ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"29" січня 2007 р. Справа №6/134-нА
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський
до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський
про скасування податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2 -приватний підприємець;
від відповідача Олійник В.П. -представник за довіреністю №21872/10/10-017 від 28.12.05р.
Водільнікова І.В. -представник за довіреністю №21882/10/10-017 від 05.12.06р.
Постанова приймається 15.01.07р., оскільки в судовому засіданні 20.12.06р. оголошувалася перерва.
У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Суть спору: Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.12.06р., просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції: НОМЕР_1, яким йому визначено податкове зобов'язання за платежем готельний збір в сумі 39 875,14грн. (26 208,14грн. збір та сума 13 667,14грн. штрафна санкція), відповідно ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України “ Про місцеві податки та збори” від 20.05.1983р. № 56-93 , ст.2 Положення про готельний збір, затвердженого рішенням ХУ сесії 22 скликання Кам'янець-Подільської міської Ради народних депутатів від 5.08.1997р. за №4; пп.4.1.1, 4.1.4 ст.4 , п.17.1.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181- Ш, а також прийняте за результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення -рішення НОМЕР_2.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що акт перевірки, складений відповідачем в порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової інспекції України НОМЕР_3, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України НОМЕР_4, оскільки не був підписаний інспектором на момент вручення його позивачу. Крім того, вважає, що факти зазначені в акті перевірки безпідставні, оскільки розрахунок готельного збору визначений перевіряючими, здійснений на підставі даних прейскуранту, однак не взяті до уваги розрахунки платника, згідно яких сплачувався готельний збір, виходячи із добової вартості житла, незалежно від терміну проживання.
Відповідач у запереченнях на позов та його представники в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечують повністю, мотивуючи тим, що позивачем не в повному обсязі проводилось справляння та перерахування готельного збору до місцевого бюджету, що і було встановлено в акті перевірки. При цьому звертає увагу суду, що платниками цього збору є громадяни, а адміністрація готелю лише справляє і перераховує його до державного бюджету. В порушення п.3.5 ст.3 та 5.2 п.5.3ст.5 Правил користування готелями та надання готельних послуг в Україні, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспу та Держкомтуризму України платникам при оформлені проживання у готелі повна інформація про плату за проживання в готелях, яка здійснюється за цінами і тарифами встановленими готелями самостійно або на договірній основі не надавалась, про що свідчать прейскуранти та рахунки, що виставлялись для оплати.
Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :
ОСОБА_1 -зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа виконкомом Кам'янець-Подільської міської Ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_5 та здійснює підприємницьку діяльність, зокрема, надання готельних послуг, у належному позивачу готелі „Фільварки -центр”, м. Кам'янець-Подільський, податки та збори сплачує за спрощеною системою оподаткування.
В період з 14.01.04р. по 12.02.04р. посадовими особами Кам'янець-Подільської ОДПІ проведено комплексну позапланову документальну перевірку дотримання ПП ОСОБА_1 (ідент. НОМЕР_6) вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.01р. по 31.12.03р.
За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки НОМЕР_7, в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем ст.2 Декрету КМУ „Про місцеві податки та збори” від 20.05.93р. та ст.2 Положення про готельний збір, затв. рішенням XV сесії Кам'янець-Подільської міської Ради від 05.08.97р. №4, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по готельному збору на суму 26 166,42 грн.
Такий висновок був зроблений перевіряючими, виходячи з того, що платниками готельного збору є особи, які проживають в готелях, а згідно рішення Кам'янець-Подільської міської ради №4 від 05.08.97р. об'єктом оподаткування готельним збором є добова вартість найманого житла, без врахування вартості додаткових послуг, пов'язаних з проживанням в готелях.
При цьому, враховуючи, що добова вартість житла, відповідно до п.5.2 ст.5 Правил користування готелями та надання готельних послуг в Україні, затв. наказом Держжитлокомунгоспу та Держкомтуризму України НОМЕР_8, складається із: вартості номерів (місця в номері) та вартості додаткових послуг, в п.2.9. вищезазначеного Акту, вказано, що нарахування готельного збору ПП ОСОБА_1 проводилося із розрахунку 5,00 грн. вартості проживання за 1 ліжко на добу, згідно наказу НОМЕР_9. Проте згідно довідки про вартість номерів, наданої ПП ОСОБА_1 та затв. прейскуранта цін проживання в готелі було встановлено в таких розмірах:
- за період з травня 2002р. по листопад 2002р. готель містив 28 номерів по ціні 35,00 грн. та 5 номерів по ціні 5,00 грн.;
- за період з листопада 2002р. по листопад 2002р. -29 номерів по ціні 40,00 грн. та 3 номера по ціні 5,00 грн.;
- за період з січня по листопад 2003р. готель містив 30 номерів:
1) 25 -стандартні по ціні 50 грн.;
2) 2- люкси по ціні 200 грн.;
3) 3 -напівлюкси по ціні 80,00 грн.
- з грудня 2003р. вартість проживання складає:
1) 9 номерів -по ціні 75,00 грн.;
2) 13 номерів -по ціні 65,00 грн.;
3) 3 номера по ціні 120,00 грн.;
4) 2 номера по ціні 100,00 грн.
5) 2 номера „люкс” по ціні 210,00 грн.
6) 1 номер по ціні 5,00 грн.
На підставі вказаної довідки, а також враховуючи, що перелік та вартість додаткових послуг, пов'язаних із проживанням у готелі, позивачем не визначено, перевіряючі прийшли до висновку про заниження позивачем за період з 01.04.02р. по 31.12.03р. податкового зобов'язання по готельному збору на загальну суму 26 208,28 грн.
Позивач із встановленими під час перевірки порушеннями не погодився і від підпису акту перевірки відмовився.
На підставі даного акту відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по готельному збору на загальну суму 39 875,14 грн., з яких: 26 208,00 грн. -основний платіж, а 13 667,14 грн. -штрафні санкції, в т.ч. штрафні санкції за неподання позивачем до податкового органу розрахунків готельного збору за період з квітня по червень 2002р. в сумі 510,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до Кам'янець-Подільської ОДПІ, вказуючи у скарзі, що приміщення готелю „Фільварки -центр” не є сертифікованим, тому плата за проживання встановлена на рівні 5,00 грн./добу, а всі інші послуги справляються за додаткову плату. В рахунках не вказувалася окремо сума вартості проживання та сума вартості додаткових послуг, тому що ПП ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
Однак, рішенням про наслідки розгляду скарги НОМЕР_10 скарга залишена без задоволення, а за результатами її розгляду прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2.
Судом встановлено, що при розрахунках із проживаючими , у розрахункових документах позивачем окремо не виділялася вартість проживання та супутніх послуг, однак як вбачається із наявного в матеріалах справи наказу НОМЕР_9., підписаного ПП ОСОБА_1 „Про вартість проживання в готелі”, безпосередньо вартість проживання, тобто вартість 1 ліжка/добу, була встановлена в розмірі 5,00 грн. При цьому, зазначено, що вартість супутніх послуг встановлюється залежно від класу обраного номера, встановленої вартості на день проживання електроенергії та телефонних розмов, ринкових цін на санітарні умови проживання та фінансово-економічного стану готелю. Зазначена вартість проживання підтверджується також калькуляціями вартості проживання в готелі „Фільварки-центр”, затв. ПП ОСОБА_1 від 01.05.02р., 01.11.02р., 01.01.03р., 01.11.03р. та 01.12.03р., відповідно до яких вартість безпосередньо проживання в готелі складає 5,00 грн. за 1ліжко/добу, решту суми, яка виставлялася до оплати становить вартість супутніх послуг.
В зв'язку з необхідністю перевірки правильності визначення позивачем податкових зобов'язань по готельному збору за період, що перевірявся, а також враховуючи при цьому необхідність спеціальних знань при дослідженні письмових доказів по даній справі, судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої доручено позаштатному експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3.
13.11.06р. матеріали справи разом із експертним висновком №10793 від 08.11.06р. повернуті на адресу господарського суду для подальшого розгляду спору по суті.
Із експертного висновку вбачається, що визначені податковим органом в Акті перевірки НОМЕР_7, податкові зобов'язання СПД - ОСОБА_1 за період з 01.04.02р. по 31.12.03р. по готельному збору в сумі 26 208,28 грн. документально та нормативно не підтверджені, а тому донараховані відповідачем суми податкових зобов'язань по готельному збору та штрафні санкції документально не підтверджені. При цьому, експерт, зокрема виходив з того, що рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 05.08.97р. №4, об'єктом оподаткування готельним збором визначено 20% добової вартості найманого житла (без додаткових послуг), помножені на кількість діб проживання.
Однак, рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.12.04р., яке вступило в законну силу, рішення Кам'янець-Подільської міської ради №4 від 21.12.04р. визнане недійсним, як таке, що суперечить вимогам КМУ „Про місцеві податки та збори” від 20.05.93р. №56-93 в частині, що стосується сплати готельного збору за повний термін проживання.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.142 Конституції України, місцеві податки та збори до яких належить і готельний збір, є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 8 Закону України „Про систему оподаткування" порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону та інших законів України.
Ст.15 Закону України „Про систему оподаткування” і ст.18 Декрету КМУ „Про місцеві податки та збори” встановлено види місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), а також визначено, що механізм справляння та порядок сплати місцевих податків та зборів встановлюється органами місцевого самоврядування -сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.
Згідно ст. 2 Декрету КМУ „Про місцеві податки та збори” від 20.05.93р., (із змінами та доповненнями на момент проведення перевірки) платниками готельного збору визначено осіб, які проживають у готелях, а об'єктом оподаткування є добова вартість найманого житла. В об'єкт оподаткування не входить вартість додаткових послуг, пов'язаних із проживанням в готелях. Порядок сплати місцевих податків та зборів встановлюється органами місцевого самоврядування.
Так, рішенням XV сесії Кам'янець-Подільської міської ради №4 від 05.08.97р. на виконання Декрету КМУ „Про місцеві податки та збори” затверджено перелік Положень про місцеві податки та збори, в тому числі і Положення про готельний збір. Відповідно до п. ІІ вказаного Положення, об'єктом оподаткування є добова вартість найманого житла. В об'єкт оподаткування не входить вартість додаткових послуг, пов'язаних з проживанням в готелях. Пунктом ІІІ даного Положення встановлено розмір готельного збору, який становить 20% добової вартості найманого житла (без додаткових послуг).
При цьому, судом враховується, що однією із підстав донарахування позивачу податкового зобов'язання по готельному збору стала норма п.4 Положення „Про готельний збір", згідно якої, готельний збір справляється адміністрацією готелю і при оформлені документів на проживання в квитанції окремим рядком виділяється „Сума готельного збору" за повний термін проживання в готелі.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В зв'язку з цим, судом приймається до уваги, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.12.04р. по справі №12/298-нА за позовом ПП ОСОБА_1 до Кам'янець-Подільської міської ради, яке набрало законної сили, визнано частково недійсним рішення XV сесії 22 скликання Кам'янець -Подільської міської Ради народних депутатів від 05.08.1997 року №4, а саме - пункт IV Положення „Про готельний збір”, затвердженого даним рішенням в частині, що стосується сплати готельного збору за повний термін проживання, а саме слова : „за повний термін проживання”.
Враховуючи даний факт, суд вважає безпідставним донарахування податкового зобов'язання позивачу по готельному збору за повний термін проживання громадян в готелі, в сумі 26 208,00 грн. за період з квітня 2002р. по грудень 2003р.
Крім того, судом приймається до уваги, що відповідно до п. 2.2. Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затв. наказом Державної туристичної адміністрації України 16.03.2004 N 19, готель зобов'язаний надати споживачу необхідну, достовірну, доступну та своєчасну інформацію про готельні послуги. Інформація доводиться до відома споживача у доступній наочній формі і розміщується у приміщенні, що призначене для оформлення розміщення споживача, у зручному для огляду місці та повинна включати, зокрема, таке:
- ціну номера (місця в номері);
- перелік основних послуг, що входять у ціну номера (місця в номері);
- перелік і ціну додаткових послуг, що надаються за окрему плату;
- відомості про форму та порядок оплати послуг.
Згідно п. 3.4. Правил, готель має право застосовувати вільні ціни і тарифи, та систему знижок на всі послуги, що надаються, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін та тарифів. При цьому, ціна номера (місця), вартість додаткових послуг, у т.ч. бронювання, встановлюються готелем самостійно, форма оплати визначається договором між споживачем/замовником та готелем. Готель визначає перелік основних послуг, які входять у ціну номера (місця в номері). (п.3.5.)
В зв'язку з цим, судом враховується, що оскільки приміщення будинку „Кооператор” („Фільварки - центр”), де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач , не є сертифікованим, плата за проживання у вказаному готелі була встановлена ПП ОСОБА_1 на рівні 5,00 грн. на добу/ліжко, що підтверджується наказом НОМЕР_9., підписаним ПП ОСОБА_1 „Про вартість проживання в готелі”. При цьому, позивачем зазначено, що вартість супутніх послуг встановлюється залежно від класу обраного номера, встановленої вартості на день проживання електроенергії та телефонних розмов, ринкових цін на санітарні умови проживання та фінансово-економічного стану готелю. Зазначена вартість проживання підтверджується також калькуляціями вартості проживання в готелі „Фільварки-центр”, затв. ПП ОСОБА_1 від 01.05.02р., 01.11.02р., 01.01.03р., 01.11.03р. та 01.12.03р., відповідно до яких вартість безпосередньо проживання в готелі складає 5,00 грн. за 1ліжко/добу, решту суми, яка виставлялася до оплати становить вартість супутніх послуг.
Посилання відповідача на довідку позивача, яка надана відповідачу позивачем про повну вартість номерів на момент перевірки , судом не приймаються до уваги , оскільки із усних пояснень позивача та калькуляцій вартості номерів вбачається , що повна вартість номерів в готелі сформована із вартості проживання + вартість додаткових послуг, зокрема сніданків.
Нерозмежування в рахунках на оплату окремо суми вартості проживання та суми вартості додаткових послуг суд не вважає протиправним, оскільки ПП ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування.
З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги в частині неправомірності донарахування йому спірними податковими повідомленнями-рішеннями №НОМЕР_1 та НОМЕР_2. податкових зобов'язань по готельному збору в сумі 26 208,00 грн. та застосування до нього штрафних санкцій в сумі 19 510,38 грн. є законними, обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Разом з тим, судом приймається до уваги, що позивачем в порушення вимог п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.00р., відповідно до якого, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, не подавалися до податкового органу розрахунки по готельному збору за квітень 2002р, травень 2002р., червень 2002р., тому застосування до нього штрафних санкцій в сумі 510,00 грн., суд вважає правомірним, а позовні вимоги в цій частині безпідставними, такими, що спростовуються наявними у справі доказами, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи часткове задоволення позову та те, що при розгляді справи встановлено неправомірні дії, порушення при формуванні та визначенні податкових зобов'язань по готельному збору обох сторін по справі, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно порівно, згідно ст. 94 КАСУ.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський про скасування податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 та НОМЕР_2. задоволити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1 та НОМЕР_2., якими позивачу визначено податкове зобов'язання по готельному збору в сумі 39 875,14 грн., з яких: 26 208,00 грн. -основний платіж та 13 667,14 грн. -фінансові санкції в частині нарахування податкового зобов'язання по готельному збору в сумі 39 365,14 грн., з яких: 26 208,00 грн. -основне зобов'язання, а 13 157,14 грн. - штрафні санкції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, ( АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_11) 42,5 грн. (сорок дві гривні 50 коп.)витрат по оплаті державного мита та 59,0 грн. (п'ятдесят дев'ять гривень 00 коп.). -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.