Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/216/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Пляка С. Л.

Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду Ткаченко Л. Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Ткаченко Л.Я.,

суддів - Поступайло Н.І., Драного В.В.,

при секретарях - Сакарі І.І. Тітар Н.С.,

за участю прокурорів - Назарука С.Л., Невмитого О.Ю.

захисників-адвокатів - Бевз А.Г., Багіряна Е.Б.,Буряка В.В.,

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7,ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 11-кп/781/216/15 ЄРДР № 12013120270000282 за апеляційними скаргами захисника - адвоката Бевз А.Г. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, захисника - адвоката Багіряна Е.Б. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, захисника - адвоката Буряка В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, захисників - адвокатів Савельєва С.В., Дашко М.В., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2014 року, яким:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чигирин Черкаської області, цигана, громадянина України, без освіти, такий, що не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна; за ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років; за ч. 5 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 п.п.4, 6, 13 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1,4, 6, 9, 13 ст. 115 КК України 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України , шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_3, цигана, громадянина України, без освіти, такого, що не працює, раніше не судимого,

визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна; за ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років; за ч. 5 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 п.п. 4, 6, 13 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1, 4, 6, 9, 13 ст. 115 КК України 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України , шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Постдам Німеччина, росіянина, громадянина України, освіта повна загальна середня, не працюючого, жителя АДРЕСА_4, зареєстрованого АДРЕСА_5, такого, що не має судимостей,

визнано винним та засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією всього майна; за ч.5 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 п.п. 4, 6, 13 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1, 4, 6, 9, 13 ст. 115 КК України 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Ухвалено про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - солідарно, на користь ЦРЛ Світловодського району Кіровоградської області за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_11 понесені витрати на загальну суму 711 грн. 30 коп. (сімсот одинадцять гривень) 30 коп.;

- з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - солідарно на користь Центральної районної лікарні Олександрівського району Кіровоградської області за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12 понесені витрати на загальну суму 336 грн. 00 коп. (триста тридцять шість гривень., нуль копійок;

- з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - солідарно, на користь ОСОБА_13 1425 грн. 17 коп. (тисяча чотириста двадцять п'ять гривень, сімнадцять копійок) за завдану матеріальну шкоду;

- з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - солідарно, на користь ОСОБА_14 1100 грн. 00 коп. (тисяча сто гривень, нуль копійок) за завдану матеріальну шкоду та 1000 грн. 00 коп., (тисячу гривень, нуль копійок) за завдану моральну шкоду;

- з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - солідарно, на користь ОСОБА_15 1711,50 грн. (одна тисяча сімсот одинадцять гривень) 50 коп., завданої матеріальної шкоди та 1000 грн. 00 коп (одна тисяча гривень) 00 коп. за завдану моральну шкоду;

- з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - солідарно на користь ОСОБА_12 1819 грн. 79 коп. (одну тисячу вісімсот дев'ятнадцять гривень) 79 коп. за завдану матеріальну шкоду та 5000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень) 00 коп. за завдану моральну шкоду;

- з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - солідарно на користь ОСОБА_16 матеріальну шкоду на суму 5200 грн. 00 коп. (п'ять тисяч п'ятсот гривень) 00 коп. та за завдану моральну шкоду 5000 грн. 00 коп. (п'ять тисяч гривень) 00 коп;

- з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - солідарно на користь ОСОБА_17 матеріальної шкоди на суму 27450 грн. 50 коп. (двадцять сім тисяч чотириста п'ятдесят гривень) 50 коп. та за завдану моральну шкоду 1000 грн. 00 коп. (тисячу гривень, нуль копійок).

Стягнено з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави розмір витрат за проведення судово-молекулярно-генетичних, судово - трасологічних, судово - дактилоскопічних, судово - криміналістичних, судово - товарознавчих, пожежо - технічних експертиз, експертиз нафтопродуктів та паливо-мастильних матеріалів на загальну суму 37196 гривень 72 копійки.

Згідно вироку суду ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за:

- таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло;

- напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою такого застосування (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

- закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб;

- відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, поєднаного з проникненням у житло, вчинений організованою групою;

- вчинення організованою групою вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, вчиненого особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України;

- вчинення організованою групою, закінчений замах на умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що спричинило інші тяжкі наслідки;

- вчинення організованою групою вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, особою яка раніше вчинила умисне вбивство.

Обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за:

- таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло;

- вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та з погрозою такого застосування (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

- закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб;

- вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло, організованою групою

- вчинення організованою групою вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, вчиненого особою, яка раніше вчинила вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України;

- вчинення організованою групою, закінчений замах на умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що спричинило інші тяжкі наслідки;

- вчинення організованою групою вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, особою яка раніше вчинила умисне вбивство;

Обвинувачений ОСОБА_8 визнаний винний та засуджений за:

- вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу та погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

- вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло, організованою групою;

- вчинення організованою групою вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, вчиненого особою, яка раніше вчинила вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України;

- вчинення організованою групою, закінчений замах на умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що спричинило інші тяжкі наслідки;

- вчинення організованою групою вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, особою яка раніше вчинила умисне вбивство;

Злочини вчинені за наступних обставин:

У період з 10 год. 04.11.2012 року до 06.11.2012 року, точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (з особою кримінальне провадження відносно якої, виділено в окреме провадження), знаходячись в с. Лозуватка, Кіровоградського району та області, з метою придбання пуху-пера птиці, з метою викрадення чужого майна, проникли через вхідні двері, які ОСОБА_6 вибив ногою, до будинку АДРЕСА_6, звідки таємно викрали: телевізор «Goldstar», вартістю 400 грн., електричну духовку «Аsel AF 0223», вартістю 382 грн. 50 коп., водяний насос «Струмок» типу БВ 0,12-40, вартістю 170 грн., ковдру з штучного хутра, розміром 1,5х2 м, вартістю 180 грн., шерстяну ковдру розміром 1,5 x 2 м., вартістю 30 грн., килим розміром 2,2x1,2 м., вартістю 85 грн., пластмасову миску, ємкістю 8 л, розміром 40х40 см., вартістю 17 грн. 10 коп., емальовану каструлю, ємкістю 5л., вартістю 68 грн. 40 коп., емальовану миску, ємкістю 5л., вартістю 58 грн. 50 коп. гроші в сумі 300 грн., п'ять кілограм цукру, вартістю 5 грн. 20 коп., за один кілограм на загальну суму 26 грн., а всього майна на загальну суму 1717,50 грн., яке належало потерпілій ОСОБА_15 чим заподіяли останній значну матеріальну шкоду.

Окрім цього, 07 листопада 2012 року близько 00 год. 30 хв., у вечірній час, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7 з особою кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, вступили між собою в злочинну змову на заволодіння майном, яке належить ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_13, достовірно знаючи про те, що остання проживає одиноко та з урахуванням її віку не зможе чинити опір, оскільки напередодні під час купівлі пуху-пера птиці, з'ясували умови проживання останньої.

07.11.2012 близько 00 год. 30 хв., продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особа кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, одягнувши гумові рукавички, віджавши цв'яходером вхідні двері, проникли до житлового будинку АДРЕСА_7, де проживає та знаходилась в той час потерпіла ОСОБА_11. ОСОБА_7 застосовуючи до ОСОБА_11 насильство небезпечне для життя та здоров'я, наніс один удар кулаком руки по обличчю, від якого потерпіла впала на підлогу, чим спричинив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_11 Особа відносно якої матеріали судового провадження виділені в окреме провадження та ОСОБА_6 стали шукати у приміщенні будинку гроші та цінності, а ОСОБА_7 вимагав від ОСОБА_11, віддати гроші, штовхаючи її та позбавляючи можливості підвестися з підлоги, погрожував останній вбивством, нанісши потерпілій кілька ударів клинком ножа в область грудної клітини та черевної порожнини, чим спричинив ОСОБА_11, згідно висновку судово-медичної експертизи № 680 від 06.06.2013 року тілесні ушкодження у вигляді: гематоми навколо лівого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та тілесні ушкодження у вигляді: рани по середньо - підпаховій лінії справа на рівні 8 ребра, та на рівні 10 ребра, одна з яких проникає в плевральну порожнину та послідуючим гемотораксом, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент нанесення, рани в епігастральній ділянці, рани на грудній клітині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 втратила свідомість, а ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особа відносно якої матеріали судового провадження виділені в окреме провадження не знайшовши грошових коштів, усвідомлюючи, що заподіяли ОСОБА_11 тілесні ушкодження, у вигляді ножових поранень, «несумісних із життям потерпілої» та вважаючи, що усі дії необхідні для доведення злочину до кінця виконали, залишили останню на місці події та з місця вчинення злочину зникли. Однак, ОСОБА_6 з ОСОБА_7 та особою відносно якої матеріали судового провадження виділені в окреме провадження злочин не було закінчено, з причин, які не залежали від їх волі, оскільки потерпіла ОСОБА_11 прийшла до свідомості та покликала на допомогу сусідку ОСОБА_18, яка повідомила у пункт швидкої допомоги, каретою швидкої допомоги була доставлена до Світловодської центральної районної лікарні, де їй була надана медична допомога.

Між тим, мешканець сел. Олександрівка Кіровоградської області обвинувачений ОСОБА_6 з ціллю власного збагачення за рахунок інших осіб, вирішив займатись злочинною діяльністю шляхом грабежів та розбійних нападів.

З метою заволодіння чужим майном, обвинувачений ОСОБА_6 вирішив підшукувати осіб похилого віка, під приводом купівлі пір'я, горіхів та продажу глини, які проживають одиноко на території Кіровоградської області, та які за своїм віком та станом здоров'я не мають можливості чинити опір під час вчинення злочину. Дані обставини надавали можливість з меншим доданням зусиль заволодівати грошовими коштами та іншими матеріальними цінностями вказаних осіб із врахуванням їх місця проживання, тобто будинків розташованих на окраїні населеного пункту для можливого шляху відходу після скоєння злочину.

Для виконання злочинного умислу ОСОБА_6 вирішив створити організовану групу із залученням інших осіб, дії яких об'єднувалися єдиним планом з розподілом функцій учасників групи.

Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 на початку березня 2013 року, точна дата та час не встановлена, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_8, запропонував особі матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_7, з якими знаходився у родинних зв'язках та знайомому ОСОБА_8, з яким підтримував дружні стосунки, заробити гроші, шляхом створення організованої групи та прийняти участь у її злочинній діяльності, з метою особистого збагачення шляхом скоєння грабежів та розбійних нападів на осіб похилого віку, які проживають на території Кіровоградської області. Крім того, ОСОБА_6 запропонував пересуватись під час скоєння злочинів на належному йому автомобілі марки ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, з метою підшукування осіб похилого віку та швидкого зникнення з місця скоєння злочину. Також, ОСОБА_6 повідомив, що він підготував знаряддя скоєння злочину, а саме цвяходер, сокиру, плешню та поклав на членів групи, а саме ОСОБА_7 і ОСОБА_8 зобов'язання придбання медичних перчаток, ліхтарика, як захід безпеки. Роль ОСОБА_6 та (особі матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження), полягала у підшуканні осіб похилого віку, а саме шляхом обману, під приводом купівлі пір'я, горіхів та продажу глини, проникати до приміщень житлових будинків, з метою з'ясування, наявності матеріальних цінностей та грошей у вказаних осіб, з'ясування складу сім'ї, та кількості осіб, які проживають у вказаних будинках.

Обвинувачені ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та особа матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, будучи обізнаними із функціями кожного із учасників організованої групи, бажаючи отримувати кошти від скоєння грабежів та розбійних нападів, дали згоду на виконання своєї ролі у спільній злочинній групі.

ОСОБА_6 визначив функції кожного співучасника під час скоєння злочину, поклавши на ОСОБА_7 і ОСОБА_8 роль виконавців. Визначення місця, часу, способу вчинення злочинів ОСОБА_6, як організатор та керівник злочинної групи залишив за собою.

У другій декаді березня 2013 року, точна дата та час не встановлено, ОСОБА_6 згідно відведеною спільно обумовленим злочинним планом ролі кожного члена організованої групи, яка полягала в його керівній ролі, яка виразилась у підшуканні учасників організованої групи та розподілу між ними ролей, її тривалості, а також вирішенні всіх інших основних питань діяльності групи - підшуканні знарядь злочину, визначення місця скоєння злочину, повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що підготовчий етап для скоєння злочинів закінчено та визначив першим місцем скоєння злочину с. Золоторівка Світловодського району Кіровоградської області.

Таким чином, організована група в складі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 характеризувалась стійкістю свого об'єднання, що виражалось у тривалих, стабільних і довірливих відносинах між її учасниками, спільним їх умислом, отриманням прибутків від заняття злочинною діяльністю, а також завчасно обумовленим спільним планом злочинної діяльності із визначенням функцій кожного учасника в його реалізації.

Так, виконуючи умови злочинної змови, 18.03.2013 у нічний час доби, точний час не встановлено, ОСОБА_6 на автомобілі під його керуванням, разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули в сел. Олександрівка Кіровоградської області вул. Леніна, 64, де в аптеці, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, придбали медичні гумові рукавички, з метою укриття слідів злочину. Після чого, учасники організованої групи на вказаному автомобілі прослідували до місця вчинення злочину, визначеного ОСОБА_6

Крім цього, 19.03.2013 року близько 1 год., учасники організованої групи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, повторно, усвідомлюючи факт об'єднання їх в одну групу і прагнучи тісно поєднати свої зусилля для досягнення єдиного злочинного умислу, який відобразився в їх збагаченні, діючи навмисно, з корисливих спонукань, з метою власної наживи на автомобілі ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, приїхали в с. Золотарівка, Світловодського району, Кіровоградської області та зупинилися неподалік домоволодіння АДРЕСА_9 де проживала та в той час перебувала потерпіла ОСОБА_19. Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 одягнули гумові рукавички та взявши знаряддя злочину - цвяходер, сокиру, ліхтарик, які були заздалегідь приготовленні, прослідували до вищевказаного будинку.

ОСОБА_6 діючи згідно розподілу функцій залишився стояти біля автомобіля спостерігаючи за обстановкою, з метою попередження інших учасників групи в разі виникнення небезпеки викриття злочину, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 цвяходером віджали двері будинку домоволодіння АДРЕСА_9, де проживає потерпіла ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_14. ОСОБА_6, зайшовши в будинок, залишився у коридорі, спостерігати за обстановкою, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проникли до кімнати житлового будинку. Застосувавши насильство, відштовхнули потерпілу ОСОБА_19, завдавши їй фізичного болю та відкрито викрали: хрест православний дерев'яний, вартістю 400 грн.; хрест старообрядницький латунний, вартістю 1000 грн.; металеву ікону «Богородиця», вартістю 50 грн.; металеву ікону «Ісус Христос», вартістю 50 грн.; ікону Святий Миколай», вартістю 100 грн.; ікону «Богородиця», вартістю 50 грн.; ікону «Святий Харлампій» з кіотом, вартістю 22000 грн.; церковну книгу «Поучения преподобного Дорофея», вартістю 500 грн.; церковну книгу «Біблія», вартістю 300 грн. Шляхом вимагання відкрито викрали у потерпілої гроші в сумі 3000 грн. З метою безперешкодного зникнення з місця вчинення злочину, зачинили за собою вхідні двері за допомогою навісного замку. Своїми злочинними діями завдали потерпілій ОСОБА_17 майнову шкоду в особливо великих розмірах, на загальну суму 27450 грн.

Окрім цього, 26.03.2013 року близько 22 год. 30 хв., учасники організованої злочинної групи обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та особа, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, прибули с. Веселка Знам'янського району Кіровоградської області та зупинилися неподалік домоволодіння АДРЕСА_10. Обвинувачений ОСОБА_6, діючи згідно розподілу функцій залишився стояти біля паркану домоволодіння, спостерігаючи за обстановкою з метою попередження інших учасників групи в разі виникнення небезпеки. Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, одягнувши гумові рукавички та взявши знаряддя злочину - цвяходер та сокиру, які були заздалегідь приготовані, проникли до житлового будинку, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_15, схопив останню за руку та кинув на ліжко, чим спричинив потерпілій згідно висновку судово-медичної експертизи № 79 від 05.04.2013 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на верхніх кінцівках, які відносяться до категорії легких, при цьому вимагав віддати гроші та золото. Потерпіла ОСОБА_16 побоюючись за своє життя та здоров'я віддала гроші в сумі 200 грн., які знаходились у гаманці. ОСОБА_8 не отримавши бажаного результату, продовжив вимагати гроші, золото. Почувши від ОСОБА_16 у відповідь, що золота не має, ОСОБА_8 продовжуючи вимоги щодо передачі грошей, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, кулаком руки наніс останній один удар по обличчю, чим спричинив потерпілій згідно висновку судово-медичної експертизи № 79 від 05.04.2013 тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі, які відносяться до категорії легких. В цей час, ОСОБА_7, за допомогою цвяходера зламав замок металевого сейфу, з якого разом із особою, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, відкрито викрали гроші в сумі 5000 грн., чим завдали потерпілій ОСОБА_16 майнову шкоду на загальну суму 5200 грн., чим заподіяли потерпілій ОСОБА_21 шкоду у великих розмірах, організованою групою осіб.

Також, 28.03.2013 року у вечірній час доби, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_8 повідомив учасникам організованої злочинної групи, що у с. Косарі Кам'янського району Черкаської області, по сусідству з його матір'ю проживає жінка похилого віку - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_16, у якої можливо є гроші.

Отримавши інформацію, яка представляла інтерес для всіх учасників організованої групи, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 28.03.2013 року близько 21 год. 30 хв., повторно, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи навмисно, з корисливих спонукань, з метою власної наживи на автомобілі під керуванням ОСОБА_6 приїхали в с. Косарі Кам'янського району Черкаської області до будинку АДРЕСА_11 де проживає потерпіла ОСОБА_14 і яка перебувала в будинку на той час. ОСОБА_6 залишився біля паркану домоволодіння, спостерігаючи за обстановкою з метою попередження інших учасників групи в разі виникнення небезпеки, а ОСОБА_7 з ОСОБА_8 використовуючи цвяходер та сокиру, шляхом віджиму, відчинили вхідні двері, проникли до будинку. Не вмикаючи освітлення, ОСОБА_7 став вимагати від ОСОБА_14 гроші, остання побоюючись за своє життя та здоров'я віддала гроші в сумі 1100 грн. та повідомила, що більше грошей не має, на що ОСОБА_7, кулаком руки наніс один удар по обличчю потерпілої, завдавши їй болю, від чого та впала на ліжко. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 продовжили пошук грошей та не знайшовши, пішли з будинку, заподіявши потерпілій ОСОБА_14 значну матеріальну шкоду.

Окрім цього, 28.03.2013 року близько 23 год. 50 хв. учасники організованої групи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпосередньо після вчинення злочину відносно ОСОБА_14 в с. Косарі Кам'янського району Черкаської області, продовжуючи свою злочинну діяльність, за пропозицією ОСОБА_6, прибули на автомобілі під його керуванням в АДРЕСА_12 до будинку ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_17.

Діючи згідно розподілу функцій ОСОБА_6 залишився спостерігати за обстановкою, з метою попередження інших учасників групи в разі виникнення небезпеки, а ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8, одягнувши, гумові рукавички, з метою укриття слідів вчинення злочину, озброївшись сокирою та плешнею, шляхом вибиття вхідних дверей, проникли до будинку потерпілої. Не вмикаючи освітлення, ОСОБА_8 шукав гроші та цінності, а ОСОБА_7 вимагав гроші та цінності у потерпілої. Не отримавши бажаного результату, ОСОБА_7 схопив потерпілу за волосся та наніс їй кілька ударів головою об металеву частину плити твердого палива, вимагаючи від потерпілої передачі грошей та цінностей. Не знайшовши грошей та цінностей ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 обухом сокири нанесли численні удари по голові, в область тулуба та по верхніх і нижніх кінцівках потерпілої, завдавши особливих страждань потерпілій, чим спричинив ОСОБА_22 згідно висновку судово-медичної експертизи № 27 від 22.05.2013 тілесні ушкодження у вигляді: 1) закритої черепно-мозкової травми: крововиливів навколо обох очей, на спинці носа, в правій лобно-надбровній області, крововиливів у біляочну оболонку лівого ока, синця в області правої щоки, саден акулової області, в області перетинки носа, рани на верхній губі по середній лінії крововиливів та ран на слизовій верхній губи, травматичних переломів коронок 1,2-го зуба на верхній щелепі зліва і 1,2 -го зубів на нижній щелепі зліва, крововиливів у м'які тканини голови у правій лобно-тем'яної-скроньової області, в області правого скроневого бугра, крововиливів під м'які мозкові оболонки в правій тім'яній долі по конвекситальній поверхні, в правій лобній долі по базальній поверхні; закритої травми грудної клітини: переломів ребер зліва - 2,3,4,5 ребра по навколо грудній лінії; 6,7,8,9- по середньо ключичній лінії, 10,11 по задній під паховій лінії, 7,8,9, по середньо лопаточній лінії, 11,12 по навколопозвоночної лінії, пошкодження пристіночної плеври 6,7,8,9,10 ребер, справа 5,6,9 по середньо ключичної лінії, 11 по середньо лопаточній лінії, крововиливі навколо грудного відділу аорти з переходом на праву половину діафрагми, під плеврою на середній долі правої легені по задньому покриттю, крововиливів в праву і ліву плевральні порожнини, крововиливів в м'які тканини грудної клітини на рівні 7,6 ребер по середньо ключичній лінії справа, в області тіла грудини, на рівні 2,3 ребер по середньо ключичній лінії зліва, середній третій по боковій поверхні з переходом на задню поверхню зліва, крововиливів в правій та лівій молочної залози, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. 2) закритій травмі живота: крововиливів в корінь брижейки тонкого кішківника, з переходом в забрюшну порожнину, у клітчату навколо підшлункової залози, крововиливу та садна у правій поперекової області, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я; 3) закритого перелому середньо треті лівого плеча, синця на лівому плечі у верхній, середній, нижній треті по передній з переходом на зовнішню бокову поверхню ліктьового суглобу і середньої треті по задній поверхні, які мають ознаки середньої тяжкості тілесних ушкоджень, 4) на правому передпліччі у нижній треті по задній поверхні синця і рани на лівій кісті по тильній поверхні, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень . Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_22 утворились не менш від 23 травматичних впливів.

Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, використовуючи принесену із собою плешню, в якості знаряддя злочину, вставили її в анальний отвір ОСОБА_22, внаслідок чого спричинили ОСОБА_22 згідно висновку судово-медичної експертизи № 27 від 22.05.2013 тілесні ушкодження у вигляді розриву слизистої прямої кішки, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

В подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знайшли у приміщенні будинку мобільний телефон «Nокіа 1280», вартістю 189 грн. 90 коп., та золоті сережки 583 проби, вагою 2,8 гр., вартістю 1204 грн., які належали потерпілій ОСОБА_22, та виконуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя ОСОБА_22 підпалили одяг на підлозі кімнати де лежала ОСОБА_22 та вийшли з будинку.

Внаслідок заподіяних ОСОБА_7 у співучасті з ОСОБА_8 та ОСОБА_6, тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_22, остання померла на місці події.

З викраденим ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на автомобілі з місця скоєння злочину зникли, та в подальшому за вказівкою ОСОБА_6, викинули викрадений мобільний телефон, який міг слугувати об'єктом викриття учасників організованої групи у вчиненні злочину, а золоті сережки обернули у свою власність, чим завдали потерпілій ОСОБА_23 значну майнову шкоду на загальну суму 1393 грн. 90 коп.

Крім цього, 29.03.2013 року близько 01 год. учасники організованої групи обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, будучи в стані алкогольного сп'яніння, безпосередньо після вчинення злочинів відносно ОСОБА_22 в с. Китайгород Олександрівського району Кіровоградської області, на автомобілі ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 приїхали в с. Соснівка Олександрівського району Кіровоградської області та зупинилися неподалік домоволодіння АДРЕСА_13. Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 одягнули гумові перчатки та взявши знаряддя злочину - цвяходер та сокиру, які були заздалегідь приготовленні, прослідували до вищевказаного будинку.

ОСОБА_6 діючи згідно розподілу функцій залишився стояти біля домоволодіння, спостерігаючи за обстановкою з метою попередження інших учасників групи в разі виникнення небезпеки. ОСОБА_8, вибивши двері ударом ноги, з ОСОБА_7 проникли до приміщення житлового будинку АДРЕСА_13, в якому знаходились господарі будинку ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_18 та ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_19 та почали вимагати гроші. Не отримавши бажаного результату, ОСОБА_7 погрожуючи відрубати ОСОБА_24 руки, обухом сокири наніс два удари по спині та один удар по кисті руки, чим спричинив останній, згідно висновку судово-медичної експертизи № 29 від 29.03.2013, тілесні ушкодження у вигляді: синців на лівому передпліччі в нижній третині по передній поверхні, по боковій поверхні тазу зліва, які утворилися від дії тупих предметів, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_24, побоюючись за своє життя та здоров'я, віддала ОСОБА_7 гроші в сумі 51 грн.

В цей час, ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_12 та став вимагати гроші. Почувши відповідь про відсутність грошей, ОСОБА_8 наніс численні удари кулаками рук в область тулуба, по спині, обличчю та цвяходером по ногах ОСОБА_12, чим спричинив потерпілому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 28 від 25.04.2013 року, тілесні ушкодження у вигляді: синця і садна в лівій навколо очній області, синців на лівій щоці з переходом на нижню щелепу, в ділянці лівої лопатки на грудній клітці на рівні 6-8 ребер по середній, задній паховій лінії зліва, на передній стінці живота зліва, в ділянці правого і лівого ліктьових суглобів, синця і садна на рівні 10-го ребра по середньо-пахвовій лінії зліва, саден на правому стегні в нижній третині по внутрішній боковій поверхні, на лівому колінному суглобі по передній поверхні, рани, садна і синця на лівому стегні в середній третині на границі передньої і зовнішньої бокової поверхні, підшкірної гематоми в ділянці правого колінного суглобу по внутрішній боковій поверхні, опікових ділянок на правому стегні в середній третині по внутрішній боковій і задній поверхням, крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, спричинивши короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_12 утворились від не менше 18-ти травматичних впливів.

Потім ОСОБА_7, поклав подушку на обличчя потерпілого ОСОБА_12 та почав душити останнього. ОСОБА_12 став задихатись та намагався чинити опір, але за своїм фізичним станом здоров'я не мав можливості припинити злочинні дії ОСОБА_7 Тоді, ОСОБА_12 зробив вигляд втрати свідомості, після чого ОСОБА_7 припинив душити потерпілого. Після чого ОСОБА_7 підпалив газети, які кинув на диван де лежав потерпілий ОСОБА_12. Після цього ОСОБА_7 з ОСОБА_8 вийшли з будинку, підперши двері дерев'яною палицею. Потерпілий ОСОБА_12, прийшовши до пам'яті загасив вогонь, а тому злочин направлений на вбивство потерпілих та знищення їх майна шляхом підпалу, яке належало подружжю, а саме житлового будинку, вартістю 30853 грн., згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 728/1 від 03.06.2013 та майна яке знаходилось в приміщенні житлового будинку, вартістю 3395 грн. 92 коп. згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 615 від 10.06.2013 на загальну суму 34248 грн. 92 коп., не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Не досягнувши злочинного результату у вигляді збагачення за рахунок вчинення розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_24, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за співучастю з ОСОБА_6 з метою приховання скоєного злочину, вчинили закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_24 та ОСОБА_12, з особливою жорстокістю, шляхом використання вогню.

Після чого, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на автомобілі з місця скоєння злочину зникли, викрадене обернули у свою власність, чим завдали потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_24 майнову шкоду на загальну суму 51 грн.

Окрім цього, 29.03.2013 року близько 4 год., безпосередньо після вчинення злочинів відносно потерпілих ОСОБА_24 в с. Соснівка, учасники організованої групи, обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, будучи в стані алкогольного сп'яніння, на автомобілі ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, приїхали в с. Красносілля Олександрівського району Кіровоградської області та зупинилися неподалік житлового будинку, в якому знаходився господар будинку - ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_20.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 озброївшись сокирою, вибивши двері проникли до кімнати будинку де відпочивав ОСОБА_26 ОСОБА_7 став шукати гроші та цінності в приміщенні будинку, а ОСОБА_8 наносив численні удари кулаками рук, по обличчю ОСОБА_26, від яких останній упав на підлогу та вимагав від потерпілого передачі грошей та цінностей.

З метою надання допомоги у подоланні опору з боку потерпілого, до кімнати зайшов ОСОБА_6 та разом з ОСОБА_8 продовжуючи злочинні дії направлені на умисне вбивство ОСОБА_26, з метою заволодіння майном останнього, ногами та обухом сокири наносили численні удари в область тулуба, голови по верхніх та нижніх кінцівках потерпілого, ОСОБА_6 лезом бритви «опасної» наніс поріз в області стегна потерпілого, чим спричинили ОСОБА_26, згідно висновку судово-медичної експертизи № 26 від 22.05.2013 року, тілесні ушкодження у вигляді: 1) а) закритої черепно-мозкової травми: синця навколо правого ока, лівого ока с переходом в скулову область і рани в правій навколо очній області, рани правої брові, синців в лівій лобно-тім'яній області, в області лівого нижньощелепного суглоба с переходом на вушну раковину, і навколоушну область, лівої щоки, в області нижньої щелепи с переходом в підщелепну область і на передньої боковій поверхні шиї, в області підборіддя зправа, крововиливів у слизову оболонку рота з права і зліва, крововиливу у лівій скроневій області з переходом на ліву орбітальну область, крововиливів під м'які оболонки в правій лобній долі на полюсі, по випуклій і нижній поверхні з переходом на випуклу поверхню скроневої долі, на полюсі і нижній поверхні лівої лобної долі, по випуклій поверхні лівої скроневої долі, мозжечку по задній поверхні; б) закритої тупої травми грудної клітини: перелом ребер: справа 4-е ребро по навколо грудної лінії, 5,6-е по навколо грудної лінії, 7,8,9-е ребра по середній ключичній лінії с пошкодженням пристіночної плеври, 10-е ребро по середній під пахвовій лінії, 11-е по задній під пахвовій лінії, 12-е по середній лопаточній лінії пошкодженням пристіночної плеври; зліва - 6,7,8, 9-те по навколо грудній лінії, 5-е по середньо ключичної лінії, 9,10,11,12 - по середньо лопаточной лінії с пошкодженням пристіночної плеври на рівні 9, 12-ого ребер, закритого перелому тіла грудини, закритого перелому тіла 7-го грудного хребта і остистих от ростків 6, 7-го грудних хребтів, крововиливи в грудну порожнину, синців в ліві лопаточній області з переходом на плечовий суглоб і верхню третину плеча, на грудній клітці зліва, в нижній третині по задній поверхні; в) синців на лівому ліктьовому суглобі по зовнішній і задній поверхні, в лівій і правій поперечній області, в області таза зліва по боковій поверхні, на лівій голені на границі нижньої і середньої третині по внутрішній боковій поверхні, на лівому голено стопі по зовнішній і внутрішній боковим поверхням, синців і ран на правій голені в нижній третині, зовнішній боковій поверхні; саден на правому ліктьовому суглобі по задній поверхні, на правому колінному суглобі на границі передньої і зовнішньої бокової поверхні, на лівій голені на границі нижньої і середньої третини по передній поверхні, рани на лівій ягоди ці. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під м'які мозкові оболонки, закрита тупа травма грудної клітини з множинними переломами ребер справа і зліва, крововиливом в грудну порожнину, перелом тіла 7-го грудного хребта і остистих от ростків 6, 7-гогрудних хребтів, тіла грудини мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. Рана на лівій ягоди ці, синець і рана в області правої голені мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я. Синці в області лівого ліктьового суглобу, в лівій і правій поперечній області, в області таза зліва, в області голені та голено ступного суглобу зліва, садна в області правого ліктьового суглобу, в області колінного суглобу, в області лівої голені мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_26 утворились не менш від 27 травматичних впливів та мають ознаки прижиттєвого характеру.

Після того, як потерпілий ОСОБА_26 втратив свідомість, ОСОБА_7 ОСОБА_8 та ОСОБА_6, знайшовши у підкладці пальто гроші в сумі 7100 грн., та в приміщенні будинку 2 ювілейні медалі: « 50 лет ПОБЕДЫ В ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ», вартістю 4 грн. кожна на суму 8 грн., ювілейну медаль « 60 лет ПОБЕДЫ В ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ», вартістю 4 грн.; 2 медалі «ВЕТЕРАН ТРУДА», вартістю 4 грн. кожна на суму 8 грн.; медаль «ЗА ДОБЛЕСТНЫЙ ТРУД В ОЗНАМЕНОВАНИЕ 100 - ЛЕТИЯ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ ВЛАДИМИРА ИЛЬИЧА ЛЕНИНА», вартістю 5 грн.; «ЗА ДОБЛЕСТНЫЙ ТРУД В ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЕ 1941-1945 гг.», вартістю 15 грн.; «ПОБЕДИТЕЛЬ СОЦСОРЕВНОВАНИЯ. 1978», вартістю 2 грн., які належали ОСОБА_26, на автомобілі з місця скоєння злочину зникли, викрадене обернули у свою власність, чим завдали майнову шкоду потерпілим ОСОБА_29 та ОСОБА_30 на загальну суму 7142 грн.

В апеляційних скаргах:

- захисник - адвокат ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, просить вирок суду першої інстанції, яким ОСОБА_8 визнано винним та засуджено за ч.4 ст.187, ч.5 ст.186, ч.3 ст.28, п.п. 4, 6, 13 ст.115, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 ч.2 ст. 194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15 п.п.1, 4, 6, 9, 13 ч.2 ст. 115 КК України до довічного позбавлення волі скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу злочинів.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними доводами.

Вирок суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду викладені в оскаржуваному вироку не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

Щодо інкримінованого її підзахисного вчинення злочину за ч.5 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, поєднаного з проникненням у житло, вчинений організованою групою, то ОСОБА_8 свою вину у вчиненні даного злочину визнав частково, та пояснив, що тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_19, ОСОБА_16 та потерпілій ОСОБА_14 він не наносив, та тільки вчинював крадіжки, що і підтвердили вищевказані потерпілі в судовому засіданні в суді першої інстанції, проте дані показання судом були проігноровані та не надано належної оцінки.

Щодо визнання винним ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4.ст.187, ч.3, ст.28, ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 194, п. п.1, 4, 6, 9, 13 ч.2 ст.115, КК України, на думку захисника, вина її підзахисного у вчинені даних злочинів є нічим не підтверджена, оскільки матеріали кримінального провадження не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_8 складу вказаних інкримінованих кримінальних правопорушень. Більш того, останній визнав частково вину та суду пояснив, що він дійсно разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приїжджали до будинку потерпілих забирали в них гроші, проте жодних тілесних ушкоджень потерпілим він не наносив, до потерпілих взагалі не підходив, що також підтверджується і показаннями потерпілих.

Як було встановлено в ході судового розгляду в суді першої інстанції і не заперечувалось самими обвинуваченими, що вони домовлялись вчинювати крадіжки в домоволодіннях, в яких саме заздалегідь не домовлялись, це відбувалось спонтанно. Дане, на думку апелянта може свідчити про відсутність мети у обвинувачених вчиняти розбійні напади та вбивства потерпілих. ОСОБА_8 як на досудовому розслідуванні так і в суді категорично заперечував свою причетність до будь-яких спричинених потерпілим тілесних ушкоджень, вказував, що навіть коли бачив як ОСОБА_7 та ОСОБА_6 намагалися навіть вдарити потерпілих - зупиняв їх дії. Про те всі дії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 він не міг бачити, оскільки по всім епізодам він шукав кошти в кімнатах, все відбувалось дуже швидко і він навіть не чув будь - яких ударів, які могли бути завдані потерпілим.

На думку захисника, докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, були досліджені під час судового розгляду справи поверхово, і на які посилається у своєму вироку суд першої інстанції, у їх сукупності свідчать, що пред'явлене ОСОБА_8 обвинувачення у скоєнні ним даних злочинів, є недоведеним, оскільки ні сторона обвинувачення під час розгляду справи в суді ні суд в своєму обвинувальному вироку не надали тих достатніх, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вину ОСОБА_8 у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Не погоджується захисник з пред'явленим її підзахисному обвинувачення в частині створення та прийняття участі в організованій групі, з метою особистого збагачення, шляхом скоєння грабежів та розбійних нападів на осіб похилого віку. Зазначає, що ОСОБА_8 не заперечує того, що дійсно він разом з ОСОБА_31 та ОСОБА_7 вчиняли грабежі на території Кіровоградської області, проте вчиняли їх спонтанно, заздалегідь не домовляючись та не готуючись.

До того ж, ні органом досудового розслідування ні в суді першої інстанції не встановлено та доведено створення організованої групи в складі ОСОБА_6 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та її діяльності, яка б характеризувалась стійкістю свого об'єднання, що виражалось у тривалих, стабільних і довірливих відносинах між учасниками, спільним їх умислом, отриманням прибутків від заняття злочинною діяльністю, а також завчасно обумовленим спільним планом злочинної діяльності із визначенням функцій кожного учасника в його реалізації, що є визначальним.

Адвокат ОСОБА_3 з посиланням на роз'яснення Постанови Пленуму ВСУ №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи», вказує, що районний суд всупереч положенням даної Постанови та вимог кримінального закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у виді довічного позбавлення волі, належним чином не вмотивував обставини, які б перешкоджали застосуванню позбавлення волі на певний строк. Крім того, при визнанні винними у вчиненні злочину кількох осіб, яким призначається довічне позбавлення волі, у вироку мають бути наведені відповідні мотиви прийнятого рішення щодо кожного з них. Разом з тим, судом в оскаржуваному вироку не наведено обставини призначення саме такого суворого покарання, також не встановлено роль кожного співучасника при вчиненні кримінальних правопорушень, характер їхніх дій, ступінь участі у вчиненні злочину кожного з них.

-захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_5 просить скасувати вирок районного суду та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуваний вирок не може вважатись законним та обґрунтований, так як ухвалений з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що кримінальне провадження розглянуто та судове рішення ухвалено незаконним складом суду, оскільки в даному випадку мало місце порушення процедури виклику та відбору присяжних.

Так, 15 липня 2013 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 щодо розгляду справи в складі суду присяжних та передано справу на повторний автоматичний розподіл. За результатами автоматизованого розподілу справи здійсненого 16 липня 2013 року, справу розподілено на головуючого суддю Пляку С.Л. та учасника колегії Безуматова М.В. та на зворотній стороні даної довідки шляхом нанесення рукописного тексту визначено склад присяжних, а саме: Волошина М.Ф., Мошуренко Ю.М,, Дубина Н.Г., Зайченко Р.В., Цвіркун П.О. - запасні, Тімофеєв А.Г., Скічко Т.С., Федорова Н.І. - основні.

В порушення вимог кримінального процесуального закону, присяжні в кількості 7 -ми осіб до суду не з'явились, в судовому засіданні не з'ясовано їх анкетні дані та підстави і можливість їх допуску до участі у судочинстві. Крім того, головуючий не роз'яснив присяжним права та обов'язки, захисники були позбавлені права на відвід присяжних в порядку ст.ст. 75,76 КПК України.

Зазначає, що присяжні Волошина М.Ф., Тімофеєв А.Г., Федорова Н.І. були допущені в судове провадження, в порушення вимог закону, так як присяжні для участі у судовому засіданні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження, проте дані вимоги були порушені.

Крім того, вказує про те, що оскаржуваний вирок ухвалено у складі головуючого судді Пляки С.Л., судді Безуматова М.В., присяжних: Волошина М.Ф., Зайченко Р.В., Мошуренко Ю.М., дане свідчить про те, що склад присяжних змінювався і присяжних Тімофеєва А.Г. та Федорову Н.І. було замінено на присяжних Зайченко Р.В. та Мошуренко Ю.М., проте стосовно зазначених осіб було порушено процедуру заміни вибулих основних присяжних запасними, за результатами якого суд повинен постановити ухвалу, але матеріали кримінального провадження не містять такої ухвали, що є суттєвим порушенням.

-захисник-адвокат Багірян Е.Б., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

З посиланням на роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» вказує на те, що суди мають досліджувати докази не лише конкретних злочинів, а й щодо тих ознак, які вказують на їх вчинення саме організованою групою чи злочинною організацією, щодо виду об'єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності, тривалості існування, матеріальної бази, кількісного існування певних правил поведінки його членів, структури та ієрархії об'єднання, наявності корупційних зв'язків, існування певних правил поведінки його членів, розподілу між ними функцій, що районним судом проігноровано, оскільки кваліфікація дій обвинувачених за ч.3 ст. 28 КК України як організована група залишилась нічим не підтверджена, та ґрунтується лише на припущеннях та домислах.

Виходячи з цього суд першої інстанції не керувався даними рекомендаціями, оскільки не враховано ту обставину, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебувають між собою у родинних стосунках, тому на думку захисника, злочини вчинено у простій співучасті, а не в організованій групі. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_8 проживав по сусідству з ОСОБА_7 і вони неодноразово на цьому грунті спілкувались і товаришували як сусіди.

Під час судового слідства обвинувачені зазначили, що дійсно вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 185, 186, 187 КК України у простій співучасті, проте ніякого плану вони не створювали, ролей не розподіляли, організатора не визначали, координації в даному випадку не було, що свідчить про звичайну співучасть та помилкову кваліфікацію дій цих осіб за ч.3 ст.28 КК України.

Окрім цього, вина ОСОБА_6 за ч.2 ст. 15, ч.2 п.6, п.12 ст.115, ч.3 ст.28, ч.2 п.4. п.6 ст.115, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15, ч.2 п.1, п.4, п.6, п.9 п.13 ст.115, ч. 3 ст. 28, ч. 2 п. 4, п. 6, п. 13 ст. 115 КК України залишається недоведеною з огляду на наступне: Допитані в судовому засіданні в суді першої інстанції обвинувачені не вказали на причетність до вчинення даних злочинів ОСОБА_6, також і ряд свідків допитаних в суді першої інстанції, пояснили що осіб, які перебувають під вартою вони раніше ніколи не бачили і особисто обставини вчинених правопорушень їм не відомі, свідок ОСОБА_14 категорично заперечила про причетність даних осіб до вчиненого правопорушення і зазначила, що вона впевнена, що дане правопорушення вчинив її внук, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Надані до суду висновки експертів не доводять причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих тяжких злочинів, а лише вказують на подію злочину.

Більш того, захисник вказує про те, що під проведення судового слідства було встановлено причетність до вчинених злочинів ще однієї особи, яка досудовим слідством не встановлена, кваліфікацію її дій не проведено, характер та роль її дій не встановлено.

При призначенні ОСОБА_6 покарання судом першої інстанції не враховано того,що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, перебуває у цивільному шлюбі, та має на утриманні неповнолітніх дітей, вину визнав частково, сприяв проведенню досудового розслідування, а тому на думку захисту покарання є надто суворим та таким, що не відповідає особі обвинуваченого та фактичним обставинам справи.

Також апелянт вказує на те, що під час досудового слідства та судового розгляду обвинувачені піддавались фізичному насильству, не надання медичної допомоги, їжі, що є неприпустимим.

- захисники обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокати Дашко М.В., Самойленка М.О. просять вирок районного суду змінити, постановити нову ухвалу стосовно ОСОБА_7, якою:

- епізод закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_11, вчинене з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч.2 ст.15, п.6, п.12, ч.2 ст.115 КК України - закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (за відсутності в діянні складу відповідного кримінального правопорушення);

- виключити з усіх епізодів злочинної діяльності таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення злочинів у складі організованої групи, тобто за ч.3 ст.28 КК України - за відсутністю в його діях даної кваліфікуючої ознаки злочину, на підставі п.2 ч.1ст.284 КПК України.

- за епізодами відкритого заволодіння майном громадян ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_14, злочинні дії ОСОБА_7 перекваліфікувати з ч.5 ст.186 КК України на ч.3 ст.186 КК України та виключити з обвинувачення такі кваліфікуючі ознаки, як особливо великий розмір та вчинення кримінальних правопорушень організованою групою;

- за епізодом відкритого заволодіння майном громадянки ОСОБА_17 змінити кваліфікуючу ознаку « з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого» на « з погрозою застосування насильства, яке не небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого»;

- за епізодом вчинення кримінальних правопорушень стосовно ОСОБА_22 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України - закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України ( за не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_7 і вичерпані всі можливості їх отримати), за п.4, п.13, ч.2 ст.115 КК України - закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України (за відсутності в діянні складу відповідного кримінального правопорушення);

- за епізодом вчинення кримінальних правопорушень відносно потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_41 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України - закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України (за не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_7 і вичерпані всі можливості їх отримати);

- за епізодом вчинення злочинів відносно ОСОБА_26 за ч.п.4 ч.2 ст.115 КК України - закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України ( за відсутності в діяння складу відповідного кримінального правопорушення).

Ухвалити рішення, яким пом'якшити покарання ОСОБА_7 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.4 ст.187, п.6, п.12 ч.2 ст.115, п.6 п.12, п.13 ч.2 ст.115 КК України, відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, остаточно - у вигляді 14 років позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог зазначають наступне.

Апелянти вважають, що вирок суду першої інстанції необхідно змінити у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Щодо епізоду, а саме розбійного нападу на громадянку ОСОБА_11, що мало місце 07.11.2012 року, обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав повністю, підтвердивши факт нанесення саме ним тілесних ушкоджень потерпілій, проте у вироку зазначено, що обвинувачений свою вину по даному епізоду визнав частково. Під час судового слідства обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.15, п.6 п.12, ч.2 ст.115 КК України не визнав.

Як вбачається з матеріалів провадження, за епізодом вчинення розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_11, дії ОСОБА_7, який вимагав у неї сказати де знаходяться гроші та коштовності, при цьому заподіявши тілесні ушкодження потерпілій шляхом нанесення удару кулаком та в подальшому декількох поранень маленьким ножем для манікюру в грудну клітину потерпілої, які призвели до гематороксу, цілком охоплюються ч.4 ст.187 КК України та додаткової кваліфікації за ст.121 КК України не потребують і свідчать про відсутність наміру на замах на умисне вбивство потерпілої ОСОБА_11

Вказана кваліфікація, на думку захисників була вмінена обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 державним обвинуваченим лише для обтяження вчинених ними злочинів в подальшому, та з урахуванням тих злочинів, які були вчиненні ними в подальшому. Посилання у вироку суду, як на доказ вини, висновки експертиз - не можуть вважатись належними та допустимими, оскільки експертизи не мають інформації стосовно суб'єктивної та об'єктивної сторін складу злочину. Аналізуючи вищевикладене сторона захисту вважає, що обвинувачений, мав реальну можливість позбавити потерпілу ОСОБА_11 життя, застосувавши при вчиненні злочину іншу зброю, однак не скористався нею, тому що позбавлення життя потерпілої не охоплювалось умислом ОСОБА_7 Крім того, судом взагалі не наведено у чому ж полягали дії інших співучасників при замаху на умисне вбивство потерпілої, тобто відсутнє, розмежування дій кожного з обвинувачених.

За епізодом створення організованої групи, дії учасників якої об'єднувались єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, то сторона захисту вважає, що дана кваліфікація є надуманою, штучно створеною органом обвинувачення для досягнення показників у сфері виявлення організованих злочинних груп на території України.

З матеріалів кримінального провадження не вбачається достовірних, допустимих доказів, які б з впевненістю свідчили про наявність в діях обвинувачених такої кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину організованою групою, а тому висновку суду в цій частині є необґрунтованими та нічим не підтвердженими.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не встановлена наявність постійних міцних внутрішніх зв'язків між обвинуваченими, спільних правил поведінки, виділення серед них організатора чи керівника групи, чіткого визначення ролі кожного з них високого рівня узгодженості їх дій та єдиного плану, який був би доведений до їх відома. З аналізу зібраних по справі доказів вбачається, що районний суд підтверджує вину обвинувачених у інкримінованих їм злочинах, передбачених відповідними частинами статтей 186 та 187 КК України та в той же час у вироку відсутні докази, які б підтверджували ознаки організованої групи.

За епізодом відкритого заволодіння майном громадянки ОСОБА_17 обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому визнав повністю.

Суд першої інстанції обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 кваліфікує їх дії за ч.5 ст.186 КК України, як вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж) поєднаного з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у житло, у організованою групою осіб, в особливих розмірах. Однак, як вбачається з показань потерпілої ОСОБА_17 насильства до неї ніхто не застосовував, а тільки висловлювали погрозу застосування такого насильства, таким чином необхідно замінити кваліфікуючу ознаку застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Крім того, необхідно виключити з обсягу пред'явленого обвинувачення таку кваліфікуючу обставину, як вчинення злочину організованою групою осіб, оскільки дане спростовується матеріалами кримінального провадження.

Що стосується вчинення кримінальних правопорушень що мало місце 19.03.2013 року відносно потерпілої ОСОБА_16, та 28.03.2013 року відносно потерпілої ОСОБА_14 обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав частково лише з підстав інкримінування йому вчинення злочину в складі організованої злочинної групи, оскільки це не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи, а також своїми умисними злочинними діями не завдав потерпілим збитків у особливих великих розмірах.

Так, судом першої інстанції необхідно було виходити з встановленої податкової соціальної пільги. У 2013 році ПСП дорівнювала 573,50 грн. Тобто сума збитків потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_14 повинна складати не менше ніж 573,50 х 600= 344 100 грн. Згідно вироку суду потерпілій ОСОБА_16 була завдана шкода в розмірі 5 200 грн., а потерпілій ОСОБА_14 була завдана шкода в розмірі 1 100 грн. Інших підстав (які вказані у постанові ПВСУ №10 від 06.11.2009 року), які б дозволяли суду кваліфікувати вказані кримінальні правопорушення саме в зв'язку із заподіянням потерпілим шкоди в особливо великих розмірів судом не встановлено. За таких обставин кваліфікація вчинення злочину в особливо великих розмірах є безпідставно та необґрунтованою.

Щодо вчинення кримінальних правопорушень стосовно потерпілої ОСОБА_22 за вказаним епізодом злочинної діяльності дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.4 ст.187, ч.3 ст.28, ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, сторона захисту не може погодитися з такою кваліфікацією. Щодо кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України, на думку апелянта, в даному випадку мав місце ексцес виконавця. Оскільки бажаючи приховати вчинені ним тяжкі злочини, діючи з метою умисного знищення чужого майна, шляхом підпалу, за допомогою запальнички, яку мав при собі ОСОБА_8, останній підпалив одяг, що лежав на підлозі в кімнаті. При чому стороною обвинувачення не надано жодних доказів чи підтвердження спричинення інших тяжких наслідків. Тим більш, з показів обвинувачених в суді першої інстанції чітко стає зрозумілим, що майже в усіх злочинах останнім виходив з приміщень потерпілих саме ОСОБА_8, який залишаючись на самоті, самостійно приймав участь у скоєнні фактично додаткового злочину, який не обумовлювався з іншими співучасниками. Суд першої інстанції взагалі не знайшов підтвердження того, що у ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було спільне бажання на підпал помешкання ОСОБА_22.

Що стосується кваліфікації дій ОСОБА_7 за п.4 ч.2 ст.115 КК України, то сторона захисту також вважає, що вона не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої інстанції. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження смерть ОСОБА_22 настала від отриманих тілесних ушкоджень на місці події. Таким чином, на думку захисника, вчинення в подальшому підпалу будинку ніяким чином не вплинула ( і не могла вплинути) на настання смерті ОСОБА_22 Тілесні ушкодження потерпілій наносились в короткий проміжок часу та не носили характеру особливого мучення чи страждань. На думку сторони захисту вказаний злочин підлягав би кваліфікації за п.4 ч.2 ст.115 КК України лише в тому випадку, якщо потерпіла ОСОБА_22, будучи ще живою, перенесла особливі страждання, як нехватка свіжого повітря через підпал та задимленість приміщення, де вона знаходилась в результаті чого загинула в муках від чадного диму.

Щодо вчинення кримінальних правопорушень відносно потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_24, захисники вказують наступне. Так, за вказаних обставин які викладені у вироку суду першої інстанції обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України за епізодом вчинення злочину -кримінального правопорушення відносно потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_24, а саме вчинення закінченого замаху на умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, що спричинило інші тяжкі наслідки, підлягає до закриття на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України ( не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи і вичерпані можливості їх отримати), оскільки в даному випадку мав місце ексцес виконавця ОСОБА_8, а сторона обвинувачення не надала жодних доказів обізнаності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про його наміри та дії. Сторона захисту звертає увагу, що в п.1 ч.2 ст.115 КК України йдеться саме про умисне вбивство двох або більше осіб як про єдиний (одиничний) злочин, а не два або більше умисних вбивства, коли має місце множинність злочинів.

Щодо вчинення кримінальних правопорушень відносно потерпілого ОСОБА_26, захисник вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_7 активно сприяв розкриттю вказаного злочину, зокрема детально під час проведення слідчого експерименту про обставини вчинення цього кримінального правопорушення, вину визнав частково. Обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що під час вчинення даного кримінального правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_26 він не знаходився, вказує, що у зв'язку з недовірою до обвинуваченого ОСОБА_8 він вийшов з хати та підійшов до автомобілю та почав розпивати горілку, що саме відбувалось в домоволодінні ОСОБА_26, він не знав. Про те, що потерпілого ОСОБА_26 порізали, він дізнався від ОСОБА_42, який сам йому підтвердив. Тому сторона захисту вважає, що в діях ОСОБА_7 відсутня така кваліфікуюча ознака як вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю.

Зазначає, що призначене ОСОБА_7 покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі обвинуваченого, а саме при ухваленні оскаржуваного вироку судом не враховано те, що останній на утриманні має четверо неповнолітніх дітей, є єдиним годувальником сім'ї, як під час досудового розслідування та і в суді першої інстанції вину визнавав частково, надавав чіткі показання по кожному епізоду, показання були сталими та незмінними.

Провівши під час апеляційного розгляду справи судове слідство в обсязі допиту обвинувачених та дослідження доказів, що характеризують їх особу, заслухавши в дебатах прокурорів, які заперечили проти задоволення всіх апеляцій, захисників-адвокатів, які підтримали свої апеляції та апеляції своїх колег, обвинувачених, які підтримали апеляції своїх захисників, перевіривши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників-адвокатів підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктом 2 частини другої статті 412 цього Кодексу, коли судове рішення ухвалено незаконним складом суду.

Так, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачується за ч. 3 ст. 185 , ч. 4 ст. 187 , ч. 2 ст. 15, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 ,ч. 5 ст. 186 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 п.п.4, 6, 13 ст. 115 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 , ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1,4, 6, 9, 13 ст. 115 КК України , тобто у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі.

Згідно ч.3 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Ст.384 КПК України передбачає порядок роз'яснення права на суд присяжних.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з журналу судового засідання від 15.07.2013 року (т.1 а.п.166-167) у підготовчому засіданні суд у складі трьох професійних суддів Пляка С.Л., Безуматова М.В., Комлач О.Ф. розглянув клопотання обвинувачених ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про розгляд справи у складі суду присяжних, задовольнив вказане клопотання і передав справу на повторний автоматичний розподіл справ.

16 липня 2013 року керівник апарату Олександрівського районного суду Івченко А.В. надав розпорядження №34 щодо повторного автоматичного розподілу справ (т.1 а.п.168).

З довідки про результати повторного автоматичного розподілу справи № 397/1383/13-к, № провадження 1-кп/397/64/13 вбачається, що за результатами автоматизованого розподілу справи здійсненого 16.07.2013 року справу розподілено на головуючого суддю Пляку С.ОЛ. та учасника колегії Безуматова М.В. (т.1 а.п.169).

На зворотній стороні даної довідки (т.1 а.п. 169 ) шляхом нанесення рукописного тексту визначено склад присяжних, а саме: Волошина М.Ф., Мошуренко Ю.М,, Дубина Н.Г., Зайченко Р.В., Цвіркун П.О. - запасні, Тімофеєв А.Г., Скічко Т.С., Федорова Н.І. - основні.

Крім того, з журналу судового засідання від 25.07.2013 року (т.1 а.п.210-212) вбачається, що суд визначено у складі : головуючий суддя Пляка С.Л., суддя Безуматов М.В., присяжні: Волошина М.Ф., Тімофеєв А.Г., Федорова Н.І. , запасні: Мошуренко Ю.М., Зайченко Р.В.

Згідно ст. 385 КПК України після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ст. 387 КПК України відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.

Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.

Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.

Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.

Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

В порушення вказаних вимог ст. 385, 387 КК України, присяжні в кількості 7 -ми осіб до суду не з'явились, судом першої інстанції у судовому засіданні не з'ясовано анкетні дані, підстави і можливість допуску присяжних до участі у судочинстві. Крім того, відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання. Проте, з даного приводу судове засідання не було відкрито взагалі, а відбір присяжних не здійснювався. Також, як вбачається з матеріалів справи головуючий не роз'яснив присяжним їх права та обов'язки, підстави звільнення від виконання обов'язків, а захисники були позбавлені права на відвід присяжних відповідно до ст.ст. 75,76 КПК України.

Крім того, присяжні Волошина М.Ф., Тімофеєв А.Г., Федорова Н.І. були допущені в судове провадження, в порушення вимог кримінально-процесуального закону, так як присяжні для участі у судовому засіданні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження, проте дані вимоги були порушені.

Прізвища відібраних основних і запасних присяжних, відповідно до п. 9 ст. 387 КПК України заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано. Проте, суд першої інстанції не виконав вказану норму закону, журнал судового засідання на виконання даної норми закону не вівся.

Також, колегія суддів встановила, що вирок суду першої інстанції ухвалено у складі головуючого судді Пляки С.Л., судді Безуматова М.В., присяжних: Волошина М.Ф., Зайченко Р.В., Мошуренко Ю.М., дане свідчить про те, що склад присяжних змінювався і присяжних Тімофеєва А.Г. та Федорову Н.І. було замінено на присяжних Зайченко Р.В. та Мошуренко Ю.М., проте стосовно зазначених осіб було порушено процедуру заміни вибулих основних присяжних запасними, за результатами якого суд повинен постановити ухвалу, але матеріали кримінального провадження не містять такої ухвали, що є суттєвим порушенням.

Згідно ст. 388 КПК України після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

За пропозицією головуючого присяжні складають присягу.

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

Проте, в порушення вимог ч.2 ст. 388 КПК України судом першої інстанції не приведено присяжних, які брали участь у розгляді даного кримінального провадження до присяги.

Відповідності до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що що вирок суду першої інстанції від 04 грудня 2014 року щодо обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 ухвалений незаконним складом суду, допущені судом першої інстанції порушення кримінально-процесуального закону є істотними і такими, що перешкоджали суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути кримінальне провадження та унеможливили постановити законне, обгрунтоване і вмотивоване рішення, та є безумовною підставою для скасування вироку з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

У зв'язку із скасуванням вироку суду з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавствата призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.2 ст. 415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання щодо доведенності чи недоведенності обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм дій, достовірності або недостовірності доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Оскільки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, підстав для зміни чи скасування раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів не вбачає.

Під час нового судового розгляду суду першої інстанції необхідно усунути порушення кримінального процесуального закону, врахувати викладене, ретельно, з використанням усіх процесуальних можливостей перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах, і дотримуючись вимог КПК України, прийняти законне, обгрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись ст.ст. 370, 376, 385, 404, 405, 407, 408, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги захисника - адвоката Бевз А.Г. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, захисника - адвоката Багіряна Е.Б. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, захисника - адвоката Буряка В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, захисників - адвокатів Самойленка, Дашко М.В., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Вирок Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2014 року, стосовно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 185 КК України, за ч. 4 ст. 187 КК України, за ч. 2 ст. 15, п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України, за ч. 5 ст. 186 КК України, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 п.п.4,6,13 ст. 115 КК України, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1,4, 6, 9, 13 ст. 115 КК України; ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України, за ч. 4 ст. 187 КК України, за ч. 2 ст. 15, п.п. 6,12 ч. 2 ст. 115 КК України , за ч. 5 ст. 186 КК України, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 п.п.4,6,13 ст. 115 КК України, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1,4, 6, 9, 13 ст. 115 КК України, ОСОБА_8, за ч. 4 ст. 187 КК України, за ч.5 ст.186 КК України, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 п.п.4,6,13 ст. 115 КК України, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 2 п.п. 1,4, 6, 9, 13 ст. 115 КК України, скасувати та призначити новий судовий розгляд в Олександрівському районному суді Кіровоградської області в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового засідання.

Запобіжний захід обвинуваченим залишити без змін - у виді тримання під вартою.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді - підписи

Згідно з оригіналом

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області Л.Я. Ткаченко