Судове рішення #4207668

Справа № 2-288/09 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2009 року Алчевський міський суд Луганської області В складі: головуючого - судді Ткач О.В. При секретарі: Маслюк І.О. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ «КИЇВСЬКА РУСЬ» про стягнення заборгованності, суд-

 

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач вказав, що 19 жовтня 2007 року він уклав договір з КС»Київська Русь» про внесення ним, як членом кредитної спілки суми 26 280 грн на депозитний рахунок «накопичувальний» строком на 18 місяців( до 19.04.2009 р) під 24% річних. 04.11.08 року він уклав додатковий договір, згідно з яким вніс на депозитний рахунок ще 22 000 грн на таких же умовах, строком діх теж до 19.04.09 року. В зв'язку зі скрутним матеріальним становищем,  хворобою члена родини, він звернувся з проханням дострокового розірвання договору та повернення всієї суми внеску та відсотків на день звернення, але отримав відмову. 05.11.08 року він звернувся з письмовою заявою про дострокове розірвання договору та поверненні суми внеску та процентів та просив вважати днем розірвання договору 24.11.08 року. Відповідач написав лист у відповідь про те, що всі належні позивачеві кошти він отримає згідно законодавства. 05.12.08 року відповідач перерахував позивачеві 25 000 грн, а решту пообіцяв виплатити не раніш січня-лютого 2009 року. Оскільки позивач вважає своє право на дострокове розірвання договору порушеним , то просить достроково розірвати договір з відповідачем, стягнути 72 000 грн неповернутого грошового вкладу, 2041 грн відсотків станом на 24.11.08 року, 504 грн пені з розрахунку 0, 1 % від неповерненної суми вкладу за кожний день затримки, 2500 грн моральної шкоди, 330 грн витрат на юридичні послуги.

Позивач в судовому засіданні позов пітримав в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, пояснив в судовому засіданні, що не оспорює того факту, що позивач 05.11.08 року звернувся з письмовою заявою до відповідача з проханням про дострокове розірвання договору та просив вважати датой розірвання договору 24.11.08 року., не повідомив підстав для дострокового розірвання договору. Відповідач відмовив позивачеві в достроковому розірванні договору посилаючись на Розпорядження № 1203 Держфінпослуг, згідно до п. 2.1 якого вказано: «зобов'язати кредитні спілки виконувати свої зобов'язання за договорами про залучення внесків(вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки лише в разі настання строку завершення зобов'язань за такими договорами внаслідок закінчення строків дії договорів таабо настання передбачених цими договорами термінів виконання визначених ними зобов'язань». Оскільки відповідач не мав змоги діяти всуперечь вищевказанному Розпорядженню, то вважає що невиконав свої зобов'язання внаслідок непереборної сили , та як наслідок цього, вважає вимоги позивача про розірвання договору, стягненню суми боргу, відсотків та стягнення пені та моральної шкоди безпідставними.

Суд, вислухав пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню за слідуючих обставин:

Згідно з п. 4.1.1 Договору № 17/795( а.с. 8-10) «вкладник має право достроково в односторонььому порядку розірвати цей Договір з дотриманням таких правил: 1)вкладник

 

зобов'язаний письмово повідомити Спілку про свій намір достроково розірвати цей Договір за 10 робочих днів до запланованої дати розірвання Договору. 2)перерахунок процентів провадиться з початку дії Договору за процентною ставкою, яка становить 24 відсотка річних 3) спілка зобов'язана повернути Вкладнику всі належні йому грошові кошти відповідно до умов цього Договору впродовж 10 робочих днів з дати, вказаної вкладником як запланованої дати розірвання договору. 4)днем припинення нарахування процентів за вкладом є запланована дата розірвання Договору, вказана вкладником в повідомленні про дострокове розірвання договору».

Згідно листа ( а.с.6) позивач згідно з п. 4.1.1 Договору звернувся 05.11.08 року з проханням про дострокове розірвання договору № 17/795 від 19.10.07 року та просив вважати датою розірвання договору 24.11.08 року та сплатити йому залишок суми з відсотками.

За поштовим повідомленням( а.с. 13) відповідач отримав листа позивача 11.11.08 року, чого не заперечував представник відповідача у судовому засіданні.

Згідно наданих документів( а.с.41-42) син позивача ОСОБА_2 08.08.07 року був травмований та двічі прооперований: 20.08.07 та 27.08.08 року , що підтверджує пояснення позивача щодо потреби у коштах на лікування сина, що є причиною для дострокового розірвання Договору з відповідачем.

Свідок ОСОБА_2 пояснила судові, що позивач надав 4 тис 500 грн на лікування сина, 3 000 грн з них наприкінці жовтня 2008 року.

Згідно довідки (а.с.45) позивач в період листопад - грудень 2008 року неодноразово звертався до терапевта з загостренням хронічних хвороб та витратив певні кошти на своє лікування( а.с.43-44). Позивач цими документами підтверджує погіршення стану свого здоров'я та пов'язує його з моральними стражданнями, викликаними неправомірними діями з боку відповідача.

Як вбачається з Додаткового договору ( а.с. 7) відповідач 05.12.08 року виплатив 25 000 грн позивачеві з власної ініциативи. Представник відповідача пояснив судові, що таким чином, намагався частково сплатити позивачеві суму внеску та відсотки з метою добровільного вирішення спору.

За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк( термін)

З Договору від 19.10.2007 року ( а.с. 8-10), укладеного між позивачем та відповідачем вбачається право на його розірвання з ініциативи Вкладника на певних умовах, які були виконані позивачем і він мав право вимагати дострокового розірвання договору .

Мотивація представника відповідача, що КС»Київська Русь» не мала змоги дати згоду на дострокове розірвання договору з позивачем , оскільки такий вчинок протиричив би Розпорядженню № 1203 Держфінпослуг , протиричить фактичним обставинам справи, а саме тому, що відповідач з власної ініциативи 05.12.08 року сплатив позивачеві 25 000 грн, намагаючись розрахуватись з ним частково , щоб вирішити спір в добровільному порядку. Відповідач не заперечував, що достроково розірвав би договір зі сплатою належних позивачеві платежів, якби позивач довів поважну причину потреби в коштах , крім того, відповідач не заперечував в суді, що КС»Київська Русь» хоча й не виконує нормативів миттєвої ліквідності, але має достатньо коштів для своєчасного розрахунку з вкладниками.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про дострокове розірвання договору та поверненні йому суми внеску у 72 000 грн обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, не протиричасть умовам Договору № 17/795    від 19.10.07 року .

 

Вимоги щодо стягнення відсотків та пені обумовлені умовами договору № 17/795 від 19.10.07 року та не суперечать вимогам ст.549-550 ЦК України, підлягають стягненню з відповідача.

Згідно Постанови № 5 від 12.04.96 року Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» : « Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать , закрема ті, що виникають... із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян( в тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів...». Таким чином, стягнення моральної шкоди в разі її заподіяння , передбачено Законом України»Про захист прав споживачів». Позивач надав підтвердження тому, що внаслідок відмови йому з боку відповідача в достроковому розірванні договору та стягненнні суми внеску, стан його здоров'я погіршився та він звертався до лікувальної установи ( а.с.43-45). Однак, визначаючи розмір моральної шкоди згідно до ст. 1167 ЦК України, суд приймає до уваги, що відповідач приймав заходи до добровільного вирішення спору, сплативши частину внеску позивачеві з власної ініциативи, тому суд вважає , що моральна шкода позивачеві підтверджена в 1000 грн., що підлягає стягненню з відповідача, винного в її заподіянні.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача згідно з ч 3 ст 88 ЦПК України та ст. 84 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог на 98%.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 530, 549.1167 ЦК України, ст. 12 Закону України »Про захист прав споживачів», суд-

 

ВИРІШИВ:

 

Позовну заяву ОСОБА_1 до КС»Київська Русь» про дострокове розірвання договору та стягненні заборгованності задовольнити частково. Розірвати достроково Договір № 17/795 від 19.10.2007 року між КС «Київська Русь» та Переверзєвим Генадієм Володимировичем , днем розірвання договору вважати 24.11.08 року.

Стягнути з Кредитної Спілки «Київська Русь» код ЄДРПОУ № 33077688 п/р 26008060025532 Луганської філії АВ КБ»Приватбанк» МФО 304795 в пользу ОСОБА_1 72 000 грн неповернутого грошового внеску, 2041 грн відсотків за період з 20.10.08 року до 24.11.08 року, 504 грн пені, 1000 грн моральної шкоди , 323, 40 грн витрат на послуги адвоката, всього стягнути : 75 868, 40 грн.

Стягнути з КС»Київська Русь» судові витрати на користь держави в 742, 84 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу 30 гр.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація