справа № 691/489/14-ц

провадження № 2/691/8/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 рокуГородищенський районний суд

Черкаської області

в складі:

судді Черненка В.О.

при секретарі Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням робіт за договором підряду,

ВСТАНОВИВ :

позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням робіт за договором підряду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що в травні 2011 року, він заключив з відповідачем договір підряду з виконання ремонтних робіт в нежитловій будівлі, що знаходиться на вулиці Індустріальна, 21 в місті Городище та належить ТОВ «Крона», директором і учасником якого є він, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Підтвердженням існування між позивачем та відповідачем договору підряду, серед іншого, є власноруч написані відповідачем кошториси, в яких він визначав види робіт, їх об’єми та вартість. Крім того, наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем, а також, факт виконання відповідачем ремонтних робіт в будівлі може бути підтверджено показами свідків.

За умовами договору, відповідач взяв на себе зобов’язання виконати ремонтні роботи в будівлі, а позивач – прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому, ремонтні роботи проводилися з матеріалів замовника – позивача, а це передбачено ст.840 ЦК України, що, в тому числі, підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів від 30.06., 21.07., 03.08.2011 року, рахунками від 16.07. і 05.09.2011 року та видатковою накладною від 07.09.2011 року.

Ремонтні роботи за договором підряду виконувалися відповідачем з червня по грудень 2011 року. В грудні 2011 року, ремонтні роботи були закінчені і здані позивачу, а з відповідачем проведений остаточний розрахунок.

Серед інших ремонтних робіт, відповідачем, за договором підряду, були виконані роботи зі встановлення дверей та укладення дерев’яної дощаної підлоги в будівлі.

Через два місяці, в березні 2012 року, відбулося здуття дерев’яної дощаної підлоги в будівлі, дерев'яні дошки покоробило і вони деформувалися та піднялися. Крім того, в наслідок деформації та здуття підлоги, пошкоджено двоє дерев'яних міжкімнатних дверей.

В зв’язку з цим, позивач, не дивлячись на те, що відповідач неналежно виконав ремонтні роботи за договором підряду, декілька разів звертався до відповідача з пропозицією про те, що він, за власні кошти, придбає необхідні матеріали, а відповідач, безоплатно виконає повторні ремонтні роботи по встановленню дверей та дощаної дерев’яної підлоги. Однак, відповідач, відмовився виконати свої зобов’язання за договором підряду та усунути допущені недоліки.

Враховуючи те, що недоліки в роботі відповідача є істотними та такими, що не можуть бути усунені та те, що відповідач відмовився їх усунути в добровільному порядку в установлений ним розумний строк, посилаючись на приписи ч.3 ст.858 ЦК України, вважає, що є достатні підстави для відшкодування збитків за рахунок відповідача.

З метою встановлення причин деформації підлоги та вартості робіт та матеріалів, необхідних для усунення дефектів, позивач звернувся до спеціалізованої організації – будівельної компанії ТОВ «СЛК СЕРВІС», що має ліцензію на проведення будівельних та ремонтних робіт.

ТОВ «СЛК СЕРВІС» проведено огляд будівлі, про що складено Акт огляду приміщення від 07.02.2014 року з фото таблицею, в якій відображені виявлені дефекти, а також лист від 10.02.2014 року, №1/К. За результатами огляду будівлі встановлено, що причиною деформації підлоги і як наслідок деформації дверей, стало неналежне виконання робіт по укладенню підлоги, оскільки, перед виконанням бетонної стяжки та укладенням листів ОСБ, не була здійснена гідроізоляція, яка мала захистити дошку від впливу вологи і, як наслідок – деформації.

З листа ТОВ «СЛК СЕРВІС» від 10.02.2014 року, №1/К, квитанцій до прибуткових касових ордерів від 30.06., 21.07., 03.08.2011 року, видаткових накладних від 03.01. та 19.01.2014 року слідує, що втрати, яких зазнав позивач у зв’язку з пошкодженням підлоги і дверей, та витрати, які він мусить зробити для відновлення своїх порушених прав, складають 60670 гривень. Вважає, що зазначена сума, як збитки, завдані йому неналежним виконанням договору підряду відповідачем підлягають стягненню з останнього на його користь.

Посилаючись на вищезазначене та приписи ст.840 та ч.3 ст.858 ЦК України, просив суд визнати дійсним правочин, договір підряду, укладений в травні 2011 року між ОСОБА_1, який являвся замовником, з однієї сторони, та ОСОБА_2, який являвся підрядником – з другої сторони; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 60670 гривень збитків, завданих неналежним виконанням робіт за договором підряду та витрати понесені на оплату судового збору в розмірі 606 гривень 70 копійок.

В ході судового розгляду, позивач та його представник, шляхом подачі відповідних заяв, відмовилися від частини позовних вимог, а саме: вимоги визнати дійсним правочин, договір підряду, укладений в травні 2011 року між ОСОБА_1, який являвся замовником, з однієї сторони, та ОСОБА_2, який являвся підрядником – з другої сторони, зменшили перелік будівельних матеріалів, вартість яких підлягала відшкодуванню та збільшили розмір збитків завданих неналежним виконанням робіт за договором підряду до 134750 гривень, які і просили стягнути з відповідача.

В судовому засіданні, позивач та його представник змінені позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на підстави та обставини, наведені в позовній заяві. При цьому пояснили, що збільшення суми збитків відбулося в зв’язку із значною девальвацією гривні та збільшенням вартості товарів і робіт, обрахування яких, станом на квітень 2015 року, їм надали ТОВ «СЛК СЕРВІС» та ФОП ОСОБА_3

Відповідач та його представник, позовні вимоги не визнали. При цьому, відповідач, не заперечуючи факт виконання ремонтних робіт, пояснив, що між ним та позивачем ніякого договору будівельного підряду не укладалося, всі роботи, на прохання позивача він виконував ще з двома працівниками. Оплату будівельних матеріалів та виконаних робіт, поетапно, проводив позивач. Всі роботи, в тому числі і укладення підлоги, а саме: виконання цементної стяжки та настіл дерев'яного покриття, виконувалися за погодженням та під контролем позивача. Про те, що ані він, ані два інші працівники раніше ніколи не виконували робіт по встановленню дверей та будівництву підлоги, позивач був проінформований, проте наполіг, щоб вони виконували ці роботи, надавши йому номер мобільного телефону майстра з яким, в разі потреби, можна було б порадитись в ході виконання цієї роботи. Саме за порадою цього майстра та за погодженням позивача, який закуповував будівельні матеріали і знав, що для облаштування гідроізоляції підлоги ніяких матеріалів він не купував, була виконана дана робота, за яку, в наступному, позивач провів оплату. Через деякий час після проведених та прийнятих і оплачених позивачем ремонтних робіт, внаслідок поломки бойлера, що був установлений у ванній кімнаті, дерев’яна дощана підлога була залита водою і, як наслідок, зазнала деформації. Представник відповідача зазначив, що останній немає професійної будівельної освіти та ліцензії на проведення будівельних та ремонтних робіт, а правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, не мають ознак договору будівельного підряду та узгоджених істотних умов, характерних для даного виду договорів, а тому, при вирішенні даного спору застосовувати загальні положення про підряд, на які посилається позивач, чи положення на будівельний підряд, правових підстав немає. Щодо суми збитків, визначеної позивачем на підставі листів ТОВ «СЛК СЕРВІС» та ФОП ОСОБА_3, то на думку представника відповідача, вона не є визначеною, оскільки зазначені суб’єкти підприємницької діяльності не є експертними установами.

Суд, вислухавши позивача та його представника, відповідача та його представника, свідків, вивчивши письмові докази, вважає наступне.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами те, що в травні 2011 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією провести ряд будівельних та ремонтних робіт в офісному приміщенні ТОВ «Крона», засновником і директором якого, на той час, був позивач. Сторони визначили види, об’єм, вартість та строки виконання робіт. Проте, у письмовій формі договір між позивачем та відповідачем укладений не був, оскільки жодна із сторін на цьому не наполягала. Більшість робіт виконувалися з матеріалів замовника – позивача по справі і частково з матеріалів, придбаних за кошти ТОВ «Крона». Виконані роботи приймалися без складання акту приймання виконаних робіт та оплачувались позивачем поетапно готівкою.

За таких обставин, суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, які викладені в параграфі № 3 «Будівельний підряд» глави № 61 «Підряд», а тому, при вирішенні даного спору, необхідно керуватися саме ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України, до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Згідно ч. 2 ст. 877 ЦК України, договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.  Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зважаючи на те, що обов'язок надання замовником затвердженої проектно - кошторисної документації  сформульований в ч. 1 ст. 875 ЦК України, що містить визначення предмета договору будівельного підряду, суд вважає цю умову як істотну. Також про обов'язкову наявність в договорі умови про склад, зміст, порядок надання проектно-кошторисної документації чітко зазначено в ч. 2 ст. 877 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення зазначених вимог ст.ст. 875, 877 ЦК України сторони не узгоджували положення, що регулюють склад і зміст проектно - кошторисної документації, не визначали, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію і як свідчать обставини справи, будівельні та ремонтні роботи повністю проводились без відповідного проекту.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що договору будівельного підряду між сторонами по справі укладено не було, а тому він не може бути регулятором цивільних відносин, створювати, змінювати або припиняти цивільні права та обов'язки позивача та відповідача і бути підставою для настання цивільно - правової відповідальності, що повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною в п. 8 Постанови ПВС України від 06.11.2009 року, № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», яким передбачено, що, зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача, тощо.

Також, суд, при вирішенні даного спору, не може застосувати ст.840 та ст.858 ЦК України, на які посилається  позивач, оскільки вони містять посилання на загальні положення про договір підряду, але останній врегульований спеціальними нормами (ст.ст. 875 - 886 ЦК України), так як це є будівельний підряд.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 875 ЦК України, до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до преамбули ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», цей Закон  визначає   види   господарської   діяльності,   що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону, ліцензуванню підлягає будівельна діяльність.

Відповідно до ст. 1 цього ж Закону, ліцензія це документ державного зразка,  який засвідчує  право ліцензіата  на  провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності  протягом  визначеного  строку, а ліцензіат це суб'єкт господарювання,  який одержав ліцензію на провадження певного виду  господарської діяльності,  що підлягає ліцензуванню. Господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Згідно п. 1.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 року, № 47, господарська  діяльність  у  будівництві,  пов'язана  зі створенням об'єктів архітектури,  підлягає ліцензуванню у порядку, визначеному законодавством, за такими видами: 1) вишукувальні роботи для будівництва; 2) розроблення містобудівної документації; 3) проектування об'єктів архітектури; 4) будівельні та монтажні роботи; 5) монтаж інженерних мереж; 6) будівництво транспортних споруд; 7) інжинірингова діяльність у сфері будівництва.

Таким чином, стороною виконавця в договорі будівельного підряду має бути суб'єкт господарювання, який має ліцензію на виконання вказаних робіт.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не є суб’єктом господарювання та немає відповідної ліцензії на виконання будівельних робіт, а тому суд вважає, що він не може бути суб'єктом відносин будівельного підряду.

Щодо визначеної позивачем суми збитків у розмірі 134750 гривень, то суд вважає наступне.

Згідно ч.1 ст.143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Сторона позивача не скористалася даною процесуальною можливістю та відмовилася від пропозиції суду провести судову будівельно-технічну експертизу з метою визначення реальної суми збитків, пояснивши своє рішення небажанням нести додаткові матеріальні витрати та тим, що вони повністю довіряють інформації наданій їм будівельною компанією ТОВ «СЛК СЕРВІС» та ФОП ОСОБА_3

Проте, за відсутності доказів які б підтверджували, що ТОВ «СЛК СЕРВІС» та ФОП ОСОБА_3 є експертними установами та мають право займатися зазначеною діяльністю, суд вважає, що зазначені суб’єкти господарювання в своїх листах надали лише інформацію про вартість будівельних матеріалів і виробів якими здійснюють торгівлю та вартість виконуваних ними будівельних та ремонтних робіт, які ніяким чином не підтверджують понесених позивачем збитків. А тому, зазначена сума збитків у розмірі 134750 гривень, позивачем належними доказами не підтверджена і судом до уваги братись не може.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в позовних вимогах позивачу слід відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати у сумі 4000,00 гривень.

На підставі наведеного та керуючись: ст.ст. 638, 875, 877 ЦК України; п. 8 Постанови ПВС України від 06.11.2009 року, № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»; ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»; п. 1.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 27.01.2009 року, № 47; ст. ст. 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням робіт за договором підряду, відмовити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені останнім судові витрати в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк, з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 05.05.2015 року.

Суддя ОСОБА_4