Номер провадження: 22-ц/785/2060/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Короткова В.Д., Гончаренко В.М.

з участю секретаря - Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Леспром" про стягнення заборгованості за договором кредиту, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4, діючого в інтересах відповідача ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2014 року, -

встановила:

В червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЗАТ "ОТП Банк" з позовом про визнання частково недійсним додаткового договору № 7 від 18.11.2009 року.

У вересні 2010 року ПАТ "ОТП Банк" звернулось до суду з зустрічним позовом про стягнення заборгованості за договорами кредиту і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 18.05.2006 р. між відповідачем ОСОБА_2 та АКБ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", було укладено кредитний договір № HCL-500/003/2006 та у подальшому додаткові договори ,відповідно до яких відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 90 000 дол.США, зі сплатою 12.00 % річних , а після введення нерухомого майна в експлуатацію та належного виконання п.2.3.14 договору кредиту зі сплатою 11 % ,з розрахунку 360 календарних днів в році ,кінцевим терміном погашення кредиту до 18 травня 2026 року .

На забезпечення належного виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № HCL-500/003/2006 від 18 травня 2006 року, в той же день між Банком і відповідачем ОСОБА_3 та 19.05.2006 року з відповідачем ТОВ "Леспром" було укладено договори поруки № SR-500/003/2006 та № SR-500/003/2006/1.

Умови договору кредиту № HCL-500/003/2006 від 18 травня 2006 року, відповідачем належним чином не виконувалися , внаслідок чого станом на 16.06.2014 р. утворилася заборгованість на суму 439 220,03 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 5 151 540,14 грн. з яких:

заборгованість по кредиту - 83 567,77 дол. США;

заборгованість по відсотках - 10 888,15 дол. США;

заборгованість за пенею - 344 764,11 дол. США;

06.07.2007 р. між відповідачем ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" було укладено кредитний договір № ML-500/094/2007, зі всіма змінами, доповненнями та додатками до нього, відповідно до якого відповідачем ОСОБА_2 отримано кредит в сумі 150 000,00 доларів США зі сплатою за користування Кредитом процентної ставки, у розмірі 13,99 % річних,кінцевим терміном погашення до 06.07.2017 року.

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання по погашенню кредиту виконував неналежним чином ,внаслідок чого станом на 16.06.2014 р. утворилася заборгованість на суму 746 269,94 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 8 752 878,49 грн. з яких:

заборгованість по кредиту - 136 235,95 дол. США;

заборгованість по відсотках - 24 252,21 дол. США;

заборгованість за пенею - 585 781,78 дол. США;

Позивач з врахуванням уточнень остаточно просив :

- стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Леспром" на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 року у сумі 439 220,0 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 5 151 540,14 грн. ;

- стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № ML-500/094/2007 від 06.07.2007 р. у розмірі 746 269,94 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 8 752 878,49 грн. .

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 07.10.2014 року позов ОСОБА_2 про визнання частково недійсним додаткового договору № 7 від 18.11.2009 року залишено без розгляду.

Рішення ухвалено у відсутність сторін.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2014 року позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено.

Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Леспром" на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 року у сумі 439 220,0 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 5 151 540,14 грн. .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № ML-500/094/2007 від 06.07.2007 р. у розмірі 746 269,94 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 8 752 878,49 грн. .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4, діючий в інтересах відповідача ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_4, діючого в інтересах відповідача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позов , виходив з того,що через неналежне виконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договорами кредиту ,виникла заборгованість ,тому позивач набув права стягнення заборгованості за договорами кредиту з відповідачів.

Проте повністю з висновками суду першої інстанції погодитися не можна з наступного.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо, інше не встановлено договором.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З матеріалів справи вбачається , що у червні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ЗАТ "ОТП Банк" з позовом про визнання частково недійсним додаткового договору № 7 від 18.11.2009 року (т.1 а.с.1-3).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 07.10.2014 року позов ОСОБА_2 про визнання частково недійсним додаткового договору № 7 від 18.11.2009 року

залишено без розгляду (т.2 а.с.41).

Ухвала суду першої інстанції в цій частині не оскаржена та набрала законної сили.

18.05.2006 р. між відповідачем ОСОБА_2 та АКБ "Райффайзен Банк Аваль", було укладено кредитний договір № HCL-500/003/2006, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 90 000 дол.США (т.1 а.с.6-15).

Відповідно до п.1.4.1., п.1.4.1.1, п. 1.6 договору кредиту від 18.05.2006 року ,сторони передбачили ,що кредит відповідачем ОСОБА_2 отримано зі сплатою 12.00 % річних , а після введення нерухомого майна в експлуатацію та належного виконання п.2.3.14 договору кредиту зі сплатою 11 % з розрахунку 360 календарних днів в році ,кінцевим терміном погашення кредиту до 18 травня 2026 року (т.1 а.с.6-15).

Між Банком та відповідачем ОСОБА_2 були укладені додаткові договори до договору кредиту № HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 р. :

- №1 від 06.07.2007 року (т.1 а.с.41)

- -додаткова угода № 1 від 26.12.2006 року (т.1 а.с.42);

- № 2 від 05.02.2009 р. (т.1 а.с. 43);

- № 3 від 21.04.2006 р.(т.1 а.с.44-45);

- № 4 від 21.04.2009 р. (т.1 а.с.46);

- № 5 від 21.04.2009 р. (т.1 а.с.47-48);

- № 7 від 18.11.2009 р. (т.1 а.с.49-52).

На забезпечення належного виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № HCL-500/003/2006 від 18 травня 2006 року, в той же день між Банком і відповідачем ОСОБА_3 та 19.05.2006 року з відповідачем ТОВ "Леспром" було укладено договори поруки № SR-500/003/2006 та № SR-500/003/2006/1 (т.1 а.с. 55-57, 63-64).

21.04.2009 року та 18.11.2009 р. між ПАТ "ОТП Банк" та відповідачем ОСОБА_3 та ТОВ "Леспром" були укладені додаткові договори № 1 , № 2 до договорів поруки (т.1 а.с. 57,58,65,66).

Відповідно до п.1.1. договорів поруки , відповідачі ОСОБА_3 та ТОВ "Леспром" зобов'язалися відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_2 його зобов'язань перед ПАТ "ОТП Банк" за договором кредиту № HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 р.

Умови договору кредиту № HCL-500/003/2006 від 18 травня 2006 року, відповідачем належним чином не виконувалися , внаслідок чого станом на 16.06.2014 р. утворилася заборгованість на суму 439 220,03 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 5 151 540,14 грн. з яких:

заборгованість по кредиту - 83 567,77 дол. США;

заборгованість по відсотках - 10 888,15 дол. США;

заборгованість за пенею - 344 764,11 дол. США , що підтверджується розрахунком заборгованості (т.2 а.с.17) та не спростовано відповідачами.

06.07.2007 р. між відповідачем ОСОБА_2 та Закритим акціонерне товариством "ОТП Банк" було укладено кредитний договір № ML-500/094/2007, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 150 000,00 доларів США., зі сплатою за користування кредитом процентної ставки, у розмірі 13, 99 % річних,кінцевим терміном погашення до 06.07.2017 року (т.1 а.с.93-95).

Між Банком та відповідачем ОСОБА_2 були укладені додаткові договори до договору кредиту № ML-500/094/2007 від 06.07.2007 р. :

- №1 від 17.07.2007 року (т.1 а.с.96)

- № 2 від 25.07.2007 р. (т.1 а.с. 98);

- № 4 від 20.08.2007 р. (т.1 а.с.99);

- № 5 від 30.08.2007 р. (т.1 а.с.101);

- № 6 від 05.02.2009 р. (т.1 а.с.102).

- № 8 від 06.04.2009 р. (т.1 а.с.103).

- № 9 від 06.04.2009 р. (т.1 а.с.104-105).

- № 10 від 06.04.2009 р. (т.1 а.с.106).

- № 11 від 13.10.2009 р. (т.1 а.с.107).

- № 12 від 06.11.2009 р. (т.1 а.с.108-109).

Відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання по погашенню кредиту виконував неналежним чином ,внаслідок чого станом на 16.06.2014 р. утворилася заборгованість за договором кредиту № ML-500/094/2007 від 06.07.2007 р. на суму 746 269,94 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 8 752 878,49 грн. з яких:

заборгованість по кредиту - 136 235,95 дол. США;

заборгованість по відсотках - 24 252,21 дол. США;

заборгованість за пенею - 585 781,78 дол. США. (т.2 а.с.18) та не спростовано відповідачами.

Відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю , від 18.03.2011 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" купило у ПАТ "ОТП Банк" кредитний портфель за договорами кредиту № HCL-500/003/2006 від 18 травня 2006 року та № ML-500/094/2007 від 06.07.2007 р., укладених з ОСОБА_2 ( т.1 а.с.142-152).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Суд першої інстанції обґрунтовано керувався умовами укладених договорів кредиту, а також статтею 1054 ЦК України, за якою банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові за кредитним договором у розмірі та на умовах, встановлених договором,а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої само якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення всієї суми заборгованості по договорам кредиту у межах та на підставі умов договорів кредиту та ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Проте задовольняючи позов Банку та стягуючи заборгованість за договором кредиту № HCL-500/003/2006 від 18 травня 2006 року у солідарному порядку з відповідачів , суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука за договорами поруки є припиненою .

Згідно з ч.4 ст.559 ЦК України , порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п.п. "а" п.2.1. договору поруки № SR-500/003/2006 від 18.05.2006 року ,укладеного між Банком та ОСОБА_3 та п.п. "а" п.2.1. договору поруки № SR-500/003/2006/ від 19.05.2006 року ,укладеного між Банком та ТОВ "Ліспром" ,сторони передбачили строк поруки до 18.05.2026 року (т.1 а.с.55-56, 63-64).

02.03.2009 року у зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором перед ПАТ "ОТП Банк" , Банком була пред'явлена письмова вимога до позичальника та поручителів про дострокове повернення кредиту ,процентів ,пені протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги (т.1 а.с.89,90).

Зазначена вимога відповідачами отримана 21.07.2009 р. , що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями (т.1 а.с. 91) .

В суді апеляційної інстанції представник Банку не заперечувала та підтвердила колегії суддів отримання відповідачами письмової вимоги Банку про дострокове погашення кредиту.

Банк , як кредитор використав передбачене статтею 1050 ЦК України та п. 1.9 договору кредиту HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 року право на односторонню зміну умов кредитного договору .

Таким чином Банк , мав звернутися з позовом до суду щодо стягнення заборгованості за договором кредиту HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 року до поручителів ТОВ "Ліспром" та ОСОБА_3 протягом шести місяців починаючи з 21.08.2009 року в той час ,як з позовом Банк звернувся до суду 25.10.2010 року , тобто поза межами шестимісячного строку ,тому порука за договорами поруки № SR-500/003/2006 від 18.05.2006 року та № SR-500/003/2006/ від 19.05.2006 року є припиненою та підстав для стягнення заборгованості за договором кредиту HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 року з поручителів відповідачів ОСОБА_3, ТОВ "Ліспром" , у суду першої інстанції не було.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково стягнув в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за договором кредиту HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 року у розмірі 5 151 540,14 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин ,які мають істотне значення.

Виходячи з наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається , що розмір нарахованої Банком пені за договором кредиту № HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 р. складає 344 764,11 дол. США в той час, як розмір заборгованості по кредиту та відсоткам складає 94455,92 дол. США, розмір нарахованої Банком пені по договору кредиту № ML-500/094/2007 від 06.07.2007 р. складає 585 781,78 дол. США в той час ,як заборгованість за кредитом та відсоткам складає 160488,16 дол. США.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині зменшення розміру пені та вважає можливим та доцільним зменшити розмір пені за договором кредиту № HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 р. до 94455,92 дол. США, що еквівалентно 1 107 023 грн. 38 коп. та за договором кредиту № ML-500/094/2007 від 06.07.2007 р. до 160488, 16 дол. США, що еквівалентно 1 880 921 грн. 23 коп.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що строк дії договорів кредиту не сплинув та Банком відповідачам листи вимоги не направлялися не заслуговують на увагу , оскільки відповідно до п.1.9 договору кредиту № HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 р. та договору кредиту № ML-500/094/2007 від 06.07.2007 р. сторони передбачили право Банку дострокового звернення з вимогою про погашення кредиту .Отримання відповідачами письмової вимоги про дострокове погашення кредиту підтверджується поштивими зворотними повідомленнями (т.1 а.с. 91).

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що матеріали справи не містять детального розрахунку заборгованості , оскільки в матеріалах справи є наявний розрахунок заборгованості (т.2 а.с.17-18), відповідачами не спростований розрахунок заборгованості та всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані докази невідповідності сум заборгованості ,визначених в розрахунку заборгованості , умовам договору кредиту № HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 р. та договору кредиту № ML-500/094/2007 від 06.07.2007 р.

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_4, діючого в інтересах відповідача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню , а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4, діючого в інтересах відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "Леспром" про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) , на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № HCL-500/003/2006 від 18.05.2006 року у розмірі 188 911 (сто вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот одинадцять ) дол. США, 84 центів , що у гривневому еквіваленті складає 2 214 046 (два мільйона двісті чотирнадцять тисяч сорок шість ) грн. 70 коп. .

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором № ML-500/094/2007 від 06.07.2007 р. у розмірі 320 976 ( триста двадцять тисяч дев'ятсот сімдесят шість ) дол. США, 32 центів , що у гривневому еквіваленті складає 3 761 842 ( три мільйона сімсот шістдесят одна тисяча вісімсот сорок дві) грн. 40 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

В.Д. Коротков

В.М. Гончаренко