ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Справа № 917/2029/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Горбачова Л.П., суддя Істоміна О.А.

при секретарі Логвін О.О.

за участю представників сторін:

прокурора Маматов М.О., посв. №028265 від 15.08.2014

позивача - Семенова О.М., дов. №53/09 вді 13.01.2015

відповідача - Сергієнко В.І., дов. №1 від 06.10.2014

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гузій С.М., дов. №18/11-1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР-МАЙСТЕР", м. Гадяч, Полтавська область (вх. № 134 П/3)

на рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.14р. у справі № 917/2029/14

за позовом Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Лебединська міська рада Сумської області, м. Лебедин, Сумська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР-МАЙСТЕР", м. Гадяч, Полтавська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Лебединський м'ясокомбінат", м. Лебедин, Сумська область

про стягнення грошових коштів у розмірі 226 557,17 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року Сумський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР-МАЙСТЕР", м. Гадяч, Полтавська область про стягнення збитків, завданих державі внаслідок порушення водного законодавства, у розмірі 226 557, 17 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 25.11.2014р. по справі № 917/2029/14 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР - МАЙСТЕР" збитки, завдані державі внаслідок порушення водного законодавства, в сумі 226 557,17 грн. на р/р 33112331700010, код ЄДРПОУ 37345566, код платежу 24062100, МФО 837013, для зарахування надходжень на аналітичний рахунок в ГУДКСУ в Сумській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР - МАЙСТЕР" на користь держави - 4 531,14 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач, ТОВ "СТАР - МАЙСТЕР", з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, а також неповне з'ясування всіх обставин справи, просить рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2014р. по справі № 917/2029/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, відповідач просить стягнути з позивача на свою користь витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2265,57 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що Сумською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері фактично проведено перевірку не діяльності ТОВ "СТАР - МАЙСТЕР", а діяльності лише виробничого об'єкту ТОВ «Стар-Майстер», розташованого на території Лебединського р-ну Сумської області, який відповідно до даних ЄДР, не є відокремленим підрозділом ТОВ «Стар-Майстер». За твердженням скаржника, перевірка проводилась без участі належного представника ТОВ "СТАР - МАЙСТЕР", а за участю директора по виробництву Сидоренка О.С., який не мав повноважень на підписання документів під час здійснення перевірки, а коло його повноважень представниками прокуратури та екологічної інспекції не було перевірено. Посилаючись на те, що директор по виробництву Сидоренко О.С. в межах своїх службових обов'язків не володіє всією наявною документацією ТОВ "СТАР - МАЙСТЕР", скаржник пояснює факт неповідомлення перевіряючих органів про існування додаткової угоди від 21.03.2013 до договору оренди цілісного майнового комплексу від 20.03.2013 року та акту від 21.03.2013 року, яким артезіанська свердловина та водонапірні башні були повернуті орендодавцю ТОВ «Лебединський м'сокомбінат». Також, наполягає на тому, що документи перевірки були скріплені печаткою №1 підприємства, яка не може використовуватися для засвідчення документів перевірки. Неповне дослідження судом першої інстанції вказаних обставин є, на думку скаржника, підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2015 року апеляційну скаргу ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.02.2015.

04.02.2015 державна екологічна інспекція у Сумській області надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та зазначила, що на момент проведення перевірки у відповідача були відсутні як дозвіл на спеціальне водокористування так і дозвіл на використання надр, що підтверджується актом перевірки від 19.12.-25.12.2013 року, приписом про усунення порушень, довідками відповідача про масу забраних підземних вод. Наполягає на тому, що в результаті самовільного використання відповідачем підземних вод, навколишньому природному середовищу була завдана шкода в розмірі 226557,17 грн., розрахунок якої проведено у відповідності до «Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009 року №389.

Також, 04.02.2015 року відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №816/7/15-а за позовом ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" до Державної екологічної служби у Сумській області, Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Литвина В.М., треті особи - Сумська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, Сумський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дем'яненко С.О. про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування припису.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 клопотання відповідача було задоволено та зупинено розгляд справи 917/2029/14 до набрання законної сили рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №816/7/15-а.

23.03.2015 на адресу Харківського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження по справі №917/2029/14. На підтвердження вимог заявленого клопотання відповідачем надано копію ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 по справі №816/7/15-а, відповідно до якої позовну заяву ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" у справі №816/7/15-а залишено без розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 27.04.2015.

В судове засідання 27.04.2015 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Лебединської міської ради Сумської області не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Лебединської міської ради Сумської області за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог ст.101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області", затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України № 136 від 12.12.2011 р., постанови Сумської міжрайонної природоохоронної прокуратури №62/67 від 16.12.2013 р. та Наказу до ДЕІ у Сумській області №519-П від 18.12.2013 р. Державною екологічною інспекцією у Сумській області за участю Сумської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері було проведено перевірку дотримання ТОВ "Стар Майстер" ( адреса потужностей: м.Лебедин, вул. Білозерцева, 32) вимог природоохоронного законодавства.

В ході проведення перевірки було встановлено, що відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу від 20.03.2013, укладеного між ТОВ "Лебединський м'ясокомбінат" (орендодавець) в особі директора Сидоренка О.С. та ТОВ "Стар-Майстер" (орендар) в особі директора Козіна А.В., орендодавець передав, а орендар прийняв у користування на умовах договору цілісний майновий комплекс, зазначений в акті приймання-передачі, що розташований за адресою: Сумська обл., м. Лебедин, вул. Білозерцева, 32, в тому числі водонапірні башні та артезіанську свердловину № 35.

Відповідно до акту перевірки від 19.12.2013 -25.12.2013 р., складеного за результатами перевірки ТОВ "Стар-Майстер", встановлено використання ТОВ "Стар-Майстер" підземних вод з артезіанської свердловини № 35, розташованої за адресою: вул. Білозерцева, 32, м. Лебедин, Сумська область, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що було визнано як порушення відповідачем ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, а саме, встановленого обов'язку водокористувача здійснювати спеціальне водокористування виключно на підставі дозволу.

Зазначений акт перевірки підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, а також скріплений печаткою ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР". З боку ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" акт підписали директор з виробництва Сидоренко О.С. та головний інженер Полтавець Л.О.

Також за результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Сумській області винесено припис № 311/02-16 від 25.12.2013, яким ТОВ «Стар-Майстер» зобов'язано, в тому числі розробити план заходів по усуненню виявлених порушень, отримати дозвіл на спеціальне водокористування, надати інформацію про об'єми забраної та використаної води за період 20.03.-19.12.2013 року, встановити лічильник води на артезіанській свердловині.

За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією в Сумській області , на підставі наданих ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" довідок № 10 від 21.02.2014 р. та б/н б/д. про використання води для господарсько-побутових та виробничих потреб із артезіанської свердловини у період з 20.03.2013 р. по 25.06.2013 р. в об'ємі 1365,9 м3 та за період з 26.06.2013 р. по 30.01.2014 р. в об'ємі 3 662,00 м. куб. (а.с. 13), у відповідності до Методики розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом №389 від 20.07.2009 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, нараховані до відшкодування збитки в сумі 226557,17 грн., заподіяні державі внаслідок самовільного використання ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (а.с.14).

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області 226 557, 17 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення водного законодавства.

Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ч.2 ст.2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Згідно із ч.1 ст.149 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів, що узгоджується з приписами ч.1 ст.38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до ч.3 ст.38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

За приписами, встановленими ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 1 Водного кодексу України, використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Зокрема, ч.ч.1,3 ст. 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Статтею ст. 49 Водного кодексу України також встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Згідно з п.9 ч.1 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

При цьому, як правомірно зазначено судом першої інстанції, спірні водні правовідносини, які пов'язані з обов'язковістю отримання відповідачем дозволу на спецводокористування, врегульовані вичерпно статтями 44, 48, 49 Водного кодексу України як нормами спеціального закону.

У відповідності до ч.1, п. 3 ч.2, ч.4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у, зокрема: самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Зокрема, ч.1 ст.69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1,2, п.6 ч.3 ст.110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Враховуючи, що у відповідача був відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, а відповідно до ч.1 ст.111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що шкода заподіяна відповідачем внаслідок порушення природоохоронного законодавства , підлягає компенсації.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Надаючи оцінку доказам, наданим в обгрунтування позовних вимог, колегія суддів вважає, що протиправна поведінка відповідача у заподіянні збитків внаслідок самовільного водокористування повністю підтверджується документами, складеними за результатами перевірок.

Так, відповідно до акту перевірки дотримання ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" за місцем розташування виробничих потужностей: Сумська область, м.Лебедин, вул. Білозерцева,32, вимог природоохоронного законодавства від 19-25.12.2013, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Литвином В.М. у присутності: прокурора Сумської міжрайонної природоохоронної прокуратури Борисенка О.І., директора з виробництва ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" Сидоренка О.С. та головного інженера ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" Полтавець Л.О., встановлено, що відповідно до договору оренди цілісного майнового комплексу від 20.03.2013 ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" орендує у ТОВ «Лебединський м'ясокомбінат» цілісний майновий комплекс відповідно до акту приймання передачі від 20.03.2013, в т.ч. котельню, ковбасний цех, артезіанську свердловину та ін., всього 29 пунктів. Дозвіл на спеціальне водокористування у підприємства відсутній, що є порушенням вимог ст.ст. 44,48,49 Водного Кодексу України. Індивідуальні балансові норми водоспоживання на одиницю продукції не розраховані, державна статистична звітність 2-тп (водгосп) не здається. Фактично на момент перевірки забір та використання води ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" здійснюється з орендованої свердловини.

Надаючи правову оцінку вказаному акту перевірки, колегія суддів враховує, що акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання ( п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464).

Також колегія суддів враховує, що зазначений акт перевірки підписаний з боку відповідача двома представниками : директором по виробництву Сидоренком О.С. та головним інженером Полтавець Л.О., при цьому будь-яких зауважень чи заперечень під час підписання акту вказані особи не зазначили.

При цьому колегія суддів також враховує, що дії Державної екологічної інспекції в Сумській області з проведення перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства не були визнані незаконними у встановленому чинним законодавством порядку. Так, позовна заява ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" до Державної екологічної інспекції в Сумській області, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Сумської області Литвин В.М., треті особи - Сумська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування приписів, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 р. залишена без розгляду.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, забір та використання ТОВ "Стар-Майстер" підземної води для господарсько-побутових та виробничих потреб із артезіанської свердловини № 35 здійснювався без дозволу на спеціальне водокористування у період з 20.03.2013 р. по 25.06.2013 р. в об'ємі 1365,9 м3 та за період з 26.06.2013 р. по 30.01.2014 р. в об'ємі 3 662,00 м. куб.

За таких обставин, у відповідності з вимогами ст. 111 Водного кодексу України, за яким встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій і громадян України, а також іноземних юридичних і фізичних осіб та осіб без громадянства відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України, колегія суддів вважає про наявність підстав для відшкодування відповідачем шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Колегія суддів також зазначає, що факт самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів ( дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами ( підземні води) є самостійною підставою для відшкодування шкоди державі у розмірі, визначеному згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрованої Мінюстом України 14.08.2009 р. № 767/16783 (далі - Методика).

Відповідно до п. 9.1, 9.2 Методики, розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн., здійснюється за формулою Зсам =100xWxTар, де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Тар - розмір, грн/100 куб.м, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення 45,06 грн.

Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Я к вбачається з акту перевірки дотримання ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" вимог природоохоронного законодавства від 19-25.12.2013, індивідуальні балансові норми водоспоживання на одиницю продукції не розраховані, державна статистична звітність 2-тп (водгосп) відповідачем не здається.

Відповідно до наявної в матеріалах довідки ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" № 10 від 21.02.2014 р. та б/н б/д., у період з 20.03.2013 р. по 25.06.2013 р. та у період з 26.06.2013 р. по 30.01.2014 р. відповідачем було використано води для господарсько-побутових та виробничих потреб із артезіанської свердловини в загальному обсязі 5027,9 м. куб. (а.с. 15)

Відповідно до розрахунку, здійсненого Державною екологічною інспекцією в Сумській області, незаконними діями відповідача державі завдано збитків на загальну суму 226 557,17 грн.

Колегія суддів, дослідивши та перевіривши приведений судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні розрахунок розміру збитків, обумовлених використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів ТОВ "Стар-Майстер" за проміжок часу з 20.03.2013 р. по 25.06.2013 р. та у період з 26.06.2013 р. по 30.01.2014 р., вважає його обґрунтованим.

З боку відповідача інші дані про використання підземних вод або контр розрахунок заподіяної шкоди не надавався.

З урахуванням викладеного, місцевим господарським судом вірно встановлено обставину здійснення ТОВ "Стар-Майстер" в порушення вимог ст.ст.48, 49 Водного кодексу України самовільного водокористування (спеціального водокористування без наявності дозволу на нього) у період з 20.03.2013 р. по 25.06.2013 р. та у період з 26.06.2013 р. по 30.01.2014 р., внаслідок чого державі було заподіяно шкоду в розмірі 226 557,17 грн.

Колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність протиправної поведінки відповідача, збитків, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками і наявність вини, тому позовні вимоги Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області до ТОВ "Стар-Майстер" про стягнення 226557,17 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення водного законодавства є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача про те, що перевірка виробничого об'єкту ТОВ «Стар-Майстер» на території Лебединського району Сумської області здійснювалася з порушенням законодавства, що регламентує порядок проведення перевірок прокуратурою та працівниками державної екологічної інспекції, оскільки всі документи про призначення перевірки та її результати, були надані не директору підприємства Козіну А.В., а директору по виробництву виробничої дільниці м.Лебедин Сидоренко О.С. , який є неналежним представником ТОВ «Стар-Майстер», оскільки згідно з посадовою інструкцією не мав повноважень на підписання документів, які складалися під час перевірки, а також не володів усією документацією про господарську діяльність відповідача, у зв'язку з чим не повідомив перевіряючих про те, що артезіанська свердловина та водонапірні башні на підставі акту приймання-передачі від 21.03.2013 року були повернуті орендодавцю ТОВ «Лебединський м'сокомбінат»; крім того, документи, підписані Сидоренко О.С., скріплені печаткою ТОВ «Стар-майстер» №1, яка у відповідності з наказом по підприємству може використовуватися для засвідчення документів, які стосуються виробництва на виробничому об'єкті в м.Лебедин, вул. Білозерцева, 32, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і є також загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Ради Європейських Співтовариств від 9 березня 1968 р. (68/151/ЄЕС). Відповідну правову позицію наведено в листі Верховного Суду України від 01.08.2007 "Практика розгляду судами корпоративних спорів".

Печатка підприємства повинна використовуватись та зберігатись у встановленому порядку, а дотримання законності користування нею покладається на відповідальну особу підприємства.

Як зазначив відповідач в апеляційній скарзі та підтвердив в судовому засіданні, постанова Сумського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 16.12.2013 р. № 62/67 про проведення перевірки додержання природоохоронного законодавства ТОВ «Стар-Майстер» , акт перевірки дотримання ТОВ «Стар-Майстер» вимог природоохоронного законодавства за місцем розташування виробничих потужностей: Сумська область, м.Лебедин, вул. Білозерцева,32, від 19-25.12.2013, припис № 311/02-16 від 25.12.2013 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки ТОВ «Стар-Майстер», були надані представнику відповідача Сидоренко В.В., який на час проведення перевірки, згідно з наказом ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" № 17/1-к від 20.03.2013 р., працював на посаді директора по виробництву виробничої дільниці м.Лебедин.

При цьому колегія суддів зазначає, що ні Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затверджене наказом Генерального прокурора України № 111 від 12.11.2012 року, ні Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464, не покладає на прокурора чи державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища обов'язок перевіряти закріплене у посадовій інструкції коло повноважень представника керівного складу підприємства , який представляє підприємство під час перевірки.

Також відповідачем не доведено в установленому порядку факт підписання довідок про використання води не уповноваженою на це особою.

Так, зазначені довідки про фактичне використання води ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" посвідчені печаткою відповідача.

Відповідач не надав доказів звернення до позивача в разі встановлення невідповідностей щодо відомостей, які зазначені в довідках про використання води.

Також колегія суддів критично ставить до пояснень представника відповідача, що директор ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" по виробництву виробничої дільниці м. Лебедин Сидоренко О.С., присутній під час проведенні перевірки, не був обізнаний та не повідомив перевіряючих про те, що артезіанська сердловина та водонапірні башні на підставі акту приймання-передачі від 21.03.2013 року були повернуті орендодавцю ТОВ «Лебединський м'сокомбінат», який в подальшому на підставі договору з водопостачання від 21.03.2013 року надавав ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" послуги з водопостачання для господарський та побутових потреб, оскільки, як повідомив в судовому засіданні представник відповідача та вбачається з матеріалів справи, директор по виробництву виробничої дільниці м.Лебедин ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" Сидоренко О.С. та директор ТОВ «Лебединський м'сокомбінат» Сидоренко О.С. це одна й та ж сама особа.

Крім того, як встановлено в суді апеляційної інстанції з пояснень представника відповідача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на боці відповідача, ТОВ «Лебединський м'сокомбінат», за укладеним між ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" та ТОВ «Лебединський м'сокомбінат» договором з водопостачання від 21.03.2013 року жодних документів про фактичне надання послуг з водопостачання не складалося, оплат наданих послуг не здійснювалося.

Також , у звітах ТОВ «Лебединський м'сокомбінат» форми № 2 -тп (водогосп) про використання води за 2,3 та 4 квартали 2013 року ( а.с. 60-62) в графі «Передано іншим споживачам» відомості відсутні.

Крім того, посилання відповідача на додаткову угоду від 21.03.13 р. до договору оренди цілісного майнового комплексу від 20.03.13 р. та повернення артезіанської свердловини та двох водонапірних башень ТОВ «Лебединський м'сокомбінат» , а також укладення договорів з водопостачання, не спростовують наявних у справі доказів та висновків щодо фактичного забору та використання підземних вод з вказаної свердловини саме відповідачем.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на протокол № 374 від 12.11.2013 р. Лебединської районної СЕС ( а.с. 64) про те, що зразок води з артезіанської свердловини ТОВ "СТАР-МАЙСТЕР" по визначеним показниками не відповідає вимогам санітарно-хімічним показникам безпечності та якості питної води, оскільки цей протокол жодним чином не спростовує факт забору та користування відповідачем підземними водами з артезіанської свердловини.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Полтавської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав належних матеріальних доказів обґрунтованості та правомірності викладених заперечень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2014 р. по справі №917/2029/14 .

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржників.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32-34, 43, 49, 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Стар-Майстер" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 25.11.2014 р. по справі №917/2029/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 30 квітня 2015 року

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Горбачова Л.П.

Суддя Істоміна О.А.