Справа № 463/274/15-ц

Провадження № 22-ц/779/895/2015

Категорія 30

Головуючий у 1 інстанції Нор Н.В.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

У Х В А Л А

28 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Малєєва А.Ю.

секретаря Яковин М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Львівської області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 23 січня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 23 січня 2015 року у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Львівської області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - відмовлено.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для розгляду справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував положень Конституції України, відповідно до яких він має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Крім того, судом не враховано обставини, які встановлені ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 07.12.2011 року, зокрема те, що дії Апеляційного суду Львівської області вже були предметом оскарження і визнані незаконними судом вищої інстанції.

Також ОСОБА_2 зазначає, що відмовивши у відкриті провадження у справі, суд позбавив його прав, гарантованих ст. 40, 56 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод; вказує на неправильне застосування роз'яснень, постанов Пленуму ВС України.

Ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_2 просив скасувати та постановити нову, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання ОСОБА_2, будучи належно повідомленим про розгляд справи, не з'явився.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачем оскаржуються дії вчинені суддею при здійсненні правосуддя, і законність таких дій, може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку передбаченому процесуальним законом, а подання окремого позову проти судді є протиправним втручанням у правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність.

Однак погодитись повністю з таким висновком суду колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області не може, виходячи з наступного.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства звернувся в суд з позовом до Апеляційного суду Львівської області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України та просив стягнути з відповідачів моральну шкоду, завдану внаслідок здійснення правосуддя.

Таким чином, ОСОБА_2 оскаржуються не процесуальні дії чи акти конкретного судді, а ставиться тільки питання про відшкодування шкоди.

Висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства є хибними, оскільки законодавцем визначено спеціальні норми для врегулювання питань, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, зокрема ст. 1176 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права; постановлена ним ухвала про відмову у відкритті провадження у справі підлягає скасуванню.

Вирішення питання щодо про відкриття провадження у справі слід передати цьому ж суду.

Керуючись ст.ст.307, 311, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 23 січня 2015 року скасувати, а матеріали за позовом ОСОБА_2 до Апеляційного суду Львівської області, держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді: В.М. Васильковський

А.Ю. Малєєв