Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1691/14-ц

№ провадження 2/453/52/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2015 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Микитина В.Я.;

з участю секретаря Корнута Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третіх осіб – ОСОБА_3 міської ради Львівської області та Відділу держземагенства України у ОСОБА_3 районі Львівської області про визнання будівництва самочинним, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території шляхом демонтажу самочинно здійсненої добудови до житлового будинку, зобов’язання відновити житловий будинок у попередній стан, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 24.11.2014 року звернувся в суд із позовною заявою, уточненою 02.02.2015 року у ході судового розгляду справи, в якій, з урахуванням поданих уточнень, просить визнати добудову розміром 5, 6 м. х 4, 25 м. до житлового будинку по вул. Чайківського, 3 у м. Сколе Львівської області із переобладнанням кухні квартири № 6 у цьому будинку під житлову кімнату площею 12, 1 кв. м. самочинним, усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території по вул. Чайківського, 3 у м. Сколе Львівської області шляхом демонтажу самочинно здійсненої відповідачем ОСОБА_2 добудови розміром 5, 6 м. х 4, 25 м. до житлового будинку із переобладнанням кухні квартири № 6 у ньому під житлову кімнату площею 12, 1 кв. м., зобов’язати відповідача ОСОБА_2 відновити цілісність демонтованої зовнішньої стіни житлового будинку по вул. Чайківського, 3 у м. Сколе Львівської області у попередній стан з метою можливості облаштування йому особистого входу до підстрішного приміщення. Судові витрати просить покласти на відповідача ОСОБА_2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є власником квартири № 11 у будинку по вул. Чайківського, 3 у м. Сколе Львівської області, а відповідач є власником квартири № 6 у вказаному житловому будинку, в якій на даний час проживає разом із сім’єю. Земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок № 3 по вул. Чайківського у м. Сколе Львівської області, належить територіальній громаді міста Сколе і сформована, як прибудинкова територія. Однак, незважаючи на такий факт, а також на відсутність згоди всіх мешканців вказаного вище будинку, у тому числі і його згоди, відповідач самовільно, без будь-якої проектної та дозвільної документації на прибудинковій території здійснив добудову допоміжних приміщень розміром 5, 6 м. х 4, 25 м. до належної йому квартири № 6 із переобладнанням кухні під житлову кімнату площею 12, 1 кв. м.. Зазначає, що такі дії відповідача грубо порушують його права та законні інтереси як мешканця власника іншої квартири у житловому будинку, що полягають у вільному використанні прибудинкової території і здійсненні прав на безпечне для життя і здоров’я довкілля навколо будинку, спричиняють йому незручності та здійснюють перешкоди. До таких перешкод, зокрема, відносить неможливість облаштування елементів благоустрою, майданчику для ігор дітей, для відпочинку мешканців будинку; неможливість вільного пересування автомобілів мешканців будинку, обмеження їх права тимчасового паркування біля свого під’їзду; створення несприятливих умов для життя і відпочинку у будинку у цілому. Ще посилається на необхідність відновлення йому особистого входу до так-званого підстрішного приміщення шляхом відновлення цілісності демонтованої зовнішньої стіни будинку. Враховуючи відсутність у відповідача будь-яких дозвільних документів на проведення будівельних робіт і робіт по реконструкції належної йому квартири у будинку, таке будівництво слід визнати самочинним, що, на його думку, вправі зробити суд. Оскільки відповідач самостійно відмовляється здійснити демонтаж самочинно зведеної ним прибудови з приведенням будинку у попередній стан і тим самим у сунути наведені вище перешкоди у користуванні прибудинковою територією, він був змушений звертатися у суд із даним позовом за захистом порушених прав.

Належним чином уповноважений представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві (а. с. 3-5) та заяві про уточнення позовних вимог (а. с. 27), надав пояснення, аналогічні наведеним у позові та заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні, що відбулось 24.02.2015 року, проти задоволення уточнених позовних вимог заперечив у повному обсязі та надав пояснення, згідно з якими він дійсно ще у 2000 році здійснив до належної йому квартири № 6 у будинку по вул. Чайківського, 3 у м. Сколе Львівської області прибудову із реконструкцією кухні під житлову кімнату, однак, вказана прибудова жодним чином не перешкоджає позивачу чи іншим мешканцям багатоквартирного житлового будинку, так як така здійснена лише по периметру стіни належної йому квартири. Вважає недоведеними факти неможливості вчинення дій позивачем щодо облаштування елементів благоустрою, майданчику для ігор дітей, для відпочинку мешканців будинку саме через здійснену ним прибудову і взагалі створення такою прибудовою несприятливих умов для життя і відпочинку на території біля будинку у цілому. Що стосується заїзду із можливістю паркування до житлового будинку транспортними засобами, у тому числі і пожежним автомобілем та автомобілем швидкої допомоги, то такий можливий з будь-якої сторони даного будинку, до того ж, будинок розташований одразу біля дороги, що взагалі, на його думку, спростовує твердження позивача у цій частині. Вказує на відсутність позовних вимог інших мешканців будинку, що свідчить про надуманість позивачем про порушення їх будь-яких прав чи законних інтересів. Ще посилається на відсутність правовстановлюючого документа на земельну ділянку, яку позивач вважає прибудинковою територією і, як наслідок, неможливістю визначити її межі та розміри. У зв’язку з вказаним, вважає позовні вимоги надуманими та необґрунтованими і просив у задоволенні таких відмовити у повному обсязі за їх недоведеністю. У подальшому 31.03.2015 року під вх. № 1418 подав суду письмові заперечення проти позову (а. с. 49-51), де детально виклав наведені вище підстави заперечень проти позову, а також вказав на інші обставини заперечень проти позову. Згідно поданого позивачем клопотання вх. № 1889 від 24.04.2015 року (а. с. 104) останній, враховуючи надання ним пояснень у судовому засіданні, просив завершувати судовий розгляд справи без його участі.

Належним чином уповноважений представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 міської ради Львівської області – ОСОБА_5 у судовому засіданні, що відбулось 24.02.2015 року, проти уточнених позовних вимог також заперечив, надав пояснення, згідно з якими вважає, що позивач вправі звертатися до суду із позовом про захист своїх прав та законних інтересів, у тому числі і про визнання будівництва самочинним та усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією, однак не шляхом демонтажу самочинного будівництва, а будь-яким іншим шляхом, оскільки чинне законодавство чітко встановлює коло позивачів у справах про перебудову чи демонтаж самочинного будівництва, а саме – орган державної влади та орган місцевого самоврядування. Так як позивач не являється представником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, тому, на його думку, і не вправі звертатися до суду із вказаними вище позовними вимогами. Натомість ОСОБА_3 міська рада Львівської області як орган місцевого самоврядування і як власник земельної ділянки, на якій здійснено прибудову, на даний час жодних підстав звертатися до суду із позовом до відповідача про демонтаж самочинної прибудови не має, оскільки такі не порушують прав та інтересів територіальної громади міста Сколе. Більше того, вважає, що у даному випадку не порушені права і позивача, оскільки, на його думку, останнім не доведено у процесі судового розгляду справи таких фактів. Вказав на відсутність технічної документації щодо передачі земельної ділянки, на якій розміщений будинок № 3 по вул. Чайківського у м. Сколе Львівської області, для його обслуговування і, відповідно, визначення такої земельної ділянки як прибудинкової території. У подальшому подав клопотання вх. № 1890 від 24.04.2015 року (а. с. 105), в якому, з урахуванням наданих ним пояснень у судовому засіданні, просив закінчувати розгляд справи без його участі.

Належним чином уповноважена представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Відділу держземагенства України у ОСОБА_3 районі Львівської області – ОСОБА_6 у судовому засіданні, що відбулося 24.02.2015 року, при вирішенні спору і ухваленні рішення у справі поклалася на розсуд суду, підтвердила відсутність проектної та технічної документації щодо передачі мешканцям будинку № 3 по вул. Чайківського у м. Сколе Львівської області земельної ділянки для його обслуговування, відсутність відповідного правовстановлюючого документа на таку земельну ділянку. У подальшому подала суду клопотання вх. № 1415 від 31.03.2015 року (а. с. 62), в якому, з урахування надання нею пояснень у судовому засіданні, просила закінчувати розгляд справи без її участі.

Вивчивши позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, письмові заперечення проти уточненого позову, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників на підтвердження уточнених позовних вимог і заперечень проти уточненого позову, давши належну оцінку доказам у справі, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення у повному обсязі у зв’язку з їх недоведеністю з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням його права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. За змістом цієї статті позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якого відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем – лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За змістом ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, обов’язок доказування про порушення прав на спірну земельну ділянку у вигляді прибудинкової території і наявності будь-яких перешкод у користуванні нею, у тому числі і проведеним на ній самочинним будівництвом, лежить на позивачу.

Виходячи з положень ст. ст. 10, 11 ЦПК України, а також, як роз’яснюється у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року, суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Згідно п. 6 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, при ухваленні рішення суд відповідно до ст. 212 ЦПК України оцінює докази з урахуванням вимог ст. ст. 58 та 59 вказаного Кодексу про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У розумінні вище зазначених норм матеріального та процесуального права позивач не довів жодними належними та допустимими доказами обставини, які б підтверджували існування спірної земельної ділянки у вигляді прибудинкової території і наявність у нього, як одного із мешканців багатоквартирного будинку чи власника квартири прав на таку земельну ділянку, а, основне – їх порушень незаконними діями відповідача.

Зокрема, як було встановлено судом, позивач є власником квартири АДРЕСА_1, а відповідач, у свою чергу, є власником квартири № 6 у вказаному багатоквартирному житловому будинку. Сам-же житловий будинок № 3 по вул. Чайківського у м. Сколе Львівської області складається з одинадцяти квартир і допоміжних приміщень та розташований на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста Сколе і якою розпоряджається ОСОБА_3 міська рада Львівської області, що було підтверджено та не заперечувалося сторонами та іншими учасниками процесу у судовому засіданні.

За змістом ст. 42 ЗК України у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Судом встановлено, що на даний час йде процес приватизації мешканцями багатоквартирного житлового будинку № 3 по вул. Чайківського у м. Сколе Львівської області, однак такий триває, а приватизація не завершена. Встановлено також ту обставину, що земельна ділянка у власність або у користування таким громадянам, які створили об’єднання співвласників, не передавалась (не надавалась). Між власниками квартир вказаного житлового будинку жодний договір про визначення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою у встановленому законом порядку не укладався і останні користуються такою земельною ділянкою за усною домовленістю між собою, що також було підтверджено і не заперечувалося сторонами у справі та іншими учасниками процесу.

Сторони у справі (позивач та відповідач), як мешканці багатоквартирного житлового будинку по вул. Чайківського, 3 у м. Сколе Львівської області і власники квартир № 11 та № 6 у ньому відповідно, не змогли підтвердити, що спірна земельна ділянка є частиною прибудинкової території, так як відсутній правовстановлюючий документ на таку земельну ділянку, відповідна землевпорядна документація і таке інше. Відсутність цих документів унеможливлює встановити межі та розмір земельної ділянки, яку позивач вважає прибудинковою територією.

Судом також встановлено, що відповідачем до належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_2 здійснено прибудову (допоміжного приміщення) розміром 5, 6 м. х 4, 25 м. із переобладнанням кухні під житлову кімнату площею 12, 1 кв. м.. Вказані роботи проводилися без отримання у встановленому законом порядку дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (тепер Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області) на початок будівельних робіт та без виготовленого і затвердженого у встановленому законом порядку робочого проекту. Крім того, як уже зазначено вище, прибудова здійснена відповідачем на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста Сколе, а, отже, не була відведена для цієї мети. Відповідні докази на спростування наведеного відповідачем не подано і такі у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда чи інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, вважаються самочинним будівництвом.

Відтак, суд погоджується з твердженнями позивача про той факт, що здійснена відповідачем прибудова є самочинним будівництвом. Це ж підтверджується і зібраними матеріалами справи (а. с. 69-70, 71-73, 83, 84, 85, 89-92). Разом з тим, визнання об’єкта самочинним будівництвом (фіксування факту самочинного будівництва) і притягнення до відповідальності осіб за вчинення будівельних робіт самочинно не належить до компетенції суду, а відноситься до повноважень спеціально уповноважених на те органів державної влади. Крім того судом встановлено, що відповідач за вчинення спірної прибудови до належної йому квартири притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КпАП України у вигляді сплати штрафу у дохід держави у розмірі 510 грн., однак відповідна постанова у справі про адміністративне правопорушення постановою Сколівського районного суду Львівської області від 31.05.2012 року у справі № 1320/17/12 р. (а. с. 52-54) була визнана протиправною та скасована. Вказана постанова суду набрала законної сили. З огляду на наведене, позов у частині визнання об’єкта самочинним до задоволення підлягати не може.

Задоволення позовних вимог позивача про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією шляхом демонтажу самочинно здійсненої відповідачем на ній добудови розміром 5, 6 м. х 4, 25 м. до належної останньому квартири у багатоквартирному будинку із переобладнанням кухні під житлову кімнату площею 12, 1 кв. м., зобов’язання відновити цілісність демонтованої зовнішньої стіни житлового будинку у попередній стан з метою облаштування для позивача особистого входу до підстрішного приміщення було б можливе тільки за умови доведеності порушення прав позивача, як власника однієї із квартир та мешканця такого будинку на користування прибудинковою територією. Однак, об’єктивних (належних та допустимих) доказів того, що прибудова, яка споруджена відповідачем, створює перешкоди позивачу, немає і у судовому засіданні не здобуто. Наявність причинного зв’язку між спорудженням відповідачем вказаної прибудови та неможливістю позивачем облаштування елементів благоустрою, майданчику для ігор дітей, для відпочинку мешканців будинку, як і неможливістю вільного пересування транспортного засобу останнього та мешканців будинку, а також обмеження їх права тимчасового паркування біля свого під’їзду, також не доведено. Так, позивачем навіть не надано доказів на підтвердження проживання у будинку малолітніх дітей, або ж наявності у власності останнього будь-якого транспортного засобу, яким неможливий під’їзд. Це ж стосується і посилань позивача на неможливість потрапити до так-званого підстрішного приміщення будинку, так як технічною документацією будинку (а. с. 100) не доведено його існування, як і існування колись окремого входу лише для позивача до такого приміщення.

Таким чином суд вважає недоведеним у цілому той факт, що відповідач чинить будь-які перешкоди у користуванні позивачем прибудинковою територією шляхом неможливості облаштування елементів благоустрою, майданчику для ігор дітей, для відпочинку, для вільного пересування транспортних засобів, обмеження його права тимчасового паркування біля свого під’їзду, створення несприятливих умов для життя і відпочинку у будинку, а також неможливості особистого входу до підстрішного приміщення, оскільки така прибудинкова територія не визначена у встановленому порядку, відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку, що виділена для обслуговування багатоквартирного житлового будинку № 3 по вул. Чайківського у м. Сколе Львівської області, як і відповідні її розміри та межі, а лише йде мова про передачу земельної ділянки у власність у майбутньому після оформлення співвласниками вказаного будинку правовстановлюючого документа на будинок. Крім того, у судовому засіданні не здобуто жодних доказів на підтвердження здійснення позивачем будь-яких заходів для спорудження елементів благоустрою біля будинку, у тому числі і дитячого майданчику та місця для власного відпочинку, на наявність у його власності транспортного засобу і неможливості його під’їзду до будинку, на наявність у будинку так-званого підстрішого приміщення і відсутності до нього вільного доступу саме через спірну прибудову тощо, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх недоведеністю.

У зв’язку із відмовою у задоволенні позовних вимог повністю, з відповідача на користь позивача не підлягають також і стягненню судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 10-11, 62, 64, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третіх осіб – ОСОБА_3 міської ради Львівської області та Відділу держземагенства України у ОСОБА_3 районі Львівської області про визнання добудови розміром 5, 6 м. х 4, 25 м. до житлового будинку по вул. Чайківського, 3 у м. Сколе Львівської області із переобладнанням кухні квартири № 6 у цьому будинку під житлову кімнату площею 12, 1 кв. м. самочинним, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у вигляді прибудинкової території по вул. Чайківського, 3 у м. Сколе Львівської області шляхом демонтажу самочинно здійсненої добудови розміром 5, 6 м. х 4, 25 м. до житлового будинку із переобладнанням кухні квартири № 6 у ньому під житлову кімнату площею 12, 1 кв. м., зобов’язання відновити цілісність демонтованої зовнішньої стіни житлового будинку по вул. Чайківського, 3 у м. Сколе Львівської області у попередній стан з метою облаштування ОСОБА_1 особистого входу до підстрішного приміщення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до апеляційного суду Львівської області через Сколівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Суддя В.Я. Микитин

Повний текст рішення виготовлений 27.04.2015 року.