Справа № 2-а-2339/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2011 Суддя Баглійського районного суду м Дніпродзержинська Третяк В В, розглянувши у скороченому провадженні у м. Дніпродзержинську справу за позовом ОСОБА_1 Михайлівнидо Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м Дніпродзержинська –про визнання протиправними дії.

В С Т А Н О В И В

У липні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м Дніпродзержинська про визнання дій відповідача протиправними, оскільки вона народилася 19 03 1942 року та відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”має статус “дитини війни”. Згідно ст. 6 указаного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

У 2007-2011 роках така допомога не виплачувалась. Вважає дії Управління Пенсійного Фонду України у Баглійському районі м Дніпродзержинська, щодо відмови в нарахуванні підвищеної пенсії протиправними.

Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Баглійському районі м Дніпродзержинська, відповідно до ст..1 Закону України “про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01 01 06 набув статусу “дитини війни”, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. Згідно ст. 6 Закону України “про соціальний захист дітей війни”з 01 01 2006 року дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком. Як особі, що має статус “Дитини війни”позивачу не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалось підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист війни”.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року і 22 травня 2008 року було визнано неконституційним положення п 12 ст 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 і 2008 роки”, яким було зупинено дію ст. 6 “Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Дія ст. 6 указаного Закону була відновлена, тому відповідач зобов,язаний був зробити перерахунок пенсії позивачці, починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, що не було зроблено.

Нарахування за 2009 -2011 роки також проводилися в сумах, менших від розміру, передбаченого Законом.

Відповідно до ч1 ст 28 Закону України “Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З позовом до суду позивач звернувся 11 07 2011 року.

Враховуючи, що передбачене Законом України “Про соціальний захист дітей війни”підвищення до пенсії є окремим видом соціальної підтримки певної категорії населення, означеним Законом врегульований окремий вид правовідносин, але при цьому строк для звернення до суду не встановлений, суд вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню Кодекс адміністративного судочинства України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересі відповідно до ст. 99 КАСУ.

Виходячи з визначеного позивачем предмету позову, фактичних обставин суд не може прийняти наведені позивачем доводи в якості поважних причин пропуску законодавчо встановленого строку. Буд-які причини не позбавляли позивача можливості звернутися з позовом до суду у визначені законом строки, якщо позивач вважав, що порушуються його права, так як позивачеві було достовірно відомо про те, що він відноситься до категорії дітей війни, про що свідчить його відмітка у його пенсійному посвідченні, він щомісячно отримує пенсію та був повідомлений про її розмір, тому був знати про порушення своїх прав та інтересів в частині невиплати підвищення до пенсії як дитині війни, але не звертався до відповідача за відповідними роз,ясненнями, не подав протягом шести місяців з дня порушення його права позову до суду.

Відповідно до ст. 100 КАСУ позов поданий після закінчення строків, установлених Законом, залишаться без розгляду.

Виплати є періодичними, повинні були здійснюватись щомісячно, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у липні місяці 2011 року, тому позов підлягає задоволенню в межах строку звернення до суду на підставі ч2 ст 99 КАСУ. Позовну заяву в іншій частині залишити без розгляду.

Керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 2, 6, 8, 9, 69,94, 104,159, 160, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В

Заявлений позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України”Про соціальний захист дітей війни”за період з 10 січня 2011 року.

Зобов,язати Управління пенсійного фонду України у Баглійському районі міста Дніпродзержинська перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”і ч 1 ст 28 Закону України “Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування”за період за 10 січня 2011 року.

Стосовно вимог пред,явлених за період до 10 січня 2011 року залишити без розгляду.

Стягнути з Бюджету Баглійського району м Дніпродзержинська на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Адміністративного Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня оголошення рішення.

Суддя Третяк В В