Справа № 2а-2/2009 рік.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2009 року Бориславський міський суд
Львівської області
в складі головуючого судді: Посисень Л.М.
при секретарях: Яворській Н.І., Шетерляк М.Є., Дацко О.Г., Монастирській Н.В.,
Олійник О.В.,
з участю адвоката: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бориславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі, начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі ОСОБА_3 про призначення пенсії за вислугу років.
В С Т А Н О В И В :
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі по не розгляду з 30 вересня 2005 року по 07.04.2006 року його звернення та документів про призначення йому пенсії за вислугу років;
визнати протиправною бездіяльність посадової особи - начальника управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі ОСОБА_3 по не розгляду з 30 вересня 2005 року по 07.04.2006 року його звернення та документів про призначення йому пенсії за вислугу років;
визнати протиправним та скасувати повідомлення управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області від 07.04.2006 року за № 1186/01-21 про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років згідно з п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років згідно з п. «е» ст.55 Закону України про пенсійне забезпечення», оформлене у вигляді вкладки до протоколу без зазначення номера та дати прийняття, що знаходиться у його пенсійній справі без номера;
зобов»язати відповідача управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області зарахувати у стаж його роботи період роботи з 04.04.1997року по 16.04.2000року на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека - Надія» та призначити йому пенсію за вислугу років з 30 вересня 2005 року.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду у м.Бориславі Львівської області позову не визнала.
Відповідач ОСОБА_3 позову не визнала.
Позивач ОСОБА_1 пояснив, що він 1956 року народження, має вищу освіту, у червні 1980 року закінчив Львівський медичний державний інститут за спеціальністю «фармація».
Після закінчення ВУЗу, з 22.07.1980 року почав трудову діяльність провізором - технологом аптеки № 126 м.Борислава Львівської області, з 07.01.1981 року працював на посаді провізора-технолога аптеки № 127 смт.Східниця Львівської області, а з 26.12.1983 року - провізора-організатора аптеки № 125 м.Борислава Львівської області.
27.06.1995 року аптека № 125 м.Борислава Львівської області реорганізована в Державне комунальне підприємство «Аптека № 125», та його призначено на посаду директора ДКП «Аптека № 125».
Згодом, в зв»язку з приватизацією, на базі приватизованого майна аптеки № 125, створено товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека-Надія», яке зареєстроване рішенням виконкому Бориславської міської ради за № 83-р від 04.04.1997 року. З 04.04.1997 року його було звільнено з посади директора ДКП «Аптека № 125» по переводу в ТзОВ «Аптека - Надія». Тобто, з 04.04.1997 року і до 17.04.2000 року він фактично працював на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія», з додатковим виконанням обов»язків провізора та завідувача аптекою.
Однак, під час проведення у його трудовій книжці запису під № 15 про те, що «зарахований по переводу на посаду голови ТзОВ «Аптека-Надія» з виконанням обов»язків завідувача аптекою», допущено описку відносно того, що неправильно зазначено його посаду, а саме не «голови», а «директора».
Про те, що під час проведення запису у його трудовій книжці допущено описку щодо назви посади, на якій він працював вищезазначений період, а він дійсно займав посаду директора ТзОВ «Аптека-Надія», стверджується вже іншим записом в його трудовій книжці, зокрема, записом за № 16 від 17.04.2000 року, згідно якого його звільнено з посади директора ТзОВ «Аптека-Надія» по переводу у зв»язку з реорганізацією ТзОВ «Аптека-Надія» та створення на її базі ПП «Аптека-Надія», згідно ст.36 п.5 КЗпП України з виконанням обов»язків зав.аптекою. Адже, якби він не працював на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія», то не був би звільнений з посади директора ТзОВ «Аптека-Надія».
Крім цього, факт його роботи в період з 04.04.1997 по 17.04.2000 року на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія» стверджується численними наказами по ТзОВ «Аптека-Надія», зокрема: наказом № 9 від 24.04.1997 року, наказом № 11 від 05.05.1997року, наказом № 15 від 06.06.1997року, наказом № 26 від 01.08.1997року, на підставі яких його відряджали у відрядження як директора ТзОВ «Аптека-Надія», наказом № 3 від 01.02.2000 року, згідно якого йому підвищено заробітну плату як директору ТзОВ «Аптека-Надія», а також всіма іншими наказами по ТзОВ «Аптека-Надія» за період з 04.04.1997 року по 17.04.2000 року, які він підписував як директор ТзОВ «Аптека-Надія».
Факт його роботи та характер виконуваної ним роботи на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія» в період з 04.04.1997 року по 17.04.2000 року, стверджується також постановою серії ДКРС № 010270 від 14.09.1999 року Контрольно-ревізійного управління у Львівській області, згідно якої його, як директора ТзОВ «Аптека-Надія» було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн., та вироком Бориславського міського суду Львівської області від 22.11.1999 року, яким його засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.84 та ч.2 ст.82 КК України, як посадову особу - директора ТзОВ «Аптека-Надія».
Те, що у трудовій книжці у записі під № 15 допущено описку щодо назви посади, на якій він працював у вищезазначений період, стверджується також і штатним розписом ТзОВ «Аптека-Надія» на 1999 рік та даними особового складу штатних працівників ТзОВ «Аптека-Надія» станом на 13.07.1999 року, якими не передбачено такої штатної посади, як «голова», а передбачено штатну посаду «директора».
Однак, при проведенні перевірки всіх цих обставин відповідачем до уваги не взято.
Рішенням виконкому Бориславської міської ради від 10.03.2000 року за № 86-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека-Надія» реорганізовано в Приватне підприємство «Аптека-Надія».
Наказом № 1 від 17.04.2000 року він зарахований на посаду директора ПП «Аптека-Надія» з виконанням обов»язків завідувача аптекою, про що за № 17 зроблено відповідний запис у його трудовій книжці.
В липні 2005 року виповнилося 25 років його трудової діяльності, згідно спеціальності за дипломом, тобто провізора.
У зв»язку з цим, у вересні 2005 року він звернувся в управління Пенсійного фонду в м.Бориславі Львівської області щодо можливості призначення йому пенсії за вислугу років.
В управлінні Пенсійного фонду в м.Бориславі Львівської області, перш за все йому роз»яснили, що він повинен бути звільнений з роботи у зв»язку з виходом на пенсію, а також роз»яснили, які необхідно подати документи для призначення пенсії.
Наказом № 1 від 30.09.2005 року він був звільнений з роботи у зв»язку з виходом на пенсію за вислугою років. На підставі цього наказу, за № 20 у його трудовій книжці проведено відповідний запис про звільнення з роботи.
Після звільнення з роботи, він повторно звернувся в управління Пенсійного фонду в м.Бориславі, зокрема до начальника управління ОСОБА_3, та представив всі необхідні документи, які йому посадовими особами відповідача (в тому числі і начальником управління ОСОБА_3) було раніше рекомендовано представити.
Однак, посадові особи відповідача за вказівкою начальника управління ОСОБА_3 прийняли у нього лише світлокопію його трудової книжки, а інші документи, в тому числі і заяву про призначення пенсії за вислугу років, відмовилися у нього прийняти, мотивуючи тим, що їм необхідний час для підрахунку його трудового стажу.
Після спливу місячного строку в управління Пенсійного фонду в м.Бориславі його ніхто не викликав та жодного висновку про призначення чи відмову у призначенні пенсії за вислугу років не надсилав, і тому, він вимушений був повторно звернутися до посадових осіб відповідача, щоб дізнатися про те, коли йому буде призначено пенсію за вислугу років.
В управлінні Пенсійного фонду України в м.Бориславі йому відповіли, що у його справі зроблено запит у Львівську обласну аптечну корпорацію за довідкою про те, чи має він право на отримання пенсії за вислугу років.
Згідно довідки Львівської обласної аптечної корпорації від 21.11.2005 року № К-20/197 посади, які він займав протягом його трудової діяльності (а саме: провізора-технолога аптеки № 126, провізора технолога аптеки № 127, провізора-організатора аптеки № 125, директора ДКП «Аптека № 125», директора ТзОВ «Аптека-Надія», директора-завідувача ПП «Аптека-Надія»), згідно із Положенням про ці посади повинні займатися спеціалістами із вищою фармацевтичною освітою та спеціальністю по диплому - провізора. А отже, посади, які він займав протягом своєї трудової діяльності є провізорськими, і дають йому право на оформлення пенсії за вислугу років.
Дану довідку Львівської обласної аптечної корпорації від 21.11.2005 року він одразу після отримання надав управлінню Пенсійного фонду України в м.Бориславі, однак, і після цього посадові особи відповідача сказали, що йому необхідно чекати на результати у його справі про призначення пенсії за вислугу років. На його неодноразові звернення до відповідача щодо оформлення пенсії за вислугу років, йому щоразу наводили різні причини для відмовок в оформленні пільгової пенсії.
Оскільки, жодного результату його звернення не дали, він змушений був надіслати відповідачу ОСОБА_3 рекомендованим листом із зворотнім повідомленням свою письмову заяву за № 7 від 13.12.2005 року, у якій просив оформити йому чесно зароблену пенсію за вислугу років і нарешті відреагувати належним чином на його неодноразові звернення щодо призначення пільгової пенсії.
Згодом посадовими особами відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за розпорядженням начальника управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі ОСОБА_3 у нього було проведено ретельну перевірку на предмет характеру виконуваної ним протягом трудової діяльності роботи та умов праці для підтвердження його права на пільгове пенсійне забезпечення, про що складено відповідний акт перевірки від 05.01.2006 року.
Згідно даного акту перевірки від 05.01.2006 року посадовими особами відповідача встановлено, що перевірено книги по нарахуванню зарплати за період з червня 1995 року по грудень 2004 року, згідно яких він числиться з 27.06.1995 року по грудень 2001 року на посаді директора аптеки.
Відповідь відповідача ОСОБА_3 на його письмову заяву № 7 від 13.12.2005 року він отримав аж 17.01.2006 року. Це була відповідь-відписка № 45/01-30 від 13.01.2006 року, у якій відповідач ОСОБА_3 повідомила його в черговий раз про те, що його документи про призначення пенсії розглядаються і направлено запит у Львівську обласну аптечну корпорацію щодо надання висновку (на підставі наявних архівних документів) про підтвердження роботи на провізорських посадах в аптеках (незалежно від найменувань посад), і що про одержання висновку його буде повідомлено додатково.
Після цього, він вимушений був звернутися із письмовою скаргою до начальника Львівського обласного управління Пенсійого фонду України та прокурора м.Борислава з приводу протиправної бездіяльності посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі щодо зволікання та затягування у розгляді його звернення про призначення йому пенсії за вислугу років.
І лише після цього, 14.02.2006 року посадовими особами відповідача йому було видано розписку-повідомлення про прийняття у нього всіх необхідних документів для призначення пенсії.
07.04.2006 року за № 1186/01-21 управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області повідомило його про те, що управлінням прийнято рішення про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років згідно з п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Дане рішення про відмову в призначенні йому пенсії він може оскаржити в судовому порядку.
Повідомлення управління Пенсійного фондуУкраїни в м.Бориславі Львівської області № 1186/01-21 від 07.04.2006 року про відмову в призначенні йому пенсії вважає незаконним з наступних підстав:
Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-Х11, що визначає перелік окремих категорій працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років, встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров»я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», серед яких по охороні здоров»я в установах: аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії посади провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборанти.
Пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров»я, соціального захисту призначаються при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.
В Примітці до Переліку зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої приналежності закладів і установ.
Наказом Міністерства охорони здоров»я № 114 від 22.06.1995 року «Про затвердження Переліку закладів охорони здоров»я, переліку лікарських посад і переліку посад фармацевтичних працівників» посаду «провізор-технолог» перейменовано на посаду «провізор».
У відповідності до наказу Міністерства охорони здоров»я № 385 від 28.10.2002 року «Про затвердження Переліків закладів охорони здоров»я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров»я» посади «завідувача» і «директора» відносяться до керівних провізорських посад в аптечних закладах.
В зв»язку з цими обставинами він займав посади, які дають йому право на оформлення пенсії за вислугу років, згідно із Постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Однак, відповідач у своєму повідомленні за № 1186/01-21 від 07.04.2006 року про відмову в призначенні пенсії, повідомив його про те, що йому в даний час відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років згідно з п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», хоча право на пенсію за вислугу років згідно п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають лише спортсмени, а не працівники охорони здоров»я.
Крім цього, видаючи йому розписку-повідомлення від 14.02.2006 року про прийняття у нього документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до З.У. «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, його повідомлено лише про те, що йому необхідно подати довідку про зарплату, так як саме тільки цього документу недостатньо для призначення йому пенсії, що підтверджується виданою відповідачем розпискою-повідомлення від 14.02.2006 року.
Інших документів, в тому числі і довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у нього при прийнятті заяви про призначення пенсії не вимагали, хоча записи у його трудовій книжці про виконувану ним роботу за період з 04.04.1997року по 16.04.2000року відповідачем до уваги не приймалися, у зв»язку з тим, що такі записи у трудову книжку внесено неправильно та неточно.
В ході судового розгляду справи йому стало відомо, що в матеріалах його пенсійної справи без номера, рішення відповідача про відмову йому у призначенні пенсії за вислугу років оформлено у вигляді вкладки до протоколу без зазначення номера та дати прийняття даного рішення, так як підставу відмови - зазначено п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому йому невідомо, коли в дійсності було прийнято дане рішення відповідачем, оскільки, і в повідомленні відповідача від 07.04.2005 року про відмову у призначенні йому пенсії не вказано дату прийняття рішення, тому, ознайомившись із матеріалами своєї пенсійної справи без номера, він зрозумів, що рішення відповідача про відмову йому у призначенні пенсії за вислугу років, яке оформлено у вигляді вкладки до протоколу без зазначення номера та дати прийняття даного рішення, взагалі до його звернення у суд з даним позовом не існувало, а винесено відповідачем нашвидкоруч, вже в ході судового розгляду справи, і до того ж містить розбіжності з повідомленням за № 1186/01-21 від 07.04.2006 року про відмову в призначенні йому пенсії. А тому, дане рішення відповідача про відмову йому у призначенні пенсії за вислугу років, яке оформлено у вигляді вкладки до протоколу без зазначення номера та дати прийняття даного рішення, він вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача пояснила, що відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров»я та соціального захисту при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, шо затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно з ст.7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються лише при залишенні роботи, що дає право на цей вид пенсії.
Згідно з п.1 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 ( із змінами, внесеними постановою № 1436 від 26.09.2002 року), до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад) в аптеках. При цьому, відповідно до примітки 2 до Переліку, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості закладів і установ.
Основним документом для підтвердження наявного трудового стажу є трудова книжка. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Цим Порядком передбачені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Зокрема, в п.20 зазначено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працював:
з 22.07.1980 по 07.01.1981 р. - провізор - технолог аптеки № 126;
з 08.01.1981 р. по 22.12.1983 р. - провізор - технолог аптеки № 127 смт.Східниці;
з 26.12.1983 р. по 02.08.1995 р. - провізор - організатор аптеки № 125 м.Борислав;
з 03.08.1995 р. по 03.04.1997 р. - директор ДКП “Аптека - 125”;
з 04.04.1997 р. по 16.02.2000 р. - голова ТзОВ “Аптека-Надія” (дописано з виконанням обов”язків завідувача аптекою);
з 17.04.2000 р. по 30.09.2005 р. - директор ПП “Аптека-Надія” з виконанням обов”язків завідуючого аптекою (дописано провізор-директор).
Згодом в трудову книжку ОСОБА_1 внесені зміни, щодо найменування посад, які підлягають ретельній зустрічній перевірці, зокрема, період роботи в 1995-2000 р.р.
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека-Надія” до виняткової компетенції зборів Учасників Товариства, належить призначення за контрактом директора (записи в трудовій книжці про зарахування на цю посаду та звільнення проведені позивачем ОСОБА_1 з посиланням на накази по Товариству).
Робота в якості голови (дописано провізор-директор) ТзОВ не передбачена Переліком закладів і установ охорони здоров”я, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 та Переліками посад фармацевтичних працівників (провізорських посад). Згідно наказів Міністерства охорони здоров”я України від 28.10.2002 року №385 та № 114 від 22.06.1995 р. до керівних провізорських посад в аптечних закладах відносяться, зокрема, посади “завідувача” і “директора” аптечної установи.
Із змісту листа Львівської обласної аптечної корпорації від 31.01.2006 року № 04/37 також не випливає, що посада голови ТзОВ віднесена до цих посад.
Трудова книжка позивача містить виправлення, в неї внесено зміни. При внесенні цих записів до трудової книжки не повністю виконано вимоги, зокрема, п.2.9 та 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (із внесеними змінами). Наказ № 1 від 04.04.1997 р., на підставі якого внесено запис до трудової книжки, також містить виправлення.
На час проведення перевірки в трудовій книжці не було запису про звільнення з роботи з посади директора ПП “Аптека-Надія”, наказ про звільнення також не був представлений. Інші документи, які б підтверджували роботу на провізорських посадах, представлені не були. Це все зазначено в акті перевірки від 05.01.2006 року.
З заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 звернувся 14.02.2006 року. Спеціалістами управління було проведено перевірку факту роботи ОСОБА_1 на провізорських посадах з 22.07.1980 р. по 02.08.1995 р., зокрема, з 22.07.1980 р. по 07.01.1981 р. - на посаді провізора-технолога аптеки № 126, з 08.01.1981 р. по 22.12.1983 р. - на посаді провізора-технолога аптеки № 127 смт.Східниці, з 26.12.1983 р. по 02.08.1995 р. - на посаді провізора - організатора аптеки № 125 м.Борислава, про що складено відповідний акт 16.02.2006 р.
Відповідачем враховано до спеціального стажу позивача 22 роки 01 місяць 24 дні ( період роботи з 04.04.1997 р. по 16.04.2000 р. на посаді голови ТзОВ “Аптека-Надія” не зараховано).
Отже, поданими документами станом на лютий 2006 р. не підтверджується необхідний 25 - річний спеціальний стаж роботи в закладах охорони здоров”я, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до п. “е” ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 р.
09.03.2006 року відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років позивачу ОСОБА_1 відповідно до чинних нормативних актів та наявних в пенсійній справі документів.
Пенсійну справу було надіслано управлінню пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для розгляду щодо правильності прийнятого рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п.“е” ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, 31.03.2006 р. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області направило у відповідь листа про те, що рішення про відмову в призначенні пенсії ухвалене в даний час відповідно до чинних нормативних актів та наявних документів.
Про прийняте рішення ОСОБА_1 повідомлено листом від 07.04.2006 р. № 1186/01-21 і хоча в цьому листі зроблено описку, а саме вказано п. “є” замість п. “е”, однак, з тексту листа зрозуміло, що мова йде про відмову в призначенні пенсії за вислугу років працівнику охорони здоров”я, а саме працівнику аптеки.
По заяві ОСОБА_1 від 14.02.2006 р. відповідачем прийнято рішення за представленими на той час документами, тому всі інші документи, на які посилається позивач, можуть розглядатися відповідачем лише при зверненні позивача до відповідача з новою заявою.
В позові просить відмовити.
Відповідачка ОСОБА_3 пояснила, що у вересні 2005 року до неї звернувся позивач з питанням призначення йому пенсії за вислугу років, який подав їй свою трудову книжку.
Вона зібрала спеціалістів відділу пенсійного забезпечення, з якими була проаналізована трудова книжка позивача. Запис №15 в трудовій книжці позивача свідчив про те, що позивач з 04.04.1997року по 15.03.2000року був зарахований на посаду голови ТзОВ «Аптека Надія». Оскільки такої посади як голова ТзОВ у Переліку установ, організацій, підприємств і переліку посад, що дають право на пільгову пенсію, затвердженому ПКМ України 04.11.1993 № 909 не значилось, вона дала вказівку спеціалістам управління ОСОБА_4 та ОСОБА_6 здійснити перевірку характеру виконуваної позивачем роботи за період з 04.04.1997року по 16.04.2000 року для підтвердження права ОСОБА_1 на пільгове пенсійне забезпечення.
05.01.2006 року така перевірка була проведена. Подані під час зустрічної перевірки документи не дали достатніх підстав зробити висновок про можливість зарахування цього періоду стажу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров»я, а інші додаткові документи, які могли б це підтвердити, позивач відмовився представити, як і відмовився підписати акт зустрічної перевірки. Після перевірки вона усно повідомила позивача, що стаж його роботи з 04.04.1997 року по 15.03.2000 року на посаді голови ТзОВ «Аптека Надія» не буде зарахований до пільгового стажу та повернула ОСОБА_1 його трудову книжку, а 13.01.2006року управлінням Пенсійного фонду в м.Бориславі ОСОБА_1 було направлено письмову відповідь за № 450130, що для підтвердження пільгового стажу на посаді голови ТзОВ «Аптека Надія» для зарахування періоду роботи з 04.04.1997 року по 15.03.2000 року для оформлення пенсії за вислугу років згідно ст.55 п. «е» управлінням зроблено запит у Львівську обласну корпорацію щодо надання висновку на підставі наявних документів про підтвердження роботи на провізорських посадах.
Такий запит був зроблений 05.01.2006року.
31.01.2006року управління отримало відповідь аптечної корпорації про те, що позивач займав провізорські посади, які дають йому право на оформлення пенсії за вислугу років, згідно із Постановою Кабміну від 04.11.1993 року № 909, яка не влаштовувала управління.
14.02.2006 року позивач подав заяву і всі необхідні документи, крім довідки про зарплату, для призначення йому пільгової пенсії, про що позивачу було видано розписку - повідомлення за № 54/6.
16.02.2006року вона дала вказівку ОСОБА_7 перевірити трудову діяльність позивача на провізорських посадах від часу закінчення інституту. Перевірка була проведена за період з 22.07.1980 року по 02.08.1995 року, враховуючи, що період з 27.06.1995 року по 30.09.2005року був перевірений ОСОБА_8 і ОСОБА_9
22.02.2006 року за № 707/03-21 управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі звернулося в головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області із запитом щодо можливості на зарахування до спеціального стажу періоду роботи для призначення пенсії за вислугу років періоду роботи ОСОБА_1 на посадах директора ДКП «Аптека № 125» (з 27.06.1995року по 04.04.1997року), голови ТзОВ (дописано - з виконанням обов»язків завідувача, з 04.04.1997року по 17.04.2000року), директора ПП «Аптека-Надія» (з 17.04.2000 року по 31.08.2005 року).
А 09.03.2006 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Бориславі було прийняте рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії за вислугу років позивачу. Рішення оформлене вкладкою до протоколу. Дата прийняття рішення в оригіналі пенсійної справи проставлена 19.10.2008 року.
31.03.2006 року із головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівській області надійшла відповідь про те, що рішення міським управлінням Пенсійного фонду про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років ухвалене в даний час відповідно до чинних нормативних актів та наявних в пенсійній справі документів.
Тому, управлінням Пенсійного фонду України в м.Бориславі 07.04.2006 року за № 1186/01-21, а головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 18.04.2006року за № 275/Б-20 позивачу письмово повідомлено, що поданими ним документами не підтверджується необхідний 25-річний спеціальний стаж роботи в закладах охорони здоров»я, що дає право на пенсію за вислугу років, відповідно до п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, і що управлінням Пенсійного фонду України в м.Бориславі прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років в даний час відповідно до чинних нормативних актів та наявних в пенсійній справі документів, а також роз»яснено його право на оскарження рішення про відмову в призначенні йому пенсії до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, чи в судовому порядку.
В позові просить відмовити.
Свідок ОСОБА_4 показала, що вона разом із ОСОБА_9 за вказівкою начальника управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі ОСОБА_3 05.01.2006року провели перевірку характеру виконуваної роботи чи умов праці для підтвердження права позивача, який з 27 червня 1995року по 04.04.1997року працював директором ДКП «Аптека № 125», з 04.04.1997року по 17.04.2000року - голова ТзОВ «Аптека-Надія», на пільгове пенсійне забезпечення.
В ході перевірки встановили: Перевірили книгу наказів за 1997 рік /наказ № 1 від 04.04.1997року про перевід у ТзОВ «Аптека-Надія» ОСОБА_1 на посаду голови (дописано директора) ТзОВ «Аптека-Надія», дописано «з виконанням обов»язків завідувача аптекою»).
Перевірено книги по нарахуванню зарплати за період з червня 1995року по грудень 2004року, згідно яких ОСОБА_1 числиться з 27 червня 1995 року по грудень 2001року на посаді директора аптеки, з січня по червень 2002року посаду не вказано, з 01.07.2002 року по 30.04.2003року числиться на посаді директора аптеки, з 01 травня 2003 року-посаду не вказано.
Перевірено книгу наказів за 2000 рік (наказ № 1 від 17.04.2000року про зарахування ОСОБА_1 на посаду директора з виконанням обов»язків завідувача аптекою.) Наказ про звільнення з посади директора ПП «Аптека-Надія» з виконанням обов»язків завідувача аптекою не представлений.
Перевірено статут ТзОВ «Аптека-Надія» .
Перевірено ліцензії на здійснення підприємницької діяльності, видані Міністерством охорони здоров»я від 16.05.1997року та від 12.07.2000року терміном на 3 роки та ліцензію від 17.10.2001року, видану КП «Аптека-Надія» Державним Департаментом з контролю за якістю, безпекою та виробництвом лікарських засобів і виробів медичного призначення та ліцензію на термін з 17.12.2003року по 16.12.2006року, видану Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення.
Згідно виданих ліцензій ТзОВ «Аптека-Надія» та ПП «Аптека-Надія» дозволено роздрібну реалізацію медикаментів.
Дозволеною у ліцензії практикою можуть займатися лише особи, які допущені до фармацевтичної діяльності у встановленому законодавством порядку.
Перевірено сертифікат спеціаліста, виданий 31.12.2001року за №3698 ОСОБА_1 за спеціальністю провізор загального профілю.
Інші документи під час перевірки представлені не були, про що ними був складений акт 05.01.2006 року, від підпису якого приватний підприємець ОСОБА_1 відмовився.
Іншими доказами, дослідженими судом, зокрема:
Дипломом НОМЕР_1, виданим Львівським медичним Державним інститутом 28.06.1980року стверджено, що позивач має вищу освіту, у червні 1980 року закінчив Львівський Державний медичний інститут за спеціальністю «фармація».
Трудовою книжкою позивача стверджено, що він 22.07.1980 року почав трудову діяльність провізором - технологом аптеки № 126 м.Борислава Львівської області, з 07.01.1981 року працював на посаді провізора-технолога аптеки № 127 смт.Східниця Львівської області, а з 26.12.1983 року-провізора-організатора аптеки № 125 м.Борислава Львівської області.
27.06.1995 року аптека № 125 м.Борислава Львівської області реорганізована в Державне комунальне підприємство «Аптека № 125» та його призначено на посаду директора ДКП «Аптека № 125». Згодом, в зв»язку з приватизацією, на базі приватизованого майна аптеки № 125, створено товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека-Надія», яке зареєстроване рішенням виконкому Бориславської міської ради за № 83-р від 04.04.1997року. З 04.04.1997 року позивача звільнено з посади директора ДКП «Аптека № 125» по переводу в ТзОВ «Аптека - Надія». Тобто, з 04.04.1997року і до 17.04.2000 року він фактично працював на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія», з додатковим виконанням обов»язків провізора та завідувача аптекою.
Наказами по ТзОВ «Аптека-Надія» № 9 від 24.04.1997 року, наказом № 11 від 05.05.1997 року, наказом № 15 від 06.06.1997 року, наказом № 26 від 01.08.1997 року стверджено, що позивач як директор ТзОВ «Аптека-Надія» відряджався у відрядження, наказом № 3 від 01.02.2000 року стверджено, що позивачу підвищено заробітну плату як директору ТзОВ «Аптека-Надія», а іншими наказами по ТзОВ «Аптека-Надія» за період з 04.04.1997року по 17.04.2000року, стверджено, що позивач видавав та підписував їх як директор ТзОВ «Аптека-Надія».
Відомостями на виплату зарплати за серпень 1997року, вересень 1997 року, жовтень 1997року, за липень 1999року та видатковими касовими ордерами № 37 від 22.01.2000року, № 54 від 27.02.2000року, № 75 від 24.03.2000року, № 101 від 17.04.2000року, № 129 від 30.04.2000року стверджено, що позивач отримував нараховану йому зарплату як директор ТзОВ «Аптека-Надія».
Листками непрацездатності від 25.04.1997року, від 25.03.1998року, від 16.04.1998року, від 25.08.1998року стверджено, що позивач, як директор ТзОВ «Аптека-Надія» засвідчував відомості про загальний трудовий стаж провізора ТзОВ «Аптека-Надія» ОСОБА_10 та фармацевта ТзОВ «Аптека-Надія» ОСОБА_11.
Табелями обліку використання робочого часу за квітень 1997 року - грудень 1997 року, за січень - жовтень 1998 року, за січень 1999 року - грудень 1999 року стверджено, що позивач працював директором ТзОВ «Аптека-Надія» і ним як директором засвідчені його підписом ці табелі.
Касовими звітами за вересень, жовтень та листопад 1999року і прихідними касовими ордерами № 365 від 28.09.1999року, № 385 від 21.10.1999року, № 388 від 22.10.1999року, стверджено, що позивач працюючи на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія», виконував обов»язки і провізора ТзОВ «Аптека-Надія».
Постановою серії ДКРС № 010270 від 14.09.1999року Контрольно-ревізійного управління у Львівській області стверджено, що позивача, як директора ТзОВ «Аптека-Надія», було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.
Вироком Бориславського міського суду Львівської області від 22.11.1999 року, стверджено, що позивач засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.84 та ч.2 ст.82 КК України, як посадова особа-директор ТзОВ «Аптека-Надія».
Заявою позивача від 13.12.2005року на ім»я начальника управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі, письмовою відповіддю від 13.01.2006 року за № 450130 відповідачів позивачу, запитом відповідачів від 05.01.2006 року у Львівську обласну аптечну корпорацію, актом перевірки відповідача від 05.01.2006року характеру виконуваної роботи чи умов праці для підтвердження права позивача на пільгове пенсійне забезпечення, довідками Львівської обласної аптечної корпорації від 21.11.2005року та від 31.01.2006року стверджено, що позивачем з вересня 2005року порушувалось перед відповідачами питання про призначення йому пенсії на пільгових умовах і відповідачі реагували на усні та письмові звернення позивача до них.
Актом відповідача від 05.01.2006року стверджено, що відповідачем перевірялась трудова діяльність позивача на провізорських посадах з 27.06.1995 року по 17.04.2000 року.
Довідками Львівської обласної корпорації від 21.11.2005року за № к-29/197 та від 31.01.2006року за № 04/37 стверджено, що провізор ОСОБА_1 займав провізорські посади, які дають йому право на оформлення пенсії за вислугу років згідно із Постановою Кабміну від 04 листопада 1993 року № 909.
Заявою позивача від 14.02.2006 року стверджено, що він 14.02.2006року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років та подав відповідні документи, про що йому було видано розписку - повідомлення із зазначенням, що до цих документів необхідно додати довідку про заробіток, яку позивачем додано 27.02.2006 року.
Актом відповідача від 16.02.2006року стверджено, що відповідачем перевірялась трудова діяльність позивача на провізорських посадах з 22.07.1980 року по 02.08.1995року.
Зверненням від 22.02.2006року за № 707 управління пенсійного фонду м.Борислава в головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо можливості на зарахування до спеціального стажу періоду роботи для призначення пенсії за вислугу років періоду роботи позивача з 27.06.1995 року по 04.04.1997 року, з 04.04.1997 року по 17.04.2000 року, з 17.04.2000 року по 31.08.2005року, скеруванням від 09.03.2006року управлінням пенсійного фонду України в м.Бориславі в головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області для розгляду щодо правильності прийнятого рішення відмовної пенсійної справи за вислугу років згідно пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивача, відповіддю від 31.03.2006року Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області управлінню пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області, стверджено, що рішення міським управлінням Пенсійного фонду про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років ухвалене в даний час відповідно до чинних нормативних актів та наявних в пенсійній справі документів.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області, оформленим у вигляді вкладки до протоколу, без зазначення номера та дати прийняття, що знаходиться у пенсійній справі без номера позивача ОСОБА_1 стверджено, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно з п. «е» ст.55 Закону України про пенсійне забезпечення».
Повідомленням від 07.04.2006року за № 1186/01-21 відповідача позивачу, повідомленням від 18.04.2006року за № 275/Б-20 головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області позивачу стверджено, що поданими ним документами не підтверджується необхідний 25-річний спеціальний стаж роботи в закладах охорони здоров»я, що дає право на пенсію за вислугу років, відповідно до п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року, і що управлінням Пенсійного фонду України в м.Бориславі прийнято рішення про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років в даний час відповідно до чинних нормативних актів та наявних в пенсійній справі документів, а також роз»яснено його право на оскарження рішення про відмову в призначенні йому пенсії до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, чи в судовому порядку.
С У Д О М В С Т А Н О В Л Е Н О, що позивач ОСОБА_1 має вищу освіту, у червні 1980 року закінчив Львівський медичний державний інститут за спеціальністю «фармація».
Після закінчення ВУЗу, з 22.07.1980року почав трудову діяльність провізором - технологом аптеки № 126 м.Борислава Львівської області, з 07.01.1981року працював на посаді провізора-технолога аптеки № 127 смт.Східниця Львівської області, а з 26.12.1983року - провізора-організатора аптеки № 125 м.Борислава Львівської області.
27.06.1995 року аптека № 125 м.Борислава Львівської області реорганізована в Державне комунальне підприємство «Аптека № 125» і позивача призначено на посаду директора ДКП «Аптека № 125».
В зв»язку з приватизацією, на базі приватизованого майна аптеки № 125, створено товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека-Надія», яке зареєстроване рішенням виконкому Бориславської міської ради за № 83-р від 04.04.1997 року.
З 04.04.1997 року позивача було звільнено з посади директора ДКП «Аптека № 125» по переводу в ТзОВ «Аптека - Надія». З 04.04.1997 року і до 17.04.2000року позивач фактично працював на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія», з додатковим виконанням обов»язків провізора та завідувача аптекою.
Судом також встановлено, що під час проведення у трудовій книжці позивача запису під № 15 про те, що «зарахований по переводу на посаду голови ТзОВ «Аптека-Надія» з виконанням обов»язків завідувача аптекою», допущено описку відносно того, що неправильно зазначено його посаду, а саме не «голови», а «директора», що встановлено із запису в його трудовій книжці, за № 16 від 17.04.2000року, згідно якого позивача звільнено з посади директора ТзОВ «Аптека-Надія» по переводу у зв»язку з реорганізацією ТзОВ «Аптека-Надія» та створення на її базі ПП «Аптека-Надія», згідно ст.36 п.5 КЗпП України з виконанням обов»язків зав.аптекою.
Крім цього, факт роботи позивача в період з 04.04.1997року по 17.04.2000 року на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія», як встановлено судом, стверджується численними наказами по ТзОВ «Аптека-Надія», зокрема: наказом № 9 від 24.04.1997 року, наказом № 11 від 05.05.1997 року, наказом № 15 від 06.06.1997 року, наказом № 26 від 01.08.1997 року, на підставі яких позивача відряджали у відрядження як директора ТзОВ «Аптека-Надія», наказом № 3 від 01.02.2000 року, згідно якого позивачу підвищено заробітну плату як директору ТзОВ «Аптека-Надія», а також всіма іншими наказами по ТзОВ «Аптека-Надія» за період з 04.04.1997року по 17.04.2000року, які він підписував як директор ТзОВ «Аптека-Надія» та стверджується: відомостями на виплату зарплати за серпень 1997року, вересень 1997року, жовтень 1997 року, за липень 1999року та видатковими касовими ордерами № 37 від 22.01.2000року, № 54 від 27.02.2000 року, № 75 від 24.03.2000 року, № 101 від 17.04.2000 року, № 129 від 30.04.2000 року, згідно яких позивач отримував нараховану йому зарплату як директор ТзОВ «Аптека-Надія»; листками непрацездатності від 25.04.1997року, від 25.03.1998року, від 16.04.1998 року, від 25.08.1998 року, згідно яких позивач, як директор ТзОВ «Аптека-Надія» засвідчував відомості про загальний трудовий стаж провізора ТзОВ «Аптека-Надія» ОСОБА_10 та фармацевта ТзОВ «Аптека-Надія» ОСОБА_11.; стверджується: табелями обліку використання робочого часу за квітень 1997року - грудень 1997року, за січень - жовтень 1998року, за січень 1999року - грудень 1999року, згідно яких позивач працював директором ТзОВ «Аптека-Надія», і він як директор своїм підписом засвідчив ці табелі; стверджується: касовими звітами за вересень, жовтень та листопад 1999року і прихідними касовими ордерами № 365 від 28.09.1999року, № 385 від 21.10.1999року, № 388 від 22.10.1999року, згідно яких позивач працюючи на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія», виконував обов»язки і провізора ТзОВ «Аптека-Надія».
Факт роботи позивача та характер виконуваної ним роботи на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія» в період з 04.04.1997року по 17.04.2000року, встановлено також постановою серії ДКРС № 010270 від 14.09.1999року Контрольно-ревізійного управління у Львівській області, згідно якої позивача, як директора ТзОВ «Аптека-Надія» було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн., вироком Бориславського міського суду Львівської області від 22.11.1999року, яким позивача засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.84 та ч.2 ст.82 КК України, як посадову особу-директора ТзОВ «Аптека-Надія», встановлено також і штатним розписом ТзОВ «Аптека-Надія» на 1999рік та даними особового складу штатних працівників ТзОВ «Аптека-Надія» станом на 13.07.1999року, якими не передбачено такої штатної посади, як «голова», а передбачено штатну посаду «директора».
Рішенням виконкому Бориславської міської ради від 10.03.2000 року за № 86-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека-Надія» реорганізовано в Приватне підприємство «Аптека-Надія».
Наказом № 1 від 17.04.2000року позивач зарахований на посаду директора ПП «Аптека-Надія» з виконанням обов»язків завідувача аптекою, про що за № 17 зроблено відповідний запис у його трудовій книжці.
Це встановлено судом і з акту від 05.01.2006року перевірки відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в м.Бориславі характеру виконуваної роботи чи умов праці позивача для підтвердження права позивача на пільгове пенсійне забезпечення, в якому зазначено, що перевірено книги по нарахуванню зарплати за період з червня 1995року по грудень 2004року, згідно яких ОСОБА_1 числиться з 27 червня 1995року по грудень 2001року на посаді директора аптеки.
30.09.2005 року позивач звільнений з посади директора ПП «Аптека-Надія» у зв»язку з виходом на пенсію за вислугу років і призначений з 30.09.2005 року на посаду менеджера по реалізації.
Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991року № 1788-Х11, що визначає перелік окремих категорій працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років, встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров»я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», серед яких по охороні здоров»я в установах: аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії посади провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборанти.
Пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров»я, соціального захисту призначаються при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років.
В Примітці до Переліку зазначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої приналежності закладів і установ та наказом Міністерства охорони здоров»я № 114 від 22.06.1995року «Про затвердження Переліку закладів охорони здоров»я, переліку лікарських посад і переліку посад фармацевтичних працівників» посаду «провізор-технолог» перейменовано на посаду «провізор».
У відповідності до наказу Міністерства охорони здоров»я № 385 від 28.10.2002 року «Про затвердження Переліків закладів охорони здоров»я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров»я» посади «завідувача» і «директора» відносяться до керівних провізорських посад в аптечних закладах.
Судом встановлено, що позивач, якому в липні 2005року виповнилося 25 років трудової діяльності, згідно спеціальності за дипломом, тобто провізора, займав посади, які дають йому право на оформлення пенсії за вислугу років, згідно із Постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», що підтверджено і двома довідками Львівської обласної аптечної корпорації, та подав заяву 14.02.2006року відповідачу про призначення йому пенсії за вислугу років, і така повинна бути призначена йому з 14.02.2006 року.
При встановлених у судовому засіданні обставинах:
позов позивача в частині визнання протиправним та скасування повідомлення управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області від 07.04.2006 року за № 1186/01-21 про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років згідно з п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
визнання протиправним та скасуваня рішення управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років згідно з п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оформлене у вигляді вкладки до протоколу, без зазначення номера та дати прийняття, що знаходиться у його пенсійній справі без номера - підлягає до задоволення,
оскільки, відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в м.Бориславі повідомленням від 07.04.2006року за № 1186/01-21, позивача повідомлялось про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років на підставі п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яким п.«є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено право на пенсію за вислугу років спортсменам, а не працівникам охорони здоров»я,
а рішення управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області про відмову в призначенні йому пенсії за вислугу років згідно з п. «е» ст.55 Закону України про пенсійне забезпечення», оформлене у вигляді вкладки до протоколу, без зазначення номера та дати прийняття, що знаходиться у його пенсійній справі без номера, приймалось відповідачем всупереч Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, тому, що інших документів для підтвердження спірного періоду роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії за вислугу років, відповідачем при прийнятті у нього заяви 14.02.2006року про призначення пенсії за вислугу років, у позивача не вимагалось, хоча записи у його трудовій книжці про виконувану ним роботу за спірний період відповідачем до уваги не приймалися, з підстав, що такі записи у трудову книжку внесено неправильно та неточно.
Позов позивача в частині зобов»язання відповідача управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області зарахувати у стаж його роботи період роботи з 04.04.1997року по 16.04.2000року на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека - Надія» та призначити йому пенсію за вислугу років з 30 вересня 2005року підлягає до задоволення частково, оскільки, позивач з 04.04.1997року по 16.04.2000року працював на посаді директора ТзОВ «Аптека-Надія», а пенсія призначається з дня подання заяви про її призначення, і така (заява) подана позивачем відповідачу 14.02.2006 року.
Позов позивача в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі по не розгляду з 30 вересня 2005року по 07.04.2006року його звернення та документів про призначення йому пенсії за вислугу років та визнання протиправною бездіяльність посадової особи - начальника управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі ОСОБА_3 по не розгляду з 30 вересня 2005року по 07.04.2006року його звернення та документів про призначення йому пенсії за вислугу років до задоволення не підлягає, оскільки звернення позивача як усні, так і письмове від 13.12.2005року, відповідачами розглядалися, позивач отримував як усні, так і письмову відповідь від 13.01.2006 року відповідачів на своє письмове звернення від 13.12.2005року. Документи про призначення позивачу пенсії за вислугу років розглядалися відповідачами з часу звернення до них позивача за консультаціями, а з 14.02.2006 року розглядалися на підставі його заяви та поданих ним документів для призначення йому пенсії за вислугу років.
При цьому суд не бере до уваги пояснення представника відповідача та відповідача ОСОБА_3 про те, що оскільки, згідно записів у трудовій книжці позивача, він працював з 04.04.1997року по 16.04.2000року головою ТзОВ «Аптека-Надія», що актом зустрічної перевірки встановлено при перевірці книги наказів за 1997 рік (наказ № 1 від 04.04.1997 року про перевід у ТзОВ «Аптека-Надія» ОСОБА_1 на посаду голови (дописано директора) ТзОВ «Аптека-Надія», дописано «з виконанням обов»язків завідувача аптекою»), а інших додаткових документів, які б могли підтвердити право на призначення позивачу пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров»я, позивач станом на 05.01.2006 р. не надав, як підстави, щоб повністю відмовити в позові позивачу, оскільки із досліджених судом вище письмових доказів встановлено, що позивач з 04.04.1997року по 16.04.2000року працював і виконував роботу директора ТзОВ «Аптека - Надія», з виконанням обов»язків завідувача аптекою. Крім того, після отримання відповідачем від позивача заяви та документів на призначення пенсії за вислугу років, та видачі 14.02.2006 року відповідачем позивачу розписки-повідомлення із зазначенням, що йому необхідно додатково надати лише довідку про заробітну плату; відповідач, обмежившись актом перевірки характеру виконуваної роботи чи умов праці для підтвердження права робітника на пільгове пенсійне забезпечення від 05.01.2006року, іншої перевірки за спірний період не провів, як і не вказував позивачу надати необхідні первинні документи, які підтверджують характер виконуваної ним роботи у спірний період - 04.04.1997 року - 16.04.2000 року та дають право на зарахування цього періоду стажу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров»я.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», п.37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до З.У. «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 27.12.2005року за № 1566/11846, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637.
З врахуванням наведеного та
Керуючись ст.ст.2, 6, 104, 162, 160 ч.3, КАС України,
п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», п.37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до З.У. «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637.
суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати повідомлення Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області від 07.04.2005 року за № 1186/01-21 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно з п. «е» ст.55 Закону України про пенсійне забезпечення», оформлене у вигляді вкладки до протоколу, без зазначення номера та дати прийняття, що знаходиться у його пенсійній справі без номера;
зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області зарахувати у стаж роботи ОСОБА_1 період його роботи з 04.04.1997року по 16.04.2000року на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека - Надія» та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 14 лютого 2006 року.
В решті позову ОСОБА_1 про зобов»язання управління Пенсійного фонду України призначити йому пенсію за вислугу років з 30.09.2005року, про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі по не розгляду з 30 вересня 2005 року по 07.04.2006 року його звернення та документів про призначення йому пенсії за вислугу років;
про визнання протиправною бездіяльність посадової особи - начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі ОСОБА_3 по не розгляду з 30 вересня 2005року по 07.04.2006року звернення та документів ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за вислугу років - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження було поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обгрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бориславський міський суд Львівської області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст.160 КАС України- з дня складання в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
С У Д Д Я:
- Номер: 6-а/337/7/2017
- Опис: про видачу дублікату виконавчого листа
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2а-2/2009
- Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Посисень Л.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.02.2017
- Дата етапу: 20.02.2017