ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" квітня 2015 р.Справа № 916/4853/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТАВРАТОР-1946";

До відповідача: Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області;

про стягнення 746376,00 грн.

Головуючий -Волков Р.В.

Судді: Панченко О.Л.,

Желєзна С.П.

Представники:

Від позивача: Русских Т.В. (за довіреністю).

Від відповідача: Пасічняк Л.П. (за довіреністю).

Від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: 03.12.2014р. за вх. ГСОО №4999/14 Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕСТАВРАТОР-1946" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації про стягнення за договором про закупівлю робіт за державні кошти №192 від 22.12.2010р. витрат по охороні об'єкту „Будівництво лікувального корпусу на 297 ліжок Одеської обласної дитячої клінічної лікарні по вул. Академіка Воробйова, 3 житловий район „Слобідка-2", Суворовський район м. Одеси" у сумі 746376,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2015р. відповідно до ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено по 18.02.2015р.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2015р. відповідно до ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2015р. на підставі довідки про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 18.02.2015р. згідно розпорядження керівника апарату суду №136 від 18.02.2015р. справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Волкова Р.В., судді Панченко О.Л., судді Желєзної С.П.

Позивач у судових засіданнях надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, в обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти №192 від 22.12.2010р., відсутність фінансування на протязі 2013-2014рр., договір №29/04 про охорону виробничих (господарських) об'єктів від 29.04.2011р., розрахунки витрат з охорони об'єкту будівництва (будівельного майданчику), акти надання послуг з охорони будівельного майданчику. Також позивач надавав пояснення до позову від 18.02.2015р. (а.с.177-180) та від 21.04.2015р. (а.с.212-213), у яких підтримав позов повністю.

Відповідач проти позову заперечує повністю, в обгрунтування чого надав відзив (а.с.48-51), у якому, в свою чергу, посилається на неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю робіт за державні кошти №192 від 22.12.2010р., відсутність у відповідача обов'язку щодо компенсації витрат позивача по охороні об'єкта згідно договору про надання послуг з охорони №29/04 від 29.04.2011р.

Також відповідач надавав письмові пояснення по справі від 18.02.2015р. (а.с.172-176), у яких підтримав свої заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст.77 ГПК України у судових засіданнях 28.01.2015р., 11.02.2015р. було оголошено перерву.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2015р. відповідно до ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 03.05.2015р.

У судовому засіданні від 06.02.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

22 грудня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти №192 (далі - Договір), згідно п.п.1.1, 1.2 якого генпідрядник зобов'язався виконати роботи з будівництва, зазначені в проектній документації, згідно умов даного Договору, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи, а найменуванням робіт (назва об'єкту): „Будівництво лікувального корпусу на 297 ліжок Одеської обласної дитячої клінічної лікарні по вул.Академіка Воробйова, 3, житловий район „Слобідка-2", Суворовський район м. Одеси".

Строк виконання робіт (п.5.1 Договору) становить 36 місяців (грудень 2010р. - грудень 2013р.) з моменту укладання цього Договору.

Договірна ціна по Договору згідно п.3.1 Договору є динамічною та визначається на підставі переговорів між сторонами та затверджується протоколом погодження договірної ціни на закупівлю робіт та становить 366202083,00 грн. з ПДВ (а.с.146), у тому числі договірна ціна будівельно-монтажних робіт - 178906,993 тис. грн., придбання обладнання - на суму 187168,940 тис. грн., договірна ціна пуско-налагоджувальних робіт - 126,150 тис.грн.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Аналогічна норма міститься й у ст. 177 ГК України, відповідно до ч. 1 якої підставою виникнення господарських зобов'язань є договір.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з приписами ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526 ЦК України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до пп. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, в силу п.5.4.1 Договору генпідрядник відповідає за охорону будівельного майданчика, його освітлення, огородження, дотримання санітарних і пожежних вимог, складування будівельних матеріалів, розміщення техніки і їхню цілість, а також відповідає за охорону праці і техніку безпеки, а згідно пп. 5.4.3 Договору замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, охорона та подача на будівельний майданчик матеріалів, конструкцій, виробів здійснюється силами генпідрядника, який контролює якість, кількість і комплектність ресурсів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати і пошкодження до моменту здачі об'єкту в гарантійну експлуатацію.

Також пунктом 7.6 Договору сторони передбачили, що генпідрядник несе майнову відповідальність за збереження виконаних робіт, наслідки за їх пошкодження або загибелі, до здачі об'єкта в експлуатацію.

Між тим, замовник здійснює авансування в розмірі тридцяти відсотків річного обсягу робіт на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів строком на три місяці. Генпідрядник повинен використати аванс протягом трьох місяців після одержання. По закінчення тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Замовник має право контролювати використання наданих генпідряднику сум авансу (відповідно до постанови Кабміну України №1764 від 27.12.2001р.).

Крім того, сторони уклали до Договору додаткову угоду №31 від 21.08.2012р., якою деталізовано та змінено, зокрема, п.4.2 Договору деталізовано та доповнено пп. 4.2.2, відповідно до якого замовник приймає на себе зобов'язання перерахувати генпідряднику аванс у розмірі 30% від вартості обсягу робіт 2012 року, що становить 2300,0 тис. грн. на придбання та доставку матеріалів, конструкцій, виробів, що потрібні для виконання робіт. Генпідрядник повинен використати аванс протягом 3-м місяців після одержання. Замовник здійснює попередню оплату лише тих товарів і робіт, що передбачається поставити і виконати протягом поточного бюджетного року (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006р. №1404 зі змінами та доповненнями).

Згідно пояснень відповідача, проти чого не заперечував позивач, на виконання умов Договору відповідач перерахував останньому аванс у розмірі 2253420,40 грн.

Позивач стверджує, що на протязі 2013-2014 років фінансування не здійснювалось, будівництво об'єкту було призупинено, що, на його думку, є порушенням відповідачем договірних відносин, тому і оплата за охорону об'єкта за цей період повинна здійснюватись за рахунок коштів відповідача, окремо від витрат на охорону, які сплачуються підряднику у складі загальновиробничих витрат (у складі виконаних будівельних робіт на підставі актів форми КБ-2в та КБ-3). У зв'язку з цим позивач неодноразово звертався до відповідача із листами щодо оплати витрат по охороні об'єкту та зовнішнього освітлення території будмайданчика.

Проте, відповідач заперечує проти доводів позивача, зазначаючи, що такі витрати не передбачені ані умовами Договору, ані іншими домовленостями між сторонами. Однак, щодо призупинення робіт на об'єкті зазначає, що рішенням Одеської міської ради від 26.11.2012 №686-УІ „Про обласний бюджет Одеської області на 2013 рік" були передбачені видатки по об'єкту „Будівництво лікувального корпусу на 297 ліжок Одеської обласної дитячої клінічної лікарні по вул. Академіка Воробйова, 3, житловий район „Слобідка-2", але через неналежне виконання своїх обов'язків генпідрядника, роботи на об'єкті були призупинені.

Генпідрядник погодився виконати всі роботи, передбачені проектно-кошторисною документацією по об'єкту у встановлені терміни на загальну вартість 366202083,00 грн., про що було зазначено в протоколі погодження договірної ціни.

Відповідач вказує, що звертався до позивача щодо участі у робочій комісії з проведення інвентаризації об'єкта, та зазначає, що на момент передачі об'єкту було встановлено, що не все обладнання змонтовано, не було виконано пусконалагоджувальні роботи обладнання та не було виконано запуск котлів. А Одеська обласна державна адміністрація листом також зверталась до відповідача щодо прискорення оформлення зазначеного акту інвентаризації, який до теперішнього часу не оформлений належним чином та не наданий позивачу.

Договір був укладений за результатами проведеної процедури закупівлі робіт за державні кошти з погодженням договірної ціни, яка є істотною умовою договору підряду, в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України.

Відповідно до пп.пп.3.3.1-3.3.2 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д1.1.1-1-2000), що були чинні на моменту укладання договору, договірна ціна - це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведення взаєморозрахунків. Договірна ціна на будівництво об'єкта формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій і погоджується із замовником. У результаті спільного рішення оформлюється протокол погодження договірної ціни на будівельну продукцію, який є невід'ємною частиною контракту.

Крім того, абз.3 пп. 1.4.1 ДБН Д.1.1-1-2000 встановлено, що загальновиробничі витрати (до яких відносять витрати на охорону будівельних майданчиків) враховуються у вартість будівництва, яка є фіксованою та погодженою сторонами.

Згідно Закону України „Про здійснення державних закупівель", що був чинним у період укладання Договору, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі.

Зважаючи на норми закону суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Враховуючи вищевикладене, суд вважає безпідставними посилання позивача на офіційне роз'яснення (Збірник офіційних документів та роз'яснень „Ціноутворення у будівництві №4, 2006, Збірник офіційних документів та роз'яснень „Ціноутворення у будівництві №11, 2011") як на підставу для стягнення з відповідача заявленої суми.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по охороні об'єкту згідно договору №29/04 від 29.04.2011р, однак умовами даного договору не передбачений обов'язок відповідача компенсувати витрати позивача згідно цього договору, отже обов'язки за цим договором виникли виключно між позивачем та організацією, яка надає так послуги.

18 лютого 2015 року за вх. ГСОО №2-897/15 позивач звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, у якому посилався на необхідність встановлення даних у галузі будівництва, необхідних для вирішення даного спору, що потребують спеціальних знань.

У зазначеного клопотання позивач на вирішення судової експертизи просив поставити такі питання:

1) за рахунок яких коштів (загально-будівельних витрат чи інших) оплачується охорона будівельного майданчика у разі призупинення робіт та відсутності фінансування?

2) чи повинен замовник у разі, якщо резерв „Кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва" було непередбачено вичерпано (додаткові витрати по кріпленню підземних виробок) перезатверджувати витрати на будівництво.

Також 15 квітня 2015 року за вх. ГСОО №2-2044/15 позивач звернувся до суду із аналогічним клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, у якому просив суд поставити на вирішення судової експертизи схожі з вищезазначеними питаннями.

Так, розглянувши клопотання позивача про призначення експертиз від 18.02.2015р. за вх. ГСОО №2-897/15 та від 15.04.2015р. за вх. ГСОО №2-2044/15 колегія суддів їх відхиляє у зв'язку з тим, що позивач клопотав про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, а по суті питання, які були ним запропоновані для роз'яснення судовим експертом мають правовий характер, а тому не потребують окремих спеціальних знань як передбачено положеннями ст. 41 ГПК України.

Також відповідачем надані письмові пояснення по справі від 18.02.2015р. за вх. ГСОО №4565/15, в тексті яких зазначено, що саме Державна казначейська служба України є належним відповідачем у справі, розглянувши що суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі іншого відповідача з огляду на положення ст. 24 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТАВРАТОР-1946" до відповідача Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації про стягнення 746376,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТАВРАТОР-1946" до відповідача Департаменту капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення 746376,00 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05 травня 2015 р.

Головуючий - Р.В. Волков

Суддя О.Л. Панченко

Суддя С.П. Желєзна