ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р.Справа № 922/1271/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховою А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Декомп", м. Харків , 2. Фермерського господарства "Лебідь", с. Велика Березна

про стягнення коштів в розмірі 1 028 514,51 грн.

за участю представників сторін:

представник позивача - Санін А.О., ордер від 18.02.2014р.;

представник 1-го відповідача - не з'явився;

представник 2-го відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест", звернуся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості, неустойки та збитків до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Декомп" та Фермерського господарства "Лебідь", в якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд:

- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму основного боргу з урахуванням курсової різниці в розмірі 648 195,63 грн., 161 954,93 грн. процентів за користування чужими коштами, 56 980,89 грн. неустойки, 161 383,06 грн. збитків та 22 641 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду від 05.03.2015р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.03.2015 р. о 10:45 год.

Ухвалами господарського суду від 19.03.2015р., 09.04.2015р. розгляд справи відкладався на 09.04.2015р., 28.04.2015р.

В судовому засіданні 28.04.2015р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Через канцелярію суду надав заяву про уточнення (вх. №17392), яка долучена судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 28.04.2015р. перший відповідач не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судове засідання 28.04.2015р. другий відповідач не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи повідомлений на попередньому судовому засіданні.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

10 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" (Продавець) та Фермерським господарством "Лебідь" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №66/2014 (наді - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати узгодженими партіями товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього певну грошову суму (ціну товару). Найменування товару (номенклатура, асортимент, сорт), його кількість і ціна вказується в Специфікаціях (видаткових накладних), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору загальна кількість товарів, їх часткове співвідношення (номенклатура, асортимент, сортамент) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами товару, який планується поставити Покупцеві у 2014 році, можу бути зафіксовано Сторонами цього Договору у Специфікаціях та/або у Протоколі поставок, які плануються.

На виконання умов Договору та взятих на себе зобов'язань позивач передав відповідачу товар на загальну суму 420 330,96 грн., що належним чином підтверджується наявною в матеріалах справи видатковими накладними, довіреностями на отримання цінностей, а також Специфікаціями № 1 та №2 до Договору, які підписані обома сторонами.

Відповідно до п.3.2.1. - п. 3.2.6. Договору, продавець зобов'язався, передати товар, якість якого на момент його передачі Покупцю відповідає сертифікату якості фірми - виробника. Надати Покупцеві на його вимогу сертифікат якості фірми-виробника. Передавати товар на складі, погодженому сторонами даного Договору. Повернення товару здійснюється на складі Продавця або в іншому місці, погодженому сторонами Договору. Передавати товар в належному товарному вигляді, без будь-яких дефектів і пошкоджень. При наявності товару на складі передавати його Покупцю в терміни, згідно п.5 (умови постачання) даного Договору. Вчасно інформувати Покупця про фактичну наявність товару на складах шляхом видачі відповідного рахунку-фактури на оплату товару.

В свою чергу покупець, відповідно до п.п. 3.1.1. Договору, зобов'язався сплатити ціну товару згідно п.4 (умови оплати товару) даного Договору.

Відповідно до п.4.1. Договору, ціна товару повинна бути повністю сплачена Продавцю Покупцем на наступних умовах: а) якщо сторони або їх представники підписали специфікацію, в якій міститься графік Покупець сплачує Продавцеві товар у відповідності з зазначеним графіком. Графік оплати товару може бути передбачений в окремому підписаному сторонами або їх представниками документів, який буде також невід'ємною частиною цього Договору; б) якщо сторони або їх представники підписали специфікацію і не погодили терміни оплати товару, то Покупець повинен сплатити за товар Продавцю до його постачання, а саме протягом трьох календарних днів з моменту підписання відповідної специфікації; в) якщо сторони або їх представники не підписали специфікацію, однак Продавцем було видано Покупцеві рахунок-фактура, в якому міститься термін «передплата» або термін «передплата» взагалі не міститься, то Покупець повинен оплатити за партію товару за таким рахунком до її постачання, а саме протягом одного календарного дня (термін дії рахунку-фактури) з моменту виписки рахунку-фактури. Якщо оплата товару по такому рахунку-фактурі була проведена Покупцем по закінченню одного календарного дня, то Продавець зобов'язується, за своїм розсудом, або повернути сплачену Покупцем суму, або поставити товар, передбачений в рахунку-фактурі; г) якщо поставка конкретної партії товару не узгоджена сторонами у відповідній специфікації (здійснюється без специфікації), то Покупець сплачує Продавцеві товар за видатковою накладною протягом п'яти календарних днів з дати прийняття товару. Якщо Продавцем був виданий рахунок-фактура, в якому міститься посилання на передоплату або вказаний термін оплати у видатковій накладній і разом з тим сторонами був узгоджений певний графік оплати товару, а також в інших випадках, коли оплата товару може бути здійснена Покупцем в той чи інший термін, Покупець в будь-якому випадку зобов'язується повністю оплатити товар до закінчення більш пізнього строку, погодженого Сторонами у відповідних документах.

У Специфікації № 1 до Договору сторони узгодили наступний графік оплати товару:

- до 11.04.2014 р. - 30% від загальної ціни товару, а саме 97 109,64 грн.

- до 25.10.2014 р. - 70% від загальної ціни товару, а саме 226 589,16 грн.

У Специфікації № 2 до Договору сторони узгодили наступний графік оплати товару:

- до 11.04.2014 р. - 30% від загальної ціни товару, а саме 25101,65 грн.

- до 25.10.2014 р. - 70% від загальної ціни товару, а саме 58 570,51 грн.

- до 25.10.2014 р. позиція №4 Специфікації - 100% від загальної ціни товару.

Другий відповідач частково оплатив товар у розмірі 76 925,82 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки банку.

Таким чином, заборгованість другого відповідача перед позивачем за товар становить суму у розмірі - 343 405,14 грн.

Другий відповідач суму заборгованості за поставлений товар не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до статтями 627, 628, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі статті 712 Цивільного кодексу України до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару, отриманого другим відповідачем за накладними, наданими до матеріалів справи, в порушення умов договору, оплачена в сумі 76 925,82 грн., а отже, не сплаченою залишилась сума боргу в розмірі 343 405,14 грн., доказів оплати отриманого від позивача товару відповідачем до суду також не надано.

Окрім того, пунктом 4.7. Договору передбачено, що ціна товару за цим Договором встановлюється сторонами в гривнях. Крім цього, сторони цього Договору визначають доларовий еквівалент ціни товару.

Судом встановлено, що у Специфікаціях № 1 та № 2 до Договору купівлі-продажу №66/2014 від 10.04.2014 р. зазначено, що доларовий еквівалент ціни товару складає 25999,90 доларів США та 7761,62 доларів США відповідно, курс купівлі долара за згодою сторін на 09.04.2014 (дата підписання Специфікацій № 1 та № 2) склав 12,45 грн. за 1 долар США.

З урахуванням викладеного та враховуючи приписи п.4.7. Договору, другий відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням курсової різниці.

Таким чином, заборгованість другого відповідача перед позивачем з урахуванням курсової різниці становить 648 195,63 грн.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що другий відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 648 195,63 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 161 954,93 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 56980,89 грн. неустойки та 161 383,06 грн. збитків.

Згідно п. 8.4.1. Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язку, передбаченого в пункті 3.1.1. цього Договору, Покупець сплачує Продавцю неустойку, понад збитки, у розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день незалежно від вини. Нарахування неустойки припиняється через три роки від дати, коли зобов'язання з оплати товару мало бути виконано Покупцем. Сторони вирішили збільшити термін позовної давності щодо стягнення неустойки, передбаченої п. 8.4.1. до трьох років.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином суд приходить до висновку, що передбачена п.8.4.1. Договору неустойка за своєю правовою природою є пенею, на яку розповсюджуються вимоги Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки суд дійшов висновку, що він не суперечить вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 56 980,89 грн. неустойки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 161 954,93 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, суд зазначає наступне.

Пунктом 4.3. та п. 4.4. Договору, окрім неустойки, Фермерське господарство "Лебідь" зобов'язано сплатити позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами (ст. 536, п. 2 ст. 625 ЦК України, п. З ст. 692 ЦК України) у розмірі від 0,1% до 1% від несплаченої суми в залежності від кількості днів прострочки.

Відповідно до п. 4.4. Договору, відсотки за користування чужими грошовими коштами сплачуються у наступному розмірі: а) 0,1 % від несплаченої ціни товару по кожній видатковій накладній за кожний календарний день протягом тридцяти календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений Покупцем; б) 0,5 % від несплаченої ціни товару по кожній видатковій накладній за кожний календарний день протягом шістдесяти календарних днів з дати закінчення тридцяти календарних днів, зазначених у підпункті «а» п. 4.5. цього Договору; в) 1 % від несплаченої ціни товару по кожній видатковій накладній за кожний календарний день до дня повної оплати з дати закінчення шістдесяти календарних днів, зазначених у підпункті «б» п. 4.5. цього Договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В п. 2.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов'язань, ані штрафною санкцією.

За таких підстав суд визнає вимоги позивача в частині стягнення 161 954,93 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 8.4.2. Договору передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару більш ніж на 60 календарних днів, то, окрім неустойки, він відшкодовує Продавцю збитки у розмірі 20% від ціни неоплаченого товару, якщо більш ніж на 100 днів, то 40% від ціни неоплаченого товару, а якщо більш ніж на 200 днів, то 60% від ціни неоплаченого товару (п. 5 ст. 225 ЦК України).

Перевіривши правильність нарахування збитків у розмірі 161 383,06 грн. за розрахунком позивача, суд, визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, 15 липня 2014 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Декомп" (перший відповідач) був укладений Договір поруки №1 від 15.07.2013 р. (надалі - Договір поруки).

Згідно із Договором поруки перший відповідач поручився перед позивачем за виконання Фермерським господарством "Лебідь" всіх грошових зобов'язань, які виникли або виникнуть у майбутньому за Договором купівлі-продажу 66/2014 від 10.04.2014 р.

Відповідно до п. 1.2 і п. 1.3 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за невиконання або неналежне виконання Боржником зобов'язань за Основним договором, які забезпечуються Поручителем в повному обсязі (основний борг, відсотки за користування чужими грошовими коштами, збитки, неустойка, валютні зміни ціни товару).

За таких підстав позивач просить суд стягнути заборгованість за Договором купівлі-продажу 66/2014 від 10.04.2014 р. в розмірі 1 028 514,51 грн. (в тому числі: суму основного боргу з урахуванням курсової різниці в розмірі 648 195,63 грн., 161954,93 грн. процентів за користування чужими коштами, 56 980,89 грн. неустойки, 161 383,06 грн. збитків) із обох відповідачів солідарно.

Судом встановлено, що 10 листопада 2014 року Додатковою угодою до договору поруки №1 від 15.07.2014р. було внесено зміни до п. 5.1, а саме: цей договір вважається укладеним з дати, вказаної в правому верхньому куті першої сторінки тексту договору. Порука припиняється після перебігу шести місяців з 15.07.2014 року - моменту укладення договору поруки. Датою припинення поруки є 15.01.2015 року.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог до першого відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Декомп", оскільки вони є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, суд, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест", тому сума в розмірі 648 195,63 грн. основного боргу з урахуванням курсової різниці, 161 954,93 грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 56 980,89 грн. неустойки та 161 383,06 грн. збитків підлягають стягненню з Фермерського господарства "Лебідь"

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на другого відповідача в розмірі 20 570,29 грн. (2% від ціни позову).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року.

За умовами ч.3 ст.7 цього ж Закону, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів. Про таке повернення зазначається, зокрема в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом) (п.5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

З огляду на те, що ціна даного позову становить 1 028 514,51 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) розмір судового збору, який мав бути сплачений позивачем, становить 20 570,29 грн. Оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 20 814,00 грн., суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 243,71 грн., зарахованого на підставі платіжного доручення №52 від 27 січня 2015 року про сплату судового збору у розмірі 20 814,00 грн.

Щодо стягнення з другого відповідача витрат по оплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн., суд відмовляє в його задоволенні, оскільки ухвалою господарського суду від 09.04.2015р. відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 11, 509, 525, 526, 530, 549, 559, 610, 625-629, 655, 698, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "ЛЕБІДЬ" (Хмельницька область, Полонський район, село Велика Березна; код ЄДРПОУ 30895143) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" (02002, м.Київ, вул. М.Раскової, б.23; код ЄДРПОУ 36862239; п/р 26009257878900 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму основного боргу з урахуванням курсової різниці в розмірі 648195 (шістсот сорок вісім тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 63 коп., суму процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 161 954 (сто шiстдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн. 93 коп., суму неустойки в розмірі 56 980 (п'ятдесят шiсть тисяч дев`ятсот вiсiмдесят) грн. 89 коп., суму збитків в розмірі 161 383 (cто шiстдесят одна тисяча триста вiсiмдесят три) грн. 06 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 570 (двадцять тисяч п`ятсот сiмдесят) грн. 29 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКОМП" - відмовити.

В задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат по оплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроспецінвест" (02002, м.Київ, вул. М.Раскової, б.23; код ЄДРПОУ 36862239; п/р 26009257878900 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 71 коп., зарахованого на підставі платіжного доручення №52 від 27 січня 2015 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.04.2015 р.

Суддя Т.О. Пономаренко

справа № 922/1271/15