Суд вважає, що позивачка не пропустила строк звернення до суду з адміністративним позовом.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з часу народження дитини займалась тільки доглядом за немовля і не мала можливості слідкувати за змінами законодавства, а про порушення своїх прав дізналась тільки у жовтні 2008 року, тому звернулась за відновленням своїх порушених прав спочатку до відповідача, а потім 5.11.2008 року - до суду.( а.с. 1)
Відповідно до ст. 94 ч. КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України або із місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
Згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Звертаючись до суду, позивачка сплатила судовий збір у розмірі 19 гр. 83 коп.,
9
згідно квитанції №00447Увід 6.11.2008 року на суму 76 гр. 71 коп..(а.с.11).
Відповідач відноситься до органів місцевого самоврядування.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме на 95,65 %, то за таких обставин, суд вважає на необхідне стягнути з Державного бюджету на користь позивачки ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 18 гр. 96 коп.
На підставі викладеного,
керуючись ст. ст. 6, 8,9, 87,94,99,122,160,161,162,163,167 КАС України, ст.3,8,19,92 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 28П-ХІІ від 21.11.1992 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 1.11.1996 року, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.
1. Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області щодо недонарахування сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року -неправомірними.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Антрацитівської міської Ради Луганської області за рахунок коштів Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1896 гр. 42 коп.( одної тисячі вісімсот дев»яносто шість гр. 42 коп.), в решті вимог -відмовити за необґрунтованістю.
3. Стягнути з Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1витрати, пов»язані зі сплатою судового збору в розмірі 18 гр. 96 коп.
(вісімнадцять гр. 96 коп.)
Постанова може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному суді шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на
апеляційне оскарження.