Судове рішення #4201230

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-9849/08 Головуючий у І-ій інстанції: Верещак А.М.

№ 2-а-4319/07 Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Усенка В.Г.,

суддів: Малиніна В.В. Романчук О.М.,

при секретарі: Літоміній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести перерахунок доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2007 року Письменна Тетяна Іванівна (далі-Позивач) звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області (далі - Відповідач, УПФУ у м. Білій Церкві) про зобов'язання провести перерахунок доплати до її пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є непрацюючою пенсіонеркою, являється постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю і має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Оскільки відповідач здійснює доплату у нижчому розмірі, ніж встановлено законодавством, просить суд зобов'язати його провести перерахунок вказаної доплати до її пенсії, відповідно до існуючих норм закону, тобто з 01.07.2007 року.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії Письменної Тетяни Іванівни, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, з 01 липня 2007 року з розрахунку мінімальної заробітної плати, встановленого ст. 76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - УПФУ у м. Білій Церкві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та постановити нове рішення, яким в задоволені позову Письменної Т.І. відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення було порушено норми матеріального права. Зокрема, суд не взяв до уваги те, що управління Пенсійного фонду України не є розпорядником державних коштів і здійснює пенсії та доплати тільки на передбачені цілі в межах бюджетних асигнувань. При цьому апелянт зазначає, що порядок використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення визначений постановами Кабінету Міністрів України №987 від 20.06.2000 року «Про затвердження Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» та №936 від 20.09.2005 року «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - змінити, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач Письменна Тетяна Іванівна перебуває на обліку в УПФУ у м. Білій Церкві як непрацююча пенсіонерка та має статус громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 - 1993 р.р. (категорія 4), що підтверджується посвідченням серії В-І № 833512 від 06.04.1994 року ( а.с. 4).

Позивачка зареєстрована та постійно проживає в м. Біла Церква Київської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів №106 від 23.07.1991 року /додаток № 1/ віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсія непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищується у розмірі доплати однієї мінімальної заробітної плати.

Згідно ст.76 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 15.03.2007 року розмір мінімальної заробітної плати з 01 липня 2007 року становить 440 грн.

Відповідно до ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а отже, постанови Кабінету Міністрів не повинні суперечити нормативним актам, які мають вищу юридичну силу. Так, застосування постанов, які містять положення щодо розрахунку доплат до пенсії, що суперечить чинним законам, є неправомірним.

Крім того, інтереси і права громадян є основоположними факторами чинного законодавства, тому твердження про обмеженість бюджетних асигнувань не може слугувати підставою для порушення цих прав. Згідно зі ст. 101 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” Кабінету Міністрів України в 2007 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної зарплати в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Ця норма закону, хоч і вимагає зважати на розміри асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами, проте вказує на те, що соціальні виплати за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах.

У такому разі колегія суддів вважає помилковим твердження відповідача, стосовно тлумачення ним поняття “абсолютна сума”, за яким доплата до пенсії не може бути встановлена у відсотковому значенні, а є сталою сумою і залежить лише від закріплених законодавством величин (розміру мінімальної зарплати, тощо). Разом з тим слід відмітити, що постановами Кабінету Міністрів України №987 від 20.06.2000 року та №936 від 20.09.2005 року не передбачено механізму адаптації до зміни розміру мінімальної заробітної плати у 2007 році.

Остаточним в цьому питанні є рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007р., де визнано неконституційними деякі положення Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, в т.ч. п.30 ст.71 цього Закону, яким було зупинено дію статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також зазначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, що є підставою для зміни судового рішення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2007 року - задовольнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2007 року - змінити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю за період з 9 липня 2007 року, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно.

В іншій частині постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області - залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий : Усенко В.Г.

Судді: Малинін В.В.

Романчук О.М.

Повний текст постанови складено та підписано 29.01.09.