а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2009 р. Справа № 2-а-185/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
прокуратури: не з'явився
позивача : Тушевська Л.Г.
відповідача : ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник
розглянувши матеріали справи
за позовом: прокурора Липовецького району Вінницької області в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення штрафу
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Липовецького району Вінницької області в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1про стягнення штрафу в сумі 510 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в прокуратуру Липовецького району звернулося територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з проханням примусово стягнути з ОСОБА_1 застосовних до нього постановою №069247 від 15.09.2008 року фінансових санкцій в розмірі 510 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Представник прокуратури в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час слухання справи був повідолмений вчасно та належним чином.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру ”, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно ст.60 КАС України прокурор може здійснювати в суді представництво інтересів держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Враховуючи те, що існування заборгованості зі сплати штрафу, тягне з собою ненадходження коштів до Державного бюджету та суттєво порушує інтереси держави, суд прийшов до висновку, що органи прокуратури наділені правом звертатися з позовами в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про стягнення штрафу.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач та його представник позов не визнали та просили відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
27.08.2008 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області було здійснено перевірку транспортного засобу “Фольксваген Пассат”, державний номерний знак НОМЕР_1. За результатами перевірки було складено акт №091139 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Згідно вказаного акту перевіркою встановлено порушення ОСОБА_1ст.39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: експлуатація легкового автомобіля, об лаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки.
На підставі вказаного акту перевірки 15.09.2008 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області було винесено постанову №069247 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 510 гривень за порушення вимог ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Однак, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що до відповідача необґрунтовано застосовано фінансові санкції, передбачені постановою №069247 від 15.09.2008 року, враховуючи наступне.
Згідно зі ст.3 Закону України “Про автомобільний транспорт” (далі - Закон) цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Ст.29 Закону дає визначення автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, під яким розуміється суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу за договором перевезення пасажира транспортним засобом, що використовується ним на законних підставах, тобто особа може вважатись автомобільним перевізником лише в разі отримання ліцензії на здійснення пасажирських перевезень.
Ст.39 Закону визначено перелік документів для фізичної особи, необхідних для здійснення перевезення пасажирів на таксі. Так, для автомобільного перевізника такими документами є ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України, а для водія таксі -посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Ст.60 Закону передбачена відповідальність саме автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст.39 та 48 цього Закону.
Таким чином, із зазначених вище положень вбачається, що обов'язковими складовими поняття “автомобільного перевізника”є наявність особливого статусу - суб'єкта господарювання, належним чином оформленої у нього ліцензії та існування договірних умов.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, суду хоч і надано докази, що відповідач зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності (лист ДПА України у Вінницькій області вих. №13547/10/29-012 від 11.09.2008 року), проте в судовому засіданні ні прокурорм, ні представником позивача не було доведено, щоОСОБА_1 є суб'єктом господарювання саме у сфері перевезення пасажирів. Окрім того, не було надано доказів, котрі б підтверджували наявність у ОСОБА_1 статусу ліцензіата.
За таких обставин, суд вважає, що в судовому засіданні не було доведено, щоОСОБА_1 є автомобільним перевізником, а тому до нього необгрунтовано застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, передбачених постановою №069247 від 15.09.2008 року.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 23.02.09
Суддя/підпис/ Іващук Олена Іванівна
Станом на 23.02.2009 року постанова не набула чинності
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: