ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Феха Т.С.

                                                                      Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"30" жовтня 2012 р. Справа № 2а-8114/11          

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "22" листопада 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рокитнівського районного суду від 22.11.2011 року позов задоволено: визнано неправомірними дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Рокиттнівської райдержадміністрації (далі УПСЗН) щодо невиплати позивачу щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст.37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закону №796-ХІІ) протиправною; зобов'язано УПСЗН здійснити перерахунок та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону №796-ХІІ з 28.04.2011 року по 22.11.2011 року.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та відмовити в задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Позивач звернувся до суду із позовом як потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення особа. Позивач отримує допомогу у зв’язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону №796-ХІІ, але у розмірі, встановленому постановою КМУ.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”. Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ, який встановлює розмір доплати як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри такої доплати в твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру доплати застосуванню підлягає саме ст.37 Закону №796-ХІІ, а не постанова КМУ від 26.07.1996 р. за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Ці кошти мають бути виплачені відповідачем згідно із Порядком використання коштів державного бюджету для використання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ від 20.09.2005 р. №936.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рокитнівського районного суду Рівненської області від "22" листопада 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: ОСОБА_5

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 с. Обсичі,Рокитнівський район, Рівненська область,34220

3- відповідачу ОСОБА_3 праці та соціального захиcту населення Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області вул.Кірова ,10,смт.Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200