Судове рішення #4206712

Справа № 1-218/2009 року


В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И



 м. Луцьк                                                                                      03 березня 2009 року


Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді -                             Ющука О.С.

за участю секретаря -                 Зубаля І.І.

прокурора -                         Воробія О.П.

захисника -                         Столярука В.В.

потерпілого -                         ОСОБА_1 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про  обвинувачення:  

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження,  уродженця м.Луцька, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

    -   у вчиненні злочину передбаченого ст.289 ч.1 КК України,-

 

в с т а н о в и в :


Підсудний ОСОБА_2  03 січня 2009 року, близько 19.40 год. будучи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що дверцята автомобіля НОМЕР_1  д.н.з НОМЕР_2 , який був припаркований біля будинку АДРЕСА_2  зачиненими не були, сів у вказаний автомобіль, двигун якого працював та незаконно заволодів даним автомобілем вартістю 21500 грн., який належить ОСОБА_1 .      

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  вину в інкримінованому злочині визнав повністю та показав, що дійсно 03 січня 2009 року близько 19 год. він з друзями пішов в магазин "Салют", де купили горілку та пиво, які там випили. Через деякий час він зустрів свого брата, котрий сказав йому йти додому, оскільки він був вже п"яний. Після чого він пішов в сторону РАЦСУ. Проходячи по вул.Федорова, він побачив автомобіль НОМЕР_3 , який був заведений, і в салоні автомобіля нікого не було, тоді він сів в автомобіль і поїхав. Через 15-20 м. його догнав потерпілий і витягнув з автомобіля. Збитки потерпілому відшкодовані. В скоєному розкаявся і просив суворо не карати.  

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненому підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини по яких не оспорюються підсудним та учасниками судового розгляду, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 . про те, що 03 січня 2009 року близько 09 год. він приїхав до свого знайомого ОСОБА_3 , який проживає по АДРЕСА_2  в м.Луцьку, допомагати йому робити ремонт в квартирі. Близько 20 год. він зібрався їхати додому. Спустившись до свого автомобіля завів його, але згадав, що забув мобільний телефон в квартирі, вийшовши з автомобіля він пішов в квартиру. Мотор автомобіля при цьому не глушив. Коли спустився, то побачив, що його автомобіль проїхав повз під"їзд. Він почав за ним бігти і на ходу відкривши дверцята автомобіля, витягнув підсудного з-за керма, після чого викликав працівників міліції. Збитки відшкодовані, претензій майнового та морального характеру до підсудного немає, просив суворо не карати.      

    Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2  своїми умисними діями, які виразилися в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив злочин, передбачений ст.289 ч.1 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, всі обставини справи та дані про особу винного.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2  вину визнав та розкаявся у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, шкода потерпілому повністю відшкодована, потерпілий матеріальних та моральних претензій немає та не настоює на суворому покаранні, пов'язаному з позбавленням волі (а.с.37), має постійне місце проживання, де позитивно характеризується (а.с.68), суд приходить до висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2  (58) – залишити за належністю законному володільцю ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

 

З А С У Д И В :


ОСОБА_2   визнати винним за ст.289 ч.1 КК України та призначити покарання 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76  КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки:

•   не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи;

•   повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;

•   періодично з”являтися  для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2  залишити попередній – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу.

Зарахувати засудженому ОСОБА_2  в строк відбуття покарання, його перебування під вартою з 03 по 06 січня 2009 року.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2  (58) – залишити за належністю законному володільцю ОСОБА_1 .

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, через Луцький міськрайонний суду Волинської області.




ГОЛОВУЮЧИЙ:

 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація