Справа № 362/5717/14-к

Провадження № 1-кп/362/35/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2015 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Степаненка В.В.,

при секретарі - Лагуті І.М.,     

за участю прокурора - Синюка Д.О.

потерпілих - ОСОБА_1 і ОСОБА_2,

представників потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника - ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Василькові кримінальне провадження № 12014110140001283 від 26.09.14 року відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 з вищою освітою, одруженого, працюючого в коледжі "НАУ" в м.Василькові, Київської області викладачем ,раніше не судимого,

      у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25.09.2014 року, близько 17 год.00хв.,ОСОБА_6,керуючи технічно справним автомобілем «ЗаЗ – 110206 Таврія» державний реєстраційний номер НОМЕР_1,і рухаючись по вул. Декабристів в м. Василькові, Київської області, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5,2.3 б.,10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України будучи неуважним,не стежачи за дорожньою обстановкою,виїжджаючи на дорогу з місця стоянки,перед проїзною частиною не надав дорогу транспортним засобам,що рухаються по ній, перед зміною напрямку руху,не переконався,що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,виїхав на проїзну частину дороги,де, виконуючи маневр розвороту, скоїв зіткнення з мотоциклом НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7, створивши своїми діями небезпеку для руху,загрозу життю та здоров’ю водія ОСОБА_7.. В результаті ДТП ОСОБА_7 одержав тілесні ушкодження від яких він помер у лікарні.

Внаслідок зіткнення,у водія ОСОБА_7, згідно з висновком судово - медичного експерта № 556 від 25.11.14р.,мали місце наступні тілесні ушкодження: поєднана тупа травма голови і тулуба з обширними крововиливами в м'які тканини голови і тулубу, крововиливом під м'які оболонки головного мозку, осередками забоїв тканини мозку в основах лобових часток і зовнішніх поверхнях тім'яних часток, вторинним крововиливом в підкіркові ядра зліва, прямими переломами 2-5 го і 8,9 го ребер зліва по передній і середній паховових лініях,з ушкодженням пристінної плеври зліва, плеври і тканини лівої легені, розривом селезінки, забоєм тканини підшлункової залози, ускладненого розвитком комбінованого шоку,що потягло за собою смерть ОСОБА_7

Дії ОСОБА_6, що виразилася в порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою,яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю в зв’язку із чим враховуючи клопотання прокурора і обвинуваченого, суд розглядає кримінальне провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, роз’яснивши ОСОБА_6 вимоги зазначеної статті та показав, що 25.09.2014 року, близько 17 години він сів за кермо автомобіля «ЗаЗ – 110206 Таврія» реєстраційний номер НОМЕР_1,що належить його свасі та став виїзжати зі стоянки автомобілів, яка знаходиться біля коледжу Національного авіаційного університету по вулиці Декабристів м. Василькова. Оскільки він мав намір їхати до центру м.Василькова, то йому необхідно було проїхати смугу руху, що веде до м.Києва. Цей маневр він не мав права робити, але подивившись вліво він там побачив два автомобілі, які на його думку були на значній відстані, що дозволить проїхати смугу руху, що веде до м. Києва та виїхати на смугу руху, що веде до центру м. Василькова, а тому він виїхав на смугу руху, що веде до м. Києва, частково перегородивши її і в цей момент він зліва побачив як на великій швидкості в його сторону рухається мотоцикліст, який фактично поклав мотоцикл на асфальт, але уникнути зіткнення із його автомобілем йому не вдалося. ОСОБА_8 мотоциклістом виявився ОСОБА_7, який одержав травми і був доставлений до лікарні. Він визнає позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди повністю. Позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в зв’язку із відновленням мотоцикла «Suzuki» в розмірі 37 189 грн.30коп. та 500 гривень за проведення автотоварознавчого дослідження він не визнає,оскільки розмір шкоди визначався без його участі. Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення щомісячно із нього на її користь коштів на утримання сина потерпілої ОСОБА_8 в зв’язку із втратою годувальника він визнає із врахуванням середньої заробітної плати по м. Василькову. Що стосується відшкодування моральної шкоди обом потерпілим,то він покладається на думку суду із врахуванням його майнового стану. Він щиро розкаюється у вчиненому і просить його суворо не карати та просить вибачення в потерпілих.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого повністю доведена,а кваліфікація його дій за ч.2 ст. 286 КК України вірною.

Визнаючи обвинуваченого ОСОБА_6 винним, обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до тяжкого злочину, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: характеризується позитивно, обставини,що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 є щире каяття та часткове відшкодування завданої ним матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому призначене покарання ОСОБА_6 повинне відповідати його особі і вчиненому ним кримінальному правопорушенню,те, що він має пенсійний вік, в скоєному щиро розкаюється, має хвору дружину і неповнолітню доньку, відшкодував матеріальну шкоду потерпілому та сплатив потерпілий ОСОБА_2 кошти на утримання сина,який втратив годувальника, а тому суд вважає за необхідне ОСОБА_6 призначити покарання у виді позбавлення волі не в максимальному розмірі передбаченому санкцією ч.2 ст. 286 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 49803 грн. 09 коп.,яку визнає ОСОБА_6 підлягає задоволенню в повному обсязі,але оскільки згідно квитанцій №302/з9 від 28.01.2015 року та № 1231/з1 від 29.01.2015 року обвинувачений відшкодував матеріальну шкоду в розмірі 50 000 гривень то позов необхідно залищити без розгляду.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про грошове відшкодування в зв`язку із втратою годувальника дитини у відповідності до ст. 1200 ЦК України,суд вважає необхідно задоволити із врахуванням середньомісячної заробітної плати по місту Василькову 2 433 гривень в січні - грудні 2014 року в розмірі 811 грн. ( третя частина доходу, який міг мати ОСОБА_7В.) до досягнення повноліття ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення збитків, пов`язаних із відшкодуванням відновлюваного ремонту мотоцикла "Suzuki" та за проведення авто - товарознавчого дослідження,то їх необхідно залишити без розгляду оскільки їх необхідно вирішувати в порядку цивільного судочинства.

Моральну шкоду кожного із потерпілих у відповідності до вимог ст. 11 67 , 1187 ЦК України,керуючись принципом розумності і справедливості, суд визначає в розмірі 80 000 гривень кожному.

Судові витрати, а саме вартість проведеної по справі судово-автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу, в розмірі 491, 40 грн. та за проведення судово - автотехнічної експертизи обставин ДТП в розмірі 491,40 гривень, а всього 982,80 гривень, слід стягнути із ОСОБА_6 на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком 2(два) роки.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 щомісячно грошове відшкодування,пов`язане із втратою годувальника дитини у розмірі 811 грн. до повноліття дитини ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 починаючи із 17.12.2014 року, врахувавши сплачені добровільно ОСОБА_6 10 000 грн. згідно чеку ПАТ КБ "Приват Банк"від 20.01.2015 року та моральну шкоду в розмірі 80 000 грн..Решту частину позовних вимог ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду, роз`яснивши їй про можливість звернення її до суду із позовною заявою в порядку цивільного судочинства

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 80 000 гривень. Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в зв`язку із її відшкодуванням залишити без розгляду.

Судові витрати, а саме вартість проведеної по справі судово - автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу, в розмірі 491, 40 грн. та за проведення судово - автотехнічної експертизи обставин ДТП в розмірі 491,40 гривень, а всього 982,80 гривень, стягнути із ОСОБА_6 на користь держави.

Строк виконання вироку рахувати із дня затримання ОСОБА_6.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених  статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Степаненко