Справа № 2-2293/11

(2/401/615/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Руденко В.В.,

при секретарі Чорнойван О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Свою позовну вимогу мотивує тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі, зареєстрованому Амур-Нижньодніпровським відділом РАГС м. Дніпропетровська 14.07.2006 року, актовий запис № 491. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з відсутністю взаєморозуміння, на ґрунті чого постійно виникали сварки, що привело до втрати любові та поваги. Шлюбні відносини фактично припинилися з лютого 2010 року, сім`я повністю розпалася. Просить розірвати шлюб.

Відповідач звернулась до суду із зустрічним позовом до позивача про визнання шлюбу недійсним, при цьому зазначила , що з 14.07.2006 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з позивачем. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який має статус дитини-інваліда віком до 16 років на підставі діагнозу “епілепсія симптоматична з частими поліморфними нападами резистентними до антиконвульсантів, груба затримка психомовного розвитку. Шлюбні стосунки з позивачем припинені ще у серпні 2009 року, після чого вона в домашніх документах знайшла довідки, які свідчать про те, що позивач має хворобу “епілепсія”. На момент укладення шлюбу вона не знала про це, а позивач приховав від неї відомості щодо його тяжкої хвороби. Просить визнати недійсним шлюб, укладений між нею та позивачем.

Позивач у судовому засіданні свій позов підтримав та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Проти зустрічного позову заперечував, оскільки він ніколи не страждав на епілепсію, на обліках у лікарів невропатологів та психіатра він ніколи не перебував, тому нічого не приховував від позивача про стан свого здоров’я.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, не заперечувала той факт, що фактично шлюбні стосунки давно припинені, проте вважає, що шлюб є недійсним, тому просила задовольнити її зустрічний позов.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 липня 2006 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 491. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Як видно з пояснень сторін, з 2009 року шлюбні стосунки між сторонами були фактично припинені через відсутність взаєморозуміння, втрати взаємних почуттів поваги та любові. Таким чином, суд прийшов до висновку, що характер сформованих відносин у родині є таким, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити інтересам сторін по справі, а також негативно буде спливати на психічний та фізичний розвиток неповнолітньої дитини сторін.

Тому суд вважає за необхідне первісний позов задовольнити та розірвати шлюб.

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання шлюбу недійсним виходячи з наступного. Відповідно до ст. 41 Сімейного Кодексу України шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків. Проте, відповідачем відповідно до ст. 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів тому, що позивач на момент укладення шлюбу страждав на таку хворобу та умисно приховав її наявність від відповідача.

Оскільки відповідач звільнена від сплати судового збору, суд вважає за доцільне не стягувати судові витрати з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 41,104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції 14 липня 2006 року, актовий запис №491, між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 ( дошлюбне прізвище Бабакова) ОСОБА_5, розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище “Мильнікова”.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним,- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Головуючий