АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/485/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1325/15Головуючий у 1-й інстанції Личковаха О. О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Дряниці Ю.В.,

суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 27 березня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки із спільної часткової власності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -

в с т а н о в и л а :

Відповідач ОСОБА_2 17 березня 2015 року звернувся до місцевого суду із заявою про відстрочку виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області до 19.06.2015 року, в зв'язку із необхідністю виготовлення технічної документації на переобладнання будинку та значним об'ємом робіт по виконання рішення суду.

Свою заяву обґрунтовує тим, що згідно додаткового рішення Апеляційного суду Полтавської області від 02.03.2015 року доповнено резолютивну частину рішення Апеляційного суду Полтавської області від 08 вересня 2014 року наступними словами :

1. зобов'язати ОСОБА_3 закласти дверні отвори із коридору 6 площею 11.6 м2 в кімнату НОМЕР_3 площею 10.0 м2, та в кімнату 9 площею 20.6 м2.

2. зобов'язати ОСОБА_2 кімнату 8 площею 7.5 м2 використовувати як коридор та улаштувати дверний отвір із даного приміщення на вулицю передбачивши подвійні двері та в кімнату НОМЕР_3 площею 10.0 м2 із встановленням одинарних дверей. Кімнату НОМЕР_3 площею 10.0 м2 переобладнати під кухню.

3. зобов'язати ОСОБА_2 обладнати приміщення, що виділяються йому як другому співвласнику інженерними мережами водопостачання та каналізації.

4. зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обладнати виділяємі кожному із них приміщення самостійними мережами електропостачання. Зовнішню мережу газопостачання залишити в спільному користуванні.

5. зобов'язати ОСОБА_2 побудувати додатково надвірну вбиральню.

Державний виконавець надав заявнику строк для виконання даного рішення з 11.03.2015р. до 19.03.2015р. ОСОБА_2 зазначає, що в такі незначні строки неможливо виконати рішення суду, оскільки виготовлення технічної документації на переобладнання будинку за такий час є неможливим. Крім того, вказує, що з ним у вказаному будинку проживає малолітня донька, а опалювальний сезон ще не закінчився.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 27 березня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення заяви. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також те, що суд дав невірну оцінку фактичним обставинам по справі та не врахував, що визначений державним виконавцем строк проходить в опалювальний сезон, що унеможливлює виконання будівельних робіт, враховуючи, що в будинку разом з ним проживає малолітня дитина. Крім того, зазначає, що він не ухиляється від виконання рішення суду, однак обсяг будівельних робіт необхідних для виконання рішення суду неможливо провести у визначений державним виконавцем строк; у нього відсутнє інше житло для тимчасового проживання на час переобладнання будинку, а також відсутня фінансова можливість винаймати житло для тимчасового проживання та виконання всього об'єму робіт по переобладнанню.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, підстав для задоволення скарги не знаходить.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість прийнятого судом рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 08 вересня 2014 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, а рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10 липня 2014 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено.

Проведено розподіл спільного часткового майна ОСОБА_3 та ОСОБА_2, виділивши ОСОБА_3 у власність 1/2 частку житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 в натурі згідно варіанту розподілу № 1 висновку судово-будівельної експертизи від 26.05.2014 року за № 41-14, тобто приміщення з виходом в натурі з інженерними мережами водопостачання та каналізації, а саме: в житловому будинку літ. «А: кімнату 1 площею 8.8 м2, кухню 2 площею 9.4 м2, санвузл 3 площею 5.1 м2, коридор 4 площею 8.9 м2, кімнату 5 площею 9.6 м2, коридор 6 площею 11.6 м2, загальною площею 53,40 м2(8.8+9.4+5.1+8.9+9.6+11.6), на суму 89431 грн. По іншим будівлям та спорудам: погреб літ. «бп», вартістю 4281 грн., сарай літ. «В» - 4497 грн., сарай літ. «Г» - 4172 грн., вбиральню літ. «Д» - 3929 грн., гараж літ. «Е» - 20482 грн., сарай літ. «Ж» - 19724 грн., 1/2 частину огорожі № 1,2 - 1273, 50 грн. (як першому співвласнику).

Всього позивачу ОСОБА_3 на 1/2 частину домоволодіння виділено будівель та споруд на загальну суму 147789,50 грн. або 13/25 долей, що більше на 12323,50 грн.

Виділено відповідачу ОСОБА_2 у власність 1/2 частку житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 згідно варіанту розподілу № 1 висновку судово-будівельної експертизи від 26.05.2014 року за № 41-14, тобто приміщення без виходу в натурі, а саме: в основній частині житлового будинку літ. «А-1»: кімнату НОМЕР_3 площею 10.0 м2, кімнату 8 площею 7.5 м2, кімнату 9 площею 20.6 м2, загальною площею 38.10 м2 (10.0+7.5+20.6), на суму 63808 грн., а також літню кухню літ «Б», вартістю 49662 грн., прибудову літ «б» - 8399 грн., та 1/2 частину огорожі № 1,2 - 1273, 50 грн. (як другому співвласнику).

Всього відповідачу ОСОБА_2 на 1/2 частину домоволодіння виділено будівель та споруд на загальну суму 123142,50 грн. або 13/25 долей, що менше на 12323,50 грн.

Зобов'язано співвласників ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_3, зареєстрованого в АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 здійснити наступні переобладнання в житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1:

1. Закласти дверні отвори із коридору 6 площею 11.6 м2 в кімнату НОМЕР_3 площею 10.0 м2, та в кімнату 9 площею 20.6 м2.

2. Кімнату 8 площею 7.5 м2 використовувати як коридор та улаштувати дверний отвір із даного приміщення на вулицю передбачивши подвійні двері та в кімнату НОМЕР_3 площею 10.0 м2 із встановленням одинарних дверей. Кімнату НОМЕР_3 площею 10.0 м2 переобладнати під кухню.

3. Обладнати приміщення, що виділяються другому співвласнику інженерними мережами водопостачання та каналізації. Обладнати виділяємі приміщення самостійними мережами електропостачання. Зовнішню мережу газопостачання залишити в спільному користуванні.

5. Побудувати додатково надвірну вбиральню.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 12323,50 грн. різниці вартості частин при розподілі житлового будинку з господарськими будівлями.

Припинено за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності належних їм по 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02 березня 2015 року виправлено описку, допущену у рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області від 08 вересня 2014 року, зазначивши у мотивувальній, а також у шостому та восьмому абзацах резолютивної частин про виділення ОСОБА_3 - 27/50 долей спірного житлового будинку, а ОСОБА_2 - 23/50, замість вказаного у мотивувальній частині - 13/25 долей - ОСОБА_3, а ОСОБА_2 - 12/25 та замість невірно вказаного у резолютивній - 13/25 долей як ОСОБА_3 так і ОСОБА_2.

Додатковим рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 02 березня 2015 року доповнено резолютивну частину рішення Апеляційного суду Полтавської області від 08 вересня 2014 року наступними словами :

1. зобов'язати ОСОБА_3 закласти дверні отвори із коридору 6 площею 11.6 м2 в кімнату НОМЕР_3 площею 10.0 м2, та в кімнату 9 площею 20.6 м2.

2. зобов'язати ОСОБА_2 кімнату 8 площею 7.5 м2 використовувати як коридор та улаштувати дверний отвір із даного приміщення на вулицю передбачивши подвійні двері та в кімнату НОМЕР_3 площею 10.0 м2 із встановленням одинарних дверей. Кімнату НОМЕР_3 площею 10.0 м2 переобладнати під кухню.

3. зобов'язати ОСОБА_2 обладнати приміщення, що виділяються йому як другому співвласнику інженерними мережами водопостачання та каналізації.

4. зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обладнати виділяємі кожному із них приміщення самостійними мережами електропостачання. Зовнішню мережу газопостачання залишити в спільному користуванні.

5. зобов'язати ОСОБА_2 побудувати додатково надвірну вбиральню.

Згідно листа державного виконавця ВДВС Хорольського РУЮ від 11.03.2015р. № 02-30/1348 ОСОБА_2 надано строк до 19.03.2015 року для виконання рішення Апеляційного суду Полтавської області від 08.09.2014р. та додаткового рішення Апеляційного суду Полтавської області від 02.03.2015р.

Відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, місцевий суд виходив з того, що заявник не довів наявність виняткових обставин, які утруднюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законів України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV "Про міжнародне приватне право", від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та положень інших законів, нормативно-правових актів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання.

Згідно ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Таким чином, процесуальним законом передбачено можливість відстрочити або розстрочити виконання рішення суду лише у виняткових випадках.

При цьому, колегія суддів вважає, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для відстрочки виконання рішення суду, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 було надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в якому батьком дитини записаний заявник (а.с.23). Будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що малолітня дитина проживає разом з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 не надано. Крім того, слід звернути увагу на те, що мати дитини - ОСОБА_5 зареєстрована за адресою АДРЕСА_5. В матеріалах справи також відсутні докази проживання ОСОБА_5 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_4 за адресою проживання заявника.

Доводи апелянта про те, що визначений державним виконавцем строк проходить в опалювальний сезон, що унеможливлює виконання будівельних робіт та обсяг будівельних робіт необхідних для виконання рішення суду неможливо здійснити в цей період, враховуючи сезонні погодні умови, не являються винятковими обставинами в розумінні 373 ЦПК України.

Колегія суддів зауважує, що дії направлені на виконання рішення суду, зокрема щодо здійснення певних переобладнань із подальшою їх реєстрацією в компетентних органах не являються обставинами, що утруднюють виконання рішення суду, а можуть вказувати на направленість дій боржника щодо належного виконання рішення суду.

Та обставина, що державним виконавцем надано боржнику значно нетривалий строк для самостійного виконання рішення суду, враховуючи обсяг робіт, які необхідно провести та з цим строком боржник не погоджується, може бути підставою для оскарження дій державного виконавця стороною виконавчого провадження. Однак, це питання повинно вирішуватися в окремому порядку, визначеному законом, та не являється обставиною, що утруднює виконання рішення суду в розумінні ст. 373 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Довідка про доходи апелянта, яка вперше ним була подана лише до апеляційного суду, не підлягає оцінці апеляційним судом, оскільки колегія суддів не вбачає наявність підстав визначених ч. 3 ст. 303 ЦПК України щодо поважності причин її неподання суду першої інстанції або неправомірної відмови суду у її дослідженні, так як заявник не був позбавлений можливості надати цей доказ суду першої інстанції, однак не зробив цього.

Крім того, звертаючись до суду, ОСОБА_2 не посилався на те, що у нього відсутні доходи, які б давали можливість виконати в повному обсязі переобладнання в будинку.

Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не заслуговують на увагу, не містять нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції, а фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці наголошує, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. При цьому, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося невиконаним, що є несумісним з принципом верховенства права (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, пункт 40).

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим судом було вірно дано оцінку доводам заявника і наявним у справі доказам. Висновки місцевого суду ґрунтуються на нормах закону, оскільки заявником не зазначено виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду, а зволікання з виконанням рішення суду є необґрунтованим та таким, що може призвести до порушення прав стягувача на своєчасне та справедливе виконання рішення суду.

За таких обставин, враховуючи наведене, а також ту обставину, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали місцевого суду, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ч.1 п.1 , 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 27 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) Ю.В.Дряниця

Судді: (підпис) Л.І.Пилипчук

(підпис) О.В.Чумак

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Ю.В.Дряниця