ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

30.04.2015 Справа № 904/1380/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Виноградник О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

розглянувши апеляційну скаргу та клопотання про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Італ Тайгер», м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у справі № 904/1380/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Італ Тайгер», м.Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», м.Дніпропетровськ

про стягнення 1 753 175,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2015 року у справі № 904/1380/15 (суддя Ніколенко М.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Італ Тайгер», м.Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», м.Дніпропетровськ про стягнення 1 753 175,34 грн. позов було задоволено, стягнено з відповідача на користь позивача суму грошового вкладу в розмірі 1 700 000 грн., суму процентів в розмірі 45 063,01 грн., 34 901,26 грн. судового збору; повернено позивачу з державного бюджету України 162,26 грн. зайво сплаченого судового збору (а.с.23-26, т.2).

Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань по повному та своєчасному поверненню банківського вкладу та відсотків; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.11, 525, 526, 530, 629, 1058, 1060 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України. Крім того, рішенням господарського суду було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на кореспондентський рахунок відповідача у Головному управлінні НБУ по м.Києву в межах суми позову, оскільки як зазначено в рішенні, позивачем не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходу до забезпечення позову.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням місцевого господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» ПАТ «Банк Фінанси та Кредит», м.Дніпропетровськ, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р. зазначену апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

29.04.2015р. до Дніпропетровського апеляційного господарського надійшла апеляційна скарга від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Італ Тайгер», м.Дніпропетровськ, в якій останній оскаржує рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні заяви про вжиття заходів по забезпеченню позову, просить рішення господарського суду від 07.04.2015р. - змінити, заяву позивача - задовольнити, накласти арешт на грошові кошти відповідача, які розміщені на кореспондентському рахунку ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в Головному управлінні національного банку України по м.Києву та області в межах суми стягнення 1 745 063,01 грн. та суми судового збору 34 901,26 грн.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що відповідач вже довгий час ухиляється від своїх зобов`язань по поверненню коштів, крім того, з різних інформаційних ресурсів відомо про знаходження ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у скрутному фінансовому становищі та наявності підстав для введення Тимчасової адміністрації. Більш того, сам відповідач у судових засідання в суді першої інстанції заявляв про свій важкий фінансовий стан, що є підтвердженням стійкої неспроможності розрахуватися за зобов`язаннями не тільки з позивачем, а й з іншими вкладниками.

Відповідно до ст..66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (зі змінами та доповненнями) у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 вищезазначеної постанови Пленуму ВГСУ регламентовано, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Підпунктом 7.1 п.7 цієї ж Постанови Пленуму ВГСУ передбачено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Враховуючи обставини об`єктивного характеру в державі, які не залежать від волевиявлення обох сторін, зокрема, важку економічну ситуацію в фінансовій та банківській сфері, що обумовлює стрімке знецінення національної валюти, ліквідацію банківських установ в державі, введення тимчасових адміністрацій в банках України Національним банком (станом на 30.04.2015р. - це 50 банківських установ), а також можливий період часу, необхідний для розгляду апеляційної скарги відповідача по справі (до 2-х місяців), то клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.66, 67, 86, 99 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Італ Тайгер» м.Дніпропетровськ про застосування заходів забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу, і розміщені на кореспондентському рахунку Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ в Головному управлінні Національного банку України по м.Києву та області № 32001170801, МФО 321024, в межах суми стягнення у розмірі 1 745 063,01 грн. та суми судового збору 34 901,26 грн.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко