Справа № 381/538/15 Головуючий у І інстанції Соловей Г.В.

Провадження № 22-ц/780/2861/15 Доповідач у 2 інстанції Данілов О. М.

Категорія 47 29.04.2015

УХВАЛА

Іменем України

29 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Коцюрби О.П., Журби С.О.,

при секретарі: Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину, посилаючись на те, що за рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області було стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти до досягнення повноліття. На даний час позивачка досягла повноліття і за рішенням суду з відповідача стягуються аліменти у зв'язку із навчанням.

Позивачка навчається в навчальному закладі на денній формі навчання та немає змоги влаштуватися на роботі, а також проживає в гуртожитку навчального закладу за який сплатила кошти в сумі 2920 грн. та 1000 грн. сплатила до університету.

Вважає, що зазначені кошти є додатковими витратами, які повинна сплатити відповідачка.

Просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь 3920 грн.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2015 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2012 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до її повноліття щомісячно.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2014 року з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки у зв'язку з її навчанням в навчальному закладі у розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно до 23-х років.

На даний час ОСОБА_2 навчається в Київському університеті імені Б.Грінченка на денній формі навчання.

Відповідно до ордеру №СІ4/32-2014 від 01 вересня 2014 року, який дає право позивачу для поселення в кімнату АДРЕСА_1 термін поселення до 30.06.2015 року. Оплата за проживання становить 2920 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що сімейне законодавство України не передбачає можливості стягнення додаткових витрат на повнолітніх непрацездатних дітей та на повнолітніх працездатних дітей, які продовжують навчання, а на відповідачку уже покладені обов'язки по утриманню повнолітньої доньки, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, ОСОБА_2 в якості підстави для задоволення позовних вимог посилалася на ст.185 СК України.

Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання визначено положеннями глави 16 СК України. Відповідно до ст. 201 СК України, до відносин між батьками і повнолітніми дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього кодексу.

Виходячи із змісту цієї норми, правила статті 185 СК України не можуть бути застосованими у відносинах щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.

Положення статей глави 16 СК України, які врегульовують питання утримання батьками повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не передбачають зобов'язань батьків брати участь у додаткових витратах на них, крім обов'язків встановлених нормами цієї Глави.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що застосування вимог ст. 185 СК України про обов'язок участі батьків у додаткових витратах на неповнолітню дитину на правовідносини між батьками і повнолітніми дочкою, сином не поширюється, та зважаючи на те, що в інший спосіб за захистом свого порушеного права позивачка не зверталась, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: