УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:
головуючого - Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Ващенко Л.Г.., Вадовської Л.М.,
при секретарі - Пачевій Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2008 року у справі за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська хутрова фабрика», Фонду державного майна України в особі Одеського обласного регіонального відділення, виконавчого комітету Одеської міської ради, комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, свідоцтва про право власності і виселення з приміщення,
ВСТАНОВИЛА:
04.02.2004 р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, уточнивши, 10.01.2008 р. вимоги (т. 2 а.с. 209 - 213). просило суд:
· визнати недійсним договір купівлі-продажу від 11.12.1993 р. № 1-5735, укладений між Фондом державного майна України та організацією орендарів Одеської хутрової фабрики у частині продажу нежилий приміщень 1-го та 2-го поверхів площею 490, 3 кв.м (літ. «Д» у технічному паспорті), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1;
· визнати недійсним свідоцтво про право власності від 28.01.2003 p., видане виконавчим комітетом Одеської міської ради колективному підприємству «Одеська хутрова фабрика» на підставі договору купівлі-продажу від 11.12.1993 р. у частині продажу цих нежилих приміщень;
· визнати недійсним договір купівлі-продажу від 17.02.2003 р. нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за № 444, який укладений між комунальним підприємством «Одеська хутрова фабрика» та ОСОБА_1 у частині продажу вказаних нежилих приміщень;
· визнати недійсним договір купівлі-продажу від 08.04.2003 p., нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрований за № 1141, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у частині продажу спірних нежилих приміщень;
Справа №22ц-3234/08
Головуючий у першій інстанції Терьохін С. Є.
Доповідач Фадєєнко А.Ф. Категорія ЦП:
2
· визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.12.2003 p., нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу і зареєстрований у реєстрі за № 18295, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у частині продажу вказаних нежилих приміщень;
· виселити ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1) з цих нежилих приміщень.
Рішенням суду у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Представництво по управлінню комунальною власністю просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення вимог, оскільки Фонд державного майна України перевищив свої повноваження і здійснив приватизацію об'єкта, який не належить державної власності і не включений до цілісного майнового комплексу Одеської хутрової фабрики, однак суд цього не врахував та постановив незаконне рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Згідно ст. 303 ч.ч. 1-3 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або у дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норма процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
В силу ст. 311 ч. 1 п.п. 3, 4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи новий розгляд якщо справу розглянуто за відсутності будь-якого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, що суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції,
розглянувши питання щодо прав та обов'язків Фонду державного майна по Одеській області, не звернув увагу на те, що регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській області не було уповноважено Фондом на представництво його інтересів. У матеріалах справи є доручення від 03.10.2007 р. строком до 31.12.2007 р. (рішення суду постановлено 08.04.2008 р. - т. 2, а.с. 277-283), яке видано регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області працівнику відділення на представництво його інтересів.
Регіональне відділення не є стороною у справі.
Оспорюваний договір купівлі-продажу від 11.12.1993 р. укладений між Фондом державного майна України та організацією орендарів Одеської хутрової фабрики (т.1, а.с. 126-131).
Вирішення питання про права та обов'язки Фонду державного майна України, яке не брало участь у справі, в силу ст. 311 ч. 1 п. 4 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради - ст. 303 ч. 3 ЦПК України, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено порушення норми процесуального права, яке стосується доступу до суду першої інстанції.
Доступ до суду першої інстанції є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд - ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Як вбачається із матеріалів справи, справа неодноразово призначалась до слухання у суді першої інстанції, у тому числі на 14.02.2008 р. о 14 год. 30 хв. (т. 2, а.с. 231), 11.03.2008 р. о 11 год. 30 хв. (т.2, а.с. 233), 31.03.2008 р. о 10 год. 30 хв. (т. 2, а.с. 238).
3
31.03.2008 p. у справі оголошена перерва на 07.04.2008 р. о 9 год. 30 хв. (т. 2, а.с. 239 -240).
07.04.2008 р. справа судом не слухалась, про що виготовлена довідка (т. 2, а.с. 246), і справа призначена на 08.04.2008 р. о 10 год. 30 хв., тобто на наступний день. 08.04.2008 р. суд постановив рішення по суті заявлених вимог.
Повідомлення учасникам процесу: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, КП «ОМБТІ та РОН» судом не направлялись.
Розгляд справи за відсутності цих учасників процесу, які не були повідомлені про судове засідання не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, як це передбачено ст. 74 ч. 2 ЦК України, є в силу ст. 311 ч. 1 п. 3 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду.
При порушенні судом права осіб, які приймають участь у справі, на справедливий суд, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, в якій посилання на це відсутні - ст. 303 ч. 3 ЦПК України.
Пред'явивши позов, позивач зазначив, що знаходження спірного об'єкту у комунальній власності підтверджено рішенням виконкому Ленінської райради народних депутатів № 15 від 22.01.1992 р. «Про прийняття на баланс безхазяйного домоволодіння колишнього дитячого садочка № 73 цукрорафінадного заводу, а також відкритим користуванням та володінням цим майном уповноваженими органами Одеської міської ради, починаючи з 1992 року, що підтверджено відповідними договорами оренди.
Критично оцінюючи це рішення виконкому та, визнаючи його нікчемним, суд першої інстанції у своєму рішенні не зазначив, на підставі якого закону можливо визнати рішення виконкому, яке не скасовано і не визнано у встановленому законом порядку недійсним, нікчемним та, чи є такий закон.
Оскільки судом першої інстанції порушені норми процесуального і матеріального права, постановлене судом рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід з'ясувати юридичну сутність правовідносин сторін, встановити норми матеріального закону, які їх регулюють, та в залежності від здобутих даних постановити законне, обгрунтоване і справедливе рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 5, 311 ч. 1 п. п. 3, 4, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власності Одеської міської ради задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення, через Верховний Суд України.