Справа №2-100/09

РІШЕННЯ

Іменем   України

22 січня 2009 р.     Кіровський районний суд АР Крим у складі:

головуючого -  судді Буцмак Ю.Є., при секретарі - Дранич Л.Ф.,. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кіровської районної державної лікарні ветеринарної медицини, про покладення обов'язку та стягнення моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначила, що вона маючи право на перерахунок пенсії неодноразово зверталась до головного бухгалтера ОСОБА_2 та начальника лікарні ОСОБА_3 з проханням надіслати до управління пенсійного фонду України в Кіровському районі необхідні документи для перерахунку їй пенсії. Вони їй відмовляли. Просить зобов'язати головного бухгалтера ОСОБА_2 терміново здати в пенсійний фонд відповідну звітність на неї про виплату їй зарплати в сумі 3123 грн. і перерахувати страхові внески за весь період перерахунку цієї заборгованості за період з 2002 р. по серпень 2006 р. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5250 грн. та судові витрати.

В судовому засіданні позивач позов підтримала та в порядку уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача в особі Кіровської районної державної лікарні ветеринарної медицини моральну шкоду в розмірі 5250 грн.

Представники відповідача позов не визнали, просять в його задоволені відмовити, посилаючись на недоведеність завдання ними моральної шкоди позивачці, завдання їй моральної шкоди.

Суд заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає, що позов» не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я; у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Судом досліджені:

Паспорт позивача (а.с.8);

Ухвала Кіровського районного суду АРК від 26.08.2008 р. (а.с. 10);

Копії скарг, звернень позивача та відповіді на них (а.с. 11-18,26,27);

Ярлик-розписка про отримання Управлінням Пенсійного Фонду України в Кіровському районі АРК 24.12.2008 р. документів з Кіровської районної державної лікарні ветеринарної медицини на ОСОБА_1 за період з 2002 р. по 2006 роки (а.с.32-37);

Лист начальника лікарні від 8.01.2009 р. на адресу начальника Управління ПФУ в Кіровському районі;

Відповідь начальника управління Пенсійного Фонду України в Кіровському районі АРК від 14.01.2009 p., згідно якому в систему персоніфікованого обліку даних Кіровською районною державною лікарнею ветеринарної медицини коригуючі індивідуальні відомості на ОСОБА_1 за період з 2002 по 2006. надавались неодноразово, однак даний звіт як не відповідаючий встановленій законодавством формі, дані прийняті з відповідними змінами 24.12.2008 р.

Суд, визнає, що позивач не надала докази (не довела) про завдання їй моральної шкоди.

Суд, визнає, що позивач не надала докази (не довела) завдання їй зазначеними посадовими особами чи іншими працівниками Кіровської районної державної лікарні ветеринарної медицини моральної шкоди.

Суд, визнає неспроможними доводи позивача в частині завдання посадовими особами, а саме ОСОБА_2 моральної шкоди у вигляді доведення до астенічного синдрому, гіпертонічного кризу, тому, що позивач не надала докази про те, що вказані стани, захворювання у неї були (медичні документи) та виникли саме від дій ОСОБА_2Г

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем не доведено завдання їй моральної шкоди та завдання їх працівниками Кіровської районної державної лікарні ветеринарної медицини.

На підставі ст.ст.23, 1167,1172 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60,209,212-215 ЦПК України, суд -

вирішив :

У задоволені позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Кіровський районний суд АР Крим в порядку і строки передбачені ст.ст. 294,295 ЦПК України.