Судове рішення #420237
9/30-07


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 лютого 2007 р.           Справа 9/30-07

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне діло", 21029, вул. Квятека, 1а/111, м. Вінниця   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор", 21021, пр-т Юності,18, м. Вінниця  

про стягнення 21792,86 грн. заборгованості

Головуючий суддя     Балтак О.О.     

При секретарі судового засідання Пилипчак О.І.

Представники

          позивача :   Лісунь М.В.-представник за довіреністю

          відповідача : Приленський І.Г.-представник за довіреністю

      Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне діло" (далі - Позивач)  заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дастор" (далі - Відповідач) заборгованості за невиконання умов договору постачання № 068/06 від 06.06.2006р. в загальній сумі 21792 грн. 86 коп.

    Позов мотивовано тим, що станом на 18.10.2006 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 21348 грн. 43 коп. в зв"язку із неналежним виконанням зобов’язань  по договору № 068/06 від 06.06.2006 року.  Крім того, за порушення термінів оплати товару відповідачу нарахована пеня в сумі 383,83 грн, та 3% річних в сумі 60,60 грн.

       15.01.2007 року до господарського суду Вінницької області від ТОВ "Спільне діло" надійшла заява  (вх. № 444 від 15.01.2007р.) про уточнення позовних вимог, яка мотивована тим, що Відповідач 05.01.2007 року добровільно перерахував Позивачу частину заборгованості в сумі 21364 грн. 64 коп., внаслідок чого Позивач просить провадження в частині стягнення даної суми припинити, в зв"язку з відсутністю предмету спору, та стягнути з Відповідача пеню, річні та судові витрати, всього 1120 грн. 94 коп.

    Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Дастор" у відзиві від 15.01.2007р. та представник відповідача, в судовому засіданні,  позов не визнає, вважає, що Позивач безпідставно та невмотивовано обґрунтовує позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дастор" умовами Договору поставки № 068/06 від 06.06.2006р., оскільки відносини між Позивачем та Відповідачем у відповідності до умов даного Договору не здійснювались та не могли здійснюватись. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на те, що Договір поставки № 068/06 від 06.06.2006р. на якому ґрунтуються позовні вимоги ТОВ „Спільне діло", є неукладеним оскільки сторонами не було дотримано всіх істотних умов Договору, а саме не була затверджена специфікація визначена п. 2.2 Договору, щодо товару який має поставлятись за Договором, тобто не була виражена взаємна згода сторін стосовно предмету Договору. Позивач не надав доказів надання Відповідачем заявок на отримання товару, як це передбачено п. 2.1 Договору. Враховуючи наведене відповідач просить відмовити ТОВ „Спільне діло" в задоволенні позову.

     Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача,  дослідивши надані докази та матеріали справи,  суд -

ВСТАНОВИВ :

06 червня 2006 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) був укладений договір постачання № 068/06, згідно з умовами якого на підставі замовлень Покупця, Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця товар, а покупець прийняти та оплатити його.

Відповідно до п. 7.2 Договору, здача товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості (ваги) і ціні здійснюється на підставі товарної накладної і відповідно до погодженого Сторонами замовлення.

Позивач в обґрунтування позовної заяви посилається на те, що згідно накладних: №1374 від 17.06.06р., № 1377 від 17.06.06р., № 1416 від 23.06.06р., № 1429 від 24.06.06р., № 1463 від 29.06.06р., № 1464 від 29.06.06р., № 1567 від 07.07.06р., № 1574 від 07.07.06р., № 1654 від 14.07.06р., № 1655 від 14.07.06р., № 1828 від 12.08.06р., № 1829 від 16.08.06р., відповідно до яких Позивач поставив Відповідачу товар в асортименті на загальну суму 33012 грн. 78 коп. Відповідач свої зобов’язання  за Договором виконав частково на загальну суму 9000 грн., що підтверджується виписками банку від 07.08.2006р. та від 08.09.2006р.

Проте, як вбачається з  вищезазначених видаткових накладних, в них відсутнє посилання на договір поставки № 068/06 від 06.06.2006р.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та   обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до статті 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Статтею 266 ГК України встановлено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 181 ГК України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Оскільки, товариством з обмеженою відповідальністю  „Спільне діло" у накладних, які знаходяться в матеріалах справи, не зазначено про те, що товар передавався саме у відповідності та на виконання Договору поставки № 068/06 від 06.06.2006р., що в свою чергу є підставою для висновку, що товар який є предметом позову не передавався та не міг передаватися відповідно до умов Договору постачання № 068/06 від 06.06.2006р., оскільки частина 2 статті 9 Закону України № 0996 від 16.07.1999р. „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні документи повинні мати зокрема такий обов'язковий реквізит, як зміст господарської операції (господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства).

Підтвердженням того, що між Сторонами Договір № 068/06 від 06.06.2006р. був неукладений та у відповідності до нього не здійснювались господарські відносини є ненадання Покупцем - ТОВ „Дастор" Замовлень (п. 2.1 Договору) на отримання товару від ТОВ „Спільне діло" (доказом чого є відсутність посилання у Позовній заяві на номер та дату Замовлення Товариства „Дастор"). Оскільки, надаючи Замовлення на отримання товару від Продавця, Покупець - ТОВ „Дастор" набуває обов'язку прийняти раніше замовлений товар та згодом оплатити його, а Продавець прийнявши Замовлення бере на себе обов'язок поставити Покупцю товар у кількості, виді, якості, по ціні, у термін та місце постачання (сторони вчиняють правочин на виконання умов Договору).

Стаття 202 ЦК України, визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до статті 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Стаття 208 ЦК України визначає, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Стаття 265 ГК України встановлює, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, враховуючи те, що між ТОВ „Дастор" та ТОВ „Спільне діло" не було укладено Договору, тому він не може слугувати підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, оскільки відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Статтею 11 ЦК України, передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст. 19 Конституції України).

Крім того, Позивачем  заявлена позовна вимога, щодо стягнення з Відповідача пені та 3% річних .

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Як зазначено вище товар, який є предметом позову, Позивач не передавав у порядку передбаченому умовами Договором № 068/06 від 06.06.2006р., а тому право на стягнення пені із ТОВ „Дастор" у ТОВ „Спільне діло" відсутнє, оскільки згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України - правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 3 статті 549 ЦК України - передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Товариством „Спільне діло" не надано в супереч статтям 4-3, 33 ГПК України, яка визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень, доказів настання для Відповідача строку виконання зобов'язання стосовно оплати товару та що відбувається прострочення боржника - ТОВ „Дастор" визначене статтею 612 ЦК України і відповідно порушуються умови зобов'язання.

Як вбачається з тексту позовної заяви 06.11.2006р. Відповідачем підписано Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого станом на 18.10.2006 року визнав заборгованість  перед позивачем на суму 21364 грн. 64 коп. Проте акт звірки взаєморозрахунків є документом інформативного характеру, щодо отримання товару та сплати коштів, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами — договором, накладними.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

-          забезпечує дотримання   на   підприємстві   встановлених   єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

-          організує контроль     за     відображенням      на      рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

-бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

-забезпечує   перевірку      стану      бухгалтерського   обліку   у   філіях,   представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Таким чином, до компетенції головного бухгалтера підприємства не віднесено законом визначення суми боргу (зобов'язання), а лише надано право відображення господарської операції, яка здійснювалась підприємством, а від того підписаний акт звірки головним бухгалтером не породжує будь-яких зобов'язань для підприємства, так як відповідно до п. 8.2 Статуту ТОВ „Дастор" управління поточною діяльністю підприємства покладено виключно на директора.

В зв'язку  з  тим,  що  обов'язок  сплатити  3%   річних , настає лише за  невиконання грошового зобов'язання, у позивача відсутні підстави вимагати їх нарахування за прострочку виконання відповідачем зобов'язання за вищезазначеними видатковими накладними. Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення 48 грн. 17 коп. річних є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Оскільки, як встановлено раніше, товар, який є предметом позову, Позивач не передавав у порядку передбаченому умовами Договору № 068/06 від 06.06.2006р., то вимога позивача щодо стягнення нарахованої пені з 05.12.2006 року по 04.01.2007 року в сумі 305 грн. 09 коп. відповідно до п.8.2. Договору, не відповідає вимогам проаналізованих вище норм Закону є безпідставною, тому суд не вбачає підстав для її задоволення.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 21364 грн 64 коп., в зв"язку з відсутністю предмету спору, слід припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Вимоги Позивача щодо стягнення пені, річних та судових витрат  не обґрунтовані належними доказами по справі, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.  

Керуючись ст. ст. 4-3, 4-5, 28, 43, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 115 Господарського процесуального кодексу  України, -

ВИРІШИВ :

       В задоволенні позову відмовити частково.

В задоволенні позовних вимог на загальну суму 1120 грн. 94 коп. - відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 21364 грн 64 коп. припинити.

Суддя                                             Балтак О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України  02.02.07

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація