РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2015 р. Справа № 918/1327/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Сініцина Л.М.

суддів Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради в особі Ліквідаційної комісії комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради на рішення господарського суду Рівненської області від 22.10.14 р.

у справі № 918/1327/14 (суддя Марач В.В. )

позивач Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

відповідач Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради в особі Ліквідаційної комісії комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

про визнання вимог кредитора та включення їх до ліквідаційного балансу

за участю представників сторін:

позивача - Онищенко І.П. ( представник, довіреність у справі)

відповідача - не з'явився

третя особа - не з'явилась

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням В.о. керівника апарату суду від 26.01.2015 р. № 01-07/16 призначений повторний автоматичний розподіл справи № 918/1327/14, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді - доповідача Павлюк І.Ю.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями ( повторний авторозподіл) визначений склад колегії: головуюча суддя - Олексюк Г.Є., судді - Мамченко Ю.А.. Саврій В.А.

Розпорядженням голови суду від 27.01.2015р. у зв'язку із зайнятістю судді Саврія В.А. в інших засіданнях, внесені зміни до складу колегії, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів: головуюча суддя Олексюк Г.Є., судді - Мамченко Ю.А., Гудак А.В.

Розпорядженням В.о голови суду від 25.03.2015р. відповідно до затверджених колегій внесені зміни до складу колегії, окрім заміни головуючого та визначено колегію суддів: головуюча суддя Олексюк Г.Є., судді - Сініцина Л.М., Гудак А.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.10.2014р. (суддя Марач В.В.) у справі № 918/1327/14 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради в особі Ліквідаційної комісії комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради про визнання вимог кредитора та включення їх до ліквідаційного балансу, задоволено.

Зобов'язано Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради в особі Ліквідаційної комісії Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради визнати та включити до ліквідаційного балансу грошові вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у розмірі 39 991 979,23грн.

Стягнуто з Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" судовий збір в розмірі 2436,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями ч.1, ч.3, ч.6 ст.105, ч.8 ст. 111, ст.ст. 112, 610,625 Цивільного кодексу України, ст.229 Господарського кодексу України, ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та прийшов до висновку , що інфляційні втрати та 3 % річних нараховані відповідачу правомірно і є такими , що підлягають визнанню боржником і включенню до ліквідаційного балансу.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим і таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, вказує, що 15.05.2014р. Рівненською міською радою було прийняте рішення № 4062 "Про припинення Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради", відповідно до пункту 1 якого вирішено припинити підприємство шляхом ліквідації. Пунктом 5 вказаного рішення доручено голові комісії з ліквідації Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради зняти з балансу активи та майно, що увійшли до складу переданого в оренду цілісного майнового комплексу та перебувають на балансі орендаря, відповідно до умов договору оренди об'єкта централізованого теплопостачання від 25.07.2013р., зареєстрованого в реєстрі за № 1040.

В подальшому в Бюлетні державної реєстрації від 26.05.2014р.№ 284 було опубліковано оголошення щодо ліквідації КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради. Строк, в межах якого кредитори повинні заявити свої вимоги, встановлений до терміну 26.07.2014р. Водночас позивачем на підставі вказаного оголошення 15.07.2014р. направлено ліквідаційній комісії відповідача претензію про включення до ліквідаційного акту (балансу) вимог ДК "Газ України" на суму 39991979,23грн.

Вказує, що 18.08.2014р. за №147 позивачу було направлено відповідь голови ліквідаційної комісії Франка О.П. про відмову в задоволенні претензії, у зв'язку з тим, що за даними бухалтерського обліку у КП "Теплотранссервіс" не існує кредиторської заборгованості перед ДК "Газ України".

На думку скаржника, вказану обставину суд першої інстанції не врахував при вирішенні спору, не дослідив усіх доказів, які мають значенні в справі та спростовують вимоги позивача.

Зазначає, що 25.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Рівненською міською радою було укладено договір оренди об'єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства 'Теплотранссервіс" Рівненської міської ради, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М. в реєстрі за №1040. 21.08.2013 року. До вказаного договору був підписаний Акт приймання - передачі.

Вказаний договір був укладений у відповідності з вимогами Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" від 21.10.2010р. Так, відповідно до п.5.10 договору оренди ЦМК від 25.07.2013р. орендар (ТОВ "Рівнетеплоенерго") зобов'язувався виступати правонаступником за борговими зобов'язаннями з спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли в КП "Теплотранссервіс"" Рівненської міської ради.

На виконання вимог ст.22 Закону України "Про теплопостачання", сторонами договору оренди від 25.07.2013р. укладено додаток № 9 до Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу КП РМР "Теплотранссервіс" від 21.08.2013р.

Так, згідно додатку № 9 до Акту приймання передачі цілісного майнового комплексу РМР"Теплотранссервіс", який затверджений Рівненським міським головою 21.08.2013р., Рівненською міською радою передано заборгованість за спожитий природний газ ТОВ "Теплотранссервіс" в розрізі контрагентів, в т.ч. перед ДК "Газ України" загальною сумою - 36136482,13 грн.

Скаржник наголошує, що 21.08.2013р. сума боргу за поставлений природний газ в розмірі 36136482,13 грн. передана ТОВ "Рівнетеплоенерго" згідно договору оренди об'єкта Централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради від 25.07.2013р., який укладений між ТОВ Рівнетеплоенерго" та Рівненською міською радою.

На думку апелянта саме дана обставина пояснює факт відсутності в бухгалтерському обліку відповідача кредиторської заборгованості перед ДК "Газ України".

Крім того, апелянт вказує, що 24.09.2013 року було укладено договір між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та КП РМР "Теплотранссервіс" про переведення боргу, в якому обумовлено правонаступництво боргових зобов'язань, однак ДК "Газ України", знаючи про даний факт, не визнає такої передачі заборгованості.

Апелянт вважає, що вимоги до відповідача є необґрунтованими, оскільки всі вимоги ДК "Газ України", починаючи з 21.08.2013р, мають бути пред'явлені виключно ТОВ "Рівнетеплоенерго".

Просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 22.10.2014 р. у справі № 918/1327/14 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України " відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зауважила, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням усіх норм матеріального та процесуального права та виходячи з фактичних обставин справи.

З огляду на положення ст. 22 Закону України "Про теплопостачання",ст. ст. 520, 521, 629, 615 ЦК України позивач наголосив у відзиві, що відповідач, передавши ТОВ "Рівнетеплоенерго" без згоди ДК "Газ України" борг у сумі 36136482,13 грн., з порушенням умов договорів щодо відсутності права передавати будь - які зобов'язання без письмового погодження ДК "Газ Україна" НАК "Нафтогаз України", односторонньо відмовився від зазначених зобов'язань, в той час як умовами спірних договорів та нормами чинного законодавства у межах спірних правовідносин не передбачено права відповідача на односторонню відмову від зобов'язання з оплати отриманого природного газу.

У відзиві позивач просить врахувати рішення господарського суду Рівненської області від 14.10.2014 р. у справі № 918/1128/14, яке набрало законної сили , про те, що у додатку № 9 до акту приймання - передачі цілісного майнового комплексу є застереження, згідно якого на дату підписання цього акту кредиторська заборгованість відповідача не передається на баланс ТОВ "Рівнетеплоенерго".

Вважає, що правонаступництво за борговими зобов'язаннями КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради не відбулось. Факт такого правонаступництва не підтверджений належними доказами , а тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Рівненської області від 22.10.2014 р. у вказаній справі залишити без змін.

В додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" покликається на судову практику в аналогічних справах.Вважає, що моментом передачі кредиторської заборгованості відповідача буде момент надання згоди на це позивача, а також за умови, що сума коштів у вигляді різниці в тарифах є погашеною.

Просить суд апеляційної інстанції врахувати, що вимоги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до КП "Теплотранссервіс" є правомірними.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго",оскільки рішення суду в даній справі може вплинути на його права та обов'язки.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" подало письмове пояснення з приводу апеляційної скарги , з якого вбачається , що 27 грудня 2012 року Рівненською міською радою прийняте рішення № 2662 "Про проведення конкурсу на право оренди об'єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради", яким було затверджено умови проведення конкурсу, інструкцію для претендентів, інформацію про оголошення конкурсу та проект договору оренди ЦМК.

04 липня 2013 року Рівненською міською радою прийняте рішення № 3159 "Про визнання переможця конкурсу на право оренди об'єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради та скасування попередньо ухваленого з цього питання рішення", яким переможцем конкурсу визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та схвалено редакцію договору оренди.

25 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Рівненською міською радою було укладено договір оренди об'єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М. в реєстрі за №1040.

Акт приймання-передачі до цього Договору укладено сторонами 21 серпня 2013р.

З огляду на положення ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", сторонами Договору був укладений Додаток № 9 до Акту приймання - передачі цілісного майнового комплексу КП РМР "Теплотранссервіс" від 21.08.2013р.

Наголошує у поясненнях, що з 21 серпня 2013р. сума боргу за поставлений природний газ в розмірі 36 136 482,13 грн. передана ТОВ "Рівнетеплоенерго" згідно договору оренди об'єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради від 25.07.2013р., який укладений між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та Рівненською міською радою.

Позивача ДК "Газ України" було повідомлено про таке правонаступництво, про що останньому направлено акт приймання - передачі від 21.08.2013р. до договору оренди ЦМК від 25.07.2013р.

ТОВ "Рівнетеплоенерго" вважає позовні вимоги ДК "Газ України" до КП РМР "Теплотранссервіс" в особі Ліквідаційного комісії КП РМР "Теплотранссервіс" про визнання кредиторських вимог безпідставними та необґрунтованими.

У судовому засіданні 27 січня 2015 року представник відповідача Михайлов В.О. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у ній, вважає рішення господарського суду Рівненської області прийнятим з неповним дослідженням обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права. Пояснив, що між ними та ТОВ "Рівнетеплоенерго" було укладено договір оренди ЦМК та всі зобов'язання відповідно до Закону України "Про теплопостачання" та акту прийому - передачі були передані ТОВ "Рівнетеплоенерго". Просив рішення господарського суду Рівненської області у даній справі скасувати та прийняти нове, про відмову в позові.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" Бондар Ю.М. підтримав позицію представника апелянта, просив задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, вважає рішення господарського суду Рівненської області законним та обґрунтованим. Вказав, що жодних доказів про переведення боргу не було, зазначив, що відповідно до умов Договорів про поставку газу, відповідач не мав права переводити борг без згоди кредитора. Просив раніше подане клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 918/472/14 не розглядати.

В судове засідання 29 квітня 2015 року представники відповідача та третьої особи не з'явились, про час та місце розгляду справи попереджались належним чином та заздалегідь, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с.200,201 , т.2).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки представники апелянта та третьої особи належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши пояснення представників сторін, наданих ними в попередніх судових засіданнях, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2012р. Рівненською міською радою прийнято рішення № 2662 "Про проведення конкурсу на право оренди об'єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради", яким було затверджено умови проведення конкурсу, інструкцію для претендентів, інформацію про оголошення конкурсу та проект договору оренди ЦМК (а.с.26, т.2).

04.07.2013р. Рівненською міською радою прийнято рішення № 3159 "Про визнання переможця конкурсу на право оренди об'єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради та скасування попередньо ухваленого з цього питання рішення", яким переможцем конкурсу визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та схвалено редакцію договору оренди (а.с.27, т.2).

25.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (орендар) та Рівненською міською радою Рівненської області (орендодавець) укладено договір оренди об'єкта централізованого теплопостачання, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М в реєстрі за №1040, згідно п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) об'єкт централізованого теплопостачання, розташований за юридичною адресою: 33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького,27, цілісний майновий комплекс Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (а.с.16-18,т.2).

Відповідно до п.5.10 договору оренди ЦМК від 25.07.2013р. орендар - ТОВ "Рівнетеплоенерго" зобов'язувався виступати правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли в КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради.

Акт приймання-передачі до договору оренди ЦМК від 25.07.2013р. підписано сторонами 21.08.2013р. (а.с.21-22).

Згідно п.VI Акт приймання-передачі від 21.08.2013р., сукупність поточних зобов'язань отриманих у складі цілісного майнового комплексу 115475212,97грн. Додаток №9.

На виконання вимог ст.22 Закону України "Про теплопостачання", сторонами договору оренди ЦМК від 25.07.2013р. укладено Додаток № 9 до Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради від 21.08.2013р. (а.с.23,т.2).

Відповідно до Додатку № 9 до Акту приймання передачі цілісного майнового комплексу КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради, який затверджений міським головою м. Рівне Хомком В.Є. 21.08.2013р. Рівненською міською радою передано заборгованість за спожитий природний газ ТОВ "Рівнетеплоенерго" в розрізі контрагентів, в т.ч. перед ДК "Газ України" загальною сумою 36136482,13грн..

Зокрема, КП "Теплотранссервіс" передало заборгованість в сумі 36136482,13грн. ТОВ "Рівнетеплоенерго" як орендарю ЦМК за наступними договорами поставки спожитого природного газу, які були укладені відповідачем з позивачем:

- №14/12-201 (06/10-1006 ТЕ 28) від 14.10.2010р. на суму 4446087,89грн.;

- №14/12-202 (06/10-1007 БО 28) від 14.10.2010р. на суму 9123486,93грн.;

- №06/09-1330-Бо-28 від 23.09.2009р. на суму її 021017,98грн.;

- №06/06-1001 -БО від 29.12.2006р. на суму 22800,00грн.;

- №06/08-1784-ТЕ-28 від 29.09.2008р. на суму 25736,00грн.;

- №06/08-1785-БО-28 від 29.09.2008р. на суму 25736,00грн.;

- №06/09-1328-ТЕ-28 від 23.09.2009р. на суму 25736,00грн.;

- №06/10-2370-ТЕ-28 від 20.12.2010р. на суму 1603115,87грн.;

- №06/10-2371-БО-28 від 20.12.2010р. на суму 9600008,09грн.;

- №06/11-879-БО-28 від 30.08.2011 року на суму 242757,37грн..

15.05.2014р. Рівненською міською радою 39 сесії 6 скликання було прийняте рішення № 4062 "Про припинення Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради" (а.с.167-168, т.1), що розміщено на офіційному веб. сайті Рівненської міської ради: http://www.city-adm.rv.ua, згідно п.1 якого, вирішено припинити підприємство шляхом ліквідації.

Пунктом 5 зазначеного рішення доручено Голові комісії з ліквідації Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради зняти з балансу активи та майно, що увійшли до складу переданого в оренду цілісного майнового комплексу та перебувають на балансі орендаря, відповідно до умов договору оренди об'єкта централізованого теплопостачання від 25.07.2013р., зареєстрованого в реєстрі за номером 1040.

В подальшому, на підставі вказаного оголошення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" направлено ліквідаційній комісії КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради претензію про включення до ліквідаційного акту (балансу) вимог позивача на загальну суму 39991979,23грн. (а.с.15-22, т.1).

22.08.2014р. на адресу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надійшла відповідь, підписана головою ліквідаційної комісії Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради, якою повідомлено про відмову у задоволенні заявленої претензії (а.с.24, т.1).

За вказаних обставин, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради в особі Ліквідаційної комісії комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради, в якому просить зобов'язати останнього визнати та включити до ліквідаційного балансу грошові вимоги Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" у розмірі 39991979,23грн. (а.с.2-10, т.1).

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати наступні положення чинного законодавства .

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України "Про теплопостачання" у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Водночас, вказаний Закон України "Про теплопостачання" не визначає момент передачі боргових зобов'язань правонаступнику, а тому колегія суддів вважає, що положення вказаної вище статті слід застосовувати в сукупності з нормами Цивільного кодексу України, а саме ст.ст.513, 520, 521 щодо заміни боржника у зобов'язанні.

Згідно ст.521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст.513 цього Кодексу.

Відповідно до ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові; правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст.520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено апеляційним господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 25.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Рівненською міською радою Рівненської області укладено договір оренди об'єкта централізованого теплопостачання, а саме: цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онищуком І.М. в реєстрі за №1040, відповідно до п.5.10 якого орендар (ТОВ "Рівнетеплоенерго") зобов'язався виступати правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради.

21.08.2013р. на виконання вказаного договору оренди між його сторонами підписано акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради та додаток №9 до вказаного акту, відповідно до якого Рівненською міською радою передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" кредиторську заборгованість КП "Теплотранссервіс", зокрема перед ДК "Газ України" заборгованість в сумі 36136482,13грн. ТОВ "Рівнетеплоенерго" як орендарю ЦМК за наступними договорами поставки спожитого природного газу, які були укладені відповідачем з позивачем:

- №14/12-201 (06/10-1006 ТЕ 28) від 14.10.2010р. на суму 4446087,89грн.;

- №14/12-202 (06/10-1007 БО 28) від 14.10.2010р. на суму 9123486,93грн.;

- №06/09-1330-Бо-28 від 23.09.2009р. на суму її 021017,98грн.;

- №06/06-1001 -БО від 29.12.2006р. на суму 22800,00грн.;

- №06/08-1784-ТЕ-28 від 29.09.2008р. на суму 25736,00грн.;

- №06/08-1785-БО-28 від 29.09.2008р. на суму 25736,00грн.;

- №06/09-1328-ТЕ-28 від 23.09.2009р. на суму 25736,00грн.;

- №06/10-2370-ТЕ-28 від 20.12.2010р. на суму 1603115,87грн.;

- №06/10-2371-БО-28 від 20.12.2010р. на суму 9600008,09грн.;

- №06/11-879-БО-28 від 30.08.2011 року на суму 242757,37грн..

Матеріалами справи стверджується, що КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради, як юридична особа не припинено.

При цьому, проаналізувавши вище вказане, колегія суддів приходить до висновку, що договір оренди об'єкта централізованого теплопостачання від 25.07.2013р., акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 21.08.2013р. та додаток №9 до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу не є правочином про заміну боржника і не свідчать про фактичну передачу боргу за вищезазначеними договорами на загальну суму 36136482,13грн.

Аналогічна правова позиція встановлена постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2015р. у справі № 918/1214/14,винесеної за результатами перегляду рішення господарського суду Рівненської області від 03 грудня 2014р. ,якою досліджувалась фактична передача боргу за договором поставки природного газу від 14 жжовтня 2010 року,яка долучена до матеріалів справи ( т.3,а.с. 104-116 )

Крім того, судова колегія вважає за необхідне відзначити, що згідно рішення господарського суду Рівненської області від 14.10.2014 р. у справі № 918/1128/14, яке набрало законної сили встановлено, що у додатку № 9 до акту приймання - передачі цілісного майнового комплексу є застереження, згідно якого на дату підписання цього акту кредиторська заборгованість відповідача не передається на баланс ТОВ "Рівнетеплоенерго".

Так, відповідно до положень ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно додатку № 9 до Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу КП РМР "Теплотранссервіс" від 21.08.2013р. "Кредиторська заборгованість у розрізі контрагентів, яка передається Рівненською міською радою ТОВ "Рівнетеплоенерго" у складі цілісного майнового комплексу, згідно договору оренди об'єкта централізованого теплопостачання від 25.07.2013 року" зазначено, що кредиторська заборгованість в сумі 32007393,91грн. на дату підписання Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу КП РМР "Теплотранссервіс" від 21.08.2013р. з балансу КП РМР "Теплотранссервіс" на баланс ТОВ "Рівнетеплоенерго" не передається у зв'язку з продовженням строку процедури погашення заборгованості з різниці в тарифах з використанням механізмів передбачених Законом України №2711 "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та буде передана відповідно до результатів проведення процедури погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а також відповідно до проведення НАК "Нафтогаз" перерахунку кредиторської заборгованості згідно Рішення Держпідприємництва від 29.10.2012р. №6, яким зупинено дію Наказу Мінпалива та енергетики України від 15.07.2010р. №288 "Про затвердження методики визначення обсягів природного газу".

Докази на підтвердження того, що Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надавала згоду на заміну боржника у матеріалах справи відсутні, а тому колегія суддів приходить до висновку, що правонаступництво за борговими зобов'язаннями Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради не відбулось.

Крім того, колегія суддів зауважує, що на виконання вимог ухвали від 25.03.2015 р. позивач надав належним чином завірені копії договорів поставки спожитого природного газу, які були укладені відповідачем з позивачем, а саме :

- №14/12-201 (06/10-1006 ТЕ 28) від 14.10.2010р. на суму 4446087,89 грн.;( п.11.7)

- №14/12-202 (06/10-1007 БО 28) від 14.10.2010р. на суму 9123486,93 грн.;( п.11.7)

- №06/09-1330-Бо-28 від 23.09.2009р. на суму її 021017,98 грн.;( п.10.6)

- №06/06-1001 -БО від 29.12.2006р. на суму 22800,00 грн.;( п.10.3)

- №06/08-1784-ТЕ-28 від 29.09.2008р. на суму 25736,00 грн.;( п.10.6)

- №06/08-1785-БО-28 від 29.09.2008р. на суму 25736,00 грн.;( п.10.6 )

- №06/09-1328-ТЕ-28 від 23.09.2009р. на суму 25736,00 грн.;( п.10.6)

- №06/10-2370-ТЕ-28 від 20.12.2010р. на суму 1603115,87 грн.;( п.11.6)

- №06/10-2371-БО-28 від 20.12.2010р. на суму 9600008,09 грн.;(п.11.6 )

- №06/11-879-БО-28 від 30.08.2011 року на суму 242757,37 грн.( п.11.6)

(т.3,а.с. 17-89 )

З даного приводу колегія суддів зазначає, що кожний з вищенаведених Договорів містить пункт, відповідно до якого відповідач не має права передавати будь - які зобов'язання за Договором без письмового погодження постачальника ( позивача).

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що докази на підтвердження того, що Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" надавала згоду на заміну боржника у матеріалах справи відсутні, а тому правонаступництво за борговими зобов'язаннями Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради не відбулось.

Щодо загальної заборгованості за вищенаведеними Договорами судова колегія зазначає наступне.

Так, загальна сума заборгованості Боржника перед ДК "Газ України" за всіма договорами складає 39 991 979,23 (тридцять дев'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень 23 копійки) гривень.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що у Відповідача відбувається ліквідаційна процедура, і позивачем вчасно заявлено свої майнові вимоги як кредитором, у останнього виникло право на визнання вимог ліквідаційною комісією. Оскільки ліквідаційна комісія ухиляється від виконання покладених на неї чинним законодавством обов'язків у повному обсязі, зокрема щодо розгляду та включення грошових вимог до ліквідаційного балансу на суму 39 991 979,23 грн., право Позивача є порушеним, а тому позов підлягає задоволенню.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 7.1 договорів № 06/11-879БО-28 від 30.08.2011р., № 06/10-2371БО-28 від 20.12.2010р., №06/10-2370-ТЕ-28 від 20.12.10р.,№ 06/09-1330БО-28 від 23.09.2009р., №06/09-1329-ТЕ-28 від 23.09.09р., №06/08-1785-БО-28 від 29.09.08р., №06/08-1784-ТЕ-28 від 29.09.08р., №06/06-1001-БО-28 від 29.12.06р у разі невиконання або неналежного своїх зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність передбачену законами та цим Договором.

Рішеннями господарського суду Рівненської області від 19.06.2013р. у справі № 918/657/13, від 21.02.2012р. у справі № 5019/17/12, від 16.01.2012 р. у справі № 5019/2775/11, від 12.04.11р. у справі № 5019/398/11, від 21.04.11р. у справі № 5019/396/11 , від 06.10.2010р. у справі № 5/130, від 06.10.2010р. у справі № 5/131, від 16.10.2008р. у справі № 3/101,які набрали законної сили - встановлено факт неналежного виконання Відповідачем умов договорів: № 06/11-879БО-28 від 30.08.2011р., № 06/10-2371БО-28 від 20.12.2010р., №06/10-2370-ТЕ-28 від 20.12.10р.,№ 06/09-1330БО-28 від 23.09.2009р., №06/09-1329-ТЕ-28 від 23.09.09р., №06/08-1785-БО-28 від 29.09.08р., №06/08-1784-ТЕ-28 від 29.09.08р., №06/06-1001-БО-28 від 29.12.06р. (відповідно) , зокрема, в частині строків оплати, та як наслідок, встановлено факт прострочення Відповідачем своїх зобов»язань .

Відповідно до положень ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Прострочення Відповідача у зв'язку із неналежним виконанням ним умов договорів № 06/11-879БО-28 від 30.08.2011р., № 06/10-2371БО-28 від 20.12.2010р., №06/10-2370-ТЕ-28 від 20.12.10р.,№ 06/09-1330БО-28 від 23.09.2009р., №06/09-1329-ТЕ-28 від 23.09.09р., №06/08-1785-БО-28 від 29.09.08р., №06/08-1784-ТЕ-28 від 29.09.08р., №06/06-1001-БО-28 від 29.12.06р.на даний час триває.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається зі змісту розрахунків боргу Відповідача по договорам № 06/11-879БО-28 від 30.08.2011р., № 06/10-2371БО-28 від 20.12.2010р., №06/10-2370-ТЕ-28 від 20.12.10р.,№ 06/09-1330БО-28 від 23.09.2009р., №06/09-1329-ТЕ-28 від 23.09.09р., №06/08-1785-БО-28 від 29.09.08р., №06/08-1784-ТЕ-28 від 29.09.08р., №06/06-1001-БО-28 від 29.12.06р, Відповідач не сплатив всю суму боргу у повному обсязі та у строк встановлений умовами зазначених Договорів, або сплатив таку заборгованість лише частково , є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Частиною першою ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Щодо нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму простроченої заборгованості у період припинення юридичної особи колегія суддів зазначає наступне.

Підставою припинення КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради є рішення 39 сесії Рівненської міської ради 6 скликання № 4062 від 15.05.2014р. "Про припинення Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради". З указаним рішенням можна ознайомитись на офіційному веб. сайті Рівненської міської ради: http://www.city-adm.rv.ua.

Вказана інформація з урахуванням положень Закону України "Про доступ до публічної інформації" є офіційною.

Згідно ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Відповідно до положень ст. 95 зазначеного Закону якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Однією з підстав порушення справи про банкрутство юридичної особи з урахуванням положень зазначеного Закону, є заява про порушення справи про банкрутство, подана ліквідатором (ліквідаційною комісією) до відповідного господарського суду.

Рівненський апеляційний господарський суд вважає правильним висновок суду першої інстанції та зауважує, що враховуючи те, що підставою припинення Відповідача є відповідне рішення власника - Рівненської міської ради, положення вищезазначеного Закону в частині заборони нарахування і стягнення інфляційних втрат та 3 % річних не застосовуються до моменту винесення господарським судом відповідної ухвали про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів Відповідача та розгляду справи у господарському суді.

З огляду на таке, колегія суддів вважає вірним нарахування інфляційних втрат та 3 % річних у зв'язку з продовженням прострочення Відповідача з підстав неналежного виконання умов договорів № 06/11-879БО-28 від 30.08.2011р., № 06/10-2371БО-28 від 20.12.2010р., №06/10-2370-ТЕ-28 від 20.12.10р.,№ 06/09-1330БО-28 від 23.09.2009р., №06/09-1329-ТЕ-28 від 23.09.09р., №06/08-1785-БО-28 від 29.09.08р., №06/08-1784-ТЕ-28 від 29.09.08р., №06/06-1001-БО-28 від 29.12.06р ,а тому дані вимоги є такими, що підлягають включенню до ліквідаційного балансу.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що вимоги ДК "Газ України" мають бути пред'явлені виключно ТОВ "Рівнетеплоенерго", починаючи з 21.08.2013р. є необґрунтованими і суперечать матеріалам справи, а тому оцінені судом критично.

Судова колегія не бере до уваги рішення господарського суду Чернігівської області від 05 вересня 2014 року у справі № 927/40/14 за позовом ТзОВ « Рівнетеплоенерго» до ФОП Шевченко О.А.,третя особа КП Рівнетеплотранссервіс» про розірвання договору,оскільки відповідно до ст. 35 ГПК України воно не носить преюдиційного характеру.

Інші доводи апеляційної скарги та пояснення представника апелянта не спростовують по суті правильного висновку суду, викладеного в рішенні.

В силу ст.ст. 33, 38, 43 ,47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради в особі Ліквідаційної комісії комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради та скасування чи зміни рішення господарського суду Рівненської області від 22 жовтня 2014 року.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв'язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 22 жовтня 2014 року у справі № 918/1327/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради в особі Ліквідаційної комісії комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Гудак А.В.