а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 р. Справа № 2-а-391/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши матеріали справи
за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до: Мурованокуриловецької редакції районної газети "Наше Придністров'я"
про: зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ :
В січні 2009 року Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі -відділення Фонду) звернулося до суду з позовом до Мурованокуриловецької редакції районної газети “Наше Придністров'я”про зобов'язання розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування івналідів у 2007 році.
Позов мотивовано тим, що згідно поданого Мурованокуриловецькою редакцією районної газети “Наше Придністров'я”звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік останнім самостійно зазначено середньооблікову кількість штатних працівників - 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність -0 осіб. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”відповідачем не розраховано.
Таким чином, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи, а також не розраховано та не сплачено адміністративно-господарські санкції у відповідності до ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(далі - Закон).
За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування івналідів у 2007 році.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали. 09.02.2009 року на адресу суду надійшло заперечення на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивачем дійсно було подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів у 2007 році (форма №10-ПІ), однак в звіті помилково визначена кількість штатних працівників (8 осіб), так як до середньооблікової кількості було включено працівника, який працював по суміництву.
Внаслідок проведеної відділенням Фонду перевірки від 11.06.2008 року встановлено, що в звіті дійсно допущена помилка, оскільки ОСОБА_4 був прийнятий на роботу оператором комп'ютерного набору та верстки по сумісництву.
Проте, в ході перевірки заступник начальника відділу ЗНОРСЗІКЗ вказав на необхідність включення до звіту працівника ОСОБА_5, котрий на підставі трудових угод від 15.10.2006 року та від 15.10.2007 року працював опалювачем приміщення редакції.
Однак, у запереченні представники відповідача посилаються на те, що з ОСОБА_5 були укладені цивільно-правові угоди від 15.10.2006 року та від 15.10.2007 року, а тому до Мурованокуриловецької редакції не може встановлюватись норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2007 рік
А тому на підставі викладеного просили в задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно поданого відповідачемдо відділення Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік (а.с.5) визначено середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу -8 осіб.
Однак, як вбачається з пояснень представників відповідача та підтверджується проведеною відділенням Фонду перевіркою, до даного звіту помилково було включено як штатного працівника ОСОБА_4, оскільки наказами №22 від 03.05.2007 року та №42 від 20.08.2007 року його було прийнято на роботу оператором комп'ютерного набору та верстки по сумісництву.
А тому, враховуючи ч.9 ст.19 Закону, якою визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів, Мурованокуриловецькою редакцією районної газети “Наше Придністров'я”не порушено вимоги вказаного Закону в частині непрацевлаштуванні інвалідів.
Проте, відповідно до акту №62 від 11.06.2008 року, що складено за результатами проведеної відділенням Фонду перевірки щодо дотримання Мурованокуриловецькою редакцією районної газети “Наше Придністров'я”вимог ст.ст.19,20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, встановлено порушення ч.1 ст.19 Закону стосовно невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи. Так, в ході перевірки заступником начальника відділу ЗНОРСЗІКЗ ОСОБА_6вказано, що до звіту потрібно включити опалювача ОСОБА_5, котрий прийнятий на роботу згідно трудових угод від 15.10.2006 року та від 15.10.2007 року.
Вислухваши пояснення представників сторін, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу з'ясування питання, якого змісту відносини виникли між Мурованокуриловецькою редакцією районної газети “Наше Придністров'я”та ОСОБА_5 -трудові ци цивільно-правові, оскільки Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”цікавить процес працевлаштування інвалідів на відповідні установи.
За таких обставин, проаналізувавши положення нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що між Мурованокуриловецькою редакцією районної газети “Наше Придністров'я”та ОСОБА_5 укладалися угоди цивільно-правового характеру, а не трудового змісту, про що свідчать наступні обставини.
Як вбачається з аналізу розділу 4 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, працевлаштування інвалідів на підприємства, установи, організації відбувається шляхом укладення з ними трудових договорів, введення їх до штату працівників відповідної установи, що в свою чергу передбачає поширення на них трудового законодавства.
В судовому засіданні були дослідженні надані представниками відповідача трудові угоди від 15 жовтня 2006 року та від 15 жовтня 2007 року, що укладалися між Мурованокуриловецькою редакцією районної газети “Наше Придністров'я”(Замовник), з однієї сторони, та ОСОБА_5 (Виконавець), з іншої. Предметом досліджуваних угод визначено виконання роботи по підготовці системи опалення до опалювального сезону та опалення приміщення редакції районної газети “Наше Придністров'я”. Угодами від 15.10.2006 року та від 15.10.2007 року передбачено термін їх дії -з 15.10.2006 року по 15.04.2007 року та 15.10.2007 року по 15.04.2008 року відповідно.
При цьому, з аналізу окремих елементів вказаних угод, а також відповідного законодавства вбачається на їх цивільно-правовий характер.
Так, зокрема, вказаними угодами визначено їх сторони -Замовник та Виконавець, проте ст.21 КЗпПУ передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємтсва, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.
Досліджувані угоди укладалися для виконання ОСОБА_5 конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, а саме -підготовка системи опалення до опалювального сезону та опалення приміщення. Натомість, за трудовим договором працівник зобов'язується виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Причому по закінченні виконання якого-небудь визначеного завдання трудова діяльність не припиняється, працівник зобов'язаний виконувати будь-яке завдання роботодавця, що належить до його трудової функції за професією, спеціальністю, посадою і кваліфікацією.
Отже, предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правової угоди є результат цієї праці.
Під час укладання цивільно-правового договору процес праці виконавця не регламентується. Останній сам організовує свою роботу, визначає час початку і закінчення щоденної роботи, розподіляє час роботи і її тривалість на свій розсуд. Натомість, працівник за трудовим договором у процесі виконання трудової функції має дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених на підприємстві, в організації чи установі роботодавця.
З аналізу досліджуваних договорів не вбачається обумовлення тієї умови, щоб ОСОБА_5дотримувався правил внутрішнього трудового розпорядку.
Більше того, трудовим законодавством не передбачено можливості укладання з одним працівником декількох трудових договорів.
В судовому засіданні судом досліджувались штатний розпис Мурованокуриловецької редакції районної газети “Наше Придністров'я”, введений в дію з 01 травня 2007 року та табелі обліку використання робочого часу по Мурованокуриловецькій редакції районної газети “Наше Придністров'я”, у яких відсутні будь-які відомості щодо наявності в штаті працівників опалювача ОСОБА_5, що також є підтвердженням того, що жодних трудових відносин в розумінні трудового законодавства у відповідача з ОСОБА_5 не виникало.
Також судом приймаються до уваги надані представниками відповідача акти виконаних робіт від 31.01.2007 року, 28.02.2007 року, 30.03.2007 року, 16.04.2007 року, 31.10.2007 року, 30.11.2007 року, 29.12.2007 року, затверджених редактором Мурованокуриловецької редакції районної газети “Наше Придністров'я”, якими підтверджується прийняття комісією виконаної ОСОБА_5 роботи, визначеної трудовими угодами.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що представниками відповідача надано достатньо доказів в обгрунтування своїх заперечень та довели відсутність між Мурованокуриловецькою редакцією районної газети “Наше Придністров'я”та ОСОБА_5 трудових правовідносин, а тому встановлений ч.1 ст.19 Закону норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на відповідача не поширюється.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Мурованокуриловецької редакції районної газети "Наше Придністров'я" про зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 16.02.09
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 16.02.2009 року постанова не набула чинності
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: