КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-9961/08 Головуючий у 1 інстанції: Верещак А.М.
Суддя-доповідач: Романчук О.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2009 року м. Київ.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Усенка В.Г.
Малиніна В.В.
при секретарі: Джуринській Н.В.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква про зобов`язання перерахувати доплату до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква (далі - відповідач) про зобов`язання перерахувати доплату до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2007 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та просив суд скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягаює задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, м. Біла Церква, де проживає позивач, у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року, віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно з ч.1 та 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон) - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є непрацюючим пенсіонером, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, а тому їй має бути підвищено розмір пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Так, колегія суддів звертає увагу на той факт, що судом першої інстанції було правильно застосованол законодавство України щодо визначення розміру підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам у відповідності до вимог ст. 39 Закону.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недопустимості зупинення положень Закону, Законом України «Про державний бюджет Українина 2007 рік», як це визначено відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.
Але, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, які не були встановлені судом першої інстанції.
Так, у відповідності до ст. 62 Закону, роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Таким підзаконним нормативно-правовим актом є Постанова Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок).
У відповідності до п.1 Порядку, цей Порядок визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
Згідно з п.п.5 п.4 Порядку- Виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом, проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам, зокрема пенсіонерам та особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби та інших структур, громадянам, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, громадянам, які працюють у громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної особи, а саме: доплата особам за роботу (службу) на території зон радіоактивного забруднення відповідно до статей 39, 40 Закону, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. N 836.
Таким чином, виплати, які передбачені ст. 39 Закону мають проводитись центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації позивача.
Колегія суддів звертає увагу на той факт, що відповідно до п. 24 Постанови Кабінету міністрів України від 20 червня 2000 р. N 987 «Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення», яка втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2005 року N 931 - видатки, пов'язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога), провадяться органами, які виплачують пенсію.
Тобто, до вересня місяця 2005 року обов`язок щодо виплат пенсій пенсіонерам у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» покладався на органи Пенсійного фонду України.
Згідно з ч. 1 ст. 52 КАС України - суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Частиною 3 ст. 52 КАС України передбачено, що ящо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Судом першої інстанції не правильно встановлено належного відповідача по справі, на що відповідач у своїх запереченнях звертав увагу суду.
А тому, судом першої інстанції було ухвалене рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача потрібно задовольнити, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2007 року скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква задовольнити
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2007 року скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді: