донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

  31.05.2006 р.                                                                        справа №  23/429

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.03.2006 року у справі           №23/429 (суддя Забарющий М.І.) частково задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Ратекс” м. Донецьк про стягнення 4200,42 грн. –витрат на виплату пенсій.

Стягнено з відповідача на користь позивача 3484,04 грн. –витрат на виплату пенсії.  

Залишено позов без розгляду в частині стягнення 716,38 грн. на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду ґрунтується на нормах Законів України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення” та “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Ратекс” м. Донецьк, не погоджуючись із рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, так як вважає, що воно прийняте з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та з порушенням норм процесуального права.

В своїй апеляційній скарзі заявник посилається на те, що судом були порушені норми статей 21 та 65 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, на думку відповідача, суд помилково прирівняв витрати на виплату та доставку пенсій до збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Заявник вказує також на те, що Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не зобов’язує відшкодовувати витрати на виплату пенсій особам, що були зайняті на роботах, вказаних у списку №2.

Позивач,Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, проти скарги заперечує, вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Позивач, посилаючись на вимоги частини 2  Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІУ від 09.07.2003 року (далі Закон №1058), пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”       №1788–ХІІ від 05.11.1991 року, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року  №21-1 (далі Інструкція), звернувся з позовом про стягнення з відповідача 4200,42 грн., згідно розрахунку позовних вимог.  

Статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788 передбачені обставини надання пенсій працівникам за віком на пільгових умовах.

Шутова Валентина Миколаївна, працюючи у відповідача, була зайнята на роботах, що дають право на призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до підпунктів “б” –“з” статті 13 даного Закону, що підтверджується довідкою відповідача №12 від 12.10.2004 року З 12.10.2004 року вказаній особі була призначена пільгова пенсія за віком (робота за списком №2).

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Закону №1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією “Про порядок обчислення  і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663.

Зокрема, відповідно до пункту 6.1. відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Закону № 1058.

До набрання чинності цього Закону порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій за списком №2 був визначений Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування “ № 400 .

Як вбачається із матеріалів справи, позивач подав суду докази щодо фактичної сплати Шутовій В.М. 3571,01 грн.  через підприємства зв’язку. За вересень та жовтень   2005 року відповідних доказів не надано. Тому господарський суд правомірно залишав позов без розгляду частині  стягнення 716,38 грн.  

Судовою колегією не приймаються до уваги посилання заявника апеляційної скарги на те, що використання позивачем у позовній заяві назви ТОВ “Ратекс” означає, що  позов був поданий не до його підприємства, а до іншої особи, тому предметом судового розгляду даної справи були права та обов’язки однієї особи, а рішення прийняте відносно прав та обов’язків іншої особи, залученої до справи помилково.

Такі твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме, заявою позивача  №1202/06 від 27.02.2006 року, в якій він зазначив про помилково вказану невірну назву відповідача (відсутність слова “Фірма”). Крім того, реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю “Ратекс” м. Донецьк, зазначені позивачем в позовній заяві, співпадають з реквізитами Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма” Ратекс”       м. Донецьк. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд правильно визначив відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма” Ратекс” м. Донецьк, та прийняв відносно нього спірне рішення.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області відповідає діючому законодавству та фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Ратекс”       м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2006 року у справі №23/429 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2006 року у справі              №23/429 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий          М.В.  Калантай

Судді:          Г.Я.  Старовойтова

          Р.М.  Українська

                              Надруковано: 5 прим.

                              1. позивачу

                              2. відповідачу

                              3 у справу

                              4 господарському суду

                              5. апеляційному суду