Копія

                        Справа №2-314/2009

                       Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    04 березня 2009 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді   Мельничика Ю.С.,

при секретарі     Кириленко І.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ., представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

                    В С Т А Н О В И В:    

    У лютому 2008 року ОСОБА_1  звернувся з позовом до  головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

    Посилався на те, що наказом №215-к від 25 травня 2007 року був звільненим відповідачем з посади молодшого державного районного інспектора рибнагляду у зв”язку з ліквідацією установи, тобто з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України. Проте свої звільнення вважає незаконним, тому просить поновити його на попередній роботі і стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Також неправомірними діями йому завдано моральних страждань, тому просив суд стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

    Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначив, що позивач в головному державному управлінні охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області (далі відповідач) ніколи не працював, а працював молодшим державним інспектором у Черкаському територіальному відділі Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів, яке за наказом Державного комітету рибного господарства України від 10 лютого 2007 року №5, наказом Державної інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства від 10 лютого 2007 року №22, та наказу Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів від 10 лютого 2007 року №35-к, ліквідовано, і з вказаної причини позивача було звільнено з роботи.

    Оскільки відповідач не є правонаступником Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів, просив суд відмовити в задоволенні позову.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що сторони заявили про достатність наданих ними доказів для вирішення спору, виходячи з встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, суд приходить до таких  висновків.

    Як вбачається з матеріалів справи, позивач 07 серпня 2006 року був прийнятий на посаду молодшого державного інспектора у Черкаському територіальному відділі Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів, а відповідно до наказу №215-к від 11 травня 2007 року його було звільнено з даної посади з 25 травня 2007 року в силу п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України у зв”язку з ліквідацією Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів.

    Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України – трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

    Як вбачається з матеріалів справи наказом начальника Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів від 10 лютого 2007 року №35-к було зазначено про ліквідацію Середньодніпровського державного басейнового управління охорони водних живих ресурсів та Полтавського, Черкаського, Кіровоградського територіальних відділів. На базі ліквідованого Середньодніпровського державного басейнового управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, відповідно до наказу Державного комітету рибного господарства України №08 від 15 лютого 2007 року, були створені самостійні Державні управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Полтавській, Кіровоградській та Черкаській областях.

    Проаналізувавши вищенаведені накази, суд дійшов висновку, що дані установи не є правонаступниками  Середньодніпровського державного басейнового управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у відповідності до вимог діючого законодавства.

    Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ліквідація установи потягла за собою зміни в організації виробництва і праці в нових створених органах охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, зокрема  змінилася їх територіальна компетенція, а тому власник або уповноважений ним орган має право на звільнення працівників в силу п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.

      Крім цього, відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 грудня 1992 року (зі змінами) “Про практику розгляду судами трудових спорів”, судам надано роз”яснення, що при ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП України можуть застосовуватися і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночано утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

    При проведенні вивільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалося, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

    На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 10, 11, 27, 60, 88, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд, -

                        В И Р І Ш И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1  до головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Черкаській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відмовити.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд поданням заяви про оскарження протягом десяти днів після його проголошення, та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя підпис Згідно з оригіналом

Суддя Світловодського

            міськрайонного суду                                                Ю.С. Мельничик