ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1609/15-ц

Провадження № 2/210/1219/15

У Х В А Л А

іменем України

"29" квітня 2015 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Дзержинської районної в місті ради про скасування арешту, визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3, звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та додатками до неї, суд прийшов до переконання, що позовна заява не відповідає вимогам статті 119 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст. 79 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви долучена квитанція № 6721\з23 від 27.04.2015р. про сплату судового збору на суму 243,60 грн.

Однак, позивач об'єднав в одній позовній заяві кілька вимог, кожна з яких є самостійним об’єктом сплати судового збору, а саме: скасування арешту, визнання права власності в порядку спадкування.

Крім того, в силу п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається дійсною вартістю майна. Позивачу необхідно надати документи, які підтверджують вартість нерухомості станом на день подачі позовної заяви, а саме на квітень 2015 року.

Так позивач просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом квартири, що знаходиться в м. Кривий Ріг, по вул. Революційна, б. 39, кв. 9 та квартири за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Революційна, б. 18, кв. 57. Вказана вимога позивача має майновий характер, адже вирішення судом даного спору стосується отримання позивачем економічної вигоди, вираженої у грошовому еквіваленті, і має очевидний економічний ефект.

Майновими вимогами є будь-які вимоги суб’єктів права, що пов’язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошами (грошовими коштами).

Оскільки спір вочевидь має майновий характер, то відповідно до вимог пп. 1 п. 1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 243,60 грн., але не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати – 3654 грн., встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду. Аналогічний підхід до визначення розміру судового збору викладено в абз. 2. п. 3 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012р. № 10-1386/0/4-12 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про судовий збір”.

Крім того, позивач посилається на ЗУ «Про судовий збір» та просить суд відстрочити сплату судового збору, у зв’язку з тим, що вона є пенсіонером та страждає захворюваннями.

Враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Відповідно до статті 8Закону № 3674-VI та статті 82ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду, з другого боку для розгляду клопотання судом з приводу відстрочення судового збору Позивачу слід визначитись з ціною позову.

Тому Позивачу необхідно надати суду довідки про вартість майна станом на момент пред"явлення позову, визначитись з ціною позову, а також долучити копію паспорту, копію пенсійного посвідчення відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Крім того, до позовної заяви у зазначених справах має бути додана копія акта про арешт (опису) майна, копія вироку, рішення іншої установи, на виконання якого накладено арешт, та інші документи, що підтверджують заявлені позивачем вимоги (договори дарування, купівлі - продажу, заповіту, чеки , рахунки і т. п.).

Таким чином, при подачі позовної заяви, позивачем не сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру, а підстава для звільнення позивача від сплати судового збору належним чином не обґрунтована.

Частиною 1 статті 121 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного і керуючись ст. 119-121 ЦПК України, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_3 до Дзержинської районної в місті ради про скасування арешту, визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена щодо недотримання правил підсудності та визначення розміру судового збору шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого рогу. В іншій частині – ухвала остаточна і апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Чайкіна