ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2015 р. Справа № 905/2905/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Горбачова Л.П., суддя Потапенко В.І. , суддя Тарасова І. В.

при секретарі Логвин О.О.

за участю представників:

стягувача - не з'явився

боржника - Коваль Л. Л. (довіреність № 39/01 від 21.11.2014р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" м. Київ (вх. №2394 З/3-12)

на ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.03.2015р. по справі №905/2905/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" м. Київ

до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь

про стягнення 50088077,45 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2015 по справі №905/2905/14 (суддя Місюра Л.С.) заяву Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про надання розстрочки виконання судового рішення у справі №905/2905/14 задоволено частково. Ухвалено розстрочити виконання судового рішення (наказу господарського суду Запорізької області від 30.01.2015 року у справі №905/2905/14, виданого на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду) у справі №905/2905/14 на 24 місяці, з проведенням щомісячно до 26 числа, починаючи з квітня 2015 року, виплат у розмірі 1735290,12 грн., а в останній місяць (до 26.03.2017 року) - 1 735 290,24 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

ПАТ "НАК "Нафтогаз України" м. Київ (стягувач) із зазначеною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.03.2015 по справі №905/2905/14 скасувати та відмовити у задоволенні заяви ККП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2014 року по справі №905/2905/14. Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. по справі № 905/2905/14 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" м. Київ прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.04.2015р.

ККП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (боржник) у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними скаржником доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін. При цьому посилаючись на наявність сукупності обставин, які ускладнюють виконання рішення, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що боржником доведено належними документальними доказами, зокрема звітами про фінансові результати підприємства, наявність обставин, які свідчать про збитковість господарської діяльності підприємства ККП Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" та є достатніми для підтвердження винятковості обставин, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення уповноваженого представника боржника, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних обставин.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Донецької області від 11.06.2014 року у справі № 905/2905/14 були задоволені частково позовні вимоги стягувача і на його користь з боржника було присуджено до стягнення інфляційні нарахування у розмірі 80783 (вісімдесят тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 1 424 604 (один мільйон чотириста двадцять чотири тисячі шістсот чотири) грн. 43 коп., пеня у розмірі 1677342 (один мільйон шістсот сімдесят сім тисяч триста сорок дві) грн. 41 коп., штраф (7%) у розмірі 1790520 (один мільйон сімсот дев'яносто тисяч п'ятсот двадцять) грн.68 коп., також витрати по сплаті судового збору у сумі 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року у справі № 905/2905/14 було частково задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України", а рішення господарського суду Донецької області від 11.06.2014 року у даній справі в частині відмови в позові було скасовано, прийнято нове рішення про стягнення з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" 41 646 963 грн. 41 коп. основного боргу. В іншій частині рішення було залишено без змін. Господарському суду Запорізької області було доручено видати відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015 року касаційна скарга стягувача у справі були залишена без задоволення, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року у справі № 905/2905/14 - без змін.

На виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року у справі № 905/2905/14 господарським судом Запорізької області 30.01.2015 року був виданий наказ про стягнення з боржника на користь стягувача 41 646 963 грн. основного боргу.

25.02.2015 року відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 30.01.2015 року у справі № 905/2905/14.

18.03.2015р. Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (боржник) звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою, в якій просив надати розстрочку виконання судового рішення у справі № 905/2905/14 строком на двадцять п'ять років з щомісячним платежем 138 823 грн. 21 коп., а в останній місяць - 138 823 грн. 62 коп.

Приймаючи оскаржувану ухвалу та вирішуючи питання щодо надання розстрочки виконання рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт наявності обставин які ускладнюють виконання рішення суду по даній справі у зв'язку з чим наявні всі підстави для застосування приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також, не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до пункту 7.1.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пленум Вищого господарського суду України в пункті 7.2 Постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 року № 9 розтлумачив приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Обґрунтовуючи неможливість виконання рішення суду у даній справі, заявник посилається на скрутний фінансовий стан, збитковість, обмеженість матеріальних ресурсів, які позбавляють підприємство можливості погашення існуючої заборгованості у повному обсязі. Виконання рішення у справі також ускладнюється наявністю виконавчих проваджень по стягненню заборгованості на користь ККП "Маріупольтепломережа", а також тим, що підприємство має здійснювати заходи з поточного та капітального ремонту тепломереж, аби належним чином забезпечувати функціонування опалювальної системи міста.

Заявник вказує, що він є єдиним підприємством з постачання теплової енергії, послугами якого користується майже півмільйона мешканців міста. На обслуговуванні підприємства знаходяться основна маса соціальних об'єктів міста: 72 школи, 88 дитячих садочків, 36 лікарень. З цих обставин, заявник вважає, що стягнення заборгованості призведе до вилучення обігових коштів підприємства та може спричинити зупинення сталого теплопостачання в місті Маріуполі. Також ККП "Маріупольтепломережа", як централізований теплопостачальник у місті Маріуполі, визначений таким на підставі рішення виконкому Маріупольської міської Ради від 20.12.2006р. №361, згідно зі ст. 18, 28 закону "Про теплопостачання" не може в односторонньому порядку, навіть за наявності заборгованості споживачів, припинити теплопостачання.

Тяжкий фінансовий стан боржник підтверджує наданими до матеріалів справи документами, зокрема, документами фінансової звітності підприємства, а саме: балансами (звітами про фінансовий стан) станом на 31.12.2012р. та на 31.12.2013р., звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) підприємства за 9 місяців 2014р. (аркуші справи 34-36 т. 2), згідно яких має непокритий збиток станом на 31.12.2013 р. в сумі 289431,00 тис. грн., станом на 01.10.2014 в сумі 361184,00 тис. грн. Дебіторська заборгованість споживачів підприємства станом на 01.01.2015 року становить 111 980,3 тис. грн.

Також, боржник посилається на те, що підприємство наразі перебуває в режимі суворої економії коштів. В ККП "Маріупольтепломережа" за період 2012-2014р. було скорочено 313 штатних одиниць, при тому що обсяги виробництва теплової енергії залишаються незмінними. У 2014 році з метою економії коштів підприємство ввело режим неповного робочого часу та працювало на умовах 4-денного робочого тижня. З 05.08.2014р. підприємство не постачало, та відповідно, не отримувало кошти за гарячу воду, внаслідок опломбування мереж з боку ПАТ "Маріупольгаз" з метою економії енергоресурсів.

Як зазначає ККП "Маріупольтепломережа", станом на 01.09.2014р. у Відділах державної виконавчої служби м. Маріуполя на виконанні знаходяться виконавчі документи про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з населення на суму майже 10 млн. грн. та з юридичних осіб - на суму 10,9 млн. грн., ведеться претензійна та позовна робота.

Також, заявник звертає увагу суду на обставини, за якими підприємство надає комунальні послуги за регульованим тарифом, який не вправі встановлювати самостійно і який не відшкодовує собівартість теплової енергії на сто відсотків внаслідок чого підприємство несе прямі збитки через непокриття різниці в тарифі. Відповідно до п. 6.2 Статуту ККП "Маріупольтепломережа", підприємство надає послуги, реалізує свою продукцію, майно за цінами і тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування, а у випадках, передбачених законодавчими актами України - за державними тарифами або на договірній основі.

В свою чергу, відшкодування різниці в тарифах здійснюється з державного бюджету згідно з механізмом, встановленим постановами Кабінету міністрів України про надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (постанова КМУ від 29 січня 2014 р. N 30, від 20.03.2013р. №167, від 11.06.2012р. №157).

Крім того, заявник - ККП "Маріупольтепломережа" звертає увагу суду на те, що за 2015 рік очікує отримати за надані послуги з теплопостачання споживачам 485,10 млн. грн., а також наводить економічне обґрунтування розстрочення виконання рішення суду з посиланням на інформацію про структуру доходів та витрат підприємства, обґрунтування фінансово-економічної можливості сплачувати заборгованість в режимі розстрочення. Таким чином, за даними ККП "Маріупольтепломережа", орієнтовна сума, яка залишається у розпорядженні підприємства та може бути направлена на погашення заборгованості за судовим рішенням, буде складати 5,9 млн. в рік.

Також, ККП "Маріупольтепломережа", посилається на те, що його підприємство для забезпечення сталого теплопостачання та уникнення техногенних катастроф має працювати у сталому режимі та мати в наявності хоча б мінімальний обсяг оборотних коштів для здійснення поточних ремонтів, ліквідацій аварій, закупку енергоносіїв та виплату заробітної плати. Тому розстрочення виконання судового рішення є вкрай необхідним заходом для збереження стабільного існування підприємства.

До інших надзвичайних подій боржник зазначає проведення антитерористичної операції у Донецькій області, що впливає на загальну економічну ситуацію в місті, можливість своєчасно виконувати зобов'язання перед контрагентами, витрачання коштів на незаплановані статті видатків (поновлення зруйнованого майна, допомога в проведенні АТО). Заявник при цьому вказує на те, що підприємство, як комунальне, одне з перших надає допомогу в проведенні АТО та у відновленні міста - транспортом, технікою, робочою силою. Зокрема, Маріупольською міською радою прийняті рішення від 30.10.2014р. №6/42-4710 та від 27.02.2015р. №6/46-5143, якими зобов'язано ККП "Маріупольтепломережа" надати допомогу в проведенні АТО технікою та матеріально-технічними ресурсами. Також, на підставі доручення міського голови та наказу по підприємству від 14.04.2015р., після завершення опалювального сезону підприємство направляє вивільнених працівників для виконання робіт із зведення укріплювальних споруд. Внаслідок терористичного акту 24 січня 2014 р. у мікрорайоні "Східний" було пошкоджено декілька котелень підприємства, зупинено теплопостачання мікрорайону, яке було відновлено в найкоротший термін, що також завдало майнової шкоди.

Отже, вищенаведені обставини, на думку заявника є такими, що призводять до нестабільної роботи підприємств, установ та організацій, а тому на його думку можуть ускладнити виконання рішення у даній справі та роблять неможливим його виконання.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Ці дані встановлюються згідно з частиною 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Положеннями статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Надавши правову оцінку вказаним заявником обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що боржник (заявник) належним чином обґрунтував, що на даний час є неспроможним виконати рішення суду разовим платежем, а дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно. Отже, стягнення з боржника грошових коштів в сумі 41646963,41 грн., з урахуванням збитковості ККП "Маріупольтепломережа", фактично є неможливим та на даний час матиме негативний вплив, що призведе до катастрофічних наслідків для підприємства.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 року, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співрозмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Таким чином, розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання, а тому наявні виняткові обставини для розстрочення виконання рішення суду.

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що господарський суд надав належну оцінку викладеним боржником обставинам, що унеможливлюють негайне виконання прийнятого по справі рішення, а також документальним доказам на їх підтвердження, та навів належне обґрунтування підстав для задоволення заяви боржника стосовно розстрочки виконання рішення, прийнявши до уваги також доводи та докази ККП "Маріупольтепломережа" на підтвердження реальної перспективи погашення боржником заборгованості перед стягувачем на протязі 2 років.

Посилання позивача на те, що судом не враховано матеріальні інтереси позивача при наданні відстрочки виконання рішення є безпідставними, оскільки вимоги заявника задоволені частково, розстрочене виконання рішення не на 25 років, як просив заявник, а на 2 роки, з врахуванням також інтересів позивача, та надання можливості боржнику виконати рішення суду, приймаючи до уваги доводи сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, проведення на території Донецької області АТО, існуючу нестабільну ситуацію в державі, положення законодавства щодо обов'язкового виконання рішень господарського суду, які набрали законної сили, на всій території України.

Посилання позивача на звіт про фінансові результати та баланс за 2013 рік, які за даними позивача свідчить про збитковість підприємства, колегія суддів до уваги приймає, але зазначає, що позивачем не доведено того, що зазначені обставини виникли саме в зв'язку з несплатою відповідачем боргу по даній справі.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (частина перша статті 116 цього Кодексу).

Аналіз положень статей 116, 121 статтею 115 Господарського процесуального кодексу України дає підстави вважати, що ухвала господарського суду про розстрочку виконання рішення має бути спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку примусове виконання рішення у даній справі шляхом стягнення заборгованості з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" матиме наслідком припинення господарської діяльності останнього, змушеного банкрутства та ліквідації, а розстрочення виконання судового рішення є необхідним заходом, спрямованим на забезпечення повного виконання рішення суду згідно виданого на його виконання судового наказу та являється адекватним реагуванням суду на обставини, що ускладнюють виконання рішення. Крім того, сплата боржником заборгованості частинами є оптимальною формою виконання ним зобов'язань.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийняв до уваги доводи лише однієї сторони і не врахував інтереси позивача, спростовуються аналізом суду обставин справи.

Колегія суддів зауважує, що розстрочка виконання рішення є правом суду. При цьому, в даному випадку надання розстрочки виконання рішення ґрунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, а також, виходячи з принципу розумності та справедливості.

За таких обставин, стягувач ані під час розгляду по суті заяви боржника про надання розстрочки виконання рішення, ні під час розгляду його апеляційної скарги, не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Тому, вказані вимоги позивача, що зазначені ним в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 26.03.2015р. у справі № 905/2905/14.

На підставі викладеного та керуючись статтями статями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.03.2015р. по справі № 905/2905/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 30.04.15

Головуючий суддя Горбачова Л.П.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Тарасова І. В.