Справа № 2607/14676/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Власюк М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Піреус Банк МКБ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що 02.06.2011 року між ПАТ «Піреус Банк МКБ» та відповідачем ТОВ «Інтерфудс» було укладено договір № ОВ-02/06-1 про надання овердрафту у розмірі 1 500 000 гривень, строком до 01.06.2012 року, із сплатою процентів за користування коштами в розмірі 18% річних, а товариство зобов'язалось повернути надані кошти та сплатити встановлені договором платежі.

Вказує, що у забезпечення виконання умов вищезазначеного договору 02.06.2011 року між ПАТ «Піреус Банк МКБ» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № ОВ-02/06-1/S-3, з відповідачем ОСОБА_3 - договір поруки № ОВ-02/06-1/S-2.

Зазначає, що 07.09.2011 року між ПАТ «Піреус Банк МКБ» та відповідачем ТОВ «Інтерфудс» було укладено договір №SME_WC/05575 про надання кредиту у формі кредитної лінії з лімітом у розмірі 4 900 000 гривень, строком до 06.09.2014 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 17% річних та плаваючої процентної ставки, яка складається з базової ставки + Спред, а товариство зобов'язалось повернути кредитні кошти та сплачувати проценти за користування ними.

Вказує, що у забезпечення виконання умов вищезазначеного договору 07.09.2011 року між ПАТ «Піреус Банк МКБ» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SME_WC/05575/S-8, з відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SME_WC/05575/S-7.

Крім того, зазначає, що ПАТ «Піреус Банк МКБ» взяті на себе зобов'язання щодо надання ТОВ «Інтерфудс» кредитних коштів, згідно вищезазначених договорів № ОВ-02/06-1 та №SME_WC/05575 виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідним меморіальним ордером, згідно якого надавалися кредитні кошти та роздруківками руху коштів по рахунках на яких обліковувалась та обліковується заборгованість товариства по кредиту та нарахованих процентах, однак ТОВ «Інтерфудс» в односторонньому порядку відмовилось виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до вищезазначених договорів, у зв'язку з чим станом на 13.08.2012 року за договором №SME_WC/05575 у останнього утворилась заборгованість всього у розмірі 3 512 722 гривні 29 копійок, з яких: 3 500 000 гривень - сума основного боргу по кредиту, 12 718 гривень 57 копійок - сума нарахованих і не сплачених процентів; 3 гривні 72 копійки - сума пені за несвоєчасну сплату процентів; за договором № ОВ-02/06-1 заборгованість всього у розмірі 1 389 601 гривня 53 копійки, з яких: 1 216 911 гривень 93 копійки - сума основного боргу по кредиту, 47 879 гривень 89 копійок - сума нарахованих і не сплачених процентів, 372 гривні 83 копійки - сума пені за несвоєчасну сплату процентів, 51 287 гривень 46 копійки - сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу, 70 025 гривень 93 копійки - сума комісії за перевищення ліміту овердрафту, 3 123 гривні 49 копійок - сума пені за несвоєчасну сплату комісії за перевищення ліміту овердрафту.

У зв'язку з вищезазначеним позивач був змушений звернутись до суду з вищезазначеним позовом та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість та штрафні санкції згідно договору про надання кредиту у формі кредитної лінії № SME_WC/05575 від 07.09.2011 року та договору про надання овердрафту № ОВ-02/06-1 від 02.06.2011 року, що станом на 13.08.2012 року складає 4 902 323 гривні 82 копійки, з яких 3 512 722 гривні 29 копійок заборгованість по договору про надання кредиту у формі кредитної лінії № SME_WC/05575 від 07.09.2011 року, що складається з 3 500 000 гривень - сума основного боргу по кредиту; 12 718 гривень 57 копійок - сума нарахованих і не сплачених процентів; 3 гривні 72 копійки - сума пені за несвоєчасну сплату процентів, та 1 389 601 гривня 53 копійки - заборгованість по договору про надання овердрафту № ОВ-02/06- 1 від 02.06.2011 року, що складається з 1 216 911 гривень 93 копійок - сума основного боргу по кредиту; 47 879 гривень 89 копійок - сума нарахованих і не сплачених процентів; 372 гривні 83 копійки - сума пені за несвоєчасну сплату процентів; 51 287 гривень 46 копійок - сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 70 025 гривень 93 копійки - сума комісії за перевищення ліміту овердрафту; 3 123 гривень 49 копійок сума пені за несвоєчасну сплату комісії за перевищення ліміту овердрафту.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до заяви від 06.08.2013 року Вх.№29894 (а.с.81-82, том 2) позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути солідарно з ТОВ «Інтерфудс» та ОСОБА_2 заборгованість та штрафні санкції згідно договору про надання кредиту у формі кредитної лінії № SME_WC/05575 від 07.09.2011 року та договору про надання овердрафту № ОВ- 02/06-1 від 02.06.2011 року, що станом на 13.08.2012 року складає 4 902 323 гривні 82 копійки, а також стягнути солідарно з ТОВ «Інтерфудс» та ОСОБА_3 заборгованість та штрафні санкції згідно договору про надання кредиту у формі кредитної лінії № SME_WC/05575 від 07.09.2011 року та договору про надання овердрафту № ОВ-02/06-1 від 02.06.2011 року, що станом на 13.08.2012 року складає 4 902 323 гривні 82 копійки.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задоволити у повному обсязі з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача ТОВ «Інтерфудс» - Городецький А.К. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю мотивуючи тим, що він не необгрунтований належними доказами та безпідставно заявлений, оскільки розрахунки заборгованості, долучені до матеріалів справи не відповідають дійсності.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила у їх задоволенні відмовити повністю мотивуючи тим, що він не необгрунтований належними доказами та безпідставно заявлений, оскільки порука за договорами №SME_WC/05575/S-8, №SME_WC/05575/S-7 припинена.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 у судовому засіданні 28.01.2015 року позовні вимоги не визнала та просила у їх задоволенні відмовити повністю мотивуючи тим, що він не необгрунтований належними доказами та безпідставно заявлений, однак в судове засідання 06.04.2015 року не з'явилась, про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином, тому суд з урахуванням думки представників сторін, ухвалив закінчувати судовий розгляд за даним спором у її відсутність на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, у тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання та згідно ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в судовому засіданні, 07.09.2011 року між ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» та ТОВ «Інтерфудс» було укладено договір про надання кредиту у формі кредитної лінії №SME_WC/05575, згідно з умов якого банк надав товариству кредит у формі кредитної лінії з лімітом 4 900 000 гривень строком до 06.09.2014 року зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 17% річних та плаваючої процентної ставки, яка складається з базової ставки + Спред (а.с.23-35, том 1), а товариство зобов'язалось повернути кредитні кошти та сплачувати проценти за користування коштами.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором про надання кредиту у формі кредитної лінії №SME_WC/05575 від 07.09.2011 року ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» були укладені договори поруки від 07.09.2011 року - № SME_WC/05575/S-8 з відповідачем ОСОБА_2 (а.с.46-47, том 1) та № SME_WC/05575/S-7 з відповідачем ОСОБА_3 (а.с.48-49, том 1), відповідно до яких останні зобов'язалися відповідати перед банком за виконання відповідачем - ТОВ «Інтерфудс» в повному обсязі зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором.

Крім того, 02.06.2011 року між ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» та Відповідачем ТОВ «Інтерфудс» було укладено договір про надання овердрафту № ОВ-02/06-1, відповідно до умов якого банк надав товариству кредит у формі відкличного овердрафту з максимальним лімітом 1 500 000 гривень строком до 01.06.2012 року, із сплатою процентів за користування коштами в розмірі 18% річних, а товариство у свою чергу зобов'язалось повернути надані кошти та сплатити встановлені договором платежі (а.с.36-45, том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань по договору про надання овердрафту № ОВ-02/06-1 ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» були укладені договори поруки від 02.06.2011 року - № ОВ-02/06-1/S-3 з відповідачем ОСОБА_2 (а.с.50-53, том 1) та № ОВ-02/06-1/S-2 з відповідачем ОСОБА_3 (а.с.54-57, том 1), згідно з якими поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язалися відповідати перед банком за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс» у повному обсязі зобов'язань за договором про надання овердрафту.

Судом встановлено, що позивач на виконання договору про надання кредиту у формі кредитної лінії №SME_WC/05575 від 07.09.2011 року надав відповідачу ТОВ «Інтерфудс» суму кредиту в розмірі 3 500 000 гривень, що підтверджується меморіальним ордером №8123378 від 14.09.2011 року (а.с.58,59, том 1), на виконання договору про надання овердрафту № ОВ-02/06-1 від 02.06.2011 року - надав відповідачу ТОВ «Інтерфудс» суму кредиту в розмірі 1 217 541 гривні 93 копійки, що підтверджується довідкою про рух коштів по рахунку (а.с.60, том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування своїх позовні вимоги щодо дострокового стягнення суми заборгованості за договором про надання кредиту у формі кредитної лінії №SME_WC/05575 від 07.09.2011 року, посилається на те, що ТОВ «Інтерфудс» в односторонньому порядку відмовилось виконувати взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у підтвердження чого надав розрахунок заборгованості (а.с.19, том 1), відповідно до якого заборгованість склала всього 3 512 722 гривні 29 копійок, що складається з 3 500 000 гривень - сума основного боргу по кредиту; 12 718 гривень 57 копійок - сума нарахованих і не сплачених процентів; 3 гривні 72 копійки - сума пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до п.3 ч.1 договору №SME_WC/05575 від 07.09.2011 року дата сплати процентів - 07 числа кожного календарного місяця протягом дії цього договору, тобто, станом на 13.08.2012 року прострочення сплати процентів становить 5 днів.

Згідно п. 5.8 частини №2 договору №SME _WC/05575 від 07.09.2011 року банк має право у будь-який час після настання випадку невиконання зобов'язань у випадках, передбачених цим договором та законодавством України, вимагати від позичальника повністю та/або частково достроково виконати його боргові зобов'язання, відповідно боргові зобов'язання у відповідній частині мають бути виконані у строк, що встановлений відповідною вимогою банку.

Випадки невиконання зобов'язань передбачені розділом 7 частини №2 договору №SME_WC/05575 від 07.09.2011 року, одним з яких на який посилався позивач, є прострочення позичальником виконання боргових зобов'язань на строк понад сім календарних днів, однак з розрахунку заборгованості (а.с.19, том 1) вбачається, що прострочення сплати процентів становить п'ять днів, а тому не є випадком невиконання зобов'язань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України та п.5.1. Розділу 5 договору №2 частини №2 позичальник зобов'язався повернути позикодавцю позику у встановлений строк, а у випадку, якщо такий строк не встановлено - протягом 30-ти днів з дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це.

Крім того, слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі у розумінні положень ст.ст. 57-60 УПК України докази у підтвердження того, що відповідачам боржнику та поручителям надсилались вимоги про наявність заборгованості за простроченими процентами.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, про відсутність у матеріалах справи доказів порушення відповідачем ТОВ «Інтерфудс» своїх зобов'язань за договором та наявності у останнього заборгованості саме у такому розмірі, оскільки наданий позивачем розрахунок не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ у розумінні положень ст.ст. 57-60 УПК України. У зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ТОВ «Інтерфудс» заборгованості за договором №SME_WC/05575 від 07.09.2011 року не знайшли своє доведення в ході судового розгляду, у зв'язку з чим не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Крім того позивачем в обґрунтування розміру заборгованості відповідача за договором про надання овердрафту № ОВ-02/06-1 від 02.06.2011 року, посилається на те, що ТОВ «Інтерфудс» в односторонньому порядку відмовилось виконувати взяті на себе зобов'язання у підтвердження чого надав розрахунок заборгованості (а.с.20-22, том 1), відповідно до якого заборгованість склала всього 1 389 601 гривня 53 копійки, з яких: 1 216 911 гривень 93 копійок - сума основного боргу по кредиту; 47 879 гривень 89 копійок - сума нарахованих і не сплачених процентів; 372 гривні 83 копійки - сума пені за несвоєчасну сплату процентів; 51 287 гривень 46 копійок - сума пені за несвоєчасну сплату основного боргу; 70 025 гривень 93 копійки - сума комісії за перевищення ліміту овердрафту; 3 123 гривень 49 копійок сума пені за несвоєчасну сплату комісії за перевищення ліміту овердрафту.

Сплата процентів за овердрафтом передбачена розділом 3 частини №2 договору про надання овердрафту № ОВ-02/06-1 від 02.06.2011 року (а.с. 36-45, том 1).

Згідно п. 6.2 частини №2 договору №ОВ-02/06-1 від 02.06.2011 року передбачено, що за несвоєчасне виконання позичальником боргових зобов'язань позичальник сплачує банку пеню за кожний день порушення грошових зобов'язань виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент такої сплати від суми простроченого/несвоєчасно сплаченого платежу.

Так, згідно з п. 3.6 договору від 02 червня 2011 року розмір процентної ставки за користування овердрафтом може бути змінено без підписання сторонами будь-яких додаткових угод у будь-який час, за умови направлення банком позичальнику поштою рекомендованим листом письмової пропозиції про зміну розміру процентної ставки, в якій зазначається запропонований новий розмір процентної ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Із системного аналізу вказаних норми закону та умови кредитного договору випливає, що для зміни відсоткової ставки за цим договором банк зобов'язаний повідомити позичальника про намір підвищити процентну ставку шляхом надіслання йому письмової пропозиції.

Відповідно до п. 3.6.1 договору від 02.06.2011 року підтвердженням надання позичальником згоди із запропонованим банком новим розміром процентної ставки може бути вчинення однієї чи декількох із зазначених нижче дій: здійснення позичальником сплати чергового платежу в рахунок погашення нарахованих процентів за користування овердрафтом незалежно від того чи така сплата була здійснена в повному обсязі чи в частині; отримання банком письмового повідомлення чи інформації у письмовому вигляді, яка свідчить про згоду позичальника із запропонованим новим розміром процентної ставки чи іншим чином підтверджує згоду позичальника щодо продовження користування наданим овердрафтом на нових умовах; укладення між банком та позичальником додаткової угоди до цього договору щодо зміни розміру процентної ставки.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у розумінні вимог ст..ст.57-60 ЦПК України про те чи надсилав позивач в установлений строк письмову пропозицію ТОВ «Інтерфудс» щодо підвищення відсоткової ставки за кредитом, надання позичальником згоди на таке підвищення з урахуванням п. 3.6.1 договору, зокрема здійснення позичальником сплати чергового платежу в рахунок погашення нарахованих процентів за користування овердрафтом, у зв'язку з чим розрахунок заборгованості, наданий позивачем у підтвердження своїх позовних вимог не може бут прийнятий судом як належний та допустимий у розумінні ст.ст. 57-60 ЦПК України доказ.

Також слід зазначити, що позивач у підтвердження своїх позовних вимог посилався на те, що на відміну від відповідачів, виконав взяті на себе за договором обов'язку, однак доказів у підтвердження передбачених у п. 1.9 договору від 02.06.2011 року підстав та правомірності зменшення відповідачу ТОВ «Інтерфудс» ліміту овердрафту суду не надав.

Що стосується сплати комісії за перевищення ліміту овердрафту, то в договорі № ОВ-02/06-1 від 02.06.2011 року розмір такої комісії і умови її сплати не зазначені, а в матеріалах справ відсутні належні та допустимі докази у підтвердження позовних вимог щодо обов'язку відповідача ТОВ «Інтерфудс» сплачувати комісію за перевищення ліміту овердрафту і саме в розмірі 30% від суми перевищення ліміту овердрафту, а також пеню за несвоєчасну сплату такої комісії. Крім того, слід зазначити, що у порушення п. 1.10 частини №2 договору № ОВ-02/06-1 від 02.06.2011 року, позивач не повідомив відповідачів про зменшення ліміту овердрафту підприємство банком у встановленому договором порядку, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів комісії за перевищення ліміту овердрафту і пені за несвоєчасну сплату комісії за перевищення ліміту овердрафту не доведені, а тому не підлягають задоволенню.

У зв'язку з вищевикладеним, суд, приходить до висновку, про відсутність у матеріалах справи доказів порушення відповідачем ТОВ «Інтерфудс» своїх зобов'язань за договором та наявності у останнього заборгованості саме у такому розмірі, оскільки наданий позивачем розрахунок не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ у розумінні положень ст.ст. 57-60 УПК України. У зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ТОВ «Інтерфудс» заборгованості за договором № ОВ-02/06-1 від 02.06.2011 року не знайшли своє доведення в ході судового розгляду, у зв'язку з чим не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Крім того, що стосується позовних вимог до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, слід зазначити наступне.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Відповідно до ч.1 ст.543. ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

При збільшенні основного зобов'язання мається на увазі, зокрема, встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним.

У п. 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Таким чином, закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умовами збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання забезпеченого порукою.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №SME_WC/05575, наданого позивачем, починаючи з 07.03.2012 року процентна ставка за кредитом збільшилась з 17% до 19% річних (а.с.19, том 1), у зв'язку з чим обсяг відповідальності боржника та поручителів був збільшений.

Оскільки договорами поруки не передбачена можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням без додаткового повідомлення поручителів, доказів отримання згоди останніх на збільшення обсягу її відповідальності матеріали справи не містять, а тому відповідно до ч. 1 ст.559 ЦК України порука відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 є припиненою, у зв'язку з чим правових підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором не має.

У зв'язку з вищевикладеним, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, про відсутність у матеріалах справи доказів порушення відповідачами своїх зобов'язань за договорами та наявності заборгованості саме у такому розмірі, а саме: у ТОВ «Інтерфудс» та ОСОБА_2 згідно договору про надання кредиту у формі кредитної лінії № SME_WC/05575 від 07.09.2011 року та договору про надання овердрафту № ОВ- 02/06-1 від 02.06.2011 року, станом на 13.08.2012 року - 4 902 323 гривні 82 копійки; у ТОВ «Інтерфудс» та ОСОБА_3 згідно договору про надання кредиту у формі кредитної лінії № SME_WC/05575 від 07.09.2011 року та договору про надання овердрафту № ОВ-02/06-1 від 02.06.2011 року, станом на 13.08.2012 року - 4 902 323 гривні 82 копійки, оскільки надані позивачем розрахунки не можуть бути прийняті судом як належний та допустимий доказ у розумінні положень ст.ст. 57-60 УПК України, а договори поруки є припиненими. У зв'язку з чим позовні вимоги позивача не знайшли своє доведення в ході судового розгляду, у зв'язку з чим не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 530, 543, 553, 554, 559, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 79, 80, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного Акціонерного Товариства «Піреус Банк МКБ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфудс», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. М. Богінкевич