ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2007 р. Справа № 9/34-07
Суддя господарського суду Балтак О.О.
при секретарі судового засідання Пилипчак О.І. , розглянувши матеріали справи
за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до:Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції, 23700, площа Миру,5, м. Гайсин, Вінницька область
про визнання рішення протиправним та його скасування
Представники :
позивача : ОСОБА_1-приватний підприємець
відповідача : Попова О.В.-представник за довіреністю
Нижник С.М.-представник за довіреністю
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції НОМЕР_1.
Позивач в обгрунтування позовної заяви посилається на те, що донарахування суми податкового зобов'язання відповідно до ст. 2,3,4,6,7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за платежем податок на додану вартість у розмірі 53103 грн. 00 коп., в т.ч. основний платіж - 35402 грн. 00 коп. та штрафні санкції у розмірі 17701 грн. 00 коп. податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_1, яке винесене відповідачем на підставі акту НОМЕР_2, є безпідставним. При перевірці було встановлено, що в період з 01.06.2004 р. по 01.11.2005р. позивач придбав у МПП «Ланик» матеріальні цінності сума ПДВ яких складає 43365 грн., при цьому було занижено податок на додану вартість в сумі 35402 грн. Позивач вважає, що даний факт не відповідає дійсності, так як за отримання товару у МПП «Ланик» позивачем було сплачено грошові кошти в т.ч. і ПДВ. За виписаними податковими накладними, отриманий товар був оприбуткований в обліку підприємця, а суму податку на додану вартість занесено до книги обліку придбання товарів та включено до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість у місцях поставки товару. Таким чином, позивач вважає формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних МПП «Ланик» правомірним.
За даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі № 9/34-07 та призначено попереднє засідання на 18.01.2007р.
В зв"язку із задоволенням клопотання позивача (НОМЕР_3) попереднє засідання перенесено на 02.02.2006р.
Розгляд справи розпочато та здійснено відразу після закінчення попереднього засідання 02.02.2007 р.
Позивач, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в запереченнх від 18.01.2007 р. та представники відповідача, в судовому засіданні, позов не визнають вважаючи, що спірне податкове повідомлення - рішення, винесене за порушення позивачем ст. 2,3,4,6,7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", є правомірним прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, а отже не підлягає скасуванню, тому в задоволенні позову просять відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено, що на підставі акту НОМЕР_2 про результати невиїзної позапланової перевірки Позивача з окремого питання (розбіжності по результатах зустрічної перевірки), відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким позивачу відповідно до ст. 2,3,4,6,7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97 із змінами та доповненнями ( 168/97-ВР ), пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ), визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 53103 грн. 00 коп., в т.ч. штрафні санкції у розмірі 17701 грн. 00 коп.
Під час проведення перевірки позивача за період з 01.01.2004 року по 31.03.2006 року відповідачем був направлений запит на проведення зустрічної перевірки по питанню обґрунтованості включення до відшкодування ПДВ по постачальнику МПП "Ланик" за наступними податковими накладними : НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13.
Суми податку на додану вартість по зазначених накладних включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) та відповідають даним податкової декларації з ПДВ.
На час написання акта перевірки надійшла відповідь (лист ДПА у Полтавській області НОМЕР_14), про те, що на обліку МПП "Ланик" не знаходиться.
Як вбачається з повідомлення Головного управління статистики у Полтавській області НОМЕР_15 МПП "Ланик" станом на 06.09.2006р. в Єдиному державному реєстрі підприємств організацій установ не значиться та в період з 01.01.2004р. по 31.12.2005 р. (період здійснення господарських операцій) не значився також.
Враховуючи те, що МПП "Ланик" не зареєстроване як суб"єкт господарської діяльності, не знаходиться на обліку в податкових органах, не зареєстрований як платник податку на додану вартість, видані ним податкові накладні є недійсними , а отже, віднесення сум до податкового кредиту за даними накладними позивачем є порушенням п.п.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
У відповідності до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - "право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку...".
Відповідно до п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 N 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за N 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно абзацу 1 пункту 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 зазначеного вище Закону ( 168/97-ВР ) встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
За умови наявності рішення суду щодо зняття з податкового обліку МПП Ланик", за неподання протягом року податкових декларацій та бухгалтерської звітності, суд дійшов висновку про законність спірного податкового повідомлення - рішення щодо застосування до позивача штрафних санкцій та донарахування сум податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Згідно з пунктом 7.4.1 та 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Пунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті вказаного Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.
Оскільки, на момент складання і видачі податкових накладних позивачу МПП "Ланик" не було зареєстровано, як платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), а тому МПП "Ланик" не мало право як нараховувати податок на додану вартість, так і складати відповідні податкові накладні.
За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2006 року НОМЕР_1 про визначення фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 53103 грн. 00 коп. є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, тому суд не вбачає підстав для його скасування.
Доводи позовної заяви зазначений висновок суду не спростовують.
Виходячи з вищевикладеного, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова складена в повному обсязі відповідно
до ч. 3 ст. 160 КАС України 05.02.2007 р.
Суддя Балтак О.О.