Справа № 2-1537/2009р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

        25 лютого  2009 року           Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого судді Андрощука В.В., при секретарі Забродської Г.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України у Заводському районі м.Миколаєва, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області  про поновлення строку звернення до суду та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

 21.11.2008р. ОСОБА_1   звернувся  до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного Фонду України у Заводському районі м.Миколаєва   про поновлення строку звернення до суду та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги.

    Позивач  в своєму позові вказав, що має статус «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання матеріальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем його право було порушено, у зв»язку з чим він  змушен  був  звернутись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача суму за період з 2006р. по 2007р. у розмірі 2733 грн. 30 коп.

    В процесі розгляду справи до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.  

    В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності.  

        Відповідач- Головне  управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області  до судового засідання не з»явився, надали  письмові заперечення по справі, посилаючись на безпідставність та незаконність заявленого позову, просили  відмовити у його  задоволенні, крім того просили розглядати справу у відсутності представника відповідача.

       Відповідач – Управління пенсійного Фонду України у Заводському районі м. Миколаєва у судове засідання не з’явились, надали суду заяву з проханням розглядати справу у відсутності їх представника.  

До слідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

         Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 .   відповідно до ст..1 Закону України № 2195-4 від 18 листопада 2004р. "Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон №2195) є дитиною війни. Згідно зі ст.6 Закону №2195 з 1 січня 2006 року позивачу  повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках позивачу  така допомога не виплачувалась.

       Верховна Рада України своїм Законом України № 3235 -IV від 20 грудня 2005 року "Про державний бюджет України на 2006 рік", ст.77 і ст.110, та Законом України № 489-У  від 19.12.2006року " Про Державний бюджет України на 2007 рік ", стаття 71, пункт 12 зупинила дію ст..6 Закону №2195.

       Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року  визнав неконституційними положення  про зупинення  дії ст..6 Закону №2195 та таким, що не відповідають Конституції України.

      Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195 державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені   цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

      Згідно ч.2 ст.19 та ч.3 ст.22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, не виплата позивачу соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону №2195 , є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6  Закону №2195  становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст..28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня – 350 грн.; з 01 квітня – 359 грн.; з 01 жовтня  - 366 грн.

Згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня – 380 грн.; з 01 квітня – 406 грн.; з 01 жовтня  - 411 грн.

Таким  чином, сума не виплаченої  позивачу  державної соціальної допомоги, який має статус «Дитина війни», становить - 2733 грн. 30 коп., яка складається з наступного  розрахунку (4302,00 грн. (загальна сума мінімальної пенсії за 2006р.) + 4809,00 грн. (загальна сума мінімальної пенсії за 2007р.)  х 30,00 % : 100,00% = 2733,30 грн.). Дана сума підлягає стягненню з відповідача, а саме Головного  управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Вище наведене дозволяє дійти висновку про те, що право позивача на належне соціальне забезпечення було порушено відповідачем, а саме  Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у зв’язку з чим позов підлягає частковому задоволенню .  Твердження представника відповідача – Головного  управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не знайшли свого підтвердження, доказів не надано.

Крім цього, судом встановлено, що законні права позивача були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні позивачу, як дитині війни, виплати його не повідомили, тому про факт порушення прав позивача  стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007р. Отже, суд вважає, що позивачем був пропущений строк звернення до суду з поважних причин, а тому вважає необхідним його поновити.

На підставі ст.94 КАС України на користь позивача також підлягають поверненню з місцевого бюджету, а саме з Управління Державного Казначейства у м. Миколаєві  понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40  грн.

        Керуючись ст. ст.7-12,86,159,161-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В  :

Поновити ОСОБА_1     пропущений строк для звернення до суду.

          Адміністративний позов ОСОБА_1    – задовольнити частково.

       Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області  зробити ОСОБА_1      перерахунок недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 2006р. по 2007р.

        Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області  на користь ОСОБА_1   щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у розмірі – 2733,30 грн.

         Повернути з місцевого бюджету - Управління Державного Казначейства у м.Миколаєві                                   ОСОБА_1         понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40  грн.

      Постанова набирає чинності через 10 днів з моменту її проголошення. Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва в строк та порядок, передбачений ст.186 КАС України.

                Головуючий-суддя:                                                             В.В.Андрощук