ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"07" липня 2006 р. Справа №6/155-НА
за позовом Товариства з обмежною відповідальністю "ХХІ вік" м. Хмельницький
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя Танасюк О.Є. Секретар судового засідання Сарбей О.Ф.
Представники сторін:
від позивача Доронін П.М. –представник за довіреністю №1 від 01.06.06р.
від відповідача Коваль І.І. –представник за довіреністю №12366/9/10 від 25.05.06р.
Постанова проголошується 07.07.06р., оскільки в судовому засіданні 04.07.06р. оголошувалася перерва.
У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Суть спору: Позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 04.07.06р. просить суд:
1) визнати частково протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000662304/0/2662 від 05.08.05р., №0000662304/1/2932 від 06.09.05р., №0000662304/2/3812 та №0000872304/2/3813 від 11.11.05р., якими позивачу донараховано податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 34 400,00 грн., з них: 30 400 –основний платіж та 4000 –штрафні санкції, а також застосовано штрафні санкції в сумі 3040,00 грн., в частині нарахування позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств на загальну суму 30 800,00 грн., з яких: 28 000 грн. – основний платіж та 2 800,00 грн. - фінансові санкції.
2) також просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000332303/0/2666 від 05.08.05р., №0000332303/1/2927 від 06.09.05р., №0000332303/2/3814 від 11.11.05р., якими занижено позивачу суму бюджетного відшкодування по ПДВ на 20 604,00 грн.
Повноважний представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи тим, що за результатами проведення планової документальної перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1.ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема безпідставне віднесення до складу валових витрат „різниці між ціною придбання товарів”. Однак, позивач з цим не погоджується, оскільки:
1) дані норми містять лише дефініції податкових категорій, а не закріплюють жодних прав та зобов’язань, тому їх порушити неможливо.
2) відповідно до п.5.1. ст.5 Закону, валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат... здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються для ...їх подальшого використання у господарській діяльності, отже дана норма стосується витрат на придбання товарів (робіт, послуг), і не має відношення до такої юридичної категорії як „збитки” в частині включення їх до валових витрат.
3) сама форма декларації з податку на прибуток, на думку позивача, унеможливлює включення до валових витрат різниці в цінах.
4) згідно картки рахунку позивача „валові витрати” 01.02.05р. позивачем було оприбутковано в бухгалтерському обліку придбання горіхів волоських лущених в кількості 17 000 кг. на загальну суму 272 000 грн., цього ж числа вартість даної операції була віднесена до валових витрат. Відвантаження горіхів відбулося 08.02.05р., що підтверджується ВМД №400000001/5/000675. В зв’язку з цим позивачем 08.02.05р. віднесено вартість проданих горіхів до валових доходів на суму 183 678,81 грн. З цього вбачається, що збиток по даній операції склав 112 001 грн. При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що даний збиток не міг бути внесений до валових витрат 08.02.05р., оскільки вже був віднесений до валових витрат 01.02.05р.
5) об’єктом оподаткування є лише позитивний результат від проведеної операції, в даному випадку у позивача був від’ємний результат.
6) позивач зазначає, що жодних матеріальних доказів на підтвердження факту порушення ним ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” відповідачем в акті перевірки не зафіксовано, оскільки відсутні посилання на будь-які первинні документи, які б про це свідчили. Тому віднесення позивачем до валових витрат 112 000 грн. збитку по окремій господарській операції вважає документально не підтвердженим. При цьому, посилається на ч.2 ст.71 КАС України, яка покладає обов’язок доведення правомірності свого рішення на органи ДПС.
7) висновок відповідача про те, що горіхи позивачем не відвантажувалися ТОВ „Кардіко” та знаходяться на складі, який належить позивачу, а тому не призначалися для використання в господарській діяльності, на думку позивача не відповідає дійсності, оскільки ТОВ „Кардіко” орендує частину даного складу ТОВ „ХХІ вік”.
8) позивач зазначає, що операції по придбанню та відповідно оприбуткуванню товару – „горіх волоський очищений” та реалізації (експорту) товару „горіхів без шкарлупи сушених” є різними операціями, так як товари не є ідентичними одному виду товарів, що підтверджується відповідними первинними документами.
В зв’язку з цим, просить спірні повідомлення-рішення скасувати як неправомірні.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, винесені за результатами перевірки позивача, в ході якої виявлені порушення чинного законодавства.
При цьому звертає увагу, що в ході перевірки було виявлено, що позивачем в І кв. 2003р. до складу валових витрат віднесено вартість послуг наданих ТОВ «Хмельницький - Транскор»в сумі 57 535 грн. в тому числі і 9 589 грн. ПДВ, чим порушено п.п.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», далі –Закон про прибуток, відповідно до якого не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг).
Також було виявлено, що позивач 01.02.2005р. придбав у ТОВ «Кардіко»горіхи волоські лущені в кількості 17 т. на загальну суму 326 400 грн. (в т.ч. ПДВ-54400 грн.). Закупівельну вартість віднесено до складу валових витрат виробництва та обігу. Розрахунки проведено на суму 177 223,81 грн. Крім того, станом на 01.02.2005р. за даними бухгалтерського обліку у позивача на рахунку 281 «Товари на складі»рахувався залишок 1 704 кг. горіхів волоських лущених по ціні 16 грн. за 1 кг.
08.02.2005р. позивач відповідно до додаткової угоди №07 від 01.02.2005р. до контракту №01/04 від 15.09.2004р. експортував горіхи волоські лущені в кількості 18 480 кг на загальну суму 183 678,81 грн. фірмі «Yarden Jus De Fruits», Франція. В результаті даної господарської операції позивач горіхи волоські лущені продав по ціні значно нижчій, ніж ціна придбання, здійснивши таким чином збиткову операцію, при цьому, сума збитків склала 112 001 грн. Факт того, що ТМЦ не відгружались позивачу, відсутність факту уцінки товарів і їх реалізація в одному місяці є підтвердженням того, що позивач не мав наміру використовувати дані товари у власній господарській діяльності.
Робить висновок, що в порушення п.5.1 ст.5 п.1.32 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, позивач безпідставно відніс до складу валових витрат різницю між ціною придбання і ціною продажу ТМЦ на загальну суму 112 000 грн.
Стверджує, що операція продажу товарів по ціні нижче ціни придбання є збитковою та суперечить меті підприємницької діяльності, а тому джерелом відшкодування цих збитків повинні бути результатами господарської діяльності позивача, а не відшкодування з Держаного бюджету України сум податкового кредиту по податку на додану вартість, нарахованих платником за результатами такої операції. Таким чином, в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивач безпідставно відніс в лютому 2005р. до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 20 604 грн., сплачений в звітному періоді за ТМЦ , вартість яких не відноситься до складу валових витрат.
Вказує на те, що позивач безпідставно вважає, що відповідачем було порушено ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»при прийнятті податкових повідомлень-рішень №0/2666, 1/2927,2/3814, так як дані повідомлення-рішення надіслані відповідно до Порядку направлення органами ДПС України податкових повідомлень-платникам податків та Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (наказ від 17.03.2005р. №110) .
В письмових поясненнях звертає увагу суду на те, що позивач стверджує, що ним було отримано валовий дохід за 1 кв.2005р. і в тому числі дохід від продажу горіхів волоських лущених, при цьому наводить визначення понять валового доходу та валових витрат. Проте відповідно до п.1.32 ст.1 Закону про прибуток однією із обов’язкових ознак господарської діяльності є спрямованість її на отримання доходу, а не валового доходу, а відповідно до Положення (стандарту ) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати (затверджено Наказом Мінфіну від 31.03.199р. №87 доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу. В результаті проведеної операції по купівлі-продажу горіхів волоських за ціною, що значно нижча від ціни придбання, економічної вигоди позивач не отримав та капітал його не зріс, а отримав збиток. Тому вважає твердження позивача про отримання доходу від вищевказаної операції є помилковим.
Твердження позивача про те, що різницю між ціною придбання та ціною продажу горіхів визначити неможливо, так як продавався не горіх волоський лущений, а стандартна четвертинка, горіх індустріальний, крошка очищена та крошка для масла по чотирьох різних цінах спростовує тим, що позивачем не надано документів, які засвідчують факт калібровки (поділ на половинки, четвертинки) та сортування горіхів по категоріям. В періоді, що перевірявся, товариство займалося вирощуванням фасолі, закупівлею та реалізацією горіхів волоських.
Також в письмових поясненнях вказує на те, що згідно документів наданих для перевірки у перевіряємо му періоді уцінка товарів на підприємстві не проводилась.
Твердження позивача про те, що в акті перевірки відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи на підставі яких перевіряючими визначались суми валових витрат та суми податкового кредиту спростовує, посилаючись на Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності –юридичними особами їх філіями , відділеннями та іншими відокремленими підрозділами( затв. Наказом ДПА країни від 16.09.2002р. №429). Вказує на те, що фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства в акті перевірки повинні бути відображені в розрізі періодів , а не по кожній господарській операції окремо із зазначенням первинних документів, і лише виявлені розбіжності між показниками, які відображені підприємством у податковій звітності та фактичними показниками ,виявленими перевіряючими в ході перевірки повинні бути викладені в акті перевірки із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку .
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:
В період з 21.06.05р. по 02.08.05р. працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «ХХІ вік» за період з 01.01.2003р. по 31.03.2005р., за результатами якої складено акт перевірки від 02.08.2005р. №1472/23-4/31100238. Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат на загальну суму 121 600 грн.( І кв.2003р.-на 9 600 грн. та І кв.2005р. –на 112000 грн.
Перевіркою встановлено, що позивач згідно рахунка-фактури №000003 від 28.01.2005р. придбав в ТОВ «Кардіко»01.02.2005р. по видатковій накладній №0000003 горіхи волоські лущені в кількості 17 000 кг. на загальну суму 326 400 грн.( в т.ч. ПДВ 54 400 грн.) по ціні 16 грн. за 1 кг. ( без ПДВ). Закупівельну вартість горіхів в розмірі 272 000 грн. товариство віднесло до складу валових витрат виробництва та обігу. Розрахунки за придбану продукцію було проведено частково на суму 177 223,81 грн.
Станом на 01.02.2005р. за даними бухгалтерського обліку в ТОВ «ХХІ вік»на рахунку 281 «Товари на складі» рахувався залишок 1 704 кг. горіхів волоських лущених по ціні 16 грн. за 1 кг.
15.09.2004р. позивачем укладено контракт №01/04 з фірмою «Yarden Jus De Fruits»(Франція) на поставку горіхів волоських очищених, ціна, кількість та асортимент на кожну партію визначаються в додатковій угоді. В зв’язку з цим позивачем було здійснено переробку та розфасовку горіхів, придбаних у ТОВ „Кардіко”, що підтверджується вищевказаним контрактом та наказом директора підприємства від 01.02.05р. №1-В.
В результаті переробки зазначеного товару було отримано і розфасовано очищені волоські горіхи на :
- категорія В (стандартна четвертинка)- 2 640 кг.;
- категорія Д (індустріальний) –6 160 кг;
- крошка очищена –8 000 кг;
- крошка для масла –1680 кг.
Таким чином, позивачем перероблено і розфасовано 18 480 кг. горіхів, що підтверджується актом переробки від 07.02.05р.
Відповідно до додаткової угоди №07 від 01.02.2005р. експортовано горіхи волоські лущені в кількості 18 480 кг. на загальну суму 183 678,81 грн. фірмі «Yarden Jus De Fruits», Франція, що підтверджується ВМД № 0675 від 08.02.2005р. та Іnvoise № 02/05 від 07.02.2005р.
Відповідно перевіркою визначено, що позивач продав горіхи волоські на експорт по ціні нижчій ,ніж ціна придбання, здійснивши збиткову операцію. Різниця між вартістю придбання та продажу горіхів волоських лущених складає 112 000 грн.. У зв’язку з цим визначено, що позивач порушив п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” включив до складу валових витрат різницю між ціною придбання і ціною продажу горіхів волоських лущених на суму 112 000 грн., чим занизив в І кварталі 2005 р. оподатковуваний прибуток на суму 112 000 грн., та занизив податкове зобов’язання по податку на прибуток в І кварталі 2005р. на 28 000 грн.
Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення п.п.5.3.3.п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 9 589 грн., включеного до ціни послуг, наданих підприємству ТОВ «Хмельницький-Транскор»згідно акта здачі-приймання робіт від 05.03.2003р., чим завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування. В зв’язку з тим, що від’ємне значення, отримане за результатами 2003р. включалось до складу валових витрат наступного податкового періоду, товариством було занижено оподатковуваний прибуток в І кварталі 2004р. на суму 9 600 грн., що призвело до заниження податкового зобов’язання по податку на прибуток в 1 кварталі 2004р. на суму 2400 грн.
Перевіркою також визначено порушення п.п. 7.4.1., 7.4.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, так як позивачем включено до складу податкового кредиту у лютому 2005р. 20 604 грн. ПДВ, сплачене в звітному періоді за горіхи волоські лущені, вартість яких не відноситься до складу валових витрат.
На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.08.2005р. № 0000662304/0/2662 , яким визначено податкові зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 34400 грн., у т.ч. за основним платежем –30 400 грн., за штрафними санкціями –4 000 грн., та №0000332303/0/2666 про виявлене завищення суми бюджетного відшкодування в лютому 2005р. на суму 20 604 грн.
Рішенням відповідача про результати розгляду первинної скарги від 06.09.2005р. № 16419/10/25-036 залишено податкові повідомлення-рішення від 05.08.2005р. № 0000662304/0/2662 та №0000332303/0/2666 без змін, а скаргу без задоволення. За результатами оскарження відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 06.09.2005р. №0000662304/1/2932 та №0000332303/1/2927 на аналогічні суми.
Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 07.11.2005р. №16643/у/25-036 ДПА у Хмельницькій області залишено без змін податкові повідомлення-рішення відповідача від 05.08.2005р. №0000662304/0/2662 та №0000332303/0/2666 та рішення відповідача від 06.09.2005р. № 16419/10/25-036 , а скаргу без задоволення, при цьому збільшено на 3 040 грн. суму штрафної санкції по податку на прибуток, що визначена податковим повідомленням –рішенням ДПІ у м. Хмельницькому від 05.08.2005р. №0000662304/0/2662 та визначено ДПІ у м. Хмельницькому відповідно до п.п.6.6 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»надіслати ТОВ «ХХІ вік»окреме податкове повідомлення- рішення №0000872304/2/3813 від 11.11.05р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток, що включає штрафну санкцію в сумі 3 040 грн.
З врахуванням даного рішення відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2005р. №0000662304/2/3812 на суму 34 400 грн., №0000332303/2/3814 на суму 20604 грн., №0000872304/2/3813 на суму 3 040 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся з вимогою про їх скасування в судовому порядку.
Досліджуючи надані сторонами докази , аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності , судом враховується наступне.
Згідно п.п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. (із змінами та доповненнями) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
При цьому згідно пп. 1.32 ст. 1 зазначеного Закону, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до п.5.2.1 ст.5 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)...з урахуванням обмежень, встановлених п.п.5.3-5.7. даної статті.
Згідно п.1.31 ст.1 Закону, під продажем розуміється будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
З цього випливає, що витрати, понесені позивачем у зв’язку з придбанням товару, який підлягає подальшому продажу, включаються до валових витрат. Таким чином, судом приймається до уваги, що позивачем правомірно віднесено до валових витрат закупівельну вартість горіхів в розмірі 272 000 грн.
При цьому судом враховується, що згідно п.п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Згідно з пп. 7.7.1 ст. 7 Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Згідно пп. 7.4.4 ст.7 Закону суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких не відноситься до складу валових витрат, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2005р. позивачем згідно рахунка-фактури №000003 від 28.01.2005р. придбано в ТОВ «Кардіко»по видатковій накладній №0000003 горіхи волоські лущені в кількості 17 000 кг. на загальну суму 326 400 грн.( в т.ч. ПДВ 54 400 грн.) по ціні 16 грн. за 1 кг. ( без ПДВ). Закупівельну вартість горіхів в розмірі 272 000 грн. товариство віднесло до складу валових витрат виробництва та обігу. Розрахунки за придбану продукцію було проведено частково на суму 177 223,81 грн.
Однак, судом враховується, що 15.09.2004р. позивачем укладено контракт №01/04 з фірмою «Yarden Jus De Fruits»(Франція) на поставку горіхів волоських очищених, із визначенням ціни, кількості та асортименту на кожну партію в додатковій угоді. В зв’язку з цим позивачем було здійснено переробку та розфасовку горіхів, придбаних у ТОВ „Кардіко”, що підтверджується вищевказаним контрактом та наказом директора підприємства від 01.02.05р. №1-В.
Зокрема, в результаті переробки зазначеного товару було отримано і розфасовано очищені волоські горіхи на :
- категорія В (стандартна четвертинка)- 2 640 кг.;
- категорія Д (індустріальний) –6 160 кг;
- крошка очищена –8 000 кг;
- крошка для масла –1680 кг.
Таким чином, позивачем перероблено і розфасовано 18 480 кг. горіхів, що підтверджується актом переробки від 07.02.05р.
В зв’язку з цим, судом приймається до уваги, що позивачем було здійснено поставку фірмі «Yarden Jus De Fruits»(Франція) не товару, придбаного у ТОВ „Кардіко”, а іншого, вже переробленого товару, з чого випливає, що мало місце здійснення іншої господарської операції.
Крім того, судом враховується, що відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. наказом ДПА України №327 від 10.08.05р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Однак, як вбачається з акту перевірки, твердження відповідача про віднесення позивачем до складу валових витрат в І кварталі 2005р. різниці між ціною придбання і ціною продажу товару на загальну суму 112 000 грн. (сума збитків від здійснення господарської операції), викладене на стор. 11 акту, не підтверджене первинними та іншими документами. При цьому, відповідачем при здійсненні перевірки також не прийнято до уваги та не відображено в акті перевірки, які саме категорії перероблених горіхів були продані за ціною, меншою, ніж ціна придбання( наприклад, крошка для масла), а які - ні.
Згідно ч.4 пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами і іншими документами. При цьому, судом критично оцінюється віднесення відповідачем в ході перевірки до валових витрат позивача за І квартал 2005р. витрат пов’язаних із придбанням позивачем горіхів волоських в сумі 160 000 грн., оскільки у позивача на момент проведення перевірки були відсутні документи на підтвердження вказаної суми, тому висновки відповідача про віднесення позивачем вказаної суми до валових витрат є безпідставними, оскільки документально підтверджується віднесення позивачем до валових витрат лише суми 272 000 грн.
З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є законними, обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову згідно ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому. При цьому згідно ч.1 ст. 94 Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити.
Податкові повідомлення-рішення №0000662304/0/2662 від 05.08.05р., №0000662304/1/2932 від 06.09.05р. та №0000662304/2/3812 від 11.11.05р., якими позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток підприємств в сумі 34 400,00 грн., з яких: 30 400,00 грн. –основний платіж та 4 000 грн. –штрафні санкції визнати частково протиправними та скасувати в частині визначення податкового зобов’язання на загальну суму 30 800,00 грн., з яких: 28 000 грн. –основний платіж та 2 800,00 грн. - фінансові санкції.
Податкове повідомлення-рішення №0000872304/2/3813 від 11.11.05р. про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 3040,00 грн. визнати частково протиправним та скасувати в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 2 800,00 грн.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000332303/0/2666 від 05.08.05р., №0000332303/1/2927 від 06.09.05р., №0000332303/2/3814 від 11.11.05р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ХХІ вік”, (м. Хмельницький, вул. Купріна,54/2) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.