ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Сидоренко З.С.

                                                                      Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"23" серпня 2012 р. Справа № 2-а-8468/11          

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Бучик А.Ю.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "23" грудня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 23.12.2011 року позов задоволено за період з 01.06.2011р. по 22.07.2011 р. щодо ненарахування та невиплати коштів передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та відмовити у задоволенні позову. Зокрема, відповідач зазначає, що суд не дослідив та не проаналізував постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р., на підставі якої були здійсненні нарахування вищевказаних виплат.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області, віднесений до 3 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.

За змістом ст. 51 зазначеного Закону передбачено, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи відповідача щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Положення частини 3 статті 28 вищезазначеного Закону не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Ураховуючи викладене, підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "23" грудня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 с.Берестя,Дубровицький район, Рівненська область,34109

3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області вул.Миру, 8,м.Дубровиця,Дубровицький район, Рівненська область,34100