Справа № 2-410/09

                        Р І Ш Е Н Н Я

                     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

   23 лютого 2009 року

   Заводський районний суд м.Миколаєва у  складі головуючого судді Павлової Ж.П., секретаря Іваненко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3  , ОСОБА_4  про виселення та зняття з реєстрації  та по зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4   до ОСОБА_1 , Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області  та третьої особи ЖЕК №10 «Шалгіс» про визнання права користування житловим приміщенням та зобов’язання провести реєстрацію в житловому будинку,

                      В С Т А Н О В И В

  05.03.2008р. ОСОБА_1  звернулась до відповідачів ОСОБА_2  та ОСОБА_3  про виселення їх із квартири АДРЕСА_1  в м.Миколаєві,посилаючись на те, що вона є власником вказаного приміщення, в якому без належних підстав проживають відповідачі і добровільно звільнити спірну вищевказану квартиру вони відмовляється, тому посилаючись на положення ст.ст.386,391 ЦК України, просила виселити їх з квартири без надання іншого житлового приміщення та зняти з реєстрації.

   16.04.2008р. ОСОБА_2   ОСОБА_3  та ОСОБА_4  звернулись до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , Заводського РВ ММУ України в Миколаївській області та третьої особи ЖЕК №10 «Шалгіс» про визнання за ними права користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1  та просили зобов’язати відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Заводського РВ ММУ  провести реєстрації ОСОБА_4  за вищевказаною адресою. В своїй позовній заяві відповідачі посилались на положення ч.1 ст.29 ЦК України, ст.9,10 ЖК України.

   В судовому засіданні позивачка та її представник  позовні вимоги підтримали та уточнили. У зв’язку з тим , що відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1378 від 27 червня 2008 року замість 33/100 частин домоволодіння , які належать позивачці ,було надано нову окрему  адресу   АДРЕСА_2 , і крім того , за вказаною адресою в квартирі НОМЕР_1  , яка складається з житлового будинку (літ.А-1) , крім відповідачів, проживає ще й  їх дочка ОСОБА_4 , просила також усунути перешкоди в користуванні її власністю,  частини житлового будинку , літ.А-1 , загальною площею 47,2 кв.м, житловою площею 34,1 кв.м по вул. АДРЕСА_2  , шляхом виселення та зняття їх з реєстрації.

   Відповідачі та їх представник в судовому засіданні також зустрічні позовні вимоги уточнили, просили визнати за ними право користування жилим приміщенням , частиною житлового будинку , літ.А-1, загальною площею 47,2 кв.м, житловою площею 34,1 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_2  в м.Миколаєві та зобов’язати відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Заводського РВ ММУ провести перереєстрацію ОСОБА_2  та ОСОБА_3  із будинку АДРЕСА_1 , в будинок АДРЕСА_2  та зареєструвати за вказаною адресою ОСОБА_4

В своїх поясненнях відповідачі також посилались на те, що вони тривалий час проживають у вказаному будинку, де проживали ще їх батьки , сплачують комунальні  витрати , ремонтували та перебудували вказаний житловий будинок,провели газ і таким чином набули права користування житловим приміщенням.

   Представник Заводського РВ ММУ УМВС в Миколаївській області  та ЖЕК №10 «Шалгіс» в судове засідання не з*явилися.

   Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи та матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи №4020 від 29.04.2008р., суд приходить до наступного.

   Відповідно до договору дарування від 21 лютого 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , позивачці ОСОБА_1  належить на праві приватної власності 33/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1 , НОМЕР_2  у м.Миколаєві.

Раніше вказана частина домоволодіння належала ОСОБА_6  та ОСОБА_7 , які стали власниками цієї частини домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 23 грудня 2003 року  після смерті ОСОБА_8

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 28.03.2005 року було проведено реальний розподіл домоволодіння АДРЕСА_1  між співвласниками, відповідно до якого ОСОБА_7  та ОСОБА_6  виділено у власність в житловому будинку (літ.А) квартиру НОМЕР_1  , загальною площею 44,2 кв.м, житловою площею 34,1 кв.м та в житловому будинку, літ.В- квартиру НОМЕР_3 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1378 від 27.06.2008р.  частині домоволодіння,що належить ОСОБА_1  , та складається з 2-х житлових будинків (літ.А-1) , загальною площею 47,2 кв.м, житловою площею 34,1 кв.м.та   (літ.В-1), загальною площею 49,3 кв.м, житловою площею 35,2 кв.м з господарськими спорудами та будівлями , що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 , присвоєна нова адреса АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.07.2008р.

   В судовому засіданні встановлено, що з 1972 року в частині житлового будинку, літ.А-1 , житловою площею 34,1 кв.м, загальною площею 47,2 кв.м , за адресою АДРЕСА_1  , в теперішній час - АДРЕСА_2  проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_3  , а з 1989 року їх дочка ОСОБА_4

Судом встановлено , що відповідачі вселились до ОСОБА_8 , яка була власником вказаних вище спірних приміщень  як тимчасові мешканці ( квартиранти), що підтверджується  показами в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10  , ОСОБА_11 , а також старшого дільничного Заводського РВ ММУ ОСОБА_12 , а також письмовими  поясненнями самих відповідачів, які додані до матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи  від 29.04.2008р.

  Добровільно виселитись із спірного приміщення відповідачі відмовляються. Письмової згоди на їх вселення спочатку до ОСОБА_8 , а потім до ОСОБА_1  суду не надано.

  Доводи відповідачів та їх представника суд не може прийняти до уваги, оскільки  вони не  надали жодного переконливого доказу на підтвердження своїх зустрічних позовних вимог, тому в задоволенні їх зустрічного позову слід відмовити.  

   Відповідно до положення ст.99 ЖК України, тимчасові мешканці  самостійного права на житлову площу не здобувають незалежно від тривалості проживання.

   Відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність» власник на  розсуд користується, володіє та розпоряджається майном.

Відповідно до ст. 150 ЖК України , громадяни , які мають у власності житло користуються ним для власного проживання та проживання їх сімей.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , являючись власником спірного житла, житлового будинку , літ.А, розташованого за адресою АДРЕСА_2   із відповідачами ОСОБА_2  договору найму не укладала. Своєї згоди на їх проживання в спірному приміщенні не давала.

Таким чином, проживаючи в спірному житловому будинку , відповідачі створюють перешкоди в користуванні спірним приміщення позивачу, чим порушують його права як власника.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року власник може вимагати усунення любих порушень його прав, хоча б ці порушення і не були б пов’язані з позбавленням прав власника.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст. 150 ЖК України, ст.4.ст.48 Закону України «Про власність», ст. 334,386 ,391 ЦК України суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для проживання  відповідачів у житловому будинку , літ.А-1   за адресою АДРЕСА_2  і вважає , що вимоги позивача про їх виселення підлягають задоволенню.

     Керуючись ст.ст.15,60,212-215 ЦПК України , суд

                        В И Р І Ш И В

     Позов   ОСОБА_1  задовольнити.

     Виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_3  , ОСОБА_4  із житлового будинку , літ.А , розташованого за адресою АДРЕСА_2  м.Миколаєва.

    Зобовязати Заводський РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області  зняти з реєстрації ОСОБА_2  та ОСОБА_3  , зареєстрованих за адресою АДРЕСА_1 , НОМЕР_2  м.Миколаєва.

    В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

    Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його проголошення.

    На рішення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва в порядку, передбаченому ст.284 ЦПК України.

    Суддя                                 Ж.П.Павлова