УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/8723/13-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д. В.

Категорія 27 Доповідач Коломієць О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Коломієць О.С.

суддів: Зарицької Г.В., Якухно О.М.,

при секретарі

судового засідання: Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського райсуду м.Житомира від 03 грудня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Богунського райсуду м.Житомира від 03 грудня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» (далі ПАТ «ІМЕКСБАНК») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ІМЕКСБАНК» заборгованість за кредитним договором № 158 від 31.08.2007 р. в розмірі 1 917 189 (один мільйон дев'ятсот сімнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 87 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 1 778 219,74 грн. та із заборгованості за відсотками в розмірі 138 970,13 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зокрема, позивач вважає, що судом не досліджені належним чином докази по справі, а висновки суду не відповідають обставинам справи. При цьому апелянт ставить під сумнів правильність проведення Банком розрахунку суми заборгованості, і вважає, що єдиним належним та допустимим доказом у справі є висновок судово-економічної експертизи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що порушені права банку підлягають захисту, оскільки відповідач порушила умови кредитного договору, належним чином не виконувала взяти на себе зобов'язання, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника на користь банка.

Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору №158 від 31.08.2007 року АКБ «Імексбанк» (правонаступником якого є ПАТ «ІМЕКСБАНК») надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в сумі 260 000,00 дол. США зі сплатою 14 % річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості по кредиту 30.08.2014 року на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п.1.3 договору, в якості забезпечення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків, можливих штрафних санкцій, а також інших виплат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, сторони укладають з позичальником іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку нерухоме майно у вигляді: приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і буде придбаний за кредитні кошти; з ОСОБА_3 іпотечний договір, за умовами якого майновий поручитель передає кредитору в іпотеку трикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить майновому поручителю на праві власності (а.с.4-6).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 22.04.2008 року була змінена процента ставка з 14% річних на 18% річних (а.с.7).

Умови кредитного договору ОСОБА_2 належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 28.05.2013 року утворилася заборгованість в розмірі 239 858,61 дол. США, що еквівалентно 1 917 189,87 грн., з них: заборгованість за кредитом - 222 472,13 дол.США, що еквівалентно 1 778 219,74 грн.; заборгованість за відсотками - 17 386,48 дол.США, що еквівалентно 138 970,13 грн. (а.с.11-12).

Розрахунок заборгованості відповідача перед Банком - позивачем проведено правильно у відповідності з умовами вищезазначеного договору від 31.08.2007р., Додаткової угоди від 22.04.2008 р. та вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що в результаті неналежного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань у неї виникла заборгованість з повернення кредиту, загальним розміром 1 917 189,87 грн.

Доводи апеляційної скарги в частині розгляду справи за відсутності відповідач та її представника не є безумовною підставою для скасування рішення суду, оскільки у даному випадку їх неявка в судове засідання не призвела до неправильного вирішення справи (ч.3 ст.309 ЦПК України).

Також визнаються безпідставними і доводи апеляційної скарги в частині не проведення судом по справі судово-економічної експертизи фінансово-кредитних операцій з метою визначення дійсного розміру заборгованості відповідача ОСОБА_2 по кредитному договору. З пояснень представника відповідача та клопотань про призначення по справі експертизи вбачається, що відповідач має сумніви щодо правильності розрахунком Банком суми заборгованості. Проте, іншого розрахунку суми заборгованості остання не надала; також будь-яким чином не обґрунтувала та не зазначила в чому полягає неправильність обрахунку Банком суми заборгованості по кредитному договору (невірність обрахування відсоткової ставки, періоду нарахування заборгованості тощо).

Статтею 308 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов вказаного висновку при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин справи, прав і обов'язків сторін у даних правовідносинах, перевірив належним чином доводи сторін, з'ясував характер та суть заявлених позивачем вимог, норм права, якими вони регулюються, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам. В ході апеляційного провадження докази, які впливають на правильність та правомірність прийнятого судом рішення, стороною відповідача не надавались, що спростовує доводи апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського райсуду м.Житомира від 03 грудня 2014 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Судді :