УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2008 року                                                                              м.  Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого                                                      Шишка А.І.,

суддів                                                                  Горблянського Я.Д.,  Проскурніцького П.І.,

секретаря            Сем"янчук С. Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1,  третя особа - опікунська рада Надвірнянської райдержадміністрації до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду від 19 березня 2008 року,  -

встановила:

Рішенням Богородчанського районного суду від 19 березня 2008 року відмовлено ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав щодо дочки ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 посилається на те,  що суд дав неправильну оцінку зібраним доказам по справі,  не врахував думку її дочки та висновки опікунської ради. Відмову у позові суд мотивує тим,  що позбавлення відповідача батьківських прав буде суперечити інтересам дитини,  однак не зазначив яким саме інтересам.  У суді доведено,  що відповідач ухиляється від виконання батьківського обов'язку,  а суд цього не врахував. Апелянт просить рішення скасувати,  а позов задовольнити. Вислухавши доповідача,  апелянта,  представника опікунської ради,  заперечення відповідача,  перевіривши матеріали справи,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Справа №22-ц-688/2008р.                               Головуючий у І інстанції Могила А.Б.

Категорія   50                                                          Доповідач Шишко А.І.

Стаття 164 Сімейного кодексу України дає вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Разом з тим,  розглядаючи такий спір суд зобов"язаний достовірно перевірити вимоги позивача стосовно ухилення від батьківського обов"язку того з батьків до якого пред"явлено позов саме з цих підстав.

Як встановив суд,  сторони розірвали шлюб у 2005 році і з того часу відповідач проживає окремо,  однак він матеріально допомагає утримувати дочку,  спілкується з нею та відвідує її,  що вона визнала у судовому засіданні.

Наведені обставини спростовують позовні вимоги про те,  що відповідач ухиляється від батьківського обов'язку,  тому суд обґрунтовано не прийняв до уваги висновок опікунської ради.

Правильно суд не прийняв до уваги лист класного керівника дочки сторін,  оскільки цей лист не є належним доказом,  оскільки він у порушення вимог  ст.  59 ЦПК України одержаний з порушенням порядку,  встановленого законом.

Представник апелянта зазначає,  що позбавлення відповідача батьківських прав необхідне для того,  щоб він не перешкоджав позивачці виховувати дочку,  а також для того щоб позивачка могла безперешкодно брати дочку за кордон,  де вона проживає і працює,  що ще раз підтверджує про безпідставність позовних вимог.

Колегія суддів вважає,  що рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права,  а доводи апеляційної скарги його обгрунтованості не спростовують.

Керуючись  ст.  ст.  307,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 відхилити,  а рішення Богородчанського районного суду від 19 березня 2008 року по даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення,  однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.