ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

23 квітня 2015 року Справа № 915/220/13-г

м. Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Адаховська В.С.,

при секретарі Мавродій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в частині вимог ПАТ "ПУМБ",

кредитори:

1. Фізична особа-підприємець Маловічко Григорій Анатолійович (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 40, кв. 20).

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Герсал" (69006, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Портова, 2).

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" (70300, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 11).

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкор ЛТД" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, провул. Алкорівський, 3).

5. Фермерське господарство "Пилипенко В.М." (70040, Запорізька область, Вільнянський район, с. Антоновка, вул. Гагаріна, 26).

6. Вільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Зої Космодем'янської, 2).

7. Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (54017, м. Миколаїв, пр. Леніна, 93).

8. Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва (54052, м. Миколаїв, вул. Артема, 1-Б).

9. Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60) від імені якого діє Філія "Запорізьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (69000, м. Запоріжжя, вул. 40-років Радянської України, 39).

10. Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4) поштова адреса: Відділення ПАТ "ПУМБ" "Регіональний центр в м. Запоріжжі" (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57).

11. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільнянськагропродукт" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пер. Алкорівський, 3).

12. Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Оліс ЛТД" (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, 3, адреса для листування: 69048, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47).

Боржник: Українсько-німецьке спільне підприємство "Алкор" (54022, м. Миколаїв, провул. Павлова, 3-В, кв. 1, ідентифікаційний код 24913656),

розпорядник майна: Козлов В'ячеслав Олександрович (адреса для листування: 54055, м. Миколаїв, а/с 68),

за участю представників учасників процесу:

від кредиторів:

1) ФОП Маловічко Г.А.: не з'явився,

2) ТОВ "Герсал": не з'явився,

3) ТОВ "Славутич": не з'явився,

4) ТОВ "Алкор ЛТД": не з'явився,

5) ФГ "Пилипенко В.М.": не з'явився,

6) Вільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області: не з'явився,

7) МОВ ФСС з ТВП: не з'явився,

8) УПФУ в Корабельному районі м. Миколаєва: не з'явився,

9) ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит": не з'явився,

10) ПАТ "ПУМБ": Шардін В.О. - довіреність за № 1515 від 22.09.2014,

11) ТОВ "Вільнянськагропродукт": не з'явився,

12) ТОВ фірма "Оліс ЛТД": не з'явився,

від боржника: не з'явився,

розпорядник майна: Козлов В.О.,

Відповідно до абз. 4 п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у разі коли в апеляційному порядку оскаржуються ухвали зі справ про банкрутство, в яких вирішується питання по суті і які фактично є рішеннями суду (про визнання або відмову у визнанні вимог кредитора, про затвердження плану санації, про затвердження звіту ліквідатора боржника та припинення провадження у справі тощо), до суду апеляційної інстанції надсилаються матеріали справи (в оригіналі), а не їх копії.

Отже, дана ухвала про визнання вимог кредитора фактично є рішенням суду.

У судовому засіданні 23.04.2015 згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2013 у справі № 915/220/13-г, зокрема, визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") у сумі 14 921 054 грн. 62 коп. та включено 1 398 424 грн. 65 коп. до ІV черги реєстру вимог кредиторів, окремо внесено 13 522 629 грн. 97 коп. - вимоги, забезпечені заставою майна боржника; визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") у сумі 3 500 170 грн. 78 коп. та включено 2 507 254 грн. 78 коп. до ІV черги, окремо внесено 992 916 грн. - вимоги, забезпечені заставою майна боржника; зобов'язано розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів Українсько-німецького спільного підприємства (УНСП) "Алкор" у відповідності до положень цієї ухвали та надати його суду у десятиденний термін з дня її винесення; зобов'язано розпорядника майна внести окремо до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника та відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав; та інше.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 апеляційні скарги ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково; ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2013 по справі № 915/220/13-г частково скасовано, в частині п. п. 6, 7 щодо визнання кредиторських вимог ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"; викладено п. п. 6, 7 резолютивної частини ухвали в наступній редакції: "6. Визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" у сумі 14 921 054 грн. 62 коп. та включити 1 398 424 грн. 65 коп. до ІV черги реєстру вимог кредиторів, окремо внести 13 522 629 грн. 97 коп. - вимоги, забезпечені заставою майна боржника; 7. Визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" у сумі 3 500 170 грн. 78 коп. та включити 2 507 254 грн. 78 коп. до ІV черги, окремо внести 992 916 грн. - вимоги, забезпечені заставою майна боржника. "; справу № 915/220/13-г передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2014 касаційну скаргу ПАТ "ПУМБ" задоволено частково; абз. 3 резолютивної частини постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 в частині вимог ПАТ "ПУМБ" та п. 6 резолютивної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.12.2013 у справі № 915/220/13-г скасовано; справу № 915/220/13-г в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Згідно розпорядження заступника керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 158 від 25.06.2014 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 915/220/13-г в частині вимог ПАТ "ПУМБ" на підставі прийнятої касаційною інстанцією постанови від 05.06.2014.

За результатами розподілу справи між суддями за допомогою системи автоматичного розподілу, справу № 915/220/13-г в частині вимог ПАТ "ПУМБ" передано на розгляд судді Адаховській В.С.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2014 справу № 915/220/13-г в частині вимог ПАТ "ПУМБ" було прийнято до свого провадження суддею Адаховською В.С. та призначено до розгляду на 21.07.2014, зобов'язано кредитора - ПАТ "ПУМБ" подати до канцелярії суду належні докази на підтвердження офіційного курсу валют Національного банку України станом на дату звернення до суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника, а також інші докази, необхідні для розгляду поданої заяви (з урахуванням приписів Постанови Вищого господарського суду України від 05.06.2014); зобов'язано боржника та розпорядника майна подати до канцелярії суду обґрунтований відзив на заяву кредитора - ПАТ "ПУМБ" із урахуванням приписів Постанови Вищого господарського суду України від 05.06.2014.

21.07.2014 від розпорядника майна до суду надійшов відзив за вих. № 02-01345 від 16.07.2014 на заяву ПАТ "ПУМБ" про визнання кредиторських вимог у сумі 17 060 225,76 грн. (Т. 4, а. с. 232- 234).

21.07.2014, на виконання вимог ухвали суду від 27.06.2014, від боржника до суду надійшов відзив б/н від 15.07.2014 (Т. 4, а. с. 235- 238).

21.07.2014 від кредитора до суду надійшли пояснення за вих. № ODE-61/622 від 21.07.2014 відносно приписів постанови Вищого господарського суду України від 05.06.2014 та службове розпорядження Національного банку України від 21.02.2013 № 205/69 "Про офіційний курс гривні до іноземних валют" (Т. 4, а. с. 239- 240).

У зв'язку з направленням справи № 915/220/13-г до Одеського апеляційного господарського суду, судове засідання не відбулося.

06.08.2014 справа № 915/220/13-г повернулась до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2014 розгляд справи в частині вимог ПАТ "ПУМБ" призначено на 08.09.2014.

05.09.2014 від кредитора до суду надійшло клопотання за вих. № ODE-61/761 від 05.09.2014 про долучення до матеріалів справи висновку про вартість майна від 16.07.2014 (Т. 5, а. с. 6- 9).

У зв'язку з направленням даної справи до Одеського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Вищого господарського суду України, судове засідання не відбулося.

06.10.2014 справа № 915/220/13-г повернулась до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.10.2014 розгляд справи в частині вимог ПАТ "ПУМБ" призначено на 10.11.2014.

У зв'язку з направленням даної справи до Одеського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Вищого господарського суду України, судове засідання не відбулося.

09.12.2014 р. справа № 915/220/13-г повернулась до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 розгляд справи в частині вимог ПАТ "ПУМБ" призначено на 27.01.2015.

У зв'язку з направленням даної справи до Одеського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Вищого господарського суду України, судове засідання не відбулося.

19.03.2015 справа № 915/220/13-г повернулась до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2015 розгляд справи в частині вимог ПАТ "ПУМБ" призначено на 21.04.2015. Явку кредитора - ПАТ "ПУМБ", боржника та розпорядника майна визнано обов'язковою.

21.04.2015 у судове засідання з'явилися представники ПАТ "ПУМБ" - Дядюренко М.П. та боржника - Герман О.С., а також розпорядник майна Козлов В.О.

Представник кредитора підтримав заяву про визнання кредиторських вимог у повному обсязі.

Розпорядник майна підтримав свою позицію, викладену у відзиві на заяву кредитора в частині грошових вимог та вимог, забезпечених заставою майна боржника, а також зазначив, що вважає за можливе визнання вимог кредитора в частині пені в законодавчо визначених межах строку позовної давності.

Представник боржника підтримав свою позицію, викладену у відзиві на заяву кредитора в частині грошових вимог та вимог, забезпечених заставою майна боржника, а також зазначив, що вважає за можливе визнання вимог кредитора в частині пені.

Інші кредитори в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце його проведення повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення ухвали від 20.03.2015 та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (Т. 5, а. с. 112,114, 116-124).

Таким чином кредитори, не направивши своїх представників у судове засідання, про поважні причини їх неявки суд не повідомивши, не скористалися правами, наданими їм ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Враховуючи, що явка інших кредиторів у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду даної справи в частині вимог ПАТ "ПУМБ" за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

21.04.2015, відповідно до ст. 82-1 ГПК України, судом оголошувався вихід до нарадчої кімнати до 23.04.2015 для ухвалення судового рішення.

23.04.2015 від розпорядника майна до суду надійшли нові докази у справі, а саме доповнення за вих. № 02-01/513 від 22.04.2015 до відзиву № 02-01/345 від 16.07.2014 на заяву кредитора ПАТ "ПУМБ" від 10.04.2013 з розрахунками пені станом на 24.02.2013 за кредитними договорами № 1348/071К/07 від 24.10.2007 та № 7.3-57 від 07.08.2007 (Т. 5, а. с. 131-136).

23.04.2015 у судове засідання з'явився представник ПАТ "ПУМБ" - Шардін В.О. та розпорядник майна Козлов В.О.

У зв'язку з надходженням нових доказів, з метою їх дослідження та дотримання процесуальних прав учасників у справі про банкрутство, судом було продовжено розгляд справи в частині вимог ПАТ "ПУМБ".

Представник кредитора підтримав заяву про визнання кредиторських вимог у повному обсязі.

Розпорядник майна підтримав свою позицію, викладену у відзиві за вих. № 02-01345 від 16.07.2014 на заяву кредитора з урахуванням доповнення за вих. № 02-01/513 від 22.04.2015.

Представник боржника в судове засідання 23.04.2015 не з'явився, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить протокол судового засідання у даній справі від 21.04.2015.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників провадження у справі про банкрутство в судових засіданнях 21.04.2015 та 23.04.2015, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про визнання кредиторських вимог ПАТ "ПУМБ", з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя); грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом та ін.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:

розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Згідно зі ст. 45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому, у першу чергу задовольняються, серед іншого, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату судового збору; у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги. Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Як зазначено в абзацах 2-4 п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI" (із змінами) (далі - Інформаційний лист), слід мати на увазі, що звернення до господарського суду з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство - це право кредитора. Крім випадків, прямо передбачених Законом, господарський суд не може включити відповідні грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів поза волею кредитора.

Кредитор, вимоги якого визнані господарським судом, має право на отримання від розпорядника майна інформації щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна.

Грошові вимоги всіх конкурсних і забезпечених кредиторів незалежно від того, чи є заперечення стосовно цих вимог, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні.

Як зазначено в абз. 4 п. 21 Інформаційного листа Що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.

Відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Миколаївської області від 25.02.2013 за заявою Фізичної особи-підприємця Маловічко Григорія Анатолійовича (далі - ФОП Маловічко Г.А.), Товариства з обмеженою відповідальністю "Герсал" (далі - ТОВ "Герсал") та Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Славутич" (далі - ТОВ Агрофірма "Славутич") порушено провадження у справі № 915/220/13-г про банкрутство УНСП "Алкор"; визнано кредиторські вимоги ФОП Маловічко Г.А. у розмірі 505 236 грн. 00 коп., ТОВ "Герсал" у розмірі 126 792 грн. 66 коп. та ТОВ Агрофірма "Славутич" у розмірі 842 604 грн. 28 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рябець О.М., та ін.

Оголошення про порушення провадження у справі № 915/220/13-г про банкрутство УНСП "Алкор" надруковано в газеті "Голос України" № 46 (5546) від 12.03.2013.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2013 у справі № 915/220/13-г призначено розпорядником майна УНСП "Алкор" арбітражного керуючого Козлова В.О. та продовжено строк процедури розпорядження майном УНСП "Алкор" на два місяці - до 21.08.2013.

В порядку ст. 23 Закону про банкрутство до Господарського суду Миколаївської області надійшли письмові заяви кредиторів з вимогами до боржника, зокрема, заява ПАТ "ПУМБ" з грошовими вимогами до боржника у загальній сумі 17 060 255,76 грн.

У вказаній заяві (з урахуванням доповнень до неї) кредитор просить визнати його вимоги до УНСП "Алкор" у загальній сумі 17 060 255,76 грн., які складаються з:

- заборгованості за Кредитним договором № 1348/071К/07 від 24.10.2007 у сумі 14 150 995,03 грн. (7 593 350,00 грн. - основна сума кредиту, 4 786 489,11 грн. - проценти за користування кредитом та 1 771 155,92 грн. - пеня за період з 25.02.2012 по 24.02.2013);

- заборгованості Кредитним договором № 7.3-57 від 07.08.2007 у сумі 2 909 230,73 грн. (1 630 731,86 грн. - основна сума кредиту, 906 847,65 грн. - проценти за користування кредитом, 3 636,00 грн. - адміністративна комісія та 368 015,22 грн. - пеня за період з 25.02.2012 по 24.02.2013);

ПАТ "ПУМБ" просить визнати та внести до IV черги реєстру вимог кредиторів вимоги в розмірі 5 455 194,62 грн. та до VІ черги у розмірі 2 139 171,14, вимоги у сумі 9 465 860,00 грн. - внести окремо до реєстру вимог кредиторів, як такі, що забезпечені заставою майна боржника. В обґрунтування поданої заяви ПАТ "ПУМБ" посилається на невиконання УНСП "Алкор" Кредитних договорів № 1348/071К/07 від 24.10.2007 та № 7.3-57 від 07.08.2007, виконання зобов'язань за якими забезпечено укладеними між ПАТ "ПУМБ" та УНСП "Алкор" Іпотечним договором № 461/071in/08 від 26.08.2008, Іпотечним договором № 1350/071ІП/07 від 24.10.2007, Договором застави рухомого майна № 1349/071З/07 від 24.10.2007 та Договором застави рухомого майна № 462/071з/08 від 26.08.2008, внаслідок чого за УНСП "Алкор" утворилась заборгованість, яка, на думку ПАТ "ПУМБ" складає 17 060 225,76 грн. (5 455 194,62 грн. - вимоги четвертої черги та 2 139 171,14 грн. - вимоги шостої черги, 9 465 860,00 грн. - має бути внесено до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника). Крім того, ПАТ "ПУМБ" просить внести до реєстру кредиторів у І чергу 1 147,00 грн. - судового збору, сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до УНСП "Алкор".

24.10.2007 УНСП "Алкор" та ПАТ "ПУМБ" уклали Кредитний договір № 1348/071К/07, згідно умов якого УНСП "Алкор" отримало кредит у вигляді кредитної лінії у сумі 950 000,00 дол. США.

У зв'язку з невиконанням УНСП "Алкор" умов Кредитного договору № 1348/071К/07 від 24.10.2007, рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.10.2011 у справі 10/5009/357/11 присуджено до стягнення з УНСП "Алкор" на користь ПАТ "ПУМБ" 950 000,00 дол. США - основна сума кредиту, 297 648,19 дол. США - проценти за користування кредитом, 1 448 127,17 грн. - пеня, 25 500,00 грн. - як відшкодування витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. - як відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

07.08.2007 УНСП "Алкор" та ПАТ "ПУМБ" уклали Кредитний договір № 7.3-57, згідно умов якого УНСП "Алкор" отримало кредит у сумі 300 000,00 дол. США.

У зв'язку з невиконанням УНСП "Алкор" умов Кредитного договору № 7.3-57 від 07.08.2007, рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 у справі 22/5009/3517/11 присуджено до стягнення з УНСП "Алкор" на користь ПАТ "ПУМБ" 204 020,00 дол. США - основна сума кредиту, 65 714,55 дол. США - проценти за користування кредитом, 3 636,00 грн. - адміністративна комісія, 15 386,16 грн. - пеня, 21 696,97 грн. - як відшкодування витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. - як відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При цьому, суми пені, присуджені до стягнення з УНСП "Алкор" на користь ПАТ "ПУМБ" рішеннями Господарського суду Запорізької області від 20.07.2011 у справі 22/5009/3517/11 та від 12.10.2011 у справі 10/5009/357/11, ПАТ "ПУМБ" у поданій ним заяві з грошовими вимогами до боржника до складу грошових вимог не включено та у справі про банкрутство не заявлено; ПАТ "ПУМБ" у заяві з грошовими вимогами до боржника заявлено пеню, нараховану за період з 25.02.2012 по 24.02.2013 на загальну суму 2 139 171,14 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитними договорами № 1348/071К/07 від 24.10.2007 та № 7.3-57 від 07.08.2007 УНСП "Алкор" та ПАТ "ПУМБ" уклали Іпотечні договори № 461/071in/08 від 26.08.2008 та № 1350/071ІП/07 від 24.10.2007, Договори застави рухомого майна № 1349/071З/07 від 24.10.2007 та № 462/071з/08 від 26.08.2008, згідно умов яких загальна вартість заставного майна складає 13 522 629,97 грн., що встановлено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.01.2013 у справі № 5009/4614/12, яку було залишено без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2013 та Вищого господарського суду України від 11.06.2013 у вказаній справі.

На виконання приписів постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2013, кредитором було надано в матеріали справи належні докази на підтвердження офіційного курсу Національного банку України станом на дату звернення до господарського суду з заявою з вимогами до боржника - службове розпорядження Національного банку України від 21.02.2013 № 205/69 "Про офіційний курс гривні до іноземних валют".

Здійснивши перерахунок заявлених ПАТ "ПУМБ" вимог до боржника, судом встановлено, що кредитором вірно визначено склад і розмір грошових вимог у національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Щодо встановлення природи заявлених ПАТ "ПУМБ" вимог до УНСП "Алкор", Господарський суд Миколаївської області виходить з наступного.

Як вбачається із заяви кредитора, сума його вимог становить 17 060 255,76 грн., з яких:

- 9 224 081,86 грн. - основна сума кредиту;

- 5 693 336,76 грн. - проценти за користування кредитом;

- 3 636,00 грн. - адміністративна комісія;

- 2 139 171,14 грн. - пеня за період з 25.02.2012 по 24.02.2013.

Визнаючи вимоги, які забезпечені заставою майна боржника та підлягають внесенню окремо до реєстру вимог кредиторів УНСП "Алкор", суд виходив з такого.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Згідно з абз. 2 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Як вбачається з матеріалів даної справи, з метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитними договорами № 1348/071К/07 від 24.10.2007 та № 7.3-57 від 07.08.2007 УНСП "Алкор" та ПАТ "ПУМБ" уклали Іпотечні договори № 461/071in/08 від 26.08.2008 та № 1350/071ІП/07 від 24.10.2007, Договори застави рухомого майна № 1349/071З/07 від 24.10.2007 та № 462/071з/08 від 26.08.2008, згідно умов яких загальна вартість заставного майна складає 13 522 629,97 грн., що встановлено ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.01.2013 у справі № 5009/4614/12, яку було залишено без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2013 та Вищого господарського суду України від 11.06.2013 у вказаній справі.

Посилання ПАТ "ПУМБ" на оцінку від 16.07.2014, як на таку, що визначає реальну ринкову вартість всього заставного майна, не приймається судом до уваги як таке, що є безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 25 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 висновок про вартість майна дійсний протягом шестимісячного строку від дати оцінки.

Пунктом 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, визначено, що звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: дату оцінки та дату завершення складання звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства.

Із наданого кредитором висновку про вартість майна від 16.07.2014 вбачається, що термін дії висновку - шість місяців від дати оцінки.

Отже, строк дії оцінки закінчився 16.01.2015, відповідно висновок про вартість майна від 16.07.2014 є недійсним.

Крім того, оцінка майна, проведена кредитором 16.07.2014 є недостовірною з огляду на те, що проведена кредитором в односторонньому порядку, без погодження з боржником.

З матеріалів справи також слідує, що з метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором № 7.3-57 від 07.08.2007, УНСП "Алкор" та ПАТ "ПУМБ" уклали також Іпотечні договори № 7.3-57/6.6-88/05-2005/Іп-1 від 07.08.2007 та № 291/071ип/08 від 23.06.2008, Договори застави рухомого майна № 7.3-57/З-2 від 07.08.2007 та № 299/071з/08 від 20.06.2008.

Умовами забезпечувальних договорів встановлено, що за рахунок предмету забезпечення (іпотеки, застави) ПАТ "ПУМБ" (іпотекодержатель, заставодержатель) має право задовольнити свої вимоги та відшкодувати свої витрати в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, а саме: вимоги за основними зобов'язаннями (що випливають з Кредитних договорів № 1348/071К/07 від 24.10.2007 та № 7.3-57 від 07.08.2007), включаючи сплату процентів, комісій, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, передбачених договорами, з яких виникає основне зобов'язання, інших платежів на користь ПАТ "ПУМБ" (іпотекодержателя, заставодержателя), передбачених договорами, з яких випливають основні зобов'язання.

Як встановлено п. 2.3 Іпотечних догорів № 461/071in/08 від 26.08.2008, № 1350/071ІП/07 від 24.10.2007, № 7.3-57/6.6-88/05-2005/Іп-1 від 07.08.2007 та п. п. 2.3, 2.4 Іпотечного договору № 291/071ип/08 від 23.06.2008, сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації предмету іпотеки іпотекодержатель [ПАТ "ПУМБ"] не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною [в договорі] оціночною вартістю предмету іпотеки.

Пунктом 6.2 вказаних іпотечних договорів передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватися одним з таких способів за вибором іпотекодержателя: (1) за рішенням суду; (2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; (3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя. Визначені цим договором способи звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджають іпотекодержателю застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлені чинним законодавством України та/або письмовою домовленістю сторін. У разі, якщо визначені цим договором та/або чинним законодавством України заходи позасудового врегулювання з будь-яких причин не призвели до задоволення вимог іпотекодержателя в повному обсязі, іпотекодержатель вправі в будь-який час припинити процедуру позасудового врегулювання та звернути стягнення на предмет іпотеки в цілому чи окреме майно, що входить до його складу, на підставі виконавчого напису нотаріуса чи за рішенням суду (за вибором іпотекодержателя).

Пунктом 6.3 вказаних іпотечних договорів передбачено, що реалізація предмету іпотеки, на який звернено стягнення за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Як встановлено п. 2.4 Договорами застави рухомого майна № 1349/071З/07 від 24.10.2007, № 462/071з/08 від 26.08.2008, № 7.3-57/З-2 від 07.08.2007 та п. 2.5 Договору застави рухомого майна № 299/071з/08 від 20.06.2008, сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації предмету застави заставодержатель [ПАТ "ПУМБ"] не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною [в договорі] оціночною вартістю предмету застави.

Пунктом 6.2 вказаних договорів застави рухомого майна передбачено, що звернення стягнення на предмет застави буде здійснюватися одним з таких способів за вибором заставодержателя: (1) за рішенням суду; (2) шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 вказаних договорів застави рухомого майна передбачено, що визначені цим договором способи звернення стягнення на предмет застави не перешкоджають заставодержателю застосувати інші способи звернення стягнення на предмет застави, встановлені чинним законодавством України та/або письмовою домовленістю сторін. У разі, якщо визначені цим договором та/або чинним законодавством заходи позасудового врегулювання з будь-яких причин не призвели до задоволення вимог заставодержателя в повному обсязі, заставодержатель вправі в будь-який час припинити процедуру позасудового врегулювання та звернути стягнення на предмет застави в цілому чи окреме майно, що входить до його складу, за рішенням суду.

Пунктом 6.5 вказаних договорів застави рухомого майна передбачено, що реалізація предмету застави, на який звернено стягнення, здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Звернення до господарського суду з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника за своєю суттю не являється способом звернення стягнення на предмет забезпечення за рішенням суду.

Таким чином, посилання кредитора на визначені умовами забезпечувальних договорів обставини щодо того, що ПАТ "ПУМБ" не буде зв'язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною в договорах оціночною вартістю предмету забезпечення, не приймаються судом до уваги.

Як зазначено в абз. 3 п. 21 Інформаційного листа, у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Виконання зобов'язань за обома кредитними договорами № 1348/071К/07 від 24.10.2007 та № 7.3-57 від 07.08.2007 забезпечено за рахунок одного і того ж самого майна (що слідує з Іпотечних догорів № 461/071in/08 від 26.08.2008, № 1350/071ІП/07 від 24.10.2007, № 7.3-57/6.6-88/05-2005/Іп-1 від 07.08.2007, № 291/071ип/08 від 23.06.2008 та Договорів застави рухомого майна № 1349/071З/07 від 24.10.2007, № 462/071з/08 від 26.08.2008, № 7.3-57/З-2 від 07.08.2007, № 299/071з/08 від 20.06.2008) та відмова від забезпечення у порядку ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство кредитором не здійснювалась.

За таких обставин, суд визнає вимоги ПАТ "ПУМБ" до УНСП "Алкор" у сумі 13 522 629,97 грн., які забезпечені заставою майна боржника.

Інша частина вимог ПАТ "ПУМБ" до УНСП "Алкор" у сумі 1 398 424,65 грн. (14 921 054,62 грн. [9 224 081,86 грн. - основна сума кредиту; 5 693 336,76 грн. - проценти за користування кредитом; 3 636,00 грн. - адміністративна комісія] - 13 522 629,97 грн. [сума вимог, які забезпечені заставою майна боржника]) є незабезпеченими, мають ознаки конкурсних, підтверджені належними доказами, що містяться у матеріалах справи, а тому підлягають визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів УНСП "Алкор" у четверту чергу

За таких обставин, суд визнає грошові вимоги ПАТ "ПУМБ" до УНСП "Алкор" у сумі 1 398 424,65 грн. із задоволенням у четверту чергу вимог кредиторів.

Що ж стосується вимог кредитора в частині суми нарахованої пені, то суд виходить з наступного.

Пунктом 12.1 Кредитних договорів № 1348/071К/07 від 24.10.2007 та № 7.3-57 від 07.08.2007 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цими договорами сторони несуть відповідальність в порядку і на умовах, обумовлених цими договорами, а саме, зокрема, у разі порушення позичальником (УНСП "Алкор") строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань (зобов'язання позичальника перед банком з повернення кредиту, сплати плати за кредит у порядку та у строки, передбачені цими договорами, а також зі здійснення будь-яких інших платежів, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до цих договорів; плата за кредит - відсотки за користування кредитом та комісії, які позичальник зобов'язаний сплатити банку за цими договорами) позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

При цьому, умовами вказаних кредитних договорів передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав зобов'язань, встановлених договорами, відсотки за користування кредитом будуть нараховуватись банком до тієї дати, коли зазначені зобов'язання будуть виконані належним чином.

Пунктом 14.5 Кредитних договорів № 1348/071К/07 від 24.10.2007 та № 7.3-57 від 07.08.2007 встановлено, що ці договори набувають чинності з моменту їх підписання та діють до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цих договорів у повному обсязі.

Із заяви кредитора вбачається, що ним нарахована пеня у період з 25.02.2012 по 24.02.2013, тобто за рік до дати порушення провадження у справі про банкрутство УНСП "Алкор".

Статтею 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Порядок обчислення позовної давності в силу вимог ч. 2 ст. 260 ЦК України не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відтак, ч. 6 ст. 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

З правового аналізу вищезазначених норм законодавства випливає, що умовами договору може бути встановлено інший, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строк та порядок нарахування штрафних санкцій.

ПАТ "ПУМБ" та УНСП "Алкор" скористались правом самостійного визначення строку та порядку нарахування штрафних санкцій, що закріплено ними у п. 12.1 Кредитних договорів № 1348/071К/07 від 24.10.2007 та № 7.3-57 від 07.08.2007.

Суд звертає увагу на те, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Визнанню судом і включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство підлягають лише дійсні вимоги кредиторів, що відповідають чинному законодавству.

Перевіривши здійснені кредитором розрахунки пені (а. с. 126-129 кредиторських вимог), суд дійшов висновку, що кредитором правомірно та вірно здійснено вказані нарахування пені за період з 25.02.2012 по 24.02.2013.

При цьому, розрахунки пені, що були здійснені розпорядником майна (за період з 10.04.2012 по 24.02.2013, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, якою щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік), суд вважає такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено такого порядку відліку строку позовної давності, як зворотній від дати підписання заяви з такими вимогами.

За таких обставин, суд визнає грошові вимоги ПАТ "ПУМБ" до УНСП "Алкор" у сумі 2 139 171,14 грн. із задоволенням у шосту чергу вимог кредиторів.

Що стосується судового збору в сумі 1 147,00 грн., сплаченого кредитором за платіжним дорученням № 11218 від 03.04.2013 за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника, то суд також визнає ці витрати із задоволенням у першу чергу вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 23, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 82-86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (ідентифікаційний код 14282829) до Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор" (ідентифікаційний код 24913656) у сумі 3 537 595,79 грн., з яких: 1 398 424,65 грн. - із задоволенням у четверту чергу вимог кредиторів, 2 139 171,14 грн. - із задоволенням у шосту чергу вимог кредиторів.

2. Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (ідентифікаційний код 14282829) до Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор" (ідентифікаційний код 24913656) у сумі 13 522 629,97 грн., які забезпечені заставою майна боржника.

3. Визнати витрати Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (ідентифікаційний код 14282829) на оплату судового збору за подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника в сумі 1 147,00 грн. із задоволенням у першу чергу вимог кредиторів.

4. Зобов'язати розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів Українсько-німецького спільного підприємства "Алкор" (ідентифікаційний код 24913656) відповідні відомості щодо грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (ідентифікаційний код 14282829), а також окремо внести вимоги Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (ідентифікаційний код 14282829), які забезпечені заставою майна боржника, і відомості про майно боржника, яке є предметом застави.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя В.С. Адаховська

Ухвала оформлена у відповідності

до ст. 86 ГПК України та

підписана суддею 28.04.2015.