ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31    http://vn.arbitr.gov.ua

______________________________________________________________________

У Х В А Л А

30 квітня 2015 р.                                                                                Справа № 902/560/15  

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши без виклику прокурора та сторін справу

за позовом: Заступника прокурора Запорізької області , м. Запоріжжя в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, м.Запоріжжя   

до: Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор", м. Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне агентство автомобільних доріг України , м.Київ  

про стягнення  313 493 056,38 грн заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Заступником прокурора Запорізької області подано позов в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Служби автомобільних доріг у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне агентство автомобільних доріг України про стягнення 313 493 056 грн 38 коп. заборгованості за договором № 103-АМ-11 від 22.12.2011 р., з яких 190 647 139 грн 04 коп. - невикористаних та невідпрацьованих бюджетних коштів, 53 248 397 грн 53 коп. - пені, 4 279 668 грн 01 коп. - 3 % річних та              65 767 851 грн 80 коп. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 22.04.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/560/15 та призначено до розгляду на 27.05.2015 р.

28.04.2015 р. до суду надійшла заява Заступника прокурора Запорізької області №05/1-837вих-15 від 23.04.2015 р. про вжиття заходів до забезпечення позову.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову в своїй заяві прокурор посилається на те, що зобов'язання у відповідача перед позивачем існує з травня 2014 року однак зі вказаного часу жодних заходів спрямованих на повернення бюджетних коштів боржником (відповідачем у справі) не вжито. Крім того відповіді на претензії та вимоги надані відповідачем свідчать про відмову останнього здійснити повернення відповідних бюджетних коштів.

Також прокурор посилається на те, що невикористання та непроведення робіт  відповідачем унеможливлює реалізацію одного з найбільших за часів незалежності інфраструктурного проекту - будівництво автотранспортної магістралі через р.Дніпро, кошти на яку в бюджеті 2015 році не передбачено.

В обґрунтування поданої заяви прокурор посилається на те, що за інформацією органів уповноважених здійснювати реєстрацію та ведення обліку нерухомого майна, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, об'єктів котлонагляду і підіймальних споруд за відповідачем зареєстровано значну кількість основних засобів, а тому невжиття заходів щодо забезпечення позову може призвести до того, що відновлення прав держави буде потребувати значних зусиль та витрат, а також може зробити неможливим в подальшому виконання рішення у даній справі.

При цьому, як свідчать матеріали заяви, на підтвердження фактів викладених в останній прокурором не подано жодного доказу, який би підтверджував факт належності відповідачу на праві власності індивідуально-визначеного майна на яке прокурор просить накласти арешт в межах позовних вимог.

Розглядаючи заяву прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову суд враховує наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши та надавши оцінку доданим до заяви документам, а також матеріалам позовної заяви в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви та заяви про вжиття заходів до забезпечення позову на підтвердження фактів викладених в них прокурором не подано жодного доказу, який би підтверджував припущення прокурора про імовірність утруднення виконання  чи гіпотетичну неможливість подальшого виконання рішення суду, а також вжиття заходів відповідачем спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи вчинення відповідачем реалізації належних йому активів.

Відмова відповідача повертати грошові кошти після заявлення претензій позивачем, на думку суду, переконливо та достовірно не підтверджує ухилення відповідача від виконання свого зобов'язання з огляду зміст та характер відповідей відповідача на заявлені позивачем претензії.

Так, зміст відповідей відповідача на претензії позивача від 29.08.2014 р. № 9/1344 та від 30.10.2014 р. № 9/1747 свідчить про невизнання ним обгрунтованості претензій по причині неможливості повернення грошових коштів в зв'язку із вжиттям судово-претензійних заходів щодо стягнення значної дебіторської заборгованості із субпідрядників, неприйняття позивачем виконаних підрядником та субпідрядником  робіт, здійснення закупівлі матеріалів необхідних для виконання будівельних робіт, наявність заборгованості позивача перед відповідачем за виконані роботи, неналежне виконання зобов'язань зі сторони позивача щодо передання дозвільної та проектної документації, що зумовило своєчасне відпрацювання отриманих авансових платежів тощо.

Також прокурором не надано доказів належності відповідачу на праві власності індивідуально-визначеного рухомого та нерухомого майна на яке прокурор просить накласти арешт в межах позовних вимог незважаючи на посилання в тексті заяви на отримання такої інформації від органів уповноважених здійснювати реєстрацію та ведення обліку нерухомого майна, транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, об'єктів котлонагляду і підіймальних споруд.

Враховуючи те, що прокурор не обґрунтував належним чином необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, не надав доказів в підтвердження   імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку про відхилення клопотання про забезпечення позову в повному обсязі.

Відхиляючи заяву прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Заяву № 05/1-837вих-15 від 23.04.2015 р. заступника прокурора Запорізької області про вжиття заходів до забезпечення позову відхилити.

2. Ухвалу надіслати прокурору, сторонам та третій особі по справі рекомендованим листом.

           Суддя                                           Банасько О.О.           

віддрук. 6 прим.

1 - до справи.

2 - прокуратура Запорізької області - вул. Матросова, 29 А, м. Запоріжжя, 69057.

3 - позивачу - вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095.

4, 5 - відповідачу - вул. 600-річчя, 17, м. Вінниця, 21021; вул. Жовтневої революції, 27, м. Умань, Черкаська область, 20300.

6 - третій особі - вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150.