КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2015 року 810/1215/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Волков А.С.,

фіксування судового засідання технічними засобами та ведення журналу забезпечував секретар судового засідання Гузік М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (Рокитнянського відділення), а саме:

від 29.12.2014 № 0018661500, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1085,04 грн.;

від 29.12.2014 № 0018651500, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 874,44 грн.

В основу визначення податкових зобов'язань на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом покладено дані акта перевірки про несвоєчасну сплату позивачем самостійно визначених грошових зобов'язань - авансових внесків з податку на прибуток за березень - серпень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що самостійно визначив грошові зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, подавши до податкового органу відповідний податковий розрахунок. У подальшому позивач самостійно виявив помилку, що містилась у раніше поданому ним податковому розрахунку, відкоригував розмір грошових зобов'язань шляхом подання уточнюючого розрахунку та сплатив відповідну суму грошових зобов'язань. З невідомих причин дані уточнюючого розрахунку щодо розміру грошових зобов'язань не були відображені податковим органом в обліковій картці позивача і це призвело до відображення в акті перевірки недостовірних даних про розмір грошових зобов'язань позивача та суми сплаченого податку. Позивач вважає висновки акта перевірки є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення незаконними, тому просив суд їх скасувати.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з'явився представник позивача. Представник відповідача до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" є юридичною особою (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 14.08.1997 № 13391200000001327), як платник податків перебуває на обліку у Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

9 грудня 2014 року посадовою особою Рокитнянського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Рокитнянського ФЕГГ (відокремленого підрозділу) ПАТ "Київоблгаз" (акт перевірки від 09.12.2014 № 850/10-19/25298325).

У ході перевірки відомостей, задекларованих платником податків самостійно в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2012 рік, посадова особа органу доходів і зборів дійшла висновку про порушення Рокитнянського філією по експлуатації газового господарства ПАТ "Київоблгаз" визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строків сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за березень - серпень 2013 року.

За результатами перевірки Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області прийняла два податкових повідомлення-рішення, а саме:

від 29.12.2014 № 0018661500, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1085,04 грн.;

від 29.12.2014 № 0018651500, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 874,44 грн.

Позивач оскаржив вказані повідомлення рішення в порядку адміністративного оскарження до податкових органів вищого рівня, однак за результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Під час судового розгляду суд встановив, що грошові зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за звітний (податковий) період з березня 2013 по серпень 2013 року, які підлягали сплаті його відокремленим підрозділом - Рокитнянським ФЕГГ ПАТ "Київоблгаз", були визначені позивачем згідно з вимогами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України у податковому розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2012 рік (від 27.03.2013 вх. № 1300001460).

У подальшому у зв`язку із самостійним виявленням помилки в податковому розрахунку за 2012 рік позивач подав до Рокитнянського відділення Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області уточнюючий розрахунок (отримано 27.03.2013 вх. № 1300001461), в якому самостійно визначив (відкоригував) грошові зобов'язання зі сплати авансового внеску з податку на прибуток (рядок 19), що підлягає сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року у сумі 2284,00 грн.

Факти що місячної сплати позивачем грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків у сумі 2284,00 грн. підтверджуються наступними документами:

за березень 2013 року - платіжними дорученнями від 12.03.2013 № 933 на суму 2066,00 грн. та від 27.03.2013 № 1194 на суму 219,00 грн.;

за квітень 2013 року - платіжним дорученням від 23.04.2013 № 1655 на суму 2284,00 грн.;

за травень 2013 року - платіжним дорученням від 28.05.2013 № 2154 на суму 2284,00 грн.;

за червень 2013 року - платіжним дорученням від 25.06.2013 № 2624 на суму 2284,00 грн.;

за липень 2013 року - платіжним дорученням від 25.07.2013 № 3167 на суму 2284,00 грн.;

за серпень 2013 року - платіжним дорученням від 15.08.2013 № 3496 на суму 2284,00 грн.

З акта перевірки від 09.12.2014 № 850/10-19/25298325 та розрахунку штрафної санкції (додатку до акта перевірки) убачається, що посадова особа контролюючого органу не взяла до уваги дані уточнюючого розрахунку позивача, отриманого 27.03.2013 вх. № 1300001461, а також дані щодо сплати задекларованих сум грошових зобов'язань, обґрунтовувала свої висновки щодо порушення позивачем строків сплати авансових внесків з посиланням на показники податкового розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2012 рік (від 27.03.2013 вх. № 1300001460), який було змінено.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відомості, наведені в акті перевірки щодо сплати позивачем грошових зобов'язань зі сплати авансових внесків не відповідають дійсності.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

В силу приписів підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.165 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків, нараховується та сплачуються відповідно до норм розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з приписами підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування цим податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

В силу приписів пункту 152.1 статті 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Пунктом 152.4 статті 152 цього Кодексу передбачено, що платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Аналіз вищенаведених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що щомісячний розмір авансового внеску з податку на прибуток за січень та лютий 2013 року складатиме 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року. У свою чергу, сума авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті щомісячно за період з березня 2013 року по лютий 2014 року, обчислюється у розмірі 1/12 нарахованої до сплати суми податку за 2012 рік. Результати самостійного виправлення помилок, що стосуються показників податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств за відповідні звітні періоди, у точу числі помилок, допущених при розрахунку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, відображаються в уточнюючих деклараціях (розрахунках).

При цьому, авансові внески з податку на прибуток за березень 2013 року - лютий 2014 року вважаються узгодженим податковим зобов'язанням і сплачуються щомісяця у строк, що визначений абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 з урахуванням приписів підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, тобто не пізніше 30 числа звітного місяця. Строк сплати авансових внесків, як і податкових зобов'язань з податку на прибуток, не переноситься, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день.

В силу приписів пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Порушення строків перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств тягне за собою накладення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі, визначеному статтею 126 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, у податковій звітності щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2012 рік, у тому числі і в уточнюючому розрахунку за цей звітний період, Рокитнянською філією по експлуатації газового господарства ПАТ "Київоблгаз" задекларовано щомісячний розмір авансового внеску, що підлягає сплаті за період з березня 2013 року по лютий 2014 року, складає 2284,00 грн.

Оплату за призначенням платежу "авансовий внесок за березень 2013 року" проведено позивачем за платіжними дорученнями від 12.03.2013 № 933 і 27.03.2013 № 1194 на загальну суму 2285,00 грн., за призначенням платежу "авансовий внесок за квітень 2013 року" - за платіжним дорученням від 23.04.2013 № 1655 на суму 2284,00 грн., за призначенням платежу "авансовий внесок за травень 2013 року" - за платіжним дорученням від 28.05.2013 № 2154 на суму 2284,00 грн., за призначенням платежу "авансовий внесок за червень 2013 року" - за платіжним дорученням від 25.06.2013 № 2624 на суму 2284,00 грн., за призначенням платежу "авансовий внесок за липень 2013 року" - за платіжним дорученням від 25.07.2013 № 3167 на суму 2284,00 грн., за призначенням платежу "авансовий внесок за серпень 2013 року " - за платіжним дорученням від 15.08.2013 № 3496 на суму 2284,00 грн.

Таким чином, авансовий внесок за березень - серпень 2013 року, самостійно обчислений на підставі даних про нараховану до сплати суму податку на прибуток підприємств за 2012 рік, сплачено позивачем до бюджету у повному обсязі та у строки, що визначені чинним податковим законодавством.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що висновки органу доходів і зборів стосовно несвоєчасної сплати платником податків авансових внесків з податку на прибуток підприємств не знайшли свого документального підтвердження у ході судового розгляду справи, зважаючи на те, що подані позивачем документальні свідоцтва фіксують своєчасність сплати сум узгоджених податкових зобов`язань з цього податку, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Рокитнянського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 29.12.2014 № 0018661500 та від 29.12.2014 № 0018651500 є протиправними та підлягають скасуванню.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а саме:

від 29.12.2014 № 0018661500, згідно з яким до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1085,04 грн.;

від 29.12.2014 № 0018651500, згідно з яким до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 874,44 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" судові витрати у сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривень 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "10" квітня 2015 р.