ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Загуменнова Н.М.

                                                                      Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"20" серпня 2012 р. Справа № 2-а-5918/11          

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Зарудяної Л.О.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "14" червня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14.06.2012 року визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області щодо виплати ОСОБА_4 доплату до пенсії у розмірах визначених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 доплату до пенсії у розмірах визначених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 2 мінімальних заробітних плат за період з 07.10.2010 року по 31.01.2011 року, з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат за вказаним законом проводиться за рахунок коштів Державного бюджету, в межах наданих розрахунків та виділених коштів з Державного бюджету.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в м. Коростень та Коростенському районі Житомирської області і має статус громадянина, який постраждав від Чорнобильської катастрофи, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує виплати згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, але у розмірі, визначеному постановою КМУ від 26.07.1996 р. №836, що є меншим, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У зв’язку з викладеним, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від "14" червня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1,11500

3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м.Коростені Житомирської області вул.Сосновського, 46,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500