У х в а л а

і м е н е м у к р а ї н и

8 квітня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Олійник А.С., Кузнєцова В.О., Наумчука М.І.,

провівши попередній розгляд цивільної справи за позовом публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії районних електромереж публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_4 про стягнення завданих збитків та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії районних електромереж публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про визнання акта про порушення неправомірним, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2014 року та на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 січня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії районних електромереж публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (далі - ПАТ «Полтаваобленерго») звернулося до суду із указаним позовом, мотивуючи його тим, що 21 січня 2014 року рейдовою бригадою Полтавської філії районних електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» під час перевірки домоволодіння ОСОБА_4, що знаходиться в с. Полтавці Полтавського району Полтавської області було виявлено факт порушення п. 48 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, яке полягало в самовільному підключенні електроустановок до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, прихованою електропроводкою поза електролічильником, підключення садиби минаючи електролічильник, від'єднання лічильника від електромережі та споживання електроенергії поза обліком. Посилаючись на наведене позивач просив стягнути на свою користь завдані збитки у сумі 7 517 грн 48 коп.

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулась із зустрічним позовом до ПАТ «Полтаваобленерго», в якому просила визнати неправомірним акт про порушення від 21 січня 2014 року № 00003950 та скасувати його, постановити окремі ухвали стосовно контролерів та інженера ПАТ «Полтаваобленерго». Свої вимоги обґрунтовувала тим, що акт складений з порушенням чинного законодавства та містить інформацію, що не відповідає дійсності.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2014 року вказані позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13 січня 2015 року, позов ПАТ «Полтаваобленерго» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Полтаваобленерго» грошові кошти в сумі 7 517 грн 48 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення у справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Полтаваобленерго» просить касаційну скаргу відхилити та залишити ухвалені у справі судові рішення без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно із ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії районних електромереж суди виходили з того, що 21 січня 2014 року працівники ПАТ «Полтаваобленерго» склали акт №00003950 про виявлення у споживача порушення, що передбачено п. 48 ПКЕЕН, які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду засобу обліку не мали можливості виявити, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника прихованою електропроводкою поза електролічильником, підключення садиби, минаючи електролічильник, від'єднання лічильника від електромережі та споживання електроенергії поза обліком. Розрахунок вартості та обсягу електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН було здійснено з урахуванням норм п. п. 3.1, 3.5 (формула 2.7 Методики). Крім того, ОСОБА_4 при розгляді справи в суді першої інстанції не спростовано правильність розрахунків обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН.

Відмовляючи в позові ОСОБА_4, суд виходив із того, що акт складено відповідно до вимог чинного законодавства, він лише фіксує порушення та може бути доказом при розгляді питання про відшкодування збитків, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Висновки судів ґрунтуються на встановлених обставинах справи та нормах матеріального права.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_4 не спростовують висновків судів, оскільки не ґрунтуються на доказах.

З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2014 року та ухвала апеляційного суду Полтавської області від 13 січня 2015 року - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 332, 335, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 17 листопада 2014 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: А.С. Олійник

В.О. Кузнєцов

М.І. Наумчук