Справа №22 а 6240 /08 р.             Головуючий у першій інстанції Денишенко Т.О.

Доповідач Маслій В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2008 року              Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду  в складі:

головуючого  судді:     Маслія В.І. ,

          суддів:                          Дурицької О.М., Саприкіної І.В.

при секретарі:               Овчинніковій Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Староміського районного суду м. АДРЕСА_1від 12 вересня 2007 року у справі за її позовом до Управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. Вінниці, Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправною бездіяльності, стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги за 2005-2007 року в сумі 3148, 18 грн.,-

встановила:

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідачів щодо недоплати їй щорічної разової грошової допомоги за 2005 - 2007 роки, яка підлягає виплаті учасникам війни.

Постановою Староміського районного суду м. АДРЕСА_1від 12 вересня 2007 року позивачці у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно дослідив обставини справи, виніс рішнення яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулась до суду з позовом в якому просить визнати  протиправною бездіяльність відповідача щодо недоплати разової грошової допомоги за 2005 - 2007 роки та зобов»язання відповідача виплатити їй недоплачену разову грошову допомогу за 2005 - 2007 роки у сумі 3148 грн. 18 коп..

Свої позовні вимоги ОСОБА_1мотивує тим, що вона є ветераном війни - учасником війни, а відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” їй щорічно до 5 травня повинна виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, але всупереч вимогам Закону грошова допомога їй виплачена не повному розмірі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду  першої інстанції про відмову у задоволенні вимог  про стягнення недоплачених сум за 2005-2006 роки, оскільки судом першої інстанції правильно  застосовані норми ст.ст. 99, 100 КАС України, так як позивачкою пропущено визначений Законом строк звернення до суду з позовом.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік суд виходив з того, що всі виплати разової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діють і всі виплати проводились згідно ЗУ «Про державний бюджет» на відповідні роки. А розгляд питання  законності розмірів таких виплат до 5 травня в 2007 року мав місце 9 липня цього року, тому неможливо стверджувати  про неправильність виплат станом на травень 2007 року.

Статею 22 Конституції України закріплено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року встановлено, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг , компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, частині другої статті 6, частини другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Таким чином Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь - яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки цим обставинам, помилково виходив з того, що Рішення прийнято 9 липня 2007 року, а тому положення статей, визнаних неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто, Рішення зворотної сили не має.

 Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206 КАС України колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково,  постанову Староміського районного суду м. АДРЕСА_1від 12 вересня 2007 року скасувати.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення в Староміському районі м. АДРЕСА_1на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу у сумі 1230 грн. 18 коп. за 2007 рік.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно і може бути оскаржена протягом одного місяця в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                                                          Судді