АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/735/2015 Категорія КК: ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185

Головуючий в суді 1-ої інстанції: Дячук С.І.

Доповідач: Маліновський О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого, судді-доповідача: Маліновського О.А.

Суддів: Боголюбської Л.Б., Дзюбіна В.В.

при секретарі: Сологуб В.І.

за участю прокурора: Карпука Ю.А.

захисника: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100080011786 за апеляційною скаргою прокурора Шаповалова І.В. на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2015 року щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України , -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100080011786 від 31 грудня 2014 року, стосовно ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, разом з додатками, повернуто прокурору прокуратури Святошинського району міста Києва ШаповаловуІ.В. внаслідок невідповідності обвинувального акта та його додатків вимогам КПК України.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, так як не містить належного викладу фактичних обставин злочину та формулювання обвинувачення, які відповідали б наведеній у обвинувальному акті правовій кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки ст. 15 КК України не містить такого поняття як «намагався» і лише визначає замах як окрему стадію злочину, розкриваючи її форми відповідно.

Крім того, фактичні обставини та формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладено вкрай суперечливо, а саме одночасно вказується на те, що ОСОБА_4 з метою обернення на свою користь повторно, таємно викрав належне потерпілому майно, тобто вчинив закінчений злочин, і про те, що довести злочин до кінця обвинувачений не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції разом з наявним при ньому чужим майном, яке намагався викрасти.

Вказаний недолік фактично унеможливлює здійснення судового розгляду, оскільки згідно з вимогами п. 13 ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 337 КПК України такий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Також, всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті анкетні відомості про обвинуваченого не повні (відсутні дані про громадянство).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні ШаповаловІ.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вважає, що судом першої інстанції істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, а також порушено принцип змагальності.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що твердження суду про те, що обвинувальний акт не містить належного викладу фактичних обставин злочину та формулювання обвинувачення, які відповідали б наведеній правовій кваліфікації дій обвинуваченого, а також те, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення викладені суперечливо, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки такого твердження як «належний виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення», а також «суперечливе викладення фактичних обставин та формулювання обвинувачення» у ст. 291 КПК України не передбачено.

Крім того, суд вдався до дослідження фактичних обставин на тій стадії судового провадження, на якій це не передбачено, враховуючи те, що підстави для закриття кримінального провадження відсутні.

Вказує, що відповідно до вимог ст. 291 КПК України в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України викладені як фактичні обставини, так і формулювання обвинувачення, які відповідають наведеній кваліфікації.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

71) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України вимогам ст. 291 КПК України у зв'язку з тим, що він не містить належного викладу фактичних обставин злочину та формулювання обвинувачення, які відповідали б наведеній у обвинувальному акті правовій кваліфікації дій обвинуваченого, а також у зв'язку з тим, що фактичні обставини та формулювання обвинувачення викладені в обвинувальному акті суперечливо, є незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції в порушення вимог закону вдався до дослідження фактичних обставин та обвинувачення на тій стадії судового провадження, на якій це не передбачено.

Відсутність в анкетних даних відомостей про громадянство обвинуваченого не може бути визнано достатньою підставою, що перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду і може бути встановлено як в ході підготовчого засідання, так і під час розгляду кримінального провадження.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов незаконного та необґрунтованого висновку про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки формулювання обвинувачення відповідає вимогам п. 13 ст. 3 КПК України, а обвинувальний акт - вимогам ч. 4 ст. 110, ст. 291 КПК України.

За таких обставин доводи апеляційної скарги прокурора є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 419 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Шаповалова І.В. задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 березня 2015 року щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

­­­­_________________ ________________ ___________

Маліновський О.А. БоголюбськаЛ.Б. Дзюбін В.В.